Валюта чи гривня: у чому краще тримати заощадження

Як змінювався курс

У 1996 році, коли в обіг було введено гривню, її курс щодо долара стартував із 1,76 грн/$, а перше відчутне падіння національної валюти відбулося у 1998 році, коли вона знизилась до 2,45. Із того часу відбулась низка суттєвих падінь національної валюти, і наразі її офіційний курс становить 41,09.

Уявімо, що в 1996 році ви придбали доларів на 1 тис грн. Це означає, що у вас на руках опинилися $568,2. Якщо ж ви обміняєте їх за нинішнім курсом, то матимете 23 346,5 грн. Таким чином ваші гривневі заощадження зросли б у понад 23 рази.

Більшість українців чудово розуміють цю тенденцію. Хоча Нацбанк не публікує оцінки загальної суми готівкової валюти на руках у населення та бізнесу, але, за попередніми оцінками, ця сума сягає $120 млрд. Для порівняння: готівкової гривні у наших співвітчизників на 800 млрд грн (менше ніж $20 млрд). А на банківських рахунках громадяни тримають 1,147 трлн грн (близько $28 млрд).

Долар також знецінюється

Падіння гривні щодо долара не означає, що американська валюта за цей час також не втрачала вартості. Її купівельна спроможність падає через американську та глобальну інфляцію.

Середній рівень доларової інфляції з того часу становив 2,52% на рік. Відповідно, як показує спеціальний калькулятор вартості американської валюти, за $1 тис. тоді можна було придбати приблизно стільки ж товарів, як зараз за $2 005. Інакше кажучи, американська валюта знецінилась приблизно удвічі. Звісно, це далеко від показників гривні, але все ж суттєво.

Відсоткові ставки

Оскільки будь-яка валюта з часом втрачає свою вартість, власники заощаджень намагаються «прилаштувати» гроші, аби вони працювали.

Найпопулярніший спосіб — банківські депозити. Тут дохідність гривневих вкладів суттєво переважає валютні.

Найщедріша ставка у великих банках за гривневими вкладами становить 15,85% річних. За доларовими ж — максимум 3%. Також варто враховувати, що з відсотків за депозитами знімається 19,5% податків (ПДФО плюс військовий збір). Тому реальні доходи від банківських вкладів майже на п'яту частину менші за ті, які вказують банки.

Дещо більше можна заробити, інвестуючи в ОВДП. Купити ці папери онлайн із погашенням приблизно через рік можна з дохідністю 15,3%, а доларові — 4,4%. При цьому доходи від державних цінних паперів не оподатковуються.

На думку директора департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитра Замотаєва, для отримання пасивного прибутку «найпридатніші» ОВДП чи гривневі вклади на термін від 1 року. «Саме за такими вкладами дохід може сягати 15% річних, а чистий прибуток — 4%. Ані доларові, ані єврові вклади не є настільки прибутковими», — переконаний він.

Готівка чи депозити

Залежно від цілей та особливостей заощаджень, різні інструменти можуть мати свої переваги.

Сильні сторони готівкової валюти такі:

Висока ліквідність. Готівкові долари чи євро можна майже миттєво обміняти на гривню в банках, обмінниках чи навіть у знайомих. У деяких випадках валютою можна безпосередньо розраховуватись.

Власний контроль. Розміщуючи гроші на депозиті чи в цінних паперах, ви довіряєте їх збереження банку або уряду, і покладаєтесь на них щодо повернення заощаджень. Однак проблеми банківської системи чи фінансова криза в державі можуть призвести до втрати коштів.

Відсутність технічних проблем. Доступ до банківського рахунку може бути тимчасово втрачений через проблеми з електрикою та інтернетом, працюючі банкомати чи POS-термінали в магазині. Це особливо актуально в умовах атак по енергетичній системі.

Водночас у готівки також є свої недоліки:

Поступове її знецінення. На кошти «під матрацом» не нараховуються відсотки, а отже, навіть найстабільніші валюти поступово дешевшають.

Ризик крадіжки чи знищення. Готівка може постраждати через пожежі, прорвані труби, її з дому можуть вкрасти зловмисники. Часто власники просто забувають, де сховали гроші.

На що звернути увагу, обираючи валюту

Формуючи валютний портфель, варто орієнтуватися на декілька чинників:

Перший — чи плануєте ви витрачати кошти в цій валюті. Наприклад, якщо ви плануєте поїздку чи життя в ЄС, Британії чи Швейцарії, то варто відразу придбати євро, фунти чи, відповідно, франки, аби потім не доводилось знову конвертувати кошти.

Другий — спреди та ліквідність. Спреди, тобто різниця між вартістю придбання і продажу, у різних валют відрізняються. Наприклад, як пояснили «Мінфіну» у компанії «KИТ Group», одного з найбільших операторів ринку обміну готівкової валюти, для долара США спред у банках в середньому становить 1,19%, а в інших операторів готівкового валютного ринку — 0,48%. Для євро — відповідно, 1,2% та 0,33%. А ось для британської та швейцарської валют спреди менш вигідні: 2,81% та 1,25% — для фунту, 2,42% та 1,25% — для франка.

Також у долара і євро вища ліквідність, їх приймає практично кожен банк і пункт обміну. З іншими валютами ситуація може бути складнішою.

«Купівля менш популярних валют має сенс лише для майбутніх витрат чи довгострокової диверсифікації та з розумінням ризиків, пов'язаних із їхньою меншою ліквідністю та ширшими спредами», — наголошують у «KИТ Group».

Третій — потенціал зростання. Змінюється не лише курс гривні щодо світових валют, але й інших грошових одиниць однієї до одної. Наприклад, рік тому за один фунт можна було отримати $1,25, а зараз вже $1,31. Тобто британська валюта за рік зміцнилася, відповідно, її купувати було вигідніше, ніж долар.

Проблема в тому, що навіть професійний трейдер далеко не завжди зможе передбачити рух таких валютних пар, а тому, формуючи власний портфель, немає сенсу намагатися визначити, яка валюта принесе більшу дохідність. Замість цього, варто диверсифікувати заощадження.

Четвертий — стрибки в кризових ситуаціях. Як гривня, так й інші валюти світу, можуть різко змінювати курс за надзвичайних обставин. Наприклад, гривня різко впала після початку повномасштабного російського вторгнення. Зазвичай, в такі моменти також зростають спреди. Таким чином, купівля валюти за подібних обставин призводить до суттєвої переплати. Аби цього уникнути, фахівці «KИТ Group» радять постійно формувати валютні заощадження, а не лише під впливом надзвичайних ситуацій.

Чи може гривня бути дохіднішою за долар?

Так, може. В історії України були роки, коли курс національної валюти майже не змінювався, а гривневі депозити чи облігації приносили хорошу дохідність.

Для того, щоб зробити свідомий вибір між гривнею чи валютою, можна розрахувати, за якого курсу буде вигідніший кожен варіант. Зробити це нескладно. Припустимо, у вас є 1 тис. грн. Якщо ви вкладете її в ОВДП із дохідністю 15,3%, то через рік матимете 1 153 грн.

Або ж ви можете за 1 тис. грн придбати долари. На момент написання статті курс становив 41,4. Тобто можна отримати $24,15.

Тепер 1 153 ділимо на 24,15 і отримуємо 47,74. За такого курсу готівкова валюта принесе таку ж дохідність, як і придбання гривневих ОВДП. Тому, якщо ви переконані, що до цієї позначки гривня не дійде, — можете залишатись в національній валюті. Якщо ж чекаєте, що гривня ослабне ще суттєвіше — краще купувати долари.

Та загалом, оскільки ми не можемо бути певні у своїх прогнозах, краще диверсифікувати заощадження.

Читайте також: 42,3 грн/$ до грудня максимум: яким буде курс долара до кінця 2024 року та у 2025-му

Приклад портфелю

Розглянемо один із можливих варіантів формування портфелю заощаджень. Як відзначають фахівці «KИТ Group», за нинішніх умов варто орієнтуватися на максимальну безпеку та ліквідність.

«З огляду на ситуацію в Україні, гривню варто розглядати, винятково як інструмент поточних розрахунків, але не для заощаджень. Тож кількість ліквідної швидкодоступної гривні в портфелі (готівка або карткові рахунки) має приблизно відповідати сумі ваших середніх щомісячних витрат чи покривати якісь потенційні екстрені потреби», — радять в компанії.

Не забувати про необхідність фінансової подушки для термінових потреб радить і начальник інвестиційного відділу управління організації роботи з преміум-клієнтами Ощадбанку Сергій Швець. «Незалежно від того, де знаходяться кошти — в Україні чи за кордоном, — частку в розмірі 10−20% варто виділити під „фінансову подушку“ або аварійний запас. Ці кошти варто тримати в легкодоступній формі, наприклад, у готівці або на короткострокових депозитах. Щодо решти коштів, то на сьогодні в Україні кращі ставки пропонуються за ОВДП та довгостроковими депозитами», — зазначає він.

Як приклад, можна розглянути наступний варіант формування портфелю:

• 20% — готівковий долар;
• 10% — готівкове євро;
• 5% — готівковий британський фунт або швейцарський франк;
• 25% — доларові ОВДП або депозит;
• 20% — гривневі ОВДП або депозит;
• 15% — акції іноземних компаній;
• 5% — дорогоцінні метали.

Деталі такого портфелю можуть залежати від суми заощаджень, зокрема, значні готівкові кошти варто тримати у банківській комірці. Також, виходячи від власної готовності ризикувати, можна коригувати частку акцій. Та головне не забувати, що частина заощаджень за нинішніх обставин має залишатися під рукою.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка