Зростання акцій українських компаній в 4 рази випереджає S&P 500: чи варто їх купувати зараз

Які українські компанії торгуються за кордоном

Українські компанії відкрили для себе міжнародні ринки капіталу в середині нульових та на початку десятих років. Саме тоді відбулася низка гучних IPO, а інвестори активно купували їхні акції.

Для розміщення українські компанії обирали насамперед Варшавську фондову біржу, де для них було навіть створено спеціальний індекс WIG-Ukraine. Наразі він об'єднує 10 компаній, які торгуються на майданчику. Переважно це аграрні холдинги та виробники продовольства. Зокрема, Kernel, Astarta, IMC, Ovostar Union, KSG Agro.

Другий серед майданчиків, де представлені українські компанії, — Лондонська біржа, яку обрали для IPO найбільший виробник курятини в країні MHP та залізорудний гігант Ferrexpo.

Завдяки виходу на фондовий ринок наш бізнес залучав некредитні кошти та вкладав їх у збільшення земельного банку чи розбудову виробничих потужностей. Лише Kernel у 2007−2008 роках продав акцій приблизно на $300 млн.

Для інвесторів ці компанії завжди були грою з вогнем. Найяскравіше це демонструє WIG-Ukraine, який зараз торгується приблизно втричі дешевше, ніж у момент створення у 2013 році.

Ключова причина — у зовнішніх викликах. Різкий обвал індексу відбувся у 2014 році після окупації Криму росією та початку бойових дій на Донбасі. Тоді з обвалом українські компанії змогли впоратися, і у 2021 році на фоні низьких ставок ключових центробанків WIG-Ukraine навіть оновив історичний максимум.

Однак повномасштабне вторгнення спровокувало чергове падіння індексу, від якого він все ще не оговтався.

Що відбувається з українськими компаніями

WIG-Ukraine навіть не наближається до показників, які були до повномасштабного вторгнення, але останній місяць виявився для нього напрочуд вдалим. За 30 днів індекс зріс на 8,6%. Для порівняння: ключовий індекс американського ринку S&P 500 за цей самий період додав скромні 2,3%, тобто темпи його зростання майже вчетверо нижчі, ніж в українського. Щобільше, головний індекс Варшавської біржі WIG 20 (до нього входять найбільші публічні компанії країни) за цей самий період знизився на 4,4%.

Як змінилася ціна акцій українських публічних компаній на світових біржах

Основний внесок у зростання індексу забезпечили декілька аграрних гігантів — IMC, Kernel та KSG Agro.

Найбільше зростання за місяць в IMC — 15,6%. Назва компанії розшифровується, як Індустріальна молочна компанія, але сфера її діяльності вже давно вийшла далеко за межі молочної продукції, випуск якої після повномасштабного вторгнення взагалі тимчасово поставили на паузу. Натомість IMC вирощує та зберігає кукурудзу, пшеницю та соняшник, а її земельний банк сягає 120 тис. га.

Компанія опублікувала хороший звіт за перший квартал: виторг, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, зріс на 41%. Хоча компанія й залишається збитковою, вона скоротила свої фінансові втрати з $4,1 млн рік тому до $3,8 млн.

Натомість KSG Agro, акції якої за місяць зросли на 12,6%, хоча й продемонструвала прибутки, за перший квартал року погіршила фінансові показники. Виторг знизився на 2% і трохи перевищує $5 млн, а прибуток впав на 37% — до $960 тис.

Особливий статус Kernel

Окремо варто розглянути ситуацію з агрогігантом Kernel, який минулого року оголосив про плани вийти з біржі. Тоді він запропонував викупити акції за ціною, яку багато інвесторів розцінили як несправедливу, адже вона суттєво нижча, ніж до повномасштабного вторгнення та під час IPO у 2007 році, й навіть в декілька разів нижча за балансову вартість.

Коли ж частина міноритаріїв відмовилися продавати свої акції, агрохолдинг провів емісію, щоб розмити їхню частку: коли вона становитиме менше 10%, це відкриє дорогу до виходу з біржі.

«Це все одно, що мати тонну борошна, додати 2 тонни піску і продати це, як 3 тонни борошна», — прокоментував емісію один із польських інвесторів.

Крім цього, за словами засновника Gonzo Invest Павла Бойка, Kernel вчиняв й інші дії, спрямовані на те, щоб налякати інвесторів, зокрема, продав частину майна компанії структурам її засновника Андрія Веревського за заниженою вартістю.

Звісно, що ці корпоративні конфлікти призвели до обвалу акцій, які торгуються приблизно вп'ятеро дешевше, ніж на початку 2022 року. Водночас частина акціонерів не готові здатися й оскаржують емісію у судах. Як розповідав «Мінфіну» Павло Бойко, він та деякі інші міноритарії навіть активно докуповують акції Kernel, сподіваючись на юридичну перемогу та, відповідно, суттєве подорожчання активів на біржі, або їх викуп за справедливою ціною.

Тому, коли, на думку інвесторів, шанси на позитивне вирішення зростають, вони докуповують акції, спричиняючи їхнє зростання, що й відбулося впродовж останнього місяця, коли вони додали 14,6%.

Чому індекс зростає

Стрімке зростання акцій українських компаній спричинене поєднанням низки чинників.

Насамперед це низька порівняльна база. Акції фактично досягли дна, а багато інвесторів переконані, що після завершення війни вони мали б повернутися, принаймні, на довоєнний рівень. Тому, коли від компаній надходять позитивні звіти про зниження збитків або отримання прибутків, це підштовхує цю категорію «гравців» докуповувати акції.

Другий чинник — це низька ліквідність. Обсяги торгів акціями українських компаній невисокі, це підвищує волатильність, і буквально декілька значних операцій можуть штовхнути їх в один чи інший бік. Наприклад, попри загальне зростання впродовж місяця, один із тижнів наприкінці травня Kernel закрив падінням майже на 9%. «Такі цінові рухи є, радше, „біржовим шумом“ котирувань, який пов'язаний з низькою ліквідністю цих акцій на Варшавській біржі. Це призводить до високої безпричинної волатильності», — пояснює керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко.

Наразі акції українських компаній виглядають, як ризикований інструмент. До чергового падіння може призвести будь-який з цілої низки чинників — погіршення ситуації на фронті, ускладнення експорту продукції з України, нижча очікувана врожайність або падіння цін зерно на світових ринках. До того ж аграрний сектор, як і вся економіка, залежний від вартості пального і акцизів на нього, стабільності енергопостачання та масштабів мобілізації.

Звісно, інвестори можуть розраховувати, що найбільші загрози оминуть агрохолдинги, але і в цьому випадку залишиться чинник Kernel, який ще роками тиснутиме на ціну акцій всіх вітчизняних компаній.

«Приклад Kernel свідчить, що дії головного акціонера сильно відрізняються від стандартів польського та міжнародних фондових ринків. Ця ситуація може мати негативні наслідки для сприйняття українських емітентів інвесторами в майбутньому», — переконаний голова Варшавської фондової біржі Марек Дітль.

Читайте також: IPO Приватбанку, Укрнафти і Київстару — як створити український фондовий ринок

Нинішнє зростання українських акцій виглядає, радше, як тимчасовий фактор, адже побачити фундаментальні причини для стабільного подорожчання акцій не вдається. Тому, на цьому раллі, звісно, можна заробити, але й ризики залишаються вкрай високими. До того ж, найімовірніше, безперервність зростання WIG-Ukraine завершиться вже цього тижня, принаймні, останні 5 днів він вже почав поволі знижуватися.