Минулого тижня українців збентежила заява радника голови Офісу Президента Сергія Лещенка в інтерв'ю швейцарському виданню Tages-Anzeiger, що країни Європи мали б припинити виплачувати допомогу нашим біженцям, аби мотивувати їх повертатись додому.
1 лютого 2024, 7:40
5 млн українців залишили країну через війну: чим загрожує їх неповернення
Коли заява набула розголосу, Лещенко поспішив пояснити, що його слова були вирвані з контексту та їм надають «токсичні інтерпретації».
Водночас, за декілька днів після цього неоднозначну заяву щодо європейських соцвиплат українцям зробив вже сам Президент в інтерв'ю телеканалу ARD. «Для нас набагато краще, якби Німеччинна підтримувала українців, даючи гроші в бюджет України, а потім Україна вже б перерозподіляла б ці гроші, залежно від того, де перебуває ця людина», — сказав Президент.
Українська влада вже давно говорить про необхідність повернення українців із-за кордону, як одну з передумов економічної стійкості. Тому «Мінфін» вирішив розібратися, як міграційні процеси впливають на економіку, та чи дійсно несуть загрозу країні.
Скільки українців за кордоном зараз
Точно порахувати кількість українців, які виїхали за межі держави після початку повномасштабного вторгнення, неможливо. Хоча б тому, що чимало біженців виїхало до росії та білорусі, а потім або залишились там, або звідти виїхали до інших країн.
За результатами дослідження ГО «ОПОРА» на основі об'єднання даних декількох державних інституцій, за кордоном перебуває майже 8,2 млн наших співвітчизників. Зважаючи на те, що населення України на момент повномасштабного вторгення становило близько 41 млн — це близько 19,5% всіх людей, які проживали в країні до війни.
За оцінками Мінсоцполітики, до повномасштабного вторгнення за межами України на постійній основі працювало 3,2 млн наших співвітчизників, а це трохи менше 8% населення.
Таким чином, після початку повномасштабного російського вторгнення країну залишили орієнтовно 5 млн українців, тобто 12% від загального числа.
Як міграція впливає на економіку
Кількість біженців впливає на цілу низку економічних аспектів, — пояснила «Мінфіну» старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина. Насамперед, виїзд українців за кордон означає зменшення кількості робочої сили та брак працівників.
«Також, через те, що виїзджають люди, які частіше мають вищу освіту, ми можемо спостерігати так званий „відтік мізків“ та дефіцит висококваліфікованої робочої сили», — зазначає вона.
Наступний момент — вплив на рівень споживання, адже люди, які перебувають за кордоном, не витрачають свої кошти в Україні. При тому, що споживання довгі роки було одним із головних драйверів вітчизняної економіки.
За результатами дослідження «Вокс Україна» на підставі даних опитування соціологічної компанії «Factum Group», проведеного у липні-серпні 2023 року, 53% дорослих біженців працевлаштувалися за кордоном, тільки 9% із них працюють онлайн на українські компанії.
Це означає, що левова частка біженців, які отримують дохід, не тільки не платять податки зі споживання (акцизи, ПДВ), а й податки з доходів.
Не варто забувати і про вплив кількості біженців на демографію в довгостроковій перспективі. Як зазначає Михайлишина, за різними оцінками, від третини до половини вимушених переселенців — діти.
«Якщо вони не повернуться, наступне покоління українців буде меншим. Це означатиме, що кількість робочої сили буде набагато меншою, тоді як кількість людей пенсійного віку залишатиметься відносно незмінною. Як наслідок, збільшиться навантаження на пенсійну систему», — говорить Дарія Михайлишина.
За оцінками Олександра Ісакова з Bloomberg Economics, якщо до України не повернуться жінки, які виїхали за часів повномасштабної війни, це коштуватиме вітчизняній економіці 10% ВВП.
За оцінками Михайлишиної, неповернення кожного мільйону біженців означатиме втрату від 2% до 2,3% економіки. Хоча, уточнює експертка, ці оцінки залежатимуть від того, хто саме з біженців вирішить повернутися, тобто від їх віку, рівня кваліфікації освіти тощо.
$35 млн щодня: як біженці послаблюють нацвалюту
Українські біженці за кордоном витрачають зі своїх банківських карток по $35 млн щодня. Загалом, вони генерують суттєвий відтік валюти, який лише у 2023-му становив $18 млрд. Про це повідомили у Нацбанку.
«У 2022 році цей відтік був майже 20 млрд доларів. Минулого року він трохи скоротився — приблизно 18 млрд доларів. Цього року ми очікуємо, що ці обсяги скоротяться суттєво — приблизно до 13 млрд доларів», — повідомив заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук.
Натомість, перекази коштів від заробітчан в Україну знизилися, порівнюючи з показниками до повномасштабного вторгнення. Якщо у 2021 році вони становили $14 млрд, то у 2022 році — вже $12,5 млрд. За 11 місяців 2023 року до України переказали $10,6 млрд, що дає підстави очікувати орієнтовно $11,6 млрд за рік.
Як наслідок, перебування наших співвітчизників за кордоном створює діру у фінансовому балансі в межах $6,4 млрд і тисне на курс гривні.
Чи витримає країна повернення біженців
З іншого боку, перебування такої кількості українців за кордоном послаблює тиск на державні фінанси в умовах війни.
За даними віцепрем'єр-міністра Ірини Верещук, в Україні нараховується понад 4,9 мільйона внутрішніх переселенців (ВПО), з яких 2,5 млн щомісяця отримують виплати. Минулого року на цю допомогу держава спрямувала 73 млрд грн, але вже цьогоріч вирішила заощадити — заплановані витрати становлять лише 57 млрд грн.
Внутрішньо переміщені особи отримують 2000 грн, а діти або люди з інвалідністю — 3000 грн. Однак, із цього року право на виплати втрачатимуть ті, хто мають на депозитах понад 100 тис. грн, чи купили валюту на цю ж суму, особи, які придбали авто не старше 5 років тощо.
Якби ж ще, скажімо, 1 млн біженців, які перебувають за кордоном, отримували допомогу в Україні, це призвело б до додаткових витрат, принаймні, в 2 млрд грн щомісяця, або ж 24 млрд на рік.
Повернення вимушених переселенців ще сильніше загострило проблему із забезпеченням їх житлом та спровокувало суттєве подорожчання оренди. В результаті, знімати його стало б важче і тим же таки ВПО.
Одне зі значних досягнень України минулого року — зростання реальних зарплат. За оцінками Ukraine Economic Outlook, якщо на кінець 2022 року середня зарплата в Україні становила 16 699 грн, то минулий рік завершила вже на рівні 19 655 грн. Тобто зросла на 17,7%, суттєво випереджаючи інфляцію в 5,1%. За прогнозом, цього року середня зарплата зросте на чверть та сягне майже 24,5 тис. грн.
Експерти Ukraine Economic Outlook пов'язують таку динаміку не зі зростанням продуктивності праці чи маржинальності виробництва, а виключно з браком кадрів на фоні мобілізації та виїзду мільйонів біженців.
Тут можна посперечатися, чи позитивне таке підвищення зарплат для економіки, але якби мільйони українців повернулися з-за кордону — це, очевидно, призвело б до зниження темпів зростання доходів всередині країни і, відповідно, вдарило б по рівню життя.
Читайте також: У 2024 році пріоритетом має стати реструктуризація кредитів постраждалим від війни
Крім цього, значна кількість біженців знижує інфляційний тиск, забезпечує зменшення споживання електроенергії в умовах холодів та російських обстрілів, а також сприяє зниженню імпорту товарів, в тому числі пального.
Виїхали не назавжди
Згідно з результатами дослідження соціологічної компанії «Factum Group», яке опублікувала платформа VoxUkraine, серед тих громадян, які вже повернулися з-за кордону, знову виїжджати планують лище 7%.
Якщо ж говорити про тих, хто наразі перебуває за межами держави, повернутись до України хочуть 64%, а ще 23% не визначилися. Таким чином, лише 13% біженців планують залишитися за кордоном.
Крім цього, українці за кордоном не втрачають зв'язків із Батьківщиною. Зокрема, 86% щоденно переглядають новини про Україну, а 70% роблять пожертви для України. Близько половини дітей, окрім навчання в іноземній школі, відвідували українську школу онлайн.
Одна з вагомих причин, чому біженці планують повертатися, — проблема з працевлаштуванням, а точніше, доступні вакансії. Так, майже 80% працевлаштованих за кордоном кажуть, що їхня робота менш кваліфікована, ніж була в Україні. Залишатися ж за кордоном планують переважно ті, хто обмірковував таку можливість ще до повномасштабного вторгнення.
«Якщо у великих містах — Київ, Харків, Одеса — звідки, переважно, тікали люди, стане більш-менш безпечно, вони почнуть повертатися, оскільки більшість за кордоном себе не знайшли», — говорить завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько.
Спробуймо порахувати, які можуть бути втрати населення України через міграцію після завершення війни. 13%, які хочуть залишитися за кордоном, із 5 млн — це 650 тис. Також припустимо, що серед тих, хто не визначився, вирішить не повертатись половина, а це 11,5% загальної кількості біженців, або ж 580 тис. Додаємо до них 3,2 млн, які постійно працювали за кордоном до повномасштабної війни, — виходить 4,43 млн українців.
Виходячи з даних населення до повновномасштабного вторгнення, за кордоном перебуватиме орієнтовно 11% громадян. Цифра значна, але не катастрофічна, якщо порівнювати її з іншими державами Європи. Наприклад, за даними Statista, за кордоном перебувають 16,5% громадян Румунії, 14,6% — Хорватії і понад 12% — Болгарії.
Читайте також: Українці в Європі: нові можливості, виклики та перспективи
Демографічна проблема гостро стоїть перед більшістю країн Європи, і вже зрозуміло, що війна суттєво загострить її для України. Однак, найімовірніше, частка українців, що постійно перебуватимуть за кордоном, буде такою самою, як і частка громадям країн, які останніми вступили до ЄС.
Автор:
Коментарі - 55