НБУ продовжує друкувати гривню: чому сповільнюється інфляція

Це зізнання депутата викликало неабияку реакцію: чимало наших читачів на форумах «Мінфіну» ставили схожі запитання: «Хіба це не призведе до інфляції та девальвації гривні?», «Чи не варто вже бігти до обмінників, купувати долари?». Тож розберемося, чи завжди варто ставити знак рівняння між емісією та девальвацією гривні.

Монетарна політика

Сучасна монетарна політика базується на 4 ключових ідеях:

1. У країни, що має власну валюту та є її емітентом, ніколи не закінчаться гроші.
2. Уряд повинен надрукувати стільки грошей, скільки йому необхідно для покриття всіх витрат.
3. Загалом, країна може обійтися без податків, але вони необхідні для стримування інфляції.
4. Дефіцит державного бюджету та зростання боргових зобов’язань — це норма для капіталістичних країн.

Згідно з прийнятим бюджетом України на 2024 рік, дефіцит має скласти 1,6 трлн грн (близько $41 млрд). Якщо слідувати ідеям сучасної монетарної політики, то можна просто надрукувати ці гроші й закрити бюджетну дірку. Проте, це теорія, а на практиці все набагато складніше.

Аргентина, країна Південної Америки, вже декілька років слідує ідеям сучасної монетарної політики та використовує друкарський верстат для фінансування дефіциту та сплати боргів. Окрім ще більших проблем, нічого хорошого ця стратегія їй не принесла.

З 2020 року споживча інфляція там зросла з 50% до 250% на сьогодні.

Споживча інфляція в Аргентині

Джерело: tradingeconomics

Паралельно відбувається девальвація національної валюти — песо, яке протягом 2023 року знецінилося на 357%.

Курс аргентинського песо щодо долара США

Джерело: ICE

Ідеї сучасної монетарної політики не працюють? Відповідь прихована в деталях.

Борги Аргентини в іноземній валюті, а отже, уряду для погашення боргових зобов’язань доводиться за емітовані песо купувати іноземну валюту, що призводить до знецінення національної валюти та, як наслідок, високої споживчої інфляції. Якби запозичення були в національних грошових знаках, то ідеї сучасної монетарної політики не дали б побічних негативних ефектів і дозволили погасити борги та закрити касові розриви бюджету.

Чи є країни, які можуть дозволити собі реалізувати сучасну монетарну політику (необмежений друк грошей) без негативних наслідків для власної економіки? — Так. Загалом, можна виділити 8 держав, які можуть запускати друкарський верстат, не нашкодивши економіці:

1. США;
2. ЄС;
3. Ізраїль;
4. Японія;
5. Китай;
6. Таїланд;
7. Уругвай;
8. Малайзія.

Наприклад, Сполучені Штати Америки можуть дозволити собі друкувати долар практично в необмеженій кількості. Оскільки долар є світовою резервною валютою. USD посідає перше місце у світі за обсягами торгівлі, на нього припадає близько 60% світових національних валютних запасів. Також від 40% до 60% фінансових операцій у світі обчислюють у доларах США.

За таких показників високий попит на американську валюту забезпечено, а отже, будь-яка додаткова емісія дуже швидко поглинається ринком, не призводячи до негативних явищ (інфляція, девальвація).

Яскравий приклад — 2020 рік, коли Сполучені Штати «вивантажили» в економіку $3,5 трлн без негативних наслідків. Ці гроші, навпаки, були корисними, тому що підтримали попит, коли ланцюжки постачань було порушено внаслідок закриття кордонів (пандемія COVID-19).

Якщо ми поглянемо на Японію, то її можливість друкувати гроші в необмеженій кількості прихована в державному боргу. Ця країна має найбільший борг серед країн G7 — понад 200% ВВП, але практично весь цей борг — внутрішній, тобто запозичення взяті в єні на внутрішньому ринку. Це дозволяє країні друкувати гроші без негативних наслідків для економіки. Крім того, майже всі борги є цільовими:

• інфраструктурні проєкти;
• розвиток зв’язку;
• розвиток авіації;
• розвиток залізничного транспорту.

Такі запозичення сприяють зростанню економіки (третє місце у світі за розміром номінального ВВП).

Інші можливості для необмеженого друку грошей має Китай — завдяки своєму профіциту торговельного балансу. Простіше кажучи, аби розраховуватися за китайські товари, покупці з інших країн змушені купувати юань (якщо розрахунки відбуваються у китайській нацвалюті). А це відкриває шлях для значної емісії.

Інші країни зі списку, представленого вище, мають подібні переваги, що дозволяє їм вільно керувати грошовою масою.

Як друкувати гроші без негативних наслідків для економіки

Якщо людина або компанія бере кредит, в момент його видачі створюються нові гроші в економіці, тобто збільшується грошова маса.

Грошова маса — ключовий параметр, який показує кількість грошей в економіці (готівкові та безготівкові). У 2023 році грошова маса України становила 3,08 трлн грн (+23% за рік), згідно з даними НБУ.

Далі ці кошти компанія інвестує, створюючи новий товар та виплачуючи зарплатню своїм працівникам, що паралельно провокує попит та зростання економіки.

Якщо ми говоримо про приватну особу, то придбаний на кредитні кошти товар також створює додатковий попит, збільшуючи виробництво та стимулюючи найм робочої сили, й знову ж таки призводить до зростання.

Це сценарій «здорового» приросту грошової маси (друку грошей). В такому випадку економіка сама вирішує, куди інвестувати та скільки. Якщо цей процес порушити та проводити емісію за бажанням, виникне негативний тиск на курс національної валюти з усіма притаманними цьому процесу наслідками.

Друкарський верстат України

Україна не належить до країн, які можуть друкувати гроші в необмеженій кількості без шкоди своїй економіці. Проте, виклики, які стоять перед нами у вигляді значного дефіциту бюджету, нікуди не зникають, тож доводиться працювати з тим, що є.

На кінець 2023 року державний борг України становив 5,5195 трлн грн (+1,444 трлн грн за рік), понад 70% з яких — це валютні боргові зобов’язання. Отже, друк грошей для закриття бюджетного дефіциту, як і в прикладі з Аргентиною, призведе до девальвації гривні та зростання інфляції. Тоді як так виходить, що ми запустили друкарський верстат (зі слів депутата), а Національний банк констатує зниження інфляції до 4,7% у січні, й курс гривні при цьому коливається в незначному діапазоні?

Є декілька інструментів, які застосовує держава для контролю інфляції, і, схоже, вони дуже вдало застосовуються українськими посадовцями:

1. Валютні надходження або фінансова допомога. За рахунок коштів, які надають Україні міжнародні партнери, поповнюються золотовалютні резерви НБУ і фінансуються соціальні видатки бюджету. Але від іноземних партнерів ми отримуємо ВКВ, а до бюджету зараховується гривня. Тож Нацбанк без загроз для розкручування інфляції може друкувати гривню на обсяги допомоги, що надходить до країни.

2. Депозити. Національний банк створив умови банкам, аби ті підвищували відсоткові ставки за депозитами для залучення коштів від населення та юридичних осіб. Акцент робився на гривневі продукти, плюс населення неохоче витрачає гроші в умовах невизначеності, й це дало свої позитивні результати. З 2021 року приріст гривневих депозитів склав 50%, тоді як депозити в іноземній валюті зросли лишень на 9%.

Надлишок гривні забрали з економіки, зменшивши інфляційний тиск.

3. Міністерство фінансів докладає чималих зусиль для залучення боргу всередині країни. ОВДП ще ніколи не були настільки доступними та вигідними. Це, знову ж таки, дозволяє вилучити частину емітованої гривні з економіки, а при погашенні цього боргу не виникає тиск на курс національної валюти.

4. Держпрограми кредитування. Такі програми позик, як «єОселя» та «5−7−9», спрямовують гривню в реальну економіку, створюючи товар та робочі місця. Емісія гривні в такому сценарії підкріплена реальним зростанням економіки.

5. Податки. У 2023 році Україна зібрала податків на 36% від ВВП. Дуже влучно це досягнення відзначила Крісталіна Георгієва, директор МВФ: «Я знаю зовсім небагато країн, котрі роблять це навіть без війни». Завдяки податкам вдається створити додатковий тиск на інфляцію, а емісія валюти стає менш помітною.

Простіше кажучи, це звучить так: дефіцит бюджету закрили (хоча й лише частково), гроші вилучили. Певні податкові заходи планується запровадити у 2024 році.

6. Створення робочих місць у державному секторі чи неприбуткових організаціях із фіксованою зарплатою. Це ще один спосіб контролювати інфляцію шляхом того, що заробітна плата практично не зростатиме.

Отже, як бачимо, можливість друку грошей без негативних наслідків для економіки країни є і вона реалізована в Україні. Важливо зазначити, що Україна не має можливості необмеженого друку грошей без шкоди для своєї економіки, оскільки значний дефіцит бюджету та високий рівень державного боргу ускладнюють цей процес.

Урядовці вживають заходи для контролю інфляції та підтримки стабільності економіки, такі як залучення боргу всередині країни, створення програм кредитування та оптимізація податкової системи. Ці кроки сприяють збалансованому використанню грошових ресурсів та запобігають негативним наслідкам від емісії гривні.

Автор:

Інвестиційний експерт Серюга Михайло

Академія "Мінфін"