Відмова від фіксованого курсу і електронні платежі 24/7: чим пишається НБУ

Перший виклик — забезпечення макрофінансової стабільності в умовах систематичних масованих ракетних обстрілів. Я можу з гордістю та вдячністю до усіх причетних сказати, що нам вдалося це зробити.

Інфляція у 2023 році стрімко знизилася (з 26,6% на початку року до 5,1% у листопаді), економіка поступово відновлюється, валютний ринок є стійким, міжнародні резерви — суттєвими. Ми змогли відчутно знизити облікову ставку: з 25% до 15%, що підтримає відновлення економіки, не створюючи загроз для макрофінансової стабільності.

Ще одним дуже важливим досягненням для нас є збереження довіри українців — до наших дій і до нашої національної валюти. Одним із підтверджень цього є те, що залишки коштів громадян на гривневих депозитах продовжували зростати навіть після зниження облікової ставки та зміни курсового режиму. Загалом протягом січня-листопада обсяг строкових вкладів населення у гривні зріс на 32,2%, а їх частка в загальному портфелі — до 34,7%.

Нам вдалося забезпечити немонетарне фінансування державних видатків. Спільними зусиллями з Міністерством фінансів ми змогли активізувати внутрішній борговий ринок та довести міжнародним партнерам свою спроможність, яка не в останню чергу визначала готовність надання фінансової допомоги. Загальний обсяг фінансування, яке міжнародні партнери спрямували Україні цьогоріч, станом на 22 грудня становить майже $41,5 млрд.

Читайте також: НБУ прогнозує у 2024 році інфляцію 9,8%: що це означає для курсу гривні

Другий виклик, пов'язаний із першим, — відмова від фіксації курсу. Ми змогли успішно перейти до керованої гнучкості обмінного курсу, що значно зменшує ризики для курсової стійкості у довгостроковій перспективі. Про це найяскравіше свідчить досвід гнучкого курсу до повномасштабної війни: курс коливався щоденно, але водночас на початок повномасштабної війни був близьким до рівня на момент впровадження плаваючого курсу.

Після переходу до керованої гнучкості курсу стан валютного ринку почав поліпшуватися. Його глибина відчутно зросла. Середньоденний обсяг операцій без участі НБУ в листопаді зріс до близько $90 млн проти $34 млн у вересні, тобто до моменту переходу. Частка міжбанку без НБУ до всього міжбанківського ринку зросла до 44% у листопаді з 21% у вересні.

Наші зусилля з мінімізації спреду між готівковим та офіційним курсом мали свій результат: він зменшився до 1%, що мінімізує ризики того ж уже призабутого «карткового туризму». За підсумком ми успішно відмовилися від апарату штучного дихання саме тоді, коли для цього склалися необхідні передумови. Ринок почав дихати вільніше, а макрофінансова позиція України стала стійкішою.

Читайте також: Інфляція йде на спад: які рішення прийматиме НБУ щодо курсу

Третій виклик — збереження безперебійної роботи банківської системи навіть у разі блекаутів. Нам вдалося створити спільну мережу банківських відділень PowerBanking. Вона спроможна забезпечувати безперебійну роботу банківської системи навіть у критичних ситуаціях, і йдеться не лише про блекаути. Яскравий приклад — нещодавній збій із роботою Київстару. Те, що понад 70% мережі пос-терміналів працювали — це заслуга проєкту PowerBanking. Ми напрацювали механізми, щоб канали зв'язку були зарезервованими, а безготівковий обіг — безперервним.

Іншим важливим досягненням у цьому контексті є перехід на нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП), який відбувся з 1 квітня 2023 року. Система почала функціонувати на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Нове покоління СЕП побудоване з використанням сучасних програмних та технічних засобів, що дає можливість здійснювати електронні платежі ще швидше, зручніше та безпечніше. Враховуючи майбутню інтеграцію українського фінансового ринку з європейським, це, зокрема, створило підґрунтя для приєднання нашої країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Читайте також: Чому нас навчила атака на Київстар і чи можуть хакнути інших операторів

Четвертий виклик — укладення програми розширеного фінансування з МВФ. Нам вдалося дуже швидко і максимально чітко завершити Моніторингову програму МВФ із залученням Ради Фонду. Ми виконали 100% зобов'язань, продемонстрували свою спроможність і готовність виконувати взяті на себе зобов'язання, а тому вже в березні цього року ми отримали безпрецедентну програму розширеного фінансування МВФ для України.

Наша країна стала першою країною, яка в умовах значної невизначеності уклала програму з МВФ, що передбачає доступ до фінансування. Також ми успішно пройшли два перегляди програми. Унікальність програми полягає і в тому, що до неї прикріплений масштабний пакет міжнародної допомоги. Наразі він становить $122 млрд на чотири роки дії програми.

П'ятий виклик — посилення ролі НБУ у виявленні підозрілих операцій і схем, в які, зокрема, залучені фінансові установи. З цією метою ми посилили фінансовий моніторинг банків, провели переліцензування надавачів фінансових платіжних послуг, посилили вимоги до порядку проведення платіжних операцій через термінали.

Ми створили інтегрований нагляд, який об'єднав експертизу багатьох підрозділів: це і представники нагляду, і платіжної інфраструктури, і фінансового моніторингу, юридичного департаменту, безпеки тощо. Результат від вжитих заходів вже бачимо. Він насправді колосальний. Податкові надходження від грального бізнесу за 11 місяців 2023 року зросли до 9,6 млрд грн. Це в 13 разів більше, ніж за весь минулий рік (дані профільного комітету ВР).

Шостий виклик — розбудова ефективного фінансового сектору, який не лише інтегрується в єдину європейську систему, але й забезпечить надійну підтримку економіці на етапі відбудови.

Важливим підґрунтям цього процесу стали розроблені цьогоріч два важливі документи — Стратегія Національного банку України та Стратегія розвитку фінансового сектору України. Ми завершили другий етап оцінки стійкості банків та продовжували системну роботу з оздоровлення та забезпечення прозорості ринку небанківських фінансових послуг. Також почали роботу над Стратегією відновлення кредитування, яка за нашою ініціативою лягла в основу оновленого меморандуму з МВФ.

Ми проробили значну та кропітку роботу для впровадження відповідального кредитування, що тривала майже цілий рік. Її результат — вперше маємо закон, дотримання якого забезпечить абсолютно нову якість кредитування в небанківському секторі. І його цінність не лише в обмеженні рівня ставок у сегменті мікрокредитування, які через 8 місяців становитимуть щонайбільше 1% на день. Мова йде про впровадження цілого комплексу змін на усіх етапах процесу мікрокредитування.

Це і наповнення характеристиками конкретної фінансової послуги, її правдиве рекламування, оцінка кредитоспроможності клієнта, формування такої бізнес-моделі компанії, яка, власне, не викривлює суть послуги. Ці зміни є необхідними, щоб розірвати замкнуте коло сотні тисяч позичальників таких фінансових компаній, щоб швидке кредитування стало цивілізованим варіантом фінансової підтримки, а не частиною «фінансового рабства».

Сьомий виклик — остаточне очищення банківського сектору від «російського сліду». Це було дуже непросте рішення з юридичної точки зору, але я можу з гордістю сказати, що перехід АТ «СЕНС БАНК» у власність держави пройшов «безшовно» — якби не кількість новин, клієнти навряд чи помітили б зміну. Тож це також одне з наших досягнень.

Далі рухатимемося напрацьованим шляхом, шукаючи можливості для розвитку. Завдання, які я бачу перед Національним банком, є наступними:

• збереження контролю за інфляційними процесами завдяки зваженій монетарній політиці;
• подальша розбудова фінансової системи;
• пом'якшення обмежень та підтримка кредитування;
• подальший розвиток внутрішнього боргового ринку та залучення необхідної міжнародної допомоги, зокрема завдяки виконанню програми з МВФ;
• посилення санкційного тиску проти Росії та утримання України на порядку денному міжнародної спільноти.

Автор:

Голова Національного банку України Пишний Андрій