ОВДП або депозити: що вигідніше

Мотивація уряду логічна і зрозуміла. Йому потрібно зменшувати вартість обслуговування боргів, щоб економити державні кошти: на борги йде третина держбюджету. Мінфін може собі це дозволити, адже попит на наші облігації високий, і покупці — переважно іноземці — легко погоджуються на знижені ставки. Для них вони однаково привабливі, оскільки вищі, ніж у багатьох інших країнах.

Однак це не влаштовує рядових вкладників, у яких є гідна альтернатива — депозити.

«Зниження ставок дохідності за ОВДП призводить до того, що вкладники все більше віддають перевагу класичним банківським депозитам, оскільки ставки за депозитами в основному перевищують ставки за держоблігаціями», — розповів «Мінфіну» директор департаменту інвестиційної діяльності та акціонерного капіталу Укргазбанку Олег Кириченко.

Депозити від топ-банків: отримай бонус та візьми участь у розіграші до 25 000 гривень 

Хоча зовсім нещодавно ставки за гривневими паперами Мінфіну перебували в межах 16-17% річних, і люди ними активно цікавилися.

«Однак після циклу зниження облікової ставки дохідність ОВДП у гривні впала до 13%-13,5% річних. А депозитні ставки залишаються практично на тому ж рівні, що і на початку року — в діапазоні 15,3-15,8% (залежно від терміну вкладу). Середньоденна ставка за довгостроковими гривневими депозитами у листопаді коливається в районі 16%», — розповів «Мінфіну» начальник відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Єдина надія — продажі паперів на вторинному ринку. Банки та інвесткомпанії час від часу продають ОВДП старих випусків один одному, коли потребують ліквідності або просто змінюють позицію за вкладеннями. Щоправда, в таких випадках папери продаються/купуються великими партіями — по кілька мільйонів за раз. І зазвичай їх купують банки чи інвестфонди. Люди рідко цікавлять великими покупками.

Скільки доплачуємо за держоблігації

Обсяг покупки — це важливий нюанс, який відрізняє інвестиції в ОВДП від банківського депозиту. Банківський вклад на 10-20 тис. грн — нормальна історія, яка нікого не здивує. Вкладення в держоблігації в такому обсязі просто не мають сенсу.

«Через можливі супутні витрати, раціональна сума вкладу в держпапери — від 50 000 до 100 000 грн. Ми пропонуємо клієнтам мінімальний поріг входу 100 000 грн на першу покупку і подальші суми вкладів вже можуть бути без обмежень, кратні номіналу одного паперу — 1000 грн/доларів/євро», — пояснила «Мінфіну» керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко.

Інвестиції в ОВДП: до 14% річних плюс бонус від «Мінфіну»

Щоб купити держоблігації, людині потрібно заплатити масу комісій. Середні цінники такі:

• купівля-продаж цінних паперів: 0,05% від суми, але не менше 1000 грн — у нацвалюті і 0,2% від суми, але не менше 2000 грн — в інвалюті;
• відкриття поточного рахунку: гривневий — 100 грн, мультивалютний — 150 грн;
• відкриття рахунку в цінних паперах — 500 грн;
• виконання депозитарної операції (купівля) — 450 грн;
• виконання депозитарної операції (погашення) — 450 грн;
• депозитарний облік прав на державні цінні папери — 100 грн на місяць;
• відкриття клірингового субрахунку в ПАТ «Розрахунковий центр» — 300 грн.

Це базові розцінки, які час від часу знижують, щоб підняти інтерес населення до держпаперів. Зазвичай опускають комісії за купівлю паперів або депозитарні тарифи.

«Ми, наприклад, скасували комісію за депозитарною установою і залишили тільки брокерську — 200 грн за купівлю паперу. І зберігання зробили безкоштовним. Але у всіх торговців свої комісії і «розліт» великий. Із супутніх витрат варто звернути увагу на банківську комісію за перерахування коштів. Вона варіюється від 0 до 2000 грн, залежно від обраного банку і тарифних умов для клієнта», — зазначила Грищенко.

Всі «за» та «проти»

Головна конкурентна перевага ОВДП, у порівнянні з банківськими депозитами — це оподаткування. Держава надала своїм кредиторам суттєву пільгу — доходи, отримані від держоблігацій, не оподатковуються. Для них діє тільки військовий збір — 1,5%.

З прибутку за депозитом потрібно буде заплатити податок на доходи фізосіб — 18% суми нарахованих банком відсотків плюс той же військовий збір. Втекти від цього податку неможливо, оскільки він не сплачується при декларуванні, а автоматично в банку. Тобто банк відразу віднімає його з відсоткової ставки і відправляє в податкову, а вкладнику перераховує решту.

Читайте також: Банкіри розповіли, що думають про скасування податку на дохід за депозитами

Головна перевага депозиту на поточний момент — це розмір відсоткової ставки, який вище, ніж у ОВДП. А також простота оформлення та невелика кількість комісій.

Причому найближчим часом банкіри обіцяють не опускати депозитні дохідності.

Читайте також: Приват підвищує ставки в гривні, Ощадбанк і Укрексімбанк — знижують у валюті

«В кінці року традиційно зростає сезонний попит на кошти клієнтів з боку банків. Фінустановам потрібні ресурси для нарощування споживчого кредитування на новорічні свята і подушка ліквідності для переходу у новий фінансовий рік. Отже, передумов для зниження дохідності за депозитами до кінця 2019 року — немає», — запевнив Андрій Приходько.

Що буде зі ставками

У той же час на 2020 рік фінансисти дають прогнози з великою неохотою. Адже вони залежать від рішень Нацбанку щодо зміни облікової ставки, а також від дій Мінфіну. До облікової ставки прив'язана дохідність обох інструментів: і депозитів, і держоблігацій.

З точки зору макроекономіки, обидві структури мають бути націлені на зниження ставок. Це єдиний шанс, щоб простимулювати зростання виробництва і підняти показник ВВП. Чим швидше НБУ і Мінфін опустять свої ставки та ціну гривневого ресурса в цілому, тим швидше їм вдасться розворушити банківське кредитування економіки і підняти її. Оптимальну вартість позик вже називав прем'єр-міністр Олексій Гончарук — 12-13% річних.

Для цього облікова ставка повинна бути не вищою 9% (зараз — 15,5%), а дохідність за ОВДП — 10-12% річних. Щоб банкам було вигідніше кредитувати підприємства і населення, а не уряд.

«При сприятливих умовах дохідність паперів у 2020 році може в середньому опуститися до рівнів 10 – 12%», — спрогнозував «Мінфіну» аналітик ГК «Фінам» Олексій Коренєв. Це не дуже хороша новина для покупців паперів.

Єдине, що може втішити — це позитивний прогноз на грудень 2019 року. Наступного місяця фінансисти не очікують зміни облікової ставки Нацбанком і кажуть про збільшення потреби Мінфіну у коштах. В кінці року часто потрібні гроші для виплат, зарплат, соціальних платежів і покриття дефіциту держбюджету за іншими статтями — звична історія. Тому є ймовірність невеликого підвищення ставок за держоблігаціями.

«Накопичена за останні 2-3 місяці перекупленість може призвести до певної корекції. Найімовірніше, до кінця 2019-го року річні ОВДП можуть опинитися в діапазоні 14,80-15,30%, дворічні папери — в рамках 14,45 – 14,95%, а трирічні — в коридорі 13,88-14,40%», — підрахував Коренєв.

Якщо щось піде не так

На більш високі відсотки за держоблігаціями у 2020 році можна розраховувати тільки, якщо щось піде не так і економіка почне розвиватися в рамках негативного сценарію. Наприклад, якщо Україна не зможе домовитися з МВФ і отримати не тільки транші від Фонду, але й гроші інших кредитних донорів — Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестбанку тощо та інвесторів.

Читайте також: Знову без програми МВФ. Президент має прийняти рішення

В цьому випадку за розміщення держпаперів доведеться переплачувати, заманюючи кредиторів з високими ставками.

«У випадку реалізації негативних сценаріїв, досить імовірна корекція дохідності ОВДП в діапазон 17 — 19% річних», — вважає Коренєв.

Адже Україні потрібно виплатити у 2020 році великі суми — у загальному підсумку на 423,6 млрд грн:

• 282,1 млрд грн — погашення державного боргу;
• 141,5 млрд грн — відсотки.

Більша частина заборгованості номінована в доларах — на $9 млрд. Більша частина суми припаде на виплати зовнішнім кредиторам — власникам єврооблігацій і МВФ. За внутрішніми держоблігаціями, номінованими у валюті, потрібно сплатити лише $2,9 млрд.

«Виплати в гривні на даний момент можуть скласти близько 130 млрд грн. Оскільки виплати відносно рівномірно розподілені на рік, а попит на ОВДП зберігається на високому рівні, жодних проблем з виплатами або їх рефінансуванням не очікується», — вважає Євгенія Грищенко.

ОВДП гойдає курс долара

Керівництво Мінфіну вже неодноразово заявляло, що планує мінімізувати валютні борги і зовсім від них відмовлятися на ринку ОВДП. Ставка робитиметься на гривню. Причому, на довгу гривню: короткострокові облігації (з терміном обігу півроку-рік) будуть заміщатися довгостроковими — від 2 до 5 років. Не виключаються і шестирічні випуски. Попит на довгі вкладення дуже великий, адже інвестори хочуть закріпити більш високі дохідності на тривалий час. І чиновники розраховують на цьому зіграти.

Це означає тільки одне — іноземці, які зараз скуповують наші боргові папери, продовжать заводити до нас валюту і купувати за неї гривневі облігації. Отже, продовжить зростати дисбаланс на валютному ринку — українська валюта може зміцнюватися.

Читайте також: Фінансист розповів, чому нерезиденти не почнуть «скидати» ОВДП. Курсу гривні нічого не загрожує

Дисбаланс — тому що здешевлення долара не супроводжується його припливом в реальний сектор. Імпорт в Україні, як і раніше, випереджає експорт, і формується негативний торговий баланс. Виходить казус: долара не вистачає, але він дешевшає. Влада вже задумалася над проблемою, і, може, видасть її рішення наступного року.

«Я не в захваті від зміцнення гривні, від якого страждає держбюджет і товаровиробник. Ревальвація будь-якої національної грошової одиниці при невідповідному відгуку з боку внутрішнього товаровиробника повинна обов'язково протискувати імпорт. Ми бачимо погіршення торгового балансу кілька кварталів поспіль. Економіку можна розкручувати тільки за рахунок активізації інвестиційних потоків», — підкреслив виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, радник президента України Олег Устенко.

Як чиновники розплутають валютно-борговий клубок проблем — поки що складно передбачити. Адже іноземці — головні покупці ОВДП, тому і завалюють наш міжбанк доларом і продавлюють його курс. І уряд потребує їх. У той же час, якщо влада не досягне своєї мети і підштовхне українські банки до більш активного кредитування бізнесу і вітчизняної економіки в цілому, то вони стануть менше купувати ОВДП, і допомагати з виплатою державного боргу.

Ірина Тимофєєва