Україна «підсідає» на євро: у якій валюті накопичувати тепер надійніше

Євро, як паралельна валюта у країнах економічного та валютного союзу ЄС, було введено в безготівковий обіг 1 січня 1999 року. Банкноти та монети почали циркулювати у грошовому обігу лише з 1 січня 2002 року. З того часу кількість держав Єврозони зросла з 11 до 20 із загальним населенням понад 340 млн жителів.

Останньою у січні 2023 року на євро перейшла Хорватія. Спочатку, щоб потрапити до зони євро, держави-члени мали відповідати суворим критеріям: дефіцит бюджету менше 3% від їх ВВП, коефіцієнт боргу менше 60% від ВВП, низька інфляція та відсоткові ставки, близькі до середніх у ЄС.

Цікаво, що серед країн обігу євро стає дедалі більше екзотичних: Аландські острови, Андорра, Ватикан, Гваделупа, Гвіана, Люксембург, Майотта, Мальта, Мартініка, Монако, Реюньйон, Сан-Марино, Сен-П'єр та Мікелон, Французькі Південні та Антарктичні Території тощо.

Поступове розширення зони обігу євровалюти та загальне зростання території країн, що входять до єврозони, робить євро однією з найпопулярніших валют світу та другою за значимістю резервною валютою після долара США. Співвідношення євро щодо долара переживало різні періоди та дуже суттєву волатильність.

Мінімальний курс євро щодо долара було зафіксовано 26 жовтня 2000 року (0,8252 долара за 1 євро), а максимальний - у період кризи 2008 року, 15 липня (1,599 долара за 1 євро).

Саме «різношерстність» економічного стану країн Єврозони, на тлі постійно мінливих зовнішніх економічних та геополітичних чинників, робить євровалюту одним із головних інструментів для спекулянтів уже майже 25 років.

За наявності значного обсягу зовнішнього боргу у США, труднощів та політичних поєдинків перед президентськими виборами в Америці євровалюта має досить великий шанс посилити конкуренцію з доларом за капітали світових інвесторів.

Що відбувається з євровалютою в Україні

Наша країна дедалі більше інтегрується у світові фінансові спілки, зростає товарообіг із країнами Євросоюзу. Все це змінює й роль євро в Україні. Якщо раніше у нас у рейтингу валют у населення та бізнесу на першому місці був традиційно долар США, то нині (особливо після початку війни росії проти України) розклад поступово змінюється.

Це пов'язано ще й з тим, що значна частина міжнародної фінансової допомоги заходить до нас саме в євро, а роль долара у світовій економічній системі почала потроху змінюватись. Деякі валюти з різних геополітичних причин почали відвойовувати частку світових валютних розрахунків.

У тому числі певну конкуренцію долару в Україні становить й євро. Ось що потрібно враховувати як вітчизняному бізнесу та населенню, так і уряду в перспективі щонайменше найближчих 3−5 років:

Зростання питомої ваги позик, залучених Україною в євро. Станом на 31 березня частка позик, залучених в євро, становила вже 33,2% від усієї суми боргу при 26,3%-ій долі в доларі.

Структура ЗВР України у розрізі валют. На 01 червня цього року частка євро становила близько 7% від усього розміру резервів (2,666 млрд у доларовому еквіваленті при розмірі всіх резервів у $39,034 млрд).

Структура міжнародних резервів у розрізі валют

Зростання товарообігу України в євро, що й недивно в умовах війни та нюансів логістичних ланцюжків, зміни у яких почалися ще з часів пандемії. Якщо подивитися на частку євровалюти в операціях поточного рахунку платіжного балансу України, то вже у 2023 році вона зросла з 15% до 31% у надходженнях, та з 23% до 46% — у виплатах.

Хоча поки що долар у надходженнях і виплатах все ж таки переважає — 67% і 51% відповідно. Але поступове зростання частки євро в розрахунках (особливо з огляду на те, в яких валютах Україні потрібно буде віддавати зовнішні борги, та задекларований рух до ЄС) — лише питання часу.

У цих умовах Нацбанку доведеться поступово вживати заходів щодо зміни структури ЗВР (особливо перед періодом виплат основних боргів), щоб вона відображала економічні реалії та була здатна мінімізувати курсові ризики для України під час обслуговування валютних боргів.

Читайте також: Чому НБУ заговорив про прив'язку гривні до євро і що з цього вийде

Можливо, вже у 2025—2027 роках НБУ доведеться прив'язувати гривню на нашому валютному ринку не лише до долара, а й до євро. І проводити свої інтервенції не лише у доларі, а й у євро. А також поступово збільшувати свої резерви у євровалюті, викуповуючи можливі надлишки його пропозиції на міжбанку в експортерів.

Тому євровалюта в Україні вже стає не лише засобом розрахунків бізнесу та уряду з європейськими контрагентами та західними кредиторами, а й засобом накопичення для наших громадян.

Початок цього процесу започаткували перекази українських заробітчан в Україну. Нині вже такі перекази роблять наші біженці, які підтримують своїх близьких у нашій країні. У результаті роль євровалюти в Україні лише зростатиме.

Що робити власникам заощаджень у доларі

Будемо відвертими: у Єврозоні вистачає серйозних економічних проблем, які є реальною загрозою для стабільності євро. З останніх прикладів — вибори до Європарламенту та майбутні вибори у Франції, які майже миттю обвалили євро до долара з рівнів близько 1,09 долара за євро до 1,075 і навіть нижче.

Для українського громадянина та бізнесу коливання в 1−2 американських центи на євро — це вже потенційні втрати в межах 40—80 копійок на євро, що є істотним для низького за платоспроможністю та запасом міцності споживчого ринку України. Та й економіка США зараз виглядає точно краще, ніж європейська. Тому в перспективі 1−2 років повністю переводити свої заощадження з долара на євро небезпечно, з погляду диверсифікації курсових ризиків.

Єдиний варіант, який я наразі бачу, — продовження диверсифікації (як на рівні юросіб, так і фізосіб) своїх валютних активів, із огляду на нові реалії.

Але без фанатизму, а лише за консервативним сценарієм: тобто поступове нарощування своїх валютних вкладень у євро на першому етапі до пропорції 30/70 до сум у доларі з подальшим доведенням цього співвідношення до рівня 50/50, якщо описані у статті тенденції в українській та світовій економіці збережуться.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи