Юрій Гелетій: Курс коливатиметься в обидва боки, а НБУ жорстко обмежуватиме ці коливання

Чому НБУ відпустив курс саме зараз

НБУ майже два роки тримав фіксований курс, а тепер вирішив перейти до керованої курсової гнучкості. Чи є в цьому сенс, особливо під час війни?

Від самого початку повномасштабної війни НБУ говорив, що фіксація курсу — це тимчасове явище. На тому етапі це був вимушений крок. Він допоміг уникнути паніки на валютному ринку, стримати інфляційний тиск і стабілізувати очікування. З цими завданнями ми впоралися.

Однак, фіксований курс має також свої недоліки, особливо в довготривалій перспективі. Українці добре пам’ятають кризи 2008−2009 і 2014−2015 років. Значною мірою, вони були спричинені зовнішніми чинниками. Однак, тривала фіксація курсу, що передувала цим кризам, тоді значно поглибила негативні наслідки для економіки.

Можна сказати, що перехід НБУ до режиму керованої гнучкості — це, певною мірою, запобіжний захід. Таким чином ми мінімізуємо ризик негативних сценаріїв у майбутньому. Водночас, ми посилимо адаптивність та стійкість економіки.

Економіка є далекою від гарного стану, чи дійсно це не буде для неї додатковим шоком?

Якраз, навпаки, — ми вважаємо, що всі передумови для контрольованого запровадження курсової гнучкості сформувалися.

Ще у липні ми опублікували Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. У цьому документі були визначені передумови для переходу до етапу керованої гнучкості курсу.

Перший чинник — це стійке зниження інфляції та поліпшення очікувань. Тут маємо прогрес, якого ми навіть не прогнозували на початку року. Інфляція у річному вимірі зараз нижча за 8%, очікування помітно поліпшилися.

Другий чинник — високий рівень міжнародних резервів і стала міжнародна підтримка. Тут, знову ж таки, ми йшли з випередженням. Наші резерви зараз перевищують $40 млрд, такого рівня ми ніколи не мали до війни. Очікується, що фінансова підтримка буде значною й наступного року.

Третій чинник — стійка ситуація на валютному ринку. Нам вдалося мінімізувати різницю між офіційним і готівковим курсом, стабілізувати курсові очікування та знизити попит домогосподарств на валюту. У результаті, обсяги валютних інтервенцій цього року теж менші, ніж ми планували.

Четвертий чинник — привабливість гривневих активів. Завдяки послідовній монетарній політиці НБУ ставки за гривневими активами суттєво зросли і зараз повністю захищають заощадження від інфляційного знецінення. У результаті, вкладення домогосподарств у депозити та ОВДП дедалі збільшуються.

Зрештою, п’ятий чинник, який ми враховували, — це параметри фінансової стабільності. Тут, у принципі, особливих проблем і не було, адже банківський сектор був і залишається надзвичайно стійким. За весь час війни ми не бачили жодних проблем із проведенням платежів, поверненням депозитів тощо.

Отже, усі передумови склалися. Макроекономічна ситуація є значно кращою, ніж очікували не тільки ми, але й більшість економічних експертів та організацій. Спроможність НБУ балансувати валютний ринок більш ніж достатня, а гривневі активи є гарною альтернативою валюті.

Тому ми вважаємо, що запровадження керованої курсової гнучкості не стане додатковим шоком для економіки. Натомість, вона стане додатковим інструментом Національного банку для підвищення адаптивності фінансового ринку та економіки до змін у зовнішніх та внутрішніх умовах. Тобто зробить економіку стійкішою, як за воєнного часу, так і в період післявоєнної відбудови.

Оголошенню НБУ про перехід до керованої гнучкості курсу передували численні заяви урядовців і представників ОП про необхідність послаблення курсу. Чи не було це справжньою причиною рішення НБУ?

Ніякого зв’язку з цими заявами наше рішення не мало. По-перше, НБУ на самому початку вторгнення заявив, що фіксація курсу є тимчасовою. По-друге, ми постійно про це нагадували впродовж 2022-го та в першій половині 2023 року. Зрештою, як я вже казав, у липні цього року ми опублікували Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Отже, ми про свої плани оголосили заздалегідь і ніколи їх не змінювали.

Є думка, що за поточного рівня резервів можна було ще спокійно утримувати фіксований курс і знижувати облікову ставку.

Дійсно, це можна було розглядати як альтернативну стратегію. Але з важливим застереженням. Із часом така політика призвела б до накопичення критичного рівня дисбалансів в економіці та необхідності суттєвої одномоментної корекції курсу. Простіше кажучи, до чергової валютної кризи.

Фото: НБУ

Про наслідки рішення відійти від фіксованого курсу

Але ж курсові та інфляційні очікування тепер теж погіршаться.

На початковому етапі такий ефект можливий. Це новий валютний режим, а до усього нового люди, традиційно, ставляться з меншою довірою. Наше завдання — показати, що це дійсно керована гнучкість курсу, а НБУ має важелі контролю. Думаю, що ринок у цьому швидко переконається, тому тривалого ажіотажу не очікуємо.

Міжнародна підтримка залишається високою, НБУ має достатні резерви для балансування валютного ринку. Наші інтервенції повністю покриватимуть дефіцит валюти, спричинений війною. До того ж, ми забезпечуватимемо рух курсу як в один, так і в інший бік.

Тобто курс зможе і зміцнюватися, і слабшати?

Саме так. Курс коливатиметься в обидва боки, а НБУ жорстко обмежуватиме ці коливання. Ми розуміємо, що під час війни жодного повноцінного плавання курсу бути не може. Тобто ніяких значних стрибків, ніяких непередбачуваних сплесків, лише контрольована ситуація та мінімальні коливання.

Як НБУ визначатиме, коли курс має девальвувати, а коли — зміцнюватися. Це будуть чисто суб'єктивні рішення?

Ні, це виключено. Ми слідкуємо за ринком, визначаємо тенденції, за поліпшення ситуації курс може зміцнюватися, за погіршення ринкової кон’юнктури — послаблюватися. Але, знову ж таки, завдяки нашим інтервенціям усі ці коливання будуть незначними.

Раніше ви часто повторювали, що фіксований курс допомагає стримувати інфляцію. Як буде тепер?

Наше пріоритетне завдання — зберегти курсову стійкість. Переведу на людську мову: ми не плануємо перманентного послаблення гривні, чи значних коливань курсу. Тому очікуємо, що зміна курсового режиму ніяк не загрожуватиме нашим планам повернути інфляцію до мети НБУ 5% у середньостроковій перспективі. Зрештою, у нас є досвід, ресурс та необхідні інструменти.

Читайте також: Найближчими місяцями помітної девальвації гривні не буде, курс на кінець 2024 року буде на рівні 42 грн/$

Про привабливість гривневих депозитів

Поточні ставки за депозитами 14−15%, а за вирахуванням податків — 11−12%. Чи захистять вони від потенційної девальвації?

Одне з наших завдань — це захист гривневих заощаджень від інфляційного знецінення. З цим завданням вони з надлишком справляються. Власне, завдяки цьому гривневі інструменти для заощаджень можуть конкурувати з валютними.

Водночас, перехід до режиму керованої курсової гнучкості курсу не дорівнює девальвації. Так, ми кажемо, що коливання будуть. Але вони будуть в обидва боки, до того ж суттєво обмежуватимуться.

Представники НБУ не можуть надавати інвестиційних порад, тому можу лише додати, що зараз багато інвесторів вкладаються саме у гривневі інструменти, щоб зафіксувати високу дохідність на тривалий термін.

Про курсові перспективи

Середньорічний курс на рівні 42 грн за долар, закладений в проєкт бюджету 2024 року, — це орієнтир для вас?

Це питання постає кожної осені, щойно з’являється проєкт бюджету на новий рік. І у нас завжди одна і та сама відповідь, яка вже пройшла випробовування часом.

Курс у бюджеті — це чисто розрахунковий показник. Він необхідний для обрахунку показників бюджету. Причому в нашій історії він майже завжди відрізнявся від фактичного значення курсу. НБУ ніколи не орієнтувався та не орієнтується на курс, закладений до бюджету. У нас свої завдання, пріоритетне з яких — збереження курсової стійкості.

І умовного курсу 50, який зараз, певно, почнуть прогнозувати ті чи інші експерти на наступний рік, теж не буде?

Для суттєвої курсової корекції має відбутися реалізація якогось вкрай негативного сценарію, підстав для якого ми не бачимо. Це не той розвиток подій, який ми вкладаємо в розуміння керованої гнучкості курсу.

Читайте також: Які небезпеки є для гривні та що буде з курсом

Ви кажете, що повернення до плаваючого курсу відбудеться нескоро. Нескоро — це що, у розумінні НБУ?

Відповідь на питання «коли» у нас завжди однакова — все залежатиме від передумов. І це не тому, що ми не хочемо відкрито відповісти на це питання. Причина в тому, що все залежатиме від дуже багатьох економічних чинників.

Ми відкрито говоримо, на які показники ми будемо орієнтуватися. Це ситуація з інфляцією, валютним ринком, обсягом резервів, рівнем ставок за гривневими інструментами та фінансовою стабільністю. Зрозуміло, що допоки ринок не почне сам себе балансувати за меншої участі НБУ, про повернення до плаваючого курсоутворення не йтиметься.

Ми хочемо зберегти курсову стійкість. Власне, тому ми перейшли до керованої гнучкості. Цей режим дозволяє нам досягти наших цілей не тільки в поточний момент, а й в середньостроковій перспективі.

Автор:

Головний редактор Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика