17 вересня 2019, 10:59 Читать на русском

Новий регулятор. Що Нацбанк обіцяє страховим компаніям і кредит-кафе

Представники Нацбанку розповіли, як використають закон про «спліт», чи буде «зачистка» ринку і чого очікувати його учасникам від нового регулятора.

Представники Нацбанку розповіли як використають закон про «спліт», чи буде «зачистка» ринку і чого очікувати його учасникам від нового регулятора.
Катерина Рожкова розповіла які вимоги до фінкомпаній будуть для Нацбанку принциповими.

Зона відповідальності

Після набрання чинності закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» Нацбанк суттєво розширить свої повноваження.

Закон передбачає так званий «спліт» – ліквідацію Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та розподіл повноважень з регулювання фінансового ринку між НБУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, Нацбанк стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій. НКЦПФР — регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.

Загалом, в Україні діє близько 1900 фінансових компаній, які потраплять у сферу відповідальності НБУ. Серед них 235 страхових компаній, 333 ломбарди, 348 кредитних спілок і 983 фінансові установи — компанії, що переважно кредитують за рахунок власного капіталу, але можуть надавати і інші послуги, наприклад з переказу коштів.

Закон передбачає перехідний період, упродовж якого відбуватиметься передача функцій від Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг до НБУ та НКЦПФР. Триватиме він до 01 липня 2020 року. Тобто, до 30 червня включно регулюванням ринку, як і раніше, займатиметься Нацкомфінпослуг, а з 1 липня 2020 року функції Нацкомфінпослуг почнуть виконувати НБУ та НКЦПФР.

Навіщо потрібні зміни

Ухвалити закон про «спліт» від України вимагав Міжнародний валютний фонд. Попередня влада намагалась його прийняти з 2015 року, але далі першого читання справа не пішла.

Як пояснює перший заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова, новий закон був необхідний через виникнення розбіжностей в регулюванні різних структур фінансового ринку. «Підвищення вимог до банків не завжди супроводжувалось посиленням вимог до небанківського фінансового сектору. Як наслідок, відбувалось перетікання капіталу в менш регульований сегмент», — наголосила вона.

Читайте такожСПЛІТ: Кому віддати небанківські ринки

За словами Катерини Рожкової, існування кількох регуляторів створювало проблеми і для самих компаній. «У переважній більшості небанківські фінкомпанії мають ліцензії або інші дозвільні документи від трьох регуляторів: Нацкомфінпослуг, Комісії з цінних паперів і НБУ. Тому ці компанії в різних сегментах діяльності повинні виконувати вимоги трьох різних регуляторів», — пояснила перший заступник глави НБУ

Що очікує на ринок

До всіх учасників ринку у регулятора буде кілька ключових вимог:

  •  прозорість структури власності;
  •  достатність капіталу;
  •  дотримання вимог законодавства у сфері ринкової поведінки та захисту прав споживачів.

Закон передбачає перехідний період до 1 липня, впродовж якого Нацкомфінпослуг передаватиме свої повноваження НБУ.

Як обіцяє Катерина Рожкова, впродовж цього часу не вноситимуться жодні зміни до регуляторних чи ліцензійних вимог. А всі ліцензії, які є у компаній, залишатимуться чинними.

Водночас новий регулятор використає перехідний період для підготовки змін до законодавства. Катерина Рожкова переконує, що новації узгоджуватимуться з учасниками ринку, а якщо їхнє впровадження потребуватиме додаткового перехідного періоду – він буде.

Кредитні спілки

На посилення регуляторних вимог варто очікувати кредитним спілкам, які не лише дають у борг, але й залучають вклади. Адже вони, подібно до банків, несуть відповідальність перед власними кредиторами.

У Нацбанку планують застосовувати до них більш жорсткі вимоги щодо ризиків, капіталу, ліквідності тощо. «Це важливо, адже захист прав вкладників – питання номер один для будь-якого регулятора», — зазначає Катерина Рожкова.

В Нацбанку розглядають можливість залучення кредитних спілок до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Щоправда, як вказує начальник департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Бевз, для кредитних спілок це означатиме необхідність сплачувати страхові внески та відповідати додатковим стандартам. Тому, чи будуть вони до цього готові – відкрите питання.

Високі ставки за депозитами з бонусом від «Мінфіну»

Страхові компанії

На підвищену увагу варто очікувати і страховим компаніям, які теж залучають  кошти.

Європейське законодавство регулює діяльність страхових компаній через директиви Solvency. Автоматичного застосування цих директив не буде, запевняють у Нацбанку. Але регулятор планує адаптувати європейські вимоги до українських реалій та обіцяє перехідний період.

Наприклад, за європейськими стандартами, власний капітал страхових компаній, що займаються страхуванням життя, має становити мінімум 3,2 млн євро, інших – 2,2 млн євро. Водночас для українських страхових компаній існує інший механізм визначення капіталу,  — пояснив Олександр Бевз. Тому, за його словами, в разі адаптації цієї вимоги, враховуватимуться можливості ринку.

Читайте такожРожкова: для страхових компаній створять окремий підрозділ в НБУ

«Головне, щоб страхові компанії дійсно займались страховим бізнесом, а не використовували компанії з іншою метою», — наголосив на ключовому аспекті для регулятора представник Нацбанку.

Лояльний підхід

На найбільш лояльне відношення регулятора можуть сподіватись лізиногові і факторингові компанії, ломбарди та компанії, що надають кредитні послуги за рахунок власних коштів.

За словами Олександра Бевза, в цій сфері є можливість для лібералізації. «Побоювання ринку щодо «зачистки» безпідставні. Ризикоорієнтований підхід не передбачає встановлення жорстких пруденційних вимог до таких компаній. Навпаки, швидше за все, вони регулюватимуться за принципом контролю поточної поведінки, а не через встановлення наперед визначених жорстких вимог щодо капіталу чи ліквідності», — пояснив він.

За словами Катерини Рожкової, головне, щоб такі компанії не порушували правила ринкової поведінки і реклами, дотримувались прав споживачів та не вводили їх в оману. Як зазначають в НБУ, раніше цій сфері достатня увага не приділялась.

Олексій Писарев

Коментарі - 1

+
0
ShpakD
ShpakD
21 жовтня 2019, 11:51
#
Привіт 2014-2015! Ставлю на те, що приблизно відсотків 60 % цього «35 страховых компаний, 333 ломбарда, 348 кредитных союзов и 983 финансовых учреждений» буде закрито.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама