Дохідність депозитів восени: чи є шанс заробити

Про те, на яких умовах банки залучатимуть вклади від населеня цієї осені «Мінфіну» розповів головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль ​​Михайло Ребрик.

Чому банки гостро потребують ліквідності

Розпочався традиційний період дефіциту банківської ліквідності - з середини серпня до середини грудня. У червні середній обсяг гривневої ліквідності банків був нижчим від показників червня 2018р на 13,8%; у липні – на 8,8%, незважаючи на рекордні покупки валюти з боку НБУ +32,3 млрд грн. У серпні обсяг ліквідності продовжив скорочуватися, зокрема, залишки вкладень в депозитні сертифікати скоротились з 49,5 до 35,5 млрд грн.

При цьому дефіцит відбувається на тлі відносного скорочення грошової пропозиції. Протягом 2016-2018 років номінальний приріст ВВП склав близько 50%, тоді як середній обсяг гривневої ліквідності банків залишився майже незмінним — 95,8 млрд грн. в 2018 проти 94,6 млрд грн. в 2016р. Приріст грошової маси в ці роки склав близько 16%, а грошової бази — 14%.

Попри істотне посилення транзакційного попиту на гроші, пропозиція зростає набагато повільніше. У річному вимірі станом на кінець червня 2019р. грошова маса та грошова база зросли лише на 0,8% і 2,1% відповідно при зростанні номінального ВВП більш ніж на 15%. При цьому обсяг банківської ліквідності на початку січня складав 97,6 млрд грн., а станом на 29.08.19 зменшився до 94,6 млрд грн.

У нинішніх умовах складно очікувати на суттєве пом’якшення грошово-кредитної політики НБУ чи різке зростання схильності населення до заощаджень, а відповідно – на суттєвий приплив коштів в банківську систему.

Виключенням може стати ситуація відновлення потужного попиту на ОВДП з боку нерезидентів, що дасть можливість НБУ викупати більше валюти з ринку, тим самим збільшуючи обсяг емісії гривні. Однак, ймовірність такого сценарію достатньо невисока. Більш ймовірним є додаткове вилучення гривні за рахунок валютних інтервенцій НБУ у період традиційного осіннього девальваційного тиску.

Чи знизить НБУ облікову ставку та як це вплине на депозитні ставки

З урахуванням перспектив відновлення дезінфляційного тренду, а також поліпшення інфляційних очікувань ймовірне продовження циклу зниження облікової ставки на 0,5 пп. На заваді більш істотному зниженню облікової ставки може виступити повільне повернення індексу споживчих цін до цільового діапазону, що передбачається траєкторією прогнозу НБУ. 

Серед причин:

• збереження високого споживчого попиту
• зростання виробничих витрат
• неврожай окремих сезонних овочів та фруктів.

Однак, якщо зниження продовжиться до позначки в 15,5% до кінця року, то з певним часовим лагом це відобразиться й на ставках за депозитами, ймовірно, вже у 2020р.

Як змінюються споживчі настрої вкладників

Споживчі настрої залишаються на рекордно високому рівні — індекс InfoSapiens у липні зріс до 88% після 82,4% у червні. Це підсилює споживчий попит, що видно з показників обороту роздрібної торгівлі +9%р/р у липні. В той же час схильність до заощадження знижується, що видно з низьких темпів зростання строкових депозитів населення: всього +0,3%р/р у липні: +9,5%р/р у гривні, та -7,1%р/р у валюті. При цьому доходи продовжують динамічно зростати - номінальне зростання середньої зарплати у липні становило 19,6%р/р.

У цілому, ставки за довгостроковими депозитами незначно відрізняються від короткострокових. Це логічно, оскільки банки очікують зниження загального рівня ставок в економіці. Тому вони не бажають фіксувати високі ставки, дорого залучаючи ресурси на довгий строк. За сім місяців цього року частка депозитів фізосіб зі строками більше 1 року зменшилася з 25% до 19%.

Високі ставки за гривневими депозитами сприяли зростанню частки депозитів у нацвалюті з 46% на початку року до 49% станом на кінець липня.​