НБУ хоче ліквідувати «множинність курсів»: чому готівковий долар дорожчий, ніж на міжбанку

Фіксований офіційний курс долара та жорсткі валютні обмеження, які НБУ запровадив із початку повномасштабного вторгнення рф, стали вимушеними заходами. Вони перекрили відтік валюти та дозволили зберегти стабільність гривні.

Проте, жорстке регулювання мало й свій зворотний бік. Встановлений на міжбанку коридор 36,5686−36,9343 гривні за долар (офіційний курс+1%) припинив відображати економічні реалії, а «дзеркалом» ситуації став менш зарегульований готівковий курс.

В той час, коли безготівковий курс коливався в межах вузького коридору, курс в обмінниках то злітав майже до 41 гривні, то просідав до рівнів близько 36 гривень за долар.

Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро

Котирування міжбанку за доларом із початку 2023 року

Готівковий курс долара з початку 2023 року

Тепер НБУ хоче покінчити з «множинністю курсів». При оголошенні своїх останніх послаблень на валютному ринку (зняття обмежень на продаж банками та фінкомпаніями готівкової валюти) НБУ говорив про бажання усунути диспропорцію між готівковим та безготівковим курсом.

Читайте також: Коли курс гривні стане ще гнучкішим

Методика розрахунку офіційного курсу долара дозволила привести його у відповідність до курсу на міжбанку (для розрахунку курсу НБУ за основу беруться практично дані торгів). Але ось повне вирівнювання цих двох безготівкових курсів із готівковим — практично нереальне завдання.

Основна причина того, що цінники обмінників фінкомпаній та кас банків не співпадатимуть з котируваннями міжбанку та офіційним курсом, криється в самій специфіці функціонування готівкового ринку.

Навіть за умови, що банки в межах власної валютної позиції «затарюватимуться» доларом на міжбанку і тут же продаватимуть цю валюту через свої каси, у фінустанов щоразу виникатимуть витрати на переведення безготівкової валюти у готівку.

Читайте також: Рейтинг стійкості: monobank та націоналізований Сенс вриваються до першої десятки

Їм потрібно підкріпити свої каси готівковим доларом, а отже, сплатити комісії за підкріплення каси (зазвичай, не менше 1% від суми) плюс витратитися на інкасацію, доставку і, загалом, логістику. У фінкомпаній ситуація аналогічна, а тому й банки, й власники обмінників закладають усі ці витрати до курсу продажу валюти.

Це означає, що автоматично в більшості випадків курс продажу готівкової валюти буде, щонайменше, включати курс купівлі долара на міжбанку на той момент, плюс витрати з переведення валюти з безготівки в готівку, плюс маржа банку. Зазвичай, сукупно, це не менше 1,2−2% до офіційного (а зараз, через специфіку розрахунку офіційного курсу — і до міжбанківського) курсу.

Фінансисти можуть відкупляти частину готівкової валюти й дешевше:

• через придбання її у громадян в обмінниках;
• через викуп у фізосіб, які продають її з карток;
• у компаній-клієнтів (зокрема, і ФОПів) із їх розрахункових валютних рахунків собі на валютну позицію, коли юрособи продають свою валютну виручку на міжбанку.

Але, в результаті, навіть з урахуванням специфіки роботи окремого банку та його клієнтури, все одно для роботи на готівковому ринку витрати на доставку готівкової валюти, логістику, охорону та утримання персоналу обмінних пунктів потрібно закладати до курсу. Фінкомпанії також залежать від «собівартості» валюти, якою вони підкріплюються, здебільшого, знову ж таки через банки. Тож власники обмінників теж закладають ці витрати до своїх цінників продажу.

Подібне відбувається навіть тоді, коли їхні точки обміну перебувають у найжвавіших місцях і багато в чому торгують валютою лише «з обороту», тобто з необхідністю менших обсягів підкріплення готівкової валюти через банки.

Тому, в силу специфіки роботи валютообмінного готівкового ринку, наразі середні цінники обмінників фінкомпаній та банків із продажу долара повинні бути вищими за міжбанківські котирування (нині, читай, й офіційного курсу) на 1−2%. Інакше, витрати обмінників економічно не відбиватимуться за рахунок доходів від торгівлі готівковою валютою.

Тому, умовно, якщо банк купив на позицію долар на міжбанку за 37,045 гривень (курс продажу валюти на торгах на вечір 13 грудня) і навіть частково «розбавив» собівартість валюти за рахунок викупу валюти з карток громадян за нижчим курсом та прийому деяких обсягів долара через свої каси у охочих його здати, все одно, щоб «відбити» всі свої витрати, йому треба закладати ще не менше 1−2% до середнього курсу, що склався. Тобто продавати її в межах 37,41−37,79 гривень, що вони й роблять. Наприклад, станом на вечір середи, 13 грудня, готівковий долар можна було купити в межах від 37,40 до 38,00 гривень.

Зрозуміло, що у кожного банку та фінкомпанії своя специфіка формування «собівартості» валюти, яку він потім продаватиме через свої обмінники — але, загалом, економіка цього бізнесу працює саме так.

А це означає, що завжди є економічна межа зближення курсів міжбанку, офіційного курсу та готівкового ринків. Тому привести всі три курси до єдиного значення Нацбанку не вдасться. Готівковий курс продажу долара, зазвичай, завжди і буде на цей 1−2% вище, ніж безготівкові котирування міжбанку та офіційний курс.

За останні дні котирування безготівкового долара зростають щодня в межах 5−13 копійок. Це призведе до того, що для забезпечення прибутковості своїх готівкових валютообмінних операцій банки та фінкомпанії будуть змушені поступово підвищувати свої курси продажу валюти, щоб не працювати собі в збиток.

Курс долара на міжбанку за останній тиждень

Тобто для того, щоб зберігалася відносна стабільність усіх сегментів валютного ринку, зараз:

• або міжбанк повинен знову відкочуватися, або, принаймні, припинити зростати нинішніми темпами;
• або готівковий ринок почне коригувати свої цінники у бік зростання, щоб забезпечити достатній рівень дохідності цих операцій.

Судячи з даних готівкового ринку, ми йдемо за другим сценарієм: почалося зростання цінників продажу обмінок.

Потрібно враховувати, що зараз частково подібна диспропорція різних сегментів валютного ринку згладжується за рахунок механізму купівлі валюти на картки або тримісячні конверсійні валютні депозити. Це продовжує працювати, як запобіжник від зайвого «розігріву» та перекосів курсоутворення на українському валютному ринку. Оскільки така можливість знижує тиск у готівковому сегменті та переводить пристойну частину попиту з боку населення у безготівкову форму.

Але варто пам'ятати, що, зрештою, ці механізми ефективні лише в тому випадку, якщо банки можуть без обмежень і практично будь-коли купувати валюту на міжбанку у Нацбанку, як головного продавця валюти на торгах.

Якщо НБУ припинить цю практику або скоротить обсяги розпродажів ЗВР під дані операції, ситуація на валютному ринку відразу зміниться. Тиск на курс гривні посилиться як на міжбанку, так і на готівковому ринках.

Тому повністю усунути «множинність курсів», тобто майже зрівняти офіційний, міжбанківський та готівковий курси долара, Нацбанку не вдасться, саме через економічні причини різного функціонування цих сегментів валютного ринку.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи