НБУ та силовики перевіряють валютні контракти: як шукають схеми виведення капіталу

До значної частини валютного попиту не було претензій, оскільки він мав військове призначення. Армія потребувала термінових закупівель, і влада намагалася забезпечити українських воїнів усім, чим могла.

Але були й контракти, які називали підозрілими, але відкладали питання, як кажуть, до кращих часів. Хоча покупки бізнесу сильно вдарили по золотовалютних резервах Національного банку, про що керівництво НБУ заявляло неодноразово. Експортні валютні надходження до України різко впали, і Нацбанку доводилося активно продавати інвалюту зі своїх запасів.

Чому НБУ нарешті почав перевіряти чистоту валютних контрактів

Регулятор окремою графою веде облік своїх продажів/покупок долара та євро на міжбанку з початку повномасштабної війни. Дані публікуються щотижня. Зі звіту видно, що майже за сім військових місяців Національний банк продав із резерву $15,8 млрд і €1,8 млрд, а відкупити на ринку зміг лише $2,5 млрд і €110,97 млн. Просто колосальні суми, з урахуванням того, що до війни загальний обсяг золотовалютного резерву НБУ знаходився в районі $30 млрд.

Дані: НБУ

Зрозуміло, що без підтримки міжнародних партнерів/кредиторів Україна не змогла б упоратися. До ЗВР Нацбанку надходила і зовнішня допомога (гранти) та кредитні валютні кошти.

Що більше витрачав НБУ на міжбанку, то частіше звучали заклики активніше перевіряти валютні контракти нашого бізнесу, щоб мінімізувати можливі схеми з виведення капіталу з країни. Тепер цим впритул зайнялися, і пішли перевірки.

Читайте також: В Україні побільшало валюти: звідки вона надходить і на що це впливає

Що саме перевіряє Нацбанк

Це не хаотичні ревізії, а цілеспрямовані перевірки. Як відомо, банки регулярно звітують перед Мінекономіки щодо заборгованості за валютними контрактами своїх клієнтів-суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, і Міністерство передає дані до Нацбанку. Це контракти, під які купувалась/продавалась інвалюта: контракти пройшли контроль кожного окремого банку, за ними проводились зовнішньоекономічні розрахунки. Але згодом за ними у кожному банку були зафіксовані борги. Фінансисти вже відзвітували за цими боргами, а тепер ревізори перевірятимуть усі обставини їх виникнення і робитимуть свій висновок — про об'єктивність факторів, за якими не виконано контракт.

Чи спрацював фактор непереборної сили, форс-мажор, чи це була схема, а отже, мало місце виведення/не надходження валюти та порушення чинного законодавства. Коли можуть застосовуватися штрафи і навіть порушуватися кримінальні справи.

У своїх звітах кожен банк сам зазначає причину виникнення боргу за зовнішньоекономічними контрактами клієнта. Найчастіше, це:

• неправильне оформлення документів;
• фінансова неспроможність нерезидента;
• затримка вантажу на митниці;
• невиконання нерезидентом умов договору;
• нез'ясовані причини.

Це все офіційні формулювання з банківських звітів, які бачить у зведених даних Мінекономіки та Нацбанк. Згідно з ними, всього на 1 вересня 2022 року загальна заборгованість за невиконаними імпортними контрактами в Україні становила $2,2 млрд (78,9 млрд грн у гривневому еквіваленті), за експортними — $5,3 млрд (193,8 млрд грн).

Найбільші борги з імпорту було зафіксовано у клієнтів банків:

• «Кліринговий дім» ($518,4 млн),
• Райффайзен Банк Аваль ($296,2 млн),
• Сітібанк ($233,5 млн),
• ПУМБ ($221,3 млн),
• ОТП Банк ($144,9 млн),
• Приватбанк ($86,8 млн),
• Укрсиббанк ($85,3 млн),
• Укргазбанк ($69,8 млн).

Компанії-імпортери, про які звітували банки, перевірятимуть з усіх боків: як на об'єктивні фактори, так і на схеми з виведення капіталу.

Дані: НБУ

За експортними контрактами також є підозри. Наприклад, щодо переуступлення прав вимог: підприємство-експортер відвантажило за кордон товар і мало отримати за контрактом експортну виручку, чого не сталося через негласну домовленість між нашою компанією та зовнішнім партнером — що той не платить валюту в Україну, а переказує її кудись далі за кордон.

Так, деякі наші експортери особливо активно дотримувалися надходження до країни долара та євро на початку війни — зберігали кошти за кордоном. На 1 вересня Україна недоотримала за такими боргами відразу $5,3 млрд. Найбільші суми недонадходжень за контрактами клієнтів у своїх звітах зазначили:

• Райффайзен Банк Аваль ($1,4 млрд),
• Укргазбанк ($559,8 млн),
• КІБ ($461 млн),
• ОТП Банк ($434,2 млн),
• Ощадбанк ($383,3 млн),
• Укрексімбанк ($379 млн),
• Приватбанк ($292,3 млн).

Перевірки валютних контрактів, що почалися зараз, насамперед торкнуться суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. До підрозділів валютного контролю банків будуть питання лише, якщо вони некоректно оформили свої внутрішні документи. Інспекції можуть тривати декілька місяців.

Читайте також: Українські банки після 200 днів війни: як вони проживуть наступні 100 днів

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена