Поради гуру інвестицій та політична історія грошей: 5 найкращих книг про фінанси

Збій живлення: зліт та падіння американської ікони

Вільям Коен

Монументальне дослідження одного з найбільших у корпоративній історії знищень акціонерної вартості — падіння заснованої 1892 року General Electric. Коен — колишній інвестбанкір, який кілька років пропрацював у GE Capital, автор кількох книг про корпоративну історію США.

Коен розвіює міф про те, що у нинішньому незавидному становищі GE, яка торік оголосила спін-офф, винен її легендарний CEO Джек Велч. Вважають, що бухгалтерські практики компанії під час його керівництва (а на думку деяких, відверті маніпуляції) допомагали покращувати результати основного бізнесу та заклали бомбу уповільненої дії під компанію. Але в книзі Велч, з яким Коен провів багато часу до його смерті у 2020 році, представлений насамперед чудовим менеджером.

Джефф Іммельт, що замінив його у 2001 році, навпаки, постає таким CEO, якому явно не вистачає навичок для управління компанією. Коен показує, що в Іммельта не було бачення, в якому напрямку повинна розвиватися компанія, а угоди M&A, що здійснювались за його керівництва, були вкрай невдалими.

Наприклад, на відміну від Велча, який заохочував дискусію всередині компанії, Іммельт звільняв незгодних із ним менеджерів. Він заблокував пропозицію ради директорів щодо продажу токсичного портфеля нерухомості GE Capital перед початком світової фінансової кризи. На початку книги Велч у сльозах каже Коену, що він «облажався», обравши Іммельта своїм наступником.

Коен декларує, що слабкість ради директорів, яка не змогла запобігти катастрофі — хоча до неї, зокрема, входили досвідчені директори з Vanguard та JP Morgan, — є «одним із найбільших провалів корпоративного управління в американській історії». Також ця історія про те, наскільки залежні навіть великі компанії від особи однієї людини, а The Economist проводить паралель з крахом FTX .

Читайте також: Як зміниться крипторинок після банкрутства FTX

Ціна часу: реальна історія ставок

Едвард Ченселлор

Книга фінансового журналіста, історика та колишнього керуючого читається як збірка всіх аргументів проти низьких ставок, які багато центробанків встановили після світової фінансової кризи.

Одна з головних ідей Ченселлора — капіталізм не може працювати без ставок, одного з найбільших винаходів історії фінансів. Ставки дозволяють економічним агентам оцінювати час, ризик, активи тощо і впливає на всі економічні рішення: скільки зберігати, витрачати на споживання, інвестувати. Ченселлор зібрав уривки з, здається, всіх історичних документів, починаючи зі Стародавньої Месопотамії, де згадуються ставки.

З навколонульовими ставками процес децентралізованого ухвалення рішень стає менш ефективним: капітал не розподіляється туди, де він необхідний, що призводить, у тому числі, до виникнення «зомбі-компаній». І чим більше інтервенцій центробанки проводять, тим менш стабільною стає система загалом.

Не забуває Ченселлор і про етичні аргументи. Зниження ставок веде до зростання нерівності, тому що підвищує добробут тих, хто вже має активи, тому що вони можуть залучати дешевший кредит .

Але головні бенефіціари — топ-менеджмент великих компаній та інвестбанкіри з Волл-стріт. Наприклад, Марк Цукерберг у 2012 році взяв іпотеку для покупки особняка за $6 млн, що дозволило йому паралельно заробити на зростанні вартості акцій. При цьому бідніші не можуть отримати дохід від своїх накопичень через відсутність доступу до дешевого кредитування та ультранизькі за історичними мірками ставки за депозитами після 2008 року.

Книга Ченселлора заочно полемізує з книгою колишнього голови ФРС Бена Бернанке, що вийшла цього ж року. За обома ними стоять свої ідеологи, зазначає Мартін Вульф із FT: за Бернанке — Джон Мейнард Кейнс, за Ченселлором — Фрідріх Гаєк з його теорією бізнес-циклу австрійської економічної школи. Але за переконливості та внутрішньої несуперечності і FT, і The Economist присуджують перемогу Бернанке.

Читайте також: Meta залишила десятку найбільших компаній світу: куди рухатимуться її акції

Заради прибутку: історія корпорацій

Вільям Магнусон

Книга Магнуссона — професора права в Техаському університеті, який раніше працював над угодами M&A у великих юридичних фірмах, — історія найбільших корпорацій від Стародавнього Риму до сьогодення та про те, як вони впливали на світ навколо. А вплив на суспільство, як пише Магнусон, було величезним та неоднозначним.

Так, на території Римської республіки прообрази сучасних корпорацій будували дороги, стягували податки та займалися правозастосуванням. Але після того, як республіка впала, на їхньому місці виникла бюрократія, що призводила до придушення народів і розпалювання конфліктів. Медичі побудували банківську імперію, давши флорентійцям можливість безпечно зберігати гроші, та підтримували мистецтво, проте нещадно ставилися до своїх ворогів. Британська Ост-Індська компанія мала свою армію і потужне лобі в британському парламенті — і в результаті підштовхнула початок Американської революції.

Починаючи з XIX століття корпорації стали менш пов'язаними з насильством, але тому не стали менш безпечними: просто вони стали маніпулювати регуляторами, зазначає Магнусон. Union Pacific Railroad зв'язала США та американську націю мережею залізниць, але у результаті загрузла в політичній корупції, ставши яскравим представником баронів-розбійників.

У США 2022 року ця книга явно співзвучна зі зміною громадської думки та ставлення регуляторів до корпоративної Америки: мова про голоси за посилення регулювання, зокрема антимонопольного, і навіть за поділ бігтехів. Однак вона також показує, що ми маємо цінувати корпорації більше, ніж зараз, зазначає WSJ.

Як інвестувати: майстри своєї справи

Девід Рубенштейн

Збірка інтерв'ю співзасновника Carlyle Group із 22 видатними інвесторами — не набір практичних порад та інсайтів. Наприклад, легенда венчурного інвестування Марк Андріссен з Andreessen Horowitz радить приватним інвесторам вкладатися в індекс S&P 500. Джон Полсон, який заробив мільярди на ставці проти американського ринку житла перед світовою фінансовою кризою, каже, що найкращою інвестицією є купівля будинку. Інші, як, наприклад, Рей Даліо та Джим Саймонс, виголошують абстрактні речі.

Натомість ці інтерв'ю допомагають краще дізнатися про біографічні деталі чи риси особистості інвесторів, які нечасто дають інтерв'ю (як, наприклад, Сет Кларман з Baupost Group) чи не надто відомі. Приміром, криптоінвестор Майк Новограц розповів, що дві його пристрасті, окрім роботи, — це вечірки та реформа кримінального правосуддя.

У книзі Рубенштейн, статки якого оцінюються в $3,2 млрд, ділиться і своїми порадами з приватними інвесторами: інвестувати в індексні фонди з низькими комісіями, не забувати про диверсифікацію, не займатися маркет-таймінгом і вміти порівнювати очікування щодо майбутньої прибутковості з реальністю.

Читайте також: Куди вкладають гроші мільярдери: UBS розповів про переваги своїх клієнтів

Валюта політики: політична теорія грошей від Аристотеля до Кейнса

Стефан Айх

Інтелектуальна історія монетарної політики від професора Джорджтаунського університету побудована довкола п'яти великих західних мислителів. На початку, як це часто буває з багатьма ідеями, був Арістотель. Він міркував про абстрактну сутність грошей, але все ж, щоб вони були корисними для суспільства, вони повинні зберігати свою сутність у часі та просторі. Таким чином він заклав основи принципів сучасної монетарної політики.

Джон Лок вважав, що гроші мають бути незалежними від демократичного процесу, виступав за фіксований металевий стандарт, сприяв Великому перекарбуванню 1696 року у Великій Британії — і підштовхнув світ до золотого стандарту. Йоганн Ґотліб Фіхте, навпаки, вважав, що держава має використовувати монетарну політику у своїх цілях.

Карл Маркс вважав, що розраховувати на монетарну політику для досягнення соціальних та економічних реформ — марнування часу, тому взагалі варто відмовитися від грошей. А основні засади сучасних центробанків заклав Кейнс, який поєднав ідеї Фіхте та Лока.

Книга Айха — корисне чтиво 2022 року, коли політична філософія знову повертається до монетарної політики.