Понад 682 млн грн — сума збитків, які Фонд гарантування вкладів хоче стягнути з колишніх пов’язаних із банком «Михайлівський» осіб. Йдеться про кредитний портфель, переданий фінансовій компанії за кілька днів до визнання банку неплатоспроможним без фактичного отримання оплати. Тепер Верховний Суд має визначити, чи були підстави відмовляти Фонду в позові через сплив строку позовної давності. Від розгляду цієї справи залежить і застосування єдиного підходу до подібних спорів щодо неплатоспроможних банків.
Банк «Михайлівський» втратив кредитний портфель на 682 млн грн: справу розгляне Верховний Суд
Як банк втратив кредитний портфель
Історія почалася у травні 2016 року, незадовго до визнання «Михайлівського» неплатоспроможним. 18 травня єдиний акціонер банку — ТОВ «Екосіпан», яке належало Вадиму Поліщуку з часткою 92,5%, — ухвалив рішення передати портфель споживчих кредитів фізичних осіб фінансовій компанії «Плеяда».
Наступною ланкою стала компанія «Фагор», якій «Плеяда» згодом відступила права вимоги за цими кредитами. За даними Фонду гарантування вкладів, балансову вартість портфеля оцінювали більш ніж у 682 млн грн, однак банк не отримав реальної оплати за його передачу.
У Фонді стверджують, що ця операція призвела до втрати банком якісних кредитних активів. Вона стала одним з епізодів, які Фонд виявив під час виведення установи з ринку. Серед інших виявлених порушень він називає виведення кредитного портфеля за допомогою фіктивних бухгалтерських проводок, придбання фіктивних прав вимоги за договорами з продажу цінних паперів, а також видачу незабезпечених кредитів фіктивним компаніям.
У травні 2016 року Національний банк визнав «Михайлівський» неплатоспроможним. А вже у липні 2021-го Північний апеляційний господарський суд визнав нікчемною операцію з передачею кредитного портфеля в межах справи № 910/11298/16.
Чому Фонд не зміг стягнути 682 млн грн
Після судового рішення щодо нікчемності операції Фонд гарантування вкладів подав окремий позов до колишнього бенефіціара банку та колишнього заступника голови правління. З них вимагають стягнути понад 682,2 млн грн збитків.
Однак суди першої та апеляційної інстанцій відмовили Фонду. Ключовою причиною стала позовна давність — строк, протягом якого сторона може звернутися до суду за захистом своїх прав.
Сторони по-різному трактують момент, з якого потрібно відраховувати ці три роки. Саме це питання Фонд тепер оскаржує у Верховному Суді. На його думку, попередні судові рішення не враховують підходів, які Корпоративна палата вже сформувала в інших спорах щодо відшкодування збитків неплатоспроможним банкам.
Зокрема, у справі за позовом до пов’язаних осіб «Платинум Банку» Верховний Суд визначив, що трирічний строк позовної давності починається після продажу активу, щодо якого заявлено збитки.
В іншій справі — за позовом до пов’язаних осіб «Артем-Банку» — суд виходив із того, що строк починається після продажу всіх активів банку, наявності незадоволених вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу та звіту про завершення ліквідаційної процедури.
Фонд наполягає, що у справі «Михайлівського» потрібно застосувати аналогічний підхід, а відмова в позові суперечить попереднім висновкам Верховного Суду.
Чому рішення важливе для інших банків
23 листопада 2026 року справу № 910/7393/24 має розглянути палата з розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Для Фонду це не лише спір про відшкодування понад 682 млн грн. Йдеться також про послідовність судової практики у справах, де потрібно стягувати збитки з колишніх власників і керівників неплатоспроможних банків.
У Фонді попереджають: різні підходи судів до визначення позовної давності можуть поставити під загрозу повернення коштів кредиторам інших банків. За оцінкою установи, від єдності судової практики залежить повернення коштів кредиторам і державі на загальну суму понад 100 млрд грн.
Розгляд справи «Михайлівського» має показати, чи дотримуватиметься Верховний Суд раніше сформульованих підходів до обчислення строків позовної давності та чи матиме Фонд можливість домагатися відшкодування заявлених збитків.
Довідка
Банк «Михайлівський» перебуває в процесі ліквідації з липня 2016 року. Судові суперечки навколо його кредитного портфеля тривали й надалі: у липні 2021 року апеляційний господарський суд підтвердив недійсність договору факторингу з компанією «Плеяда», якій банк передав права вимоги за кредитами. Згодом ці права перейшли до фінансової компанії «Фагор».
Фонд гарантування вкладів продовжує працювати з активами неплатоспроможних банків. У першому півріччі 2026 року він продав такі активи майже на 2,1 млрд грн, а отримані кошти спрямував на розрахунки з кредиторами. Ще один напрям роботи Фонду — повернення боргів за кредитами банків, що ліквідуються: лише за 2026 рік позичальники погасили за спрощеними програмами 144,8 млн грн. Водночас Фонд продовжив дію цієї програми до 31 серпня 2027 року.
Коментарі