Руслан Магомедов: до 2026 року Нацкомісія не має повноважень проводити розслідування

Ухвалення згадуваного закону було умовою виділення Україні $1,5 млрд позики на розвиток (DPL) Світовим банком. Але учасники ринку та експерти вбачали в документі чимало негативу й активно критикували його норми на етапі розгляду у парламенті.

Зокрема, занепокоєння викликали надто широкі повноваження Нацкомісії (в тому числі й проведення слідчих дій), які не узгоджуються із занизьким рівнем розвитку вітчизняного фондового ринку.

Свої претензії до документу були й у Нацкомісії, яка зверталася до Президента з проханням ветувати новий закон. Претензії регулятора викликали правки до тексту щодо можливості підвищувати зарплати за рахунок оптимізації кількості співробітників при збереженні загального бюджету органу на рівні 2022 року, формулювання щодо конфлікту інтересів і можливості родичів співробітників регулятора працювати на ринку.

Руслане, під час обговорення документу було багато критики щодо слідчих повноважень Комісії. Чи дійсно це питання було на часі, з огляду на рівень розвитку нашого фондового ринку?

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку є членом Міжнародної організації комісій з цінних паперів із 1996 року, проте ми й досі не долучились до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією Міжнародної організації комісій з цінних паперів (Меморандум IOSCO) та не набули статусу повноцінного членства у цій організації.

Це негативно впливає як на ефективність державного регулювання вітчизняного ринку капіталу (внаслідок неможливості отримання інформаційної допомоги в рамках міжнародної співпраці), так і загалом на міжнародний інвестиційний імідж України.

Однією з передумов набуття повноцінного членства в IOSCO є законодавче забезпечення високого рівня інституційної спроможності національного регулятора, а також наділення Комісії можливостями для обміну фінансовою інформацією (у тому числі, яка містить банківську таємницю), проведення розслідувань та здійснення інших заходів на ринках у рамках міжнародної співпраці.

Ще одне болюче питання — зарплатне. Чому воно було настільки важливим для Нацкомісії, що стало одним із приводів звернутися до Президента для застосування права вето на закон?

Принципи IOSCO встановлюють низку вимог до рівня незалежності регуляторного органу. Передбачено, що він повинен функціонувати таким чином, щоб не виникало перешкод у його незалежності та підзвітності. Для незалежності регулятора важливим є рівень забезпечення його фінансування. Регулятор (згідно з вимогами IOSCO) повинен мати адекватне фінансування для здійснення своїх повноважень та обов’язків, стабільні й постійні джерела фінансування, що повинно бути достатнім для задоволення його регуляторних та операційних потреб.

Рівень спроможності та незалежності регулятора, який би відповідав принципам IOSCO, досягається шляхом законодавчого закріплення гарантій інституційної спроможності та фінансової незалежності Комісії, яка має забезпечуватись достатністю власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання її функцій, реалізації відповідних програм і забезпечення достатнього рівня заробітної плати працівників.

Які ще важливі норми прописані у новому законі?

Загалом закон передбачає:

• Підвищення інституційної спроможності НКЦПФР, як національного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків, розширення її повноважень, закріплення у законодавстві гарантій незалежності Комісії, у тому числі фінансової.

• Вдосконалення законодавчих норм щодо міжнародного співробітництва Комісії.

• Побудову ефективної системи нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків, відповідно до Принципів IOSCO, із метою забезпечення функціонування ефективної системи запобігання зловживанням на зазначених ринках.

• Впровадження дієвих механізмів запобігання маніпулюванням, інсайдерській торгівлі, незаконному використанню інсайдерської інформації та іншим зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зокрема, заборони фінансових пірамід та боротьби зі спробами їх організації.

Як планується перебудувати роботу Комісію під виконання нового закону?

Головною перебудовою в Комісії має стати перехід від кількості до якості. Новий закон надає можливість ефективно трансформувати роботу самої НКЦПФР за рахунок перегляду та автоматизації більшості існуючих процесів, а також якісного оновлення персоналу.

Процес перебудови наразі перебуває на підготовчому етапі створення нового Офісу Комісії. До активної фази створення плануємо перейти восени, завершити створення офісу маємо до кінця поточного року. Внутрішня трансформація, за баченням Комісії, відбуватиметься протягом 2025 року.

Які нові підрозділи створюватимуться в НКЦПФР для виконання функції з розслідування?

Для побудови ефективної системи виконання нових функцій Комісією, закон передбачає запровадження нового інституту уповноважених, до яких належать:

• уповноважені на проведення інспекцій,
• уповноважені на проведення розслідувань,
• уповноважені на супроводження справ про порушення профільного законодавства,
• уповноважені на розгляд справ про порушення профільного законодавства.

Остання категорія уповноважених законом виділяється в окрему організаційну структуру у складі Комісії — Колегія уповноважених на розгляд справ. Крім того, законом встановлюються окремі спеціальні вимоги щодо конкурсного відбору уповноважених, а також наділення їх додатковими заходами захисту, порівнюючи з іншими службовцями Комісії.

Законом відтерміновані положення щодо запровадження інституту уповноважених до 2026 року. Після набрання відповідними положеннями закону чинності, Комісія здійснить організаційні та кадрові заходи з метою створення відповідних структурних підрозділів регулятора та проведення якісного підбору персоналу на необхідні позиції. Здійснення таких заходів відбуватиметься в межах бюджету Комісії, визначеного в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Чи потребуватиме НКЦПФР додаткового фінансування, з огляду на новий функціонал?

Найближчі три роки бюджет Комісії зафіксований, як сума бюджету за 2022 рік із додаванням інфляції. Ця сума не змінюватиметься до моменту змін у Бюджетному кодексі та надання Комісії можливості використовувати спецфонд для наповнення платежем із нагляду, коштом донорів тощо. Станом на зараз вже є багато нових завдань з євроінтеграції, але суттєво функціонал регулятора зміниться, починаючи з 2026 року. Сподіваємося, що й відповідні зміни до Бюджетного кодексу відбудуться до цього моменту.

Скільки Комісія заробила у 2023 році та скільки перерахувала до держбюджету?

У нашому функціоналі є багато напрямків — від захисту інвесторів до нагляду за ринком, але там немає опції заробляти гроші. Комісія створює умови та споглядає за ринком так, щоб професійні учасники могли заробляти свої гроші, а інвестори були захищені.

Але Комісія, як й інші державні органи, надає платні адміністративні послуги. Дохід від цих послуг зараховується до бюджету. Ця сума повністю залежить від кількості наданих послуг та їх вартості. Комісія розглядає можливість зменшення бюджетних відрахувань, але це може бути реалізовано лише після появи спецфонду регулятора.

Чи планує НКЦПФР залучати до співпраці підрядників, чи активніше співпрацювати з правоохоронними органами через новий функціонал?

Створення комплексної системи протидії зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках, безумовно, включає налагодження тісної співпраці та взаємодії між регулятором та правоохоронними органами, в тому числі і на міжнародному рівні. Засади співпраці між Комісією та правоохоронними органами України мають бути передбачені насамперед відповідними положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Закон № 3585 заклав підвалини для побудови комплексної системи взаємодії між зазначеними органами. Передусім на етапі проведення розслідування обставин справи, що може призвести або до висунення Комісією «цивільних» звинувачень у маніпуляціях, чи інших протиправних діях на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Або до висунення правоохоронними органами «кримінальних» звинувачень у вчиненні відповідних злочинів на ринках.

Читайте також: Бронювання від мобілізації. НКЦПФР ухвалила перелік критично важливих інвесткомпаній

Фахівці часто кажуть, що в Україні немає фондового ринку, за виключенням ОВДП. Тож, що саме можна розслідувати за новим функціоналом НКЦПФР, який дає закон?

У разі наявності у Комісії інформації про фактичні або потенційні порушення вимог профільного законодавства, ми можемо проводити розслідування. Метою якого є підтвердження або спростування наявної інформації щодо вчинення порушення вимог профільного законодавства, а також встановлення особи, яка вчинила таке правопорушення.

Якщо говорити про такі порушення, як маніпулювання або торгівля інсайдерською інформацією, то розслідування може здійснюватися щодо будь-якого активу або інструменту, який допущено до торгів на регульованому ринку (фондовому або товарному).

Крім того, в рамках міжнародного співробітництва, Комісія може проводити розслідування також у разі отримання запиту від регулятора — підписанта Меморандуму IOSCO. У такому разі, метою розслідування є надання йому допомоги, передбаченої положеннями зазначеного меморандуму.

До початку повномасштабного вторгнення (до запровадження валютних обмежень) фахівці доволі часто критикували міжбанківський валютний ринок за інсайдерську торгівлю, казали, що такі елементи присутні. Чи можна очікувати, що після створення відповідних підрозділів і скасування валютних обмежень після закінчення війни, НКЦПФР досліджуватиме роботу й валютного ринку на предмет інсайдерських та інших схем?

Міжбанківський валютний ринок не є сферою регулювання чи нагляду НКЦПФР. Комісія має мандат здійснювати розслідування виключно щодо активів або інструментів, які допущені до торгів на регульованих ринках.

Відповідно до закону, є наступні види регульованих ринків:

• фондовий ринок (для цінних паперів);
• ринок деривативних контрактів (для деривативних контрактів);
• грошовий ринок (для інструментів грошового ринку) — станом на сьогодні відсутній.

До регульованого ринку також прирівнюється організований товарний ринок, представлений відповідними товарними біржами.

З якого часу можуть початися перші розслідування НКЦПФР за новим законом?

Стаття 34 Закону № 3585, яка регламентує порядок проведення розслідувань, набуває чинності з 2026 року. До цього часу Комісія не має повноважень проводити розслідування.

Чи є хоча б попередній план дій щодо впровадження нового функціоналу?

Головним завданням для нас наразі є швидка та якісна внутрішня перебудова й підвищення нашої спроможності. Паралельно, в процесі євроінтеграції та розширення співробітництва в рамках IOSCO, маємо здійснити імплементацію принципів, за якими відбувається функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків і їх регулювання.

Впровадження окремих норм закону відтерміновано аж до 2030 року, що допоможе учасникам ринку та регулятору перейти до них у плановому режимі.

Чи вивчала Комісія світовий досвід розслідувань в різних країнах?

Розробка законопроєкту щодо протидії зловживанням на ринках капіталу була розпочата Комісією ще у 2015 році. В процесі роботи над проєктом НКЦПФР ґрунтовно досліджувала низку юрисдикцій та діяльність окремих регуляторів, зокрема, діяльність SEC та CFTC в США, а також BaFin у Німеччині. Крім того, комісія отримала низку рекомендацій в рамках місій технічної допомоги, здійснених МВФ та USAID.

Окремо при розробці законопроєкту Комісією опрацьовувались відповідні акти ЄС.

Які, за новим законом, першочергові задачі Комісії на 2024−2025 роки, окрім перелічених?

Є зобов’язання в рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом, зокрема, щодо приєднання до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією IOSCO, та повним виконанням інших положень, передбачених законом № 3585 до кінця грудня 2025 року.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена