Чому українські надра важливі не лише для США, а й для ЄС

Коли йдеться про корисні копалини, питання економічної виправданості потрібно переоцінити. Нині на перший план виходять численні геополітичні чинники, стратегічні сировинні ресурси дедалі частіше використовуються, як інструмент тиску.

У цих умовах важливо гарантувати надійний і безперебійний доступ до таких ресурсів. Нерідко це навіть важливіше, ніж короткострокова економічна вигода. У цьому сенсі, Україна має переваги та велике економічне значення для ЄС.

Чому українські надра мають стратегічне значення для Європи

Зараз багато говорять про сировинні ресурси. Торгівля сировиною стає дедалі політизованішою. Тим важливіше для Європейського Союзу мати надійні джерела сировини, на які можна покластися. Ці ресурси важливі як для «зеленої» та цифрової трансформації, так і для розвитку оборонних технологій. Тому гарантування постачання цих ресурсів має бути в пріоритеті.

Україна має значні родовища, важливі для промисловості ЄС. Особливо важливими є такі стратегічні ресурси, як марганець, титан, графіт, літій, кобальт, мідь та нікель.

Особливістю стратегічної сировини є те, що вона має високе значення для економіки, попит на неї стрімко зростає, її важко замінити чимось, і водночас існують ризики для ланцюга постачань цієї сировини.

Європа відчуває ці ризики. Адже стратегічні ресурси мають лише незначна кількість країн, здебільшого за межами ЄС. При цьому високий ризик перебоїв із поставками — як через аварії чи позаштатні ситуації, так і через зміну політичної ситуації у відповідних країнах. У разі збоїв у ланцюгах поставок інших постачальників знайти вкрай складно.

Стратегічна сировина — сировина майбутнього

Європейський Союз визначив 15 «технологій майбутнього», важливих для «зеленої» та цифрової трансформації, а також для розвитку оборонних технологій.

Для розвитку цих «технологій майбутнього» потрібні надійні поставки 34 видів критичної сировини. 20 із них є в Україні. Це досить великий показник.

Ця сировина потрібна для виробництва супутників, безпілотних систем, сонячних панелей, серверної інфраструктури. Але насамперед йдеться про виробництво літій-іонних батарей.

Саме тому Європейський Союз та Україна є стратегічними партнерами як щодо стратегічної сировини загалом, так і щодо перспективи виробництва літій-іонних батарей, зокрема, Україна має поклади багатьох корисних копалин, необхідних саме для літій-іонних батарей.

Війна за ресурси та роль олігархів

Відомо, що значна частина покладів сконцентрована на сході України. Зокрема, і стратегічні ресурси, такі як літій, рідкоземельні метали. За допомогою бази даних European geological data infrastructure можна відслідковувати на мапі конкретні родовища і робити висновок, чи перебувають вони вже на захопленій росією території, чи ще на підконтрольній Україні.

Стратегічні ресурси сходу України дійсно є потенційно важливими як для України, так і її західних партнерів.

(Щодо впливу олігархії) — це політичне питання, з коментуванням якого я, як економістка, хотіла б бути обережною.

Варто відзначити один свіжий приклад, який є сигналом про те, що Україна намагається зменшити такий вплив олігархів. Йдеться про Нікопольський завод феросплавів, повернутий під контроль держави. У цьому контексті варто зазначити, що прозорість і дотримання норм правової держави мають ключове значення — насамперед у співпраці з Європейським Союзом.

Чи є США та ЄС конкурентами за українські надра

Це можна порівняти з бізнесом. У кожної компанії є ціла низка ключових клієнтів. Також у більшому масштабі можна розглядати і співпрацю з ЄС та США.

Важливо, щоб Україна не лише видобувала, а й здійснювала подальшу переробку сировини. Покупцями цієї продукції можуть бути і ЄС, і США, які конкурують за доступ до ресурсів.

Водночас ми досі не розуміємо, як далеко зайде угода США з Україною щодо корисних копалин, і які в ній будуть зобов'язання. Схоже, що ця угода є засобом не стільки економічного розвитку України, скільки способом отримати гарантії безпеки.

З погляду довгострокового розвитку економіки, пріоритетом Києва має бути співпраця з ЄС, яка фокусується на сталому розвитку та створенні доданої вартості в сировинній галузі.

Але короткостроково питання безпеки є нагальнішим, а отже, і угода зі США. Це складне політичне балансування.

Водночас із Європейським Союзом Україна вже має конкретну угоду про співпрацю в цій сфері, яка передбачає спільні зусилля з розвитку видобутку стратегічно важливих копалин. Цю угоду було підписано ще у 2021 році. ЄС зробив ставку на стратегічне партнерство з Україною в цій сфері, яке вирізняється послідовністю та довгостроковим баченням.

Мінусом є лише властива для ЄС забюрократизованість. Європейському співтовариству потрібно діяти рішучіше і менш бюрократично, прискорити процеси ухвалення рішень, щоб відстояти ті стратегічні позиції, які чотири роки тому були артикульовані в угоді з Україною про стратегічні ресурси.

Читайте також: Угоду про надра підписано: чому Трамп так хотів цей папірець

Чим тут може допомогти Європа

ЄС підтримує Україну щодо питань геологічної розвідки та створення прозорої системи доступу до геологічної інформації. Це перші кроки, які сприяють залученню інвесторів у перспективі.

Водночас українські підприємства сировинної галузі мають можливість отримати європейські сертифікати сталого розвитку, що відкриває їм доступ до європейського ринку збуту.

Україна запрошується на європейські сировинні конференції, які є майданчиком для залучення інвестицій у видобуток та переробку корисних копалин. Ця угода дає цілий набір інструментів розвитку насамперед у довгостроковій перспективі.