Багато читачів, швидше за все, помітили, що долар США найчастіше зростає, коли фінансові ринки падають, і майже завжди зростає, коли в економіці трапляються проблеми. Така закономірність можливо багатьох дивує, але вона має своє пояснення.
Чому долар падає, коли все росте в ціні, і навпаки
Світове багатство і частка кеша
На сьогодні у світі є дуже багато різних активів і їх загальна вартість величезна. Світовий борг, за різними оцінками, становить від 200 до 300 трлн. в доларовому еквіваленті. Зокрема, за оцінкою вашингтонського Інституту міжнародних фінансів (IIF), у 2020 році розмір загального світового боргу досяг суми, еквівалентної 281 трлн. доларів.
Фондові ринки світу коштують зараз близько $100 трлн. До цього можна додати й інші активи у вигляді вартості компаній і бізнесів, які не торгуються на біржі, нерухомості та іншого майна. Загальна сума всього капіталу в світі буде точно перевищувати еквівалент $500 трлн. І весь цей капітал комусь належить і є чиїмись накопиченнями і власністю.
Люди і організації володіють різними активами, в основному в їх структурі гроші в чистому вигляді займають не дуже велику частку. Людина може володіти майном і активами, скажімо, на $500 тис, але на його банківському рахунку і у вигляді кешу може бути тільки $5 тис, тобто всього 1% від його активів. Така пропорція норми накопичень грошей є цілком нормальною і адекватною і для людини, і для всього світу.
Читайте також: Що робити, якщо акції почали дешевшати: три дієвих стратегії
Як і чому зростає попит на гроші
Але коли трапляється криза і в економіці починаються проблеми, люди починають продавати свої активи, через що ціна на них починає падати. І ось уявіть, якщо з усіх активів загальною вартістю $500 трлн., припустимо, 10% буде виставлено на продаж. В цьому випадку для продажу активів на $50 трлн. у світі банально не вистачить вільних грошей. Адже будь-яка операція купівлі-продажу — це обмін товару, активу, або чого-небудь ще на гроші. Тобто, продаючи товар, ви за фактом купуєте гроші.
Чим більше люди продають, тим більше вони створюють попит на гроші і дефіцит грошей. І навпаки, чим більше люди купують, тим меншим стає дефіцит грошей, зростає їх надлишок. Тому що змінюється запит суспільства на кількісну частку грошей у величині сукупного капіталу. Адже частка грошей у величині всіх активів може бути різною — і 1%, і 2%.
Звичайно ж, у світі ніхто не продає одномоментно відразу 10% всього, що існує в світі, але навіть 1% від $500 трлн. — це вже $5 трлн. Коливання величини норми накопичень у всьому світі на 1% потенційно може змінити загальний попит на гроші на ці $5 трлн.
Під час кризи люди збільшують свої продажі різних активів і натомість беруть гроші, норма резервування і накопичень в грошах починає зростати, а кількість грошей в обігу починає різко скорочуватися. Чим активніше люди продають активи, тим швидше зростає дефіцит грошей.
Тому що гроші — це мірило всього. Але, звичайно ж, у нормі накопичень частка грошей у чистому вигляді не стрибає на 1% протягом короткого часу. У реальному житті мова йде про набагато менші величини у відсотковому співвідношенні. Але попит на гроші, як і на будь-який товар, завжди змінюється. І частка грошей в загальному рівні капіталу також змінюється.
Читайте також: Обсяг кеша в єврозоні збільшився на 11% і становить майже 1,4 трильйона євро
Пропозиція грошей
Центральні банки регулюють вартість і величину пропозиції грошей, а не попит на гроші! І в ідеалі будь-який центробанк повинен прагнути до збереження балансу попиту і пропозиції на грошовому ринку. Регулятор повинен збільшувати пропозицію грошей у міру зростання попиту і навпаки — він повинен скорочувати пропозицію грошей якщо попит на них падає.
Попит на гроші залежить від ринку у вигляді поведінки людей в усьому світі. Залежить від того, накопичують вони кеш чи ні, продають чи купують активи.
Читайте також: Чому українці виходять в кеш
Долар
Тому в кризовий період гроші зазвичай зростають в ціні, але в цьому правилі є й виключення. Валюти країн, що розвиваються, часто поводяться не як гроші, тому що їх починають продавати так само, як товар та інші активи. А в ролі грошей виступають надійні резервні валюти. Насамперед долар США, тому що саме він є головною, найбільш ліквідною резервною валютою. Грубо кажучи, половина всіх рахунків у світі, як банківських, так і брокерських відкриті в доларі США, а тому продаж активів і вихід в кеш створює попит насамперед саме на долар.
Почасти цим пояснюється те, що долар США на поточний момент не впав кардинально в ціні через те, що ФРС за два останніх роки наростила свій баланс з $4 до $8 трлн.
При лінійній логіці, якщо за базу для оцінки брати сам баланс ФРС і грошові агрегати (грошову масу і грошову базу), то долар повинен був впасти в півтора або два рази. Але суть в тому, що базою для долара є весь рівень світового капіталу в обсязі понад $500 трлн. А на цьому тлі нічого кардинального в зростанні балансу ФРС на $4 трлн. немає. Це менше 1% всіх грошей світу, а точніше сказати, від усього капіталу світу. Адже всі ці $500 трлн. капіталу в якомусь роді є грошима.
Надлишок долара веде до того, що люди починають активно все купувати, що веде до зростання цін на активи, а це зростання веде до зростання інфляційного тиску і зниження вартості долара. Але ця формула має свою специфіку, оскільки долар США не падає в ціні як товар, а падає в ціні через зростання ціни на все інше. Так само і навпаки — долар росте в ціні, коли все інше падає в ціні.
Читайте також: 10 додатків, які допоможуть розбагатіти
Коментарі - 7
И всё же существует множество вещей находящихся во владении людей, которые стоят столько, что такое количество денег никогда не напечатают, например, наша планета (по оценкам некоторых несколько квадриллионов долларов). Но поскольку спрос несоизмеримо маленький, то и цена земли пока что по акции.
Это какой-то экономический треш.
Такое впечатление, что о законе денежного обращения автор не слышал и с уравнением Фишера не знаком.
Регулятор если и должен увеличивать предложение денег, то только по мере роста ТОВАРНОЙ массы.
Регулятор должен регулировать спрос на деньги не увеличением предложения денег, а ОБРАЩЕНИЕМ денег и его скоростью.
Жадность людская, как и глупость — бесконечны, поэтому как нельзя огонь затушить бензином, так и нельзя удовлетворить спрос на деньги увеличением предложения.
С объективной экономической точки зрения реальная стоимость доллара ничтожна.
Знаете, есть еще «ментальный» фактор, по сути на ментальном уровне $ действительно торугется в отношении ко всем мировым активам.
И с одной стороны в пользу доллара играет инерционность общественного мнения, люди верят в бренд США в их экономический и военный потенциал.
А с другой стороны в цифровом веке, скорость распространения вирусных идей и паники сузилась до нескольких дней и недель. И малейшая паника может обвалить даже самые надежные рынки, активы и валюты.
Надо отдать должное, что США продвигают свой бренд не только экономическими и маркетинговыми методами, но большей частью агрессивными и военными методами. И держут руку на пульсе заставляя верить в доллар, через прямое ручное регулирование фискальных политик в странах с развивающейся экономикой.
А полный контроль над информационными ресурсами (ютуб, фейсбук, гугл) не позволят никакой паники.
Ведь Ваше личное мнение формируется той информацией которую вы потребляете. Регулируя поисковую выдачу гугла, и топовые новостные ресурсы можно и дальше формировать общественное мнение.
Потому изменения могут придти только когда такие игроки как ЕС и страны БРИКС совершат невозможное и договорятся о новой мировой валюте. Сейчас это выглядит крайне маловероятным.
А потому доллар будет оставаться крепкой мировой валютой.
Одні мають інвестиції в ОВДП, чи іншого виду держборги… Інші, «пересічні громадяни», мають «кредити» у вигляді дежборгу… Теоретично — доларова інфляція в 5% річних буде зїдати частину боргу… А на практиці - просто зросте процент по обслуговуванню боргу. Борг не зменщуватиметься, а перепозичатиметься під вищий процент…
Наприклад, у нас в Україні- беруть в борг щоб віддати старий борг…