За пів року до України ввезли $7,5 млрд готівкової валюти: чому людям видають «негарні» долари

Проблема старих доларів нікуди не поділася

Вперше про проблеми з готівкою в Україні активно заговорили ще в середині 2023 року, і банкіри обіцяли їх вирішувати. Проте люди й досі скаржаться на видачу в касах банків старої чи зношеної валюти, насамперед долара.

Рідше претензії звучать під час класичного валютообміну (готівкова гривня на готівковий долар/євро), а найчастіше — від вкладників. Особливо від власників депозитів.

Найсильніше дратуються ті, хто зробив свій вклад при відкритті рахунку новими американськими купюрами (випускається з 2009 року) — синього кольору, а тепер його повертають банкнотами старого зразка 1996 року випуску — «білими доларами».

«Я приніс банку нові банкноти під час відкриття рахунку і хочу, щоб мені повернули нові», — такий головний аргумент громадян, які зіткнулися з цією проблемою. Хоча побоювання, що згодом «білий долар» буде складніше/дорожче обміняти, — також є.

Тим паче, що навіть зараз не всі готові приймати старі банкноти чи приймають їх із комісією, зменшуючи заощадження людей. Не завжди йдеться про банки (є небанківські обмінники), а й про інші угоди, які нерідко оплачують готівковою інвалютою (від купівлі авто на вторинному ринку до нерухомості).

«Мінфін» на місцях у відділеннях інтерв'ював українців та переконався, що вони просто не довіряють ані банкам, ані НБУ. Побоюються мінливості правил і того, що потім не зможуть конвертувати отримані банкноти без комісії, яка може починатися від 10% від суми і закінчуватися 50%.

«Замовив через приват 2000 доларів. І що ви думаєте? Усі купюрами 1996 року, які звичайно брати немає сенсу. Можна скільки завгодно заливати про те, що вони є діючим платіжним засобом. Але комусь віддати такі потім буде неможливо, а обмінники або відмовляться приймати, або візьмуть за зниженим курсом. Ну ок. Зніму гривнями і більше ні ногою в цю контору», — йдеться у відгуку клієнта Приватбанку із Запоріжжя, розміщеному на сайті «Мінфін».

Дуже сильно українцям не подобається те, що вони не можуть отримати нові долари не лише після декількох попередніх замовлень. Вони вважають принизливим те, що не отримують замовленого навіть після дотримання правил, які банк змушує їх виконувати. Працівникам відділення байдуже до бажань людей, у яких вони бачать не клієнтів, а обов'язкових виконавців нових правил та вимог. Що відображається у наступних скаргах споживачів.

«На питання, як отримати купюри нового зразка, касир порадила робити купу заявок і ходити до них у відділення, допоки не з'являться купюри нового зразка. Виходить, клієнт розміщує депозит у Приваті, а забрати його не може. Як за заявкою могли привезти купюри старого зразка? Чому я маю витрачати купу часу на заявки і чекати, коли з'являться нормальні купюри? Навіть не надали відповіді, коли з'являться нові купюри», — обурюється у своєму відгуку на «Мінфіні» клієнт Приватбанку Сергій.

Що говорить НБУ

На державний Приватбанк у відгуках на сайті «Мінфін» надходить найбільша кількість скарг щодо доларової банкноти. У зв'язку з цим Мінфін звернувся до нього за офіційними поясненнями, описавши ситуації клієнтів. Проте держбанк категорично відмовився відповідати, погодившись на публікацію такої своєї позиції.

Що прикро, з огляду на те, що саме Приватбанк обслуговує найбільшу кількість фізосіб у нашій країні — 24,18 млн осіб, згідно з офіційним звітом НБУ на 1 липня 2024 року. Але, до речі, місяцем раніше їх було трохи більше — 24,22 млн, тобто протягом червня 41,9 тис. громадян закрили свої рахунки, що узгоджується із процитованим відгуком людини із Запоріжжя. Звичайно, це не глобальний відтік клієнта, і держструктура залишиться найбільшим роздрібним банком в країні. А з його відповідей зрозуміло, що в Приваті це розуміють і не дуже переймаються.

Хоча, звісно, люди скаржаться не лише на Приватбанк.

«У касах Абанку ми не видаємо банкноти, які не відповідають вимогам НБУ, але скарги маємо, їхня кількість більша, ніж у довоєнний період. Клієнти стали вимогливішими до стану купюр та років випуску», — сказала «Мінфіну» керівник напряму касового обслуговування та інкасації Абанку Кіра Кудла.

У Національному банку у відповідь на запит Мінфіну також визнали, що отримують звернення незадоволеного населення щодо купівлі/продажу інвалюти та зняття коштів із рахунків. Регулятор виділив дві ключових проблеми:

• Якість обслуговування у банках та небанківських фінустановах, а саме неможливість зняти валюту з рахунку або придбати її без попереднього замовлення. Зокрема, отримати готівкову іноземну валюту бажаного номіналу.
• Обмеження на валютні операції, а саме — звернення щодо обмеження транскордонних переказів, згідно з Постановою НБУ від 24.02.2022 № 18, а також питання про ліміти на купівлю безготівкової іноземної валюти в онлайн-банкінгу: обмеження, що діє, — до 50 тис. грн на поточний рахунок на місяць в одному банку.

У Нацбанку пообіцяли відпрацьовувати скарги споживачів та вживати заходів щодо підопічних фінустанов, якщо ті відмахуються від претензій людей та відмовляються виконувати їхні вимоги.

«Національний банк України уважно стежить за ситуацією на валютному ринку, постійно аналізуючи отримані звернення щодо виявлення системних проблем та тенденцій. У разі виявлення порушень з боку фінансових установ НБУ застосовує відповідні заходи впливу для забезпечення дотримання правил та захисту прав споживачів», — йдеться в офіційній відповіді Нацбанку для нас.​

Чому «всучують» старий долар

Більшість опитаних банкірів назвали головною причиною зростання кількості скарг на неякісну валютну готівку зростання попиту.

«З початку квітня банки ввозять в Україну щомісяця понад 1 млрд іноземної валюти в доларовому еквіваленті. Майже весь цей обсяг — нові купюри. Скажімо, у червні обсяг ввезеної готівки іноземної валюти досягнув $1,33 млрд.

Але за той же період обсяг придбаної українцями готівкової валюти перевищив $2 млрд. Очевидно, що частково загальний попит закривається купюрами, які банки та обмінники одержують від населення, яке конвертує валютні заощадження в гривню", — зазначила «Мінфіну» директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько.

Зростаючу потребу в інвалюті пояснюють навіть не так видачами вкладів, як класичним валютообміном.

«Порівнюючи з попереднім роком, спостерігається зростання попиту — понад 2,5 раза — на готівкову валюту. Це купівля готівкової валюти (переважно доларів США) за готівкову гривню», — підтвердили нам у пресслужбі Ощадбанку.

Долар залишається найпопулярнішою інвалютою, на друге місце ставлять євро.

«Після зняття основних обмежень найбільший попит традиційно фіксується на купівлю доларів США за готівкову гривню. Водночас із початку повномасштабного вторгнення помітно зріс попит і на придбання євро.

У нашого банку, наприклад, близько 70% попиту на валюту фіксується саме на готівку, у тому числі дві третини — на долар США. Зростає частка придбання безготівкової валюти через банківську програму GlobusPlus (близько 15−30%): громадяни охоче купують безготівкові долари та євро за безготівкову гривню, буквально двома-трьома натисканнями на екран", — розповів начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лєсовий.

Банкіри чекають на закріплення цієї тенденції.

«Згідно з порівнянням обсягів видач клієнтам готівкової іноземної валюти, за перше півріччя 2023 року та перше півріччя 2024-го, спостерігається збільшення видач за доларом — понад 50%, євро — понад 100%. На нашу думку, поточна тенденція збережеться у короткостроковій перспективі», — вважає начальник департаменту забезпечення готівкою Ukrsibbank BNP Paribas Group Олена Михайленко.

Все це підтверджується загальними даними Нацбанку: у липні обсяги продажу готівкової інвалюти фізособам зросли з $2,1 млрд до $2,36 млрд, безготівкової — з $1,19 млрд до $1,33 млрд.

Водночас у звітності НБУ видно обсяги збільшення завезення в Україну готівкової іноземної банкноти. У червні 2024 року вони зросли, порівнюючи з попереднім місяцем, на 13% (до $1,3 млрд), порівнюючи з червнем-2023 — у 2,1 раза, з червнем-2022 — у 3,9 раза. Ще значніше зростання, порівнюючи з довоєнним 2021-м, коли того ж місяця в країну поставили лише $144 млн, це 9-кратна різниця.

Готівковий долар/євро активно завозять до України протягом усього першогио півріччя 2024 року — сукупно було поставлено аж $7,5 млрд, що в півтора рази більше за аналогічний показник 2023 року ($4,7 млрд) і вп'ятеро більше — якщо брати довоєнний 2021-й рік ($1,4 млрд). Ми бачимо, що українцям потрібно все більше нової валютної готівки, і навіть зростаючих обсягів не вистачає для якісного забезпечення цього попиту.

Є й друга проблема — недостатнє оперативне вивезення з України зношеної та старої (старого зразка, не останні випуски) іноземної банкноти. Багато банків наполягають на тому, що не пошкоджений (не зношений/старий) долар 1996 року — платіжний засіб, що діє у всьому світі, тому відмовляються витрачатися на його вивезення за кордон для поповнення коррахунку та поставки банкнот нових серій. Такі купюри знову і знову проганяються через наш грошовий обіг, попри те, що українці не завжди хочуть брати їх у банках.

Часто людям ставлять жорсткий ультиматум — або берете валютні банкноти, що є, або ніякі. Інша альтернатива для вкладників — це видача коштів за курсом у гривні: за поточним курсом банку, який не завжди може бути вигідним, порівнюючи з іншими пропозиціями на ринку. Що ще більше нагнітає негативні настрої з боку населення та провокує збільшення кількості скарг.

За статистикою НБУ, у червні 2024 року банківська система скоротила обсяг вивезення готівкової інвалюти, порівнюючи з попереднім місяцем у 1,7 раза (до $69,3 млн), а з аналогічним періодом 2023-го — на 4,5% (тоді $72,6 млн).

Тільки на перший погляд здається, що під час війни українці стали набагато вимогливішими до валютних банкнот. Але якщо порівняти загальні обсяги вивезення зношених/старих купюр, можна переконатися, що до повномасштабного вторгнення грошовий обіг долар/євро в Україні просто оновлювався активніше. Часто просто не було приводу для невдоволення.

За офіційними даними видно, що в січні-червні 2024 року обсяг вивезення інвалюти з нашої країни був у 2,2 раза нижчим, ніж за аналогічний період 2021 року, — $585,8 млн проти $1,27 млрд.

Звичайно, вивезення поступово зростає: наприклад, у січні-червні 2023 року за кордон було відправлено взагалі лише 329,1 млн. Проте на довоєнні показники оновлення банкнотного ряду банківська система ще не вийшла.

Хто возить долар українцям

Проблеми із завезенням/вивезенням із України іноземних банкнот почалися з першого дня великої війни, оскільки через повітряні атаки ворога відразу було запроваджено заборону на польоти для цивільної авіації. Закордонна готівка до нас завозилася саме літаками, і щойно від них довелося відмовитися, довелося змінювати логістику та прокладати нові маршрути. А ще вирішувати питання з виїздом спеціалізованого персоналу.

Найчастіше це чоловіки призовного віку, далеко не всі з них мають броню і можуть вільно виїжджати за кордон.

«У зв'язку з відсутністю авіаційного сполучення з лютого 2022 року існують певні виклики щодо транскордонного переміщення готівки альтернативними каналами постачання. Банками, які мають чинні міжнародні договори з постачання готівки, організуються постачання автомобільним транспортом.

Проте, з огляду ситуацію в країні, іноземні банки здійснюють організацію постачання чи приймання банкнот не на території України, а за її межами. Тобто потрібно здійснювати виїзд уповноважених осіб за межі нашої країни (інкассаторів), що суттєво обмежено з боку держави, з огляду на дію військового стану та мобілізаційних заходів для чоловіків призовного віку", — наголосила нам Олена Михайленко з Ukrsibbank BNP Paribas Group.

Фінансисти пояснюють, що доставка готівки з-за кордону на інкасаторських броньовиках не лише дорожча, а й довша. Тому вивезення зношених купюр може гальмуватися.

До війни постачанням інвалюти в Україну займалося півдюжини українських банків, а зараз це одиниці. Головний постачальник — Райффайзен Банк, із яким нам вдалося поспілкуватися.

«Райф був одним із перших банків, який після початку повномасштабного вторгнення побудував сухопутну логістику доставки іноземної валюти до України. У 2023 році наш банк завозив близько 70% усієї готівкової валюти до нашої країни і був першим, хто стежив за якістю ввезеної валюти, обмінював зношену валюту та вивозив її з ринку. Зараз ми кожні 3−5 днів завозимо валюту до України», — повідомив директор департаменту грошового обігу, інкасації коштів та перевезення валютних цінностей Райффайзен Банку Віктор Гаркуша.

Другим після Райффайзен Банку вважають державний Ощадбанк, який обслуговує не лише власні відділення, а й банків-партнерів, і запевняє, що надає клієнтам емісійні банкноти — свіжонадруковані.

«Ощадбанк — один із небагатьох банків, який самостійно ввозить іноземну валюту з-за кордону. Це виключно емісійні банкноти», — запевнили «Мінфін» у пресслужбі Ощадбанку.

Як фізособі краще купити долар чи євро

Люди, які купують готівковий долар, завжди можуть скасувати операцію та піти з відділення, якщо їм не сподобалися банкноти євро чи долар, — це їхнє безперечне право. Складніше з тими, хто купує інвалюту у безготівковому форматі та проводить зняття у касах. Тут, щоб не розчаровуватися, рекомендують триматися ближче до банків-постачальників банкноти. Наприклад, Приватбанк самостійно її не завозить, тому може ще довго крутити через свою касу купюри старих зразків.

«Мінфін» у своєму запиті попросив Нацбанк перерахувати всі доступні наразі можливості для купівлі інвалюти населенням, і отримав 5 варіантів:

1. Класичний валютообмін у касі — готівкова інвалюта за готівкову гривню без обмежень.
2. Купівля безготівкової інвалюти за офіційним курсом НБУ з обов'язковим розміщенням на депозит від 6 місяців (без права дострокового розірвання) без обмеження суми.
3. Купівля безготівкової інвалюти на еквівалент до 200 тис. грн/міс. в одному банку із обов'язковим розміщенням на 3 місяці.
4. Придбання безготівкової інвалюти на поточний рахунок на еквівалент 50 тис. грн/міс в одному банку із правом миттєвого зняття.
5. Купівля готівкової інвалюти за безготівкову гривню на суму до 100 тис. грн на день.

Останній варіант було детально розписано та уточнено НБУ нещодавно, у його Постанові № 83, яка набула чинності 11 липня 2024 року. Його логіка була прив'язана до обмежень, які діють для зняття гривні з рахунку. Під час війни українцям дозволяється за добу знімати з будь-якого виду рахунку (поточний, депозитний) не більше 100 тис. грн, незалежно від його валюти. А отже, нічого не заважає будь-кому, хто бажає, зняти цю суму і купити на неї готівкову інвалюту.

Кажуть, деякі це робили навіть до окремого дозволу регулятора. Тому той вирішив це офіційно дозволити, але лише на 100 тис. грн на день — не більше, що ми окремо уточнили.

«Право на такий формат купівлі понад 100 тис. грн наразі не передбачено. Щоденний ліміт у 100 тис. грн відповідає ліміту на видачу готівки з поточних рахунків клієнтів», — наголошується у відповіді Нацбанку.

Хоча всі пам'ятають, що з грудня 2023 року НБУ скасував усі обмеження для населення на купівлю готівкової інвалюти, і люди можуть купувати будь-яку суму. Але зі 400 тис. грн банк обов'язково вимагатиме документи про походження коштів у рамках фінансового моніторингу.

У банках наголошують на згасанні попиту на безготівкову купівлю інвалюти з боку громадян.

«Щодо конвертаційних депозитів, то вони зараз майже незатребувані. Адже, по-перше, різниця курсів на міжбанку та готівковому ринку зменшується, по-друге, скасування обмежень на купівлю валюти прибрало з ринку чинник ажіотажу: проблем із купівлею валюти немає. Тому й відпала потреба купувати безготівкову валюту з обов'язковим її розміщенням на депозиті», — пояснив Тарас Лєсовий із Глобус Банку.

Але навіть, коли люди купують долар або євро в безготівковій формі, вони все одно воліють його з часом перевести в готівку.

«Саме готівкові долари та євро, особливо перші, залишаються лідером симпатій українців. Статистика Національного банку свідчить, що за останні декілька років залишки іноземної валюти на рахунках українців залишаються майже незмінними. Тобто валюта, яка купується в банківських застосунках у межах 50 000 грн на місяць і з розміщенням на депозиті, здебільшого знімається з рахунків, переводиться в готівку», — підтвердила нам Ганна Золотько з Unex Bank.

В Ощадбанку нам розповіли, що люди продовжують користуватися навіть безготівковою можливістю валютної купівлі, яку влада запустила на початку війни — за офіційним курсом НБУ на депозит від 6 місяців. І що серед його клієнтів середній обсяг таких придбань становить $5 тис.

У багатьох банках визнають також, що населення дедалі активніше конвертує у долар/євро гривневі вклади після закінчення їх термінів. Це вважають реакцією на девальвацію гривні, курс якої у жовтні 2023 року перевели у режим керованої гнучкості. З 36,6 грн/$ він у липні провалювався до 41,49 грн/$ за офіційним показником НБУ, а цього понеділка, 12 серпня, становив 41,12 грн/$.

«Приріст нових гривневих вкладників призупинився, частково колишні гривневі вкладники за зняту з депозитів гривню купують валюту. І причини переважно економічні: відбувається об'єктивне зростання інфляції (відповідно, очікується зростання споживчих цін до 10%) тощо, сюди ж можна додати і воєнну невпевненість/воєнні ризики», — пояснив Тарас Лєсовий.

Читайте також: Курс долара та євро на 12−16 серпня: що робити, щоб «не влетіти» з курсом

Що буде з валютними правилами

Попри нещодавні хвилі девальвації гривні, Нацбанк у відповіді на запит «Мінфіну» повідомив, що продовжує працювати над зміною/лібералізацією валютних правил за поточною дорожньою мапою в рамках початково затвердженої Стратегії пом'якшення валютних обмежень. Хоча чиновники і визнають, що придбання долара/євро населенням позначаються на ситуації на міжбанку.

«Операції населення на готівковому сегменті валютного ринку роблять відповідний внесок у загальний обсяг чистого попиту на валютному ринку. Банки, здійснивши продаж готівкової валюти населенню, надалі купують еквівалентний обсяг валюти на валютному ринку України для калібрування власної валютної позиції. Національний банк постійно присутній на ринку і в межах режиму керованої курсової гнучкості запобігає надмірним курсовим коливанням і своїми операціями балансує валютний ринок», — йдеться у відповіді НБУ.

Водночас регулятор наголосив, що продовжить знімати валютні обмеження, лише за умови формування належних передумов. У Нацбанку «Мінфіну» виділили показники, на які орієнтуватимуться:

1. Інфляційна динаміка та інфляційні очікування.
2. Рівень міжнародних резервів.
3. Привабливість заощаджень у гривні.
4. Параметри фінансової стабильности.

Очікується, що ключовим показником стане розмір золотовалютних резервів НБУ, який поки що знижується: у липні на 1,8% — до $37,2 млрд, попри $2,2 млрд, що надійшли від МВФ.

Їх не вистачило для позитивної динаміки через те, що регулятору довелося більше витратити на підтримку курсу гривні на міжбанку: вже не $2,99 млрд, як у червні, а $3,3 млрд. У серпні регулятор великі надії покладає на $3,9 млрд від США, які наша країна вже отримала, і, можливо, не все витратить на поточні виплати за держборгом та інтервенцією на міжбанку.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена