«Мінфін» купив облігацію. Яку, та чому обрали саме її

Під час підготовки серії публікацій про формування інвестиційних портфелів на різні суми, «Мінфін» опитував експертів щодо варіантів розподілу коштів. Практично всі фахівці, з якими спілкувалась редакція, пропонували ту чи іншу частину коштів вкласти в американські боргові папери. Наприклад, співзасновниця компанії з управління фінансами SMART Аліна Шух вважає, що при інвестиції в $100 тис., вони повинні займати 50% портфелю, на думку засновника соціального проєкту «Сімейний Бюджет» Любомира Остапіва — 40%, керуючого активами Михайла Пацана — 28%.

Оскільки редакція розпочала проєкт, спрямований на формування віртуального консервативного портфелю, ми також вирішили розглянути цей інструмент та перевірити, які результати продемонструють американські облігації на практиці.

Що таке боргові облігації

Принцип дії американських боргових паперів такий самий, як і у звичних українських ОВДП. Інвестор дає кошти в борг американському уряду, а той, зі свого боку, зобов'язується повернути їх у визначений термін та платити відсотки за користування грошима.

Загалом, США випускає 5 видів таких цінних паперів:

• Казначейські векселі (Treasury Bills чи T-Bills) — безкупонні облігації з терміном погашення від 4 до 52 тижнів.
• Казначейські ноти (Treasury Notes або T-Notes) — купонні облігації з виплатами кожні 6 місяців. Термін погашення — від 2 до 10 років.
• Казначейські бонди (Treasury Bonds або T-Bonds) — папери з погашенням через 20 чи 30 років. Купонний дохід також виплачується кожні півроку.
• Treasury Inflation Protected Securities (TIPS) — папери з індексованим номіналом та фіксованим купоном. Захист від інфляції забезпечує прив'язка номіналу до індексу споживчих цін CPI-U.
• Floating Rate Notes (FRNs) — ноти з плаваючим купоном, термін погашення — 2 роки. Купон відповідає прибутковості 13-тижневих векселів.

Коли йдеться про американські облігації, то, зазвичай, маються на увазі казначейські ноти або бонди. Вони є простішими та зрозумілішими інструментами для пересічного інвестора. Якщо ж на фінансових сайтах зазначається, що «дохідність за американськими облігаціями зросла», то, найімовірніше, мова йде про 10-річні папери, які вважаються еталонними, і насамперед орієнтуються саме на них.

Чому американські облігації вважають надійними

Коли інвестор вкладає кошти у борг країни чи компанії, він, зазвичай, ризикує, що позичальник оголосить про неспроможність повернути кошти. Однак, у випадку США, як найбільшої економіки світу, такі ризики є нижчими.

Востаннє США не змогли розрахуватись за своїми запозиченнями у 1812 році, коли англійські війська спалили Вашингтон та казначейство, яке знаходилось у місті. Декілька разів виникали і менш суттєві проблеми з обслуговуванням американських боргів. Так, у 1933 році, під час Великої депресії, уряд відмовився робити виплати золотом, хоча це передбачалось умовами цінних паперів. Також у 1979 році Казначейство ненадовго припинило виплату через технічні проблеми.

Таким чином, хоча у США були випадки, коли вони не обслуговували свої борги, в новітній історії нічого подібного не траплялось. Теоретично, дефолт США може статись у тому випадку, якщо державний борг досягне своєї «стелі», а законодавці відмовляться її підвищувати. Останніми роками ризик цього виникав декілька разів, але кожного разу після дебатів «стеля» підвищувалась.

Ризик, що наступного разу «стелю» не підвищать, вважається мінімальним, оскільки всі розуміють катастрофічні наслідки такого рішення. За оцінками Moody's, удар по американській економіці буде порівнянним із Великою депресією, навіть у тому випадку, якщо уряд якийсь час не зможе обслуговувати борги, а не повністю відмовиться їх виплачувати.

Зважаючи на невисоку ймовірність такого розвитку подій та тривалу історію стабільних виплат, американські облігації прийнято називати безризиковими. Фахівці вважають, що, для того, щоб уряд США не повернув кошти за ними, необхідно, щоб стався повний колапс влади та суспільства, наприклад, через масштабну війну. Хоча в такій ситуації надійніших способів тримати заощадження все одно не буде.

Які переваги американських облігацій

Висока надійність. Насамперед, бонди сприймаються, як інструмент гарантованого збереження коштів.

Виплата відсотків. Їхня дохідність відома інвестору в момент придбання. Наприклад, зараз «класичні» десятирічні папери можна купити з дохідністю 3,9% річних.

Висока ліквідність. Американські боргові папери вважаються найліквіднішими у світі, це означає, що, якщо вам буде потрібно їх продати до терміну погашення, ви без проблем знайдете покупця.

Можливість заробітку на подорожчанні. Боргові облігації торгуються на вторинному ринку і їхня ціна може зрости.

Які недоліки американських облігацій

Низька дохідність. Як правило, виплати за американськими облігаціями становлять лише декілька відсотків річних, зараз дещо більше — через високі ставки ФРС. В той час, як середня дохідність американського фондового ринку за останні 10 років сягає 10,4%.

Інфляція. Дохідність американських боргових паперів часто є нижчою за інфляцію. Це означає, що після погашення цінних паперів та виплати всіх відсотків, купівельна спроможність отриманих грошей буде нижчою, ніж у момент придбання облігацій.

Ризик збитку через зниження ціни. Оскільки облігації торгуються на вторинному ринку, їхня ціна може не лише зрости, але й знизитись, що призведе до збитків інвестора у разі їх дострокового продажу.

Чому ціна на облігації змінюється

Питання коливання ціни на цінні папери для новачків на ринку може виявитись незрозумілим, а тому на ньому варто зупинитись окремо.

Перше, що варто розуміти, — зміна ціни важлива лише для тих, хто продає цінні папери на вторинному ринку, якщо їх просто тримати у своєму портфелі — це жодним чином не позначиться на отриманому доході. Наприклад, якщо інвестор купив річні папери за $100 із дохідністю 5%, за умовами погашення він отримає $105. Якщо в цей час на вторинному ринку такий папір коштує $101 чи $99, для нього це не матиме жодного значення.

На ціну облігацій на вторинному ринку, передусім, впливає ставка ФРС, адже виходячи з неї, встановлюється ставка за новими випусками цінних паперів.

Наприклад, інвестор купив вже згадану облігацію з погашенням через рік і дохідністю 5%. Водночас, після цього почались випуски таких паперів вже з дохідністю лише 1%. Інші інвестори змушені купити або нові облігації з низькою дохідністю, або спробувати викупити вашу. Водночас, знаючи, що ваша дохідність є значно вищою за ринкову, ви пропонуєте їм купити папір не за $100, а, наприклад, за $103. Покупець в момент погашення отримає ті ж самі $105, але заробить лише $2, що становитиме для нього дохідність 1,9% річних. Оскільки, як альтернатива, була дохідність 1% — для нього і цей заробіток непоганий.

Можлива і зворотна ситуація. Щойно ви придбали цей цінний папір, ФРС почала випускати нові з дохідністю в 10%. Якщо вам знадобились гроші, ви намагаєтесь продати облігацію на вторинному ринку, але заробити 5% на ній вже ніхто не хоче, бо значно більше приносять нові. Як наслідок, ви змушені продавати облігацію за $96, в цьому випадку ви фіксуєте $4 збитків, а покупець в момент погашення заробить цілих $9, що означатиме дохідність 9,4% — близько до того, що пропонує уряд.

Окрім ставок за новими облігаціями, є й інші фактори, які впливають на вторинний ринок. Наприклад, якщо відбувається обвал фондового ринку, інвестори тікають у облігації, що підвищує їхню ціну і знижує дохідність. Міграція в зворотному напрямку може спровокувати зростання дохідності — інвестори готові фіксувати збитки, намагаючись швидше вийти в кеш і купити акції. Однак, ключове значення має все ж ставка ФРС, а інші фактори є менш важливими.

Як купити облігації

Придбання американських облігацій на вторинному ринку мало відрізняється від придбання акцій. Доступ до них надають ті ж самі брокери, що й загалом на фондовий ринок.

Інший спосіб інвестувати у облігації — придбати ETF, що орієнтується на них. Завдяки ним інвестор вкладає кошти у велику кількість різноманітних облігацій. При цьому у ETF немає певного терміну погашення. Якщо ви купуєте акцію такого фонду, то він регулярно виплачуватиме відсотки, а за бажанням ви можете продати її, коли вам буде зручно.

Численні ETF пропонують різні види облігацій. Наприклад, як зрозуміло з назви iShares 1−3 Year Treasury Bond ETF орієнтуються на короткострокові папери, а iShares 20+ Year Treasury Bond ET — на довгострокові.

Для свого консервативного інвестиційного портфелю «Мінфін» обрав iShares 7−10 Year Treasury Bond ETF. До нього входять облігації з терміном на цей період, а дохідність наразі становить 3,9% річних.

В цей же момент дохідність семирічних облігацій становила близько 4%, а трирічних — була трохи вищою. Таким чином, купуючи фонд замість безпосередньо облігацій, ми трохи втрачаємо в дохідності, але отримуємо диверсифікований портфель.

Також ми розраховуємо, що після того, як ФРС розпочне знижувати ключову ставку, а дохідність нових випусків облігацій знижуватиметься, ціна нашого фонду зростатиме.

Які результати портфелю

До портфелю ми додали 1 акцію iShares 7−10 Year Treasury Bond ETF за ціною $96,6. З часу придбання ціна фонду несуттєво знизилася на 0,93%. Це сталося після підвищення ставки ФРС.

Читайте також: До агресивного портфеля «Мінфіну» додано другу акцію: зробили ставку на «зелену» енергетику

Водночас, інші активи у консервативному портфелі демонструють суттєве зростання. Акції технологічного фонду Technology Select Sector SPDR Fund, який орієнтується переважно на Apple та Microsoft, зросли з моменту придбання на 7,43%, а нафтогазового гіганта Occidental Petroleum на фоні підвищення ціни на пальне — на 7,36%. Таким чином, загальне зростання всіх активів наразі становить 5,3%.

Консервативний портфель «Мінфіну»

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка