Міжнародний валютний фонд у березні може затвердити нову програму фінансової підтримки України на суму $16 млрд. Але до цього фонд має оцінити досягнення України у виконанні вимог моніторингової програми. Що саме перевірятиме МВФ, про вартість грошей і боротьбу з інфляцією в інтерв'ю LB розповів голова Нацбанку Андрій Пишний. «Мінфін» обрав головне.
Голова НБУ назвав привабливу ставку за гривневими депозитами
Про перспективи співпраці з МВФ
Чинна моніторингова програма за участю Ради директорів має стати містком до програми яка передбачає фінансування.
Саме «велика програма» визначатиме ключові структурні реформи. І я прогнозую, що це буде дуже амбітний список.
Ми поставили собі завдання вийти на укладання нової програми з фінансуванням на початку другого кварталу. Вже в цьому місяці розпочнеться робота з місією МВФ для проведення першого перегляду Моніторингової програми. Ми розраховуємо в межах місії провести також перші дискусії щодо контуру нової програми.
Що зараз оцінюватиме місія МВФ
В лютому, під час місії, МВФ оцінюватиме прогрес виконання структурних маяків та цілей. Все достатньої формалізовано: п'ять маяків, дві кількісних цілі і дві індикативні.
Ці зобов’язання вкладаються в п’ять великих розділи:
- Податково-бюджетна політика, зокрема збільшення податкових надходжень, концепція реформування соціальної сфери, контроль видатків тощо.
- Фінансування бюджету. Ключове завдання — уникнення прямого фінансування бюджету з боку НБУ. Для цього потрібно активізувати внутрішній борговий ринок та залучити достатньо реальні обсяги міжнародної допомоги.
- Грошово-кредитна та курсова політики. Політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на забезпечення курсової і цінової стабільності. Ми вживаємо заходів для покращення монетарної трансмісії та збереження міжнародних резервів на достатньо високому рівні.
- Збереження стійкості фінансової системи. За НБУ тут закріплений один структурний маяк — розробка ТЗ для діагностичного обстеження банків. Ми його виконали 26 січня.
- Корпоративне управління, прозорість і антикорупційна політика. НБУ підтримує реформу корпоративного управління і цей пріоритет залишається в фокусі. Ми розраховуємо, що конкурси з відбору незалежних директорів, які тривають в державних банках покращать якість корпоративного управління. Що стосується НАК «Нафтогаз», то рішення щодо формування складу наглядової ради незалежних директорів вже ухвалене. Це був один із п'яти структурних маяків в межах моніторингової програми.
Читайте також: Moody's знизило рейтинг України
Про облікову ставку та монетарну трансмісію
Завдяки обліковій ставці 25% інфляція наразі щонайменше на 6,4 в. п. нижча, ніж могла б бути. 2023 рік буде роком уповільнення інфляції. Разом із курсовою стабільністю і ефективністю монетарних рішень це дозволить перейти до пом'якшення адміністративних обмежень, повернення економіки і політики Нацбанку у звичне, ринкове русло. Це необхідний кисень для бізнесу і повернення до нормальності навіть попри війну. Цього ми прагнемо.
Облікова ставка — це, водночас і інструмент, і маяк, і лаконічна макроекономічна заява Національного банку про стан економіки і ризики. Облікова ставка встановлює орієнтир вартості грошей і через трансмісію має цей орієнтир донести до учасників ринку. Зараз українська економіка має колосальний профіцит ліквідності спричиненого фінансуванням бюджету війни. Лише НБУ за минулий рік надрукував для бюджету 400 млрд грн. Значний профіцит ліквідності — це дуже небезпечна річ, постійна загроза виснаження резервів.
Про депозити
Профіцит ліквідності наразі створює навіс, який загрожує курсовій стабільності. Життєво важливо зв’язати ці кошти і контролювати їх рух, запропонувавши вкладникам привабливу відсоткову ставку. Строкові депозити, один з таких інструментів. За відсутності адміністративних обмежень, через певний психологічний фактор, люди можуть одразу захотіти зняти гроші і вони опиняться на валютному ринку.
Банки відреагували на підвищення облікової ставки поступовим збільшенням депозитних ставок, тоді як до червня 2022 року вони знижувалися. Більше скажу, та трансмісія, яку ми бачимо зараз є близькою до довоєнної. Те, що нам цього недостатньо — це правда. І для того, щоб банки активніше підвищували ставки, ми суттєво підняли обов'язкові резерви та аналізуємо ситуацію з ліквідністю та строковістю, щоб зрозуміти, чи потрібні додаткові рішення.
НБУ зацікавлений, щоб банки зробили адекватну пропозицію для розміщення депозитів. Бо якщо вам пропонують вклад у 10% річних, а інфляція 26%, ви думаєте: «Та, навіщо мені цей депозит, мороки більше, ніж прибутку». Але коли роблять пропозицію на рівні 20% — замислитеся і залишите гроші в банку.
Є ще один дуже важливий аспект. Це те, що найбільша частина цієї ліквідності зараз зосереджена в державних банках. Держбанки стали операторами цих коштів не внаслідок маркетингових програм, а внаслідок потоку ліквідності, у зв’язку з війною і фінансуванням військових потреб. Тому, видається, саме їм, в першу чергу, треба замислитись над тим, як громадянам зробити справедливу депозитну пропозицію. І не лише по рівню прибутковості для банків.
Читайте також: Коли банки почнуть пропонувати «інфляційні» депозити
Про кредити
Банки кредитують, скажімо так, орієнтуючись не лише, і навіть не стільки, на облікову ставку. Вони враховують ризики, стан та відносини з позичальниками та багато іншого.
Але навіть не вартість кредитів є основним стримуючим чинником кредитування. Ключовий чинник — відсутність нових проєктів і низький платоспроможний попит на кредити через невизначеність воєнної економіки.
В умовах війни зазвичай на перший план виходять державні програми, які або гарантуються, або субсидіюються державою. За час дії воєнного стану у рамках державної програми «Доступні кредити 5−7−9%» станом на 30 січня 2023 року укладено майже 20 000 кредитних договорів на загальну суму близько 80 млрд грн.
Кредитний ризик й надалі залишається найбільшою загрозою для банківського сектору. Наразі ми бачимо, що за 2022 рік цей ризик змусив сформувати резерви на суму понад 100 мільярдів гривень — це понад 12% кредитного портфеля. Загалом наші оцінки передбачають втрати кредитного портфеля у зв'язку із наслідками війни на рівні щонайменше 30%. Це суттєво.
Наскільки ця гіпотеза відповідає дійсності, ми зрозуміємо за результатами проведення діагностики.
Коментарі - 31
Щоб залучати кошти фізосіб під 20% та більше річних, банку
потрібно когось кредитувати мінімум під 25% річних.
Коли комерційний банк залучає кошти під високі відсотки,
наприклад Альфа (Сенс-банк) залучає валюту під 6,25% річних — це
типова депозитна піраміда, бо банк нікого не кредитує
у валюті, а це значить, що банк несе збитки по таким валютним депозитам.
Єдине, чого в таких спосіб хоче досягти Альфа(Сенс-банк) — це
залучити якнайбільше клієнтів та клієнтских коштів, щоб нанести
максимального збитку державі Україна:
— після націоналізації Альфа(Сенс-банку) всі ці депозити з великими
відсотковими ставками стануть борговими зобов’язаннями держави;
— при ліквідації Альфа(Сенс-банку) боргові зобов’язання стануть
також державними, ляжуть на плечі ФГВФО.
Зараз у Альфа(Сенс-банку) по балансу депозитних коштів фізосіб більше,
ніж було у 2021 році — 44млрд грн, а от грошей на їх виплату з кожним
днем все менше та менше…
украинскими банками сошло на нет, а кредитование в валюте физических лиц
было и ранее запрещено НБУ.
Поэтому привлекать валюту на депозиты под 6,25% годовых — это обычная
финансовая пирамида, организованная для удержания банка на плаву и пофиг
что за 2022 год банк «наколядовал» более 5 млрд грн убытков…
во время войны начинает уже надоедать…
А по факту чего только стоит введение двойной конвертации по евро,
увеличивающей затраты минимум на гривну-полторы с каждого евро при
оплате гривневыми картами Альфы.
Да и и задержка в выплате валютных депозитов минимум
на неделю — тоже прикольный банковский сервис.
И это только то, что лежит на поверхности…
Напиши как — на примере этой ссылки…
https://minfin.com.ua/ua/2023/02/14/100755042/
Есть возражения по поводу ?
банковском секторе экономики…
И да, ещё пол-года назад у них было 5тыс сотрудников…
Даже сокращение количества отделений и сотрудников не спасло
эту российскую помойку от убытков более 5 млрд грн за 2022 год.
От того что кто-то в НБУ всячески оберегает и крышует
российский банковский бизнес в Украине — он не становиться
менее токсичным для граждан и экономикиУкраины …
бизнеса в Украине никак не успокоятся…
А ещё они называют себя патриотами Украины,
защищая российкий бизнес в Украине…
Вот такой у нас украинский патриотизм…
Давай правду матку про все иностранные банки, которые активно работают в Рашне, особенно твой любимый Райф отличился.
«А почему ты только про 1 банк пишешь?»
Я пишу о том, что считаю нужным и важным
в настоящий момент времени.
О российском Форвардбанке пару раз писал, что он
дышит на ладан и сам скоро умрёт. Так оно и вышло.
А вот российскую Альфу поддерживают и в НБУ и в ОПУ,
да и на форуме Минфина есть активные фанаты — поэтому
Альфа (Сенс-банк) самостоятельно не умрёт и ему в этом
благом деле надо активно помогать…
Ну, а ты продолжай и дальше публично защищать российский банковский бизнес в Украине — хоть деньжат подзаработаешь на повышенных банковских процентах…
«депоизты под 6% в $— финансовая пирамида… » — это же ахинея
««депоизты под 6% в $— финансовая пирамида… ««
Ну так просвети не только меня, а и весь форум Минфина по
вопросу — откуда Альфа (Сенс-банк) берёт валюту на выплату процентного дохода по валютным депозитам, если никого не кредитует в валюте…
Если Альфа (Сенс-банк) привлёк $100млн на депозиты,
как они недавно писали в рекламе на Минфине, то каждый месяц при 6% годовых он должен начилять клиентам
примерно $500тыс процентного дохода.
Откуда он берёт эту валюту — можешь озвучить свои предположения…
Обязан ли банк именно кредитовать под депозитные деньги?
Я бы сейчас вложил бы пол миллиона $ под 30% годовых — но у меня их нет ( — а банк может себе такое позволить.
Ключевое — «кредитование в валюте»…
Откуда известно — из публично
доступной информации…
Привлекать валютный депозит под высокий процент,
платить процент за резервирование валютного депозита,
платить клиенту повышенные проценты в валюте и никак
не использовать эти валютные средства в кредитовании — это
и есть классическая пирамида Понци…
«Обязан ли банк именно кредитовать под депозитные деньги?»
даже 10% годовых в валюте мизер сейчас! У меня есть сбережения в валюте — с конца сентября уже 15% чистыми набежало, жалею только о том что больше не вложил.
Это не касается конвертационных депозитов, где банк сразу же заработал свои комиссионные при конвертации гривны в валюту…
Тільки ті хто не розуміється на інших інструментах заробітку ведуться на невигідні для себе депозити.
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/159802/