Минулого року ставки за валютними депозитами в українських банках в середньому опустилися нижче 3% річних, що спровокувало збільшення інтересу громадян до вкладень в ОВДП.
12 березня 2021, 15:01
Як українці втрачають на вкладеннях в ОВДП
Екс-заступник голови комітету фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради Руслан Демчак розповів Finclub, що заважає українцям в них інвестувати. «Мінфін» виділив найважливіше.
Чому не працює схема таких інвестицій
Українські суверенні облігації зовнішньої позики на термін до одного року сьогодні мають дохідність до 5% річних в доларах США, тоді як ОВДП — облігації внутрішньої позики на термін до одного року — до 3,5% річних в доларах США.
Очевидно, що облігації зовнішньої позики є хорошим фінансовим інструментом для українських інвесторів. Виникає питання: чому ж серед українських інвесторів сьогодні облігації зовнішньої позики не популярні, хоча дохідність за ними іноді вдвічі більша, ніж за аналогічними ОВДП в тій же валюті і на той же термін?
Відповідь криється в тому, що НБУ досі не забезпечив повноцінних кореспондентських відносин з іноземними депозитарними установами, де перебувають в обігу наші облігації зовнішньої держпозики.
Оскільки на сайті НБУ відсутня інформація про кореспондентські відносини НБУ з іноземними депозитаріями (наприклад, їх перелік), я взяв річний звіт НБУ за 2019 рік.
У ньому НБУ вказує на договір про розміщення ОВДП серед іноземних інвесторів: «Однією з ключових подій 2019 року для українського ринку стало підписання між міжнародним депозитарієм цінних паперів Clearstream і Національним банком угоди про кореспондентські відносини».
Читайте також: Якщо вкладені кошти приносять менше 25% — це втрачені гроші
Після цього я поцікавився у іноземного депозитарію Clearstream, в системі якого сьогодні перебуває в обігу до 60% українських облігацій зовнішньої держпозики, про такі кореспондентські відносини і з'ясував, що вони є неповноцінними, односторонніми.
Як зазначено на сайті Clearstream, коррахунок в НБУ дає можливість їхнім клієнтам-нерезидентам заходити на український ринок виключно через уповноважену установу Citibank і купувати внутрішні облігації (ОВДП).
Крім того, на сайті міжнародної депозитарної установи Clearstream зазначено, що в рамках встановлених з НБУ відносин вони взагалі не обслуговують резидентів України.
Тому для українських інвесторів покупка українських же ОВДП є напівлегальною і прирівнюється до іноземної інвестиції з «недолібералізованними валютними обмеженнями» для фізичних осіб — резидентів до €200 тис. на рік, для юридичних осіб — до €2 млн на рік.
Читайте також: Частка нерезидентів у структурі власників ОВДП залишилася незмінною. Навіть при зниженні дохідності облігацій
Табу на вторинний ринок українських облігацій
Для українських банків постановою НБУ № 5 від
Розумію вимоги андеррайтерів, які проводять розміщення облігацій зовнішньої держпозики на первинному ринку, про недопущення до викупу резидентів України, щоб запобігти маніпулюванню ринком. Але чому ж не організувати українським інвесторам доступ до вторинного ринку українських облігацій зовнішньої держпозики?
Крім того, це дозволить краще контролювати зовнішній борг. Додатковий попит, який виріс на внутрішньому ринку, тиснутиме і балансуватиме на зниження відсоткову ставку зовнішніх суверенних запозичень, даючи можливість Мінфіну залучати в майбутньому більш дешеві запозичення.
Цікаво, що НБУ передбачає можливість приймати від банків облігації зовнішньої держпозики в заставу під рефінансування. Але здійснити це на практиці, як виявилося, неможливо. Постановою НБУ встановлено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається Нацбанком з метою врахування прав на цінні папери та їх обмежень за результатом застави на користь Нацбанку.
Читайте також: Українські банки залишаються найбільшими власниками ОВДП. Їх частка становить 51,44%
На підтвердження вищесказаного, цитую 103 пункт постанови НБУ № 615 від
«Облігації зовнішньої державної позики України в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитами рефінансування використовуватимуться в міру врегулювання питань, пов'язаних зі встановленням Національним банком кореспондентських відносин з іноземними депозитаріями та можливістю отримання інформації про стан рахунку в цінних паперах банку-позичальника».
Що ж, необхідно ці кореспондентські рахунки нарешті встановити і дозволити банкам та іншим професійним фінансовим установам проводити розрахунки за операціями з облігаціями зовнішньої держпозики, скасувавши п. 12, прим.1 постанови НБУ № 5 від 02.01.2019.
Це створить ринок облігацій зовнішньої держпозики в Україні, а внутрішні інвестори, в тому числі фізичні особи, отримають новий зрозумілий інвестиційний інструмент, якого так не вистачає в Україні.
Коментарі - 7