Нацбанк знову змінив правила роботи на валютному ринку: про що вам не скажуть банкіри

Вони торкнуться як приватних клієнтів, так і представників бізнесу, які працюють з валютою.

Готівковий ринок. На фоні зростання попиту на готівкову валюту та активної емісії гривні, НБУ намагається всіма способами послабити тиск на курс. Можливість купівлі долара за гривню в сумі до еквівалента у 50 тисяч гривень на місяць з обов'язковим розміщенням її на депозит у банку на термін не менше трьох місяців спрацювала, але девальвація продовжилася. Тепер Нацбанк до обсягу готівкової валюти, який банк може запропонувати населенню, включив усю суму придбаної ним із 13 квітня 2022 року у громадян безготівкової валюти, а не половину від нього, як було раніше.

Це, за задумом чиновників, допоможе банкам активніше гасити попит на ринку. Насправді, таке рішення НБУ — напівзахід, оскільки головна проблема для банків полягає не в можливості продавати валюту згідно з нормативною базою регулятора, а саме у фізичній наявності валюти у них.

В умовах війни банкнотний бізнес банків став витратнішим і небезпечнішим, що скоротило кількість готівкової валюти, що ввозиться до України. Крім цього, біженці, які масово тікали від війни за кордон у перші тижні повномасштабного вторгнення, вивезли значні суми ВКВ. Тепер же, в умовах зростання попиту на валюту, фінустановам її банально не вистачає як для повернення депозитів, так і для забезпечення валютообміну. Цю проблему потрібно вирішувати.

Вихід один — збільшивши формальну можливість банкам продавати валюту, Нацбанку треба почати проводити вже давно обіцяні ним готівкові валютні інтервенції з подальшим цільовим контролем її використання банками: тільки на повернення депозитів і на обмінні операції в касах. Водночас, НБУ необхідно жорстко та оперативно реагувати на всі скарги клієнтів фінустанов на несвоєчасне повернення валютних депозитів банками або брак доларів та євро в їхніх обмінниках. Для цього регулятор має цілий штат відповідних співробітників.

Саме це справді вирішило б цю проблему. За моїми розрахунками, на першому етапі регулятору доведеться витратити на такі інтервенції щонайменше $450−800 млн. Це знизить гостроту проблеми, заспокоїть вкладників та клієнтів банків.

Як тільки ажіотаж спаде, необхідні суми для подальших інтервенцій знижуватимуться. Навіть в умовах війни, саме дефіцит готівкової валюти — головний ворог залучення банками досить великих коштів у валюті, які так і залишаються під матрацами громадян.

Але НБУ поки що не хоче витрачати на це свої резерви. Тому банки мають дефіцит готівкової валюти в касах, чого немає у обмінок фінкомпаній. Саме тому, обмінники фінкомпаній залишаються головними гравцями на готівковому ринку.

Реструктуризація зовнішньої заборгованості клієнтів банків. В умовах воєнних дій, спроби виведення капіталу продовжуються. Це логічно: гроші та інвестиції люблять тишу. З початку війни Нацбанк відразу пішов на непопулярні, але необхідні у цій ситуації заходи, щоб припинити непродуктивне, з погляду чиновників, виведення грошей із країни. Заборони, що нині діють, не дозволяють переказувати іноземну валюту за кордон для погашення та обслуговування українськими підприємствами боргових зобов'язань перед нерезидентами. Проте, такі заборони сильно ускладнювали роботу наших підприємств із контрагентами.

У новій постанові НБУ визначив, що тепер банки повинні рекомендувати клієнтам із наявною заборгованістю перед нерезидентами звернутися до кредиторів із пропозицією її реструктурувати на умовах, не гірших за реструктуризацію зовнішньої заборгованості уряду України. Для вирішення цього питання чиновники дозволили таким позичальникам переказувати валюту для сплати відсоткових платежів за відповідними кредитами за одночасного дотримання наступних умов:

• дата сплати відсоткових платежів припадає на період із 24 лютого до 10 серпня 2022 року (включно);
• відсутність прострочених заборгованостей позичальника за кредитним договором на 24 лютого 2022 року;
• загальна сума коштів, яку дозволяється переказати в межах одного кредитного договору протягом місяця, не повинна перевищувати п'яту частину від суми відсотків, що підлягають сплаті у період з 24 лютого до 10 серпня 2022 року (включно);
• кошти, які використовуються для купівлі іноземної валюти та переказу валютних цінностей для сплати відсоткових платежів, не повинні залучатися за кредитами від резидентів;
• відсутність заборгованості з податкових платежів;
• позичальник продовжує вести господарську діяльність після 23 лютого 2022 року, у тому числі виплачувати зарплату співробітникам та інші обов'язкові платежі.

Однак, зовнішні кредитори навряд чи захочуть працювати з українськими позичальниками на таких умовах. Справа в тому, що комерційні борги, як правило, оформляються на умовах, привабливіших для потенційного інвестора-кредитора, ніж борги самої держави, оскільки ризики для кредитора в першому випадку вважаються вищими.

Тому, навіть з урахуванням війни та позитивного ставлення до нас із боку наших західних партнерів на всіх рівнях, нашим позичальникам варто готуватися до великої кількості позовів від зовнішніх кредиторів.

Купівля валюти бізнесом для розрахунків у ВКВ. НБУ визначив, що для здійснення розрахунків в іноземній валюті клієнт повинен спершу використати іноземну валюту, яка є у нього, а далі (за необхідності) купувати її на валютному ринку України. Інакше кажучи, клієнти втрачають право купувати ВКВ, якщо мають валюту на своїх рахунках.

Станом на 2 вересня 2022 року обсяг коштів на валютних рахунках клієнтів — юридичних осіб (без урахування коштів бюджету та позабюджетних фондів) у банках становить $8,7 млрд. За задумом чиновників, це зменшить попит на іноземну валюту та дозволить зберегти ЗВР, які необхідні для забезпечення оборони країни та стабільної роботи економіки.

Насправді, це найбільш спірне питання в усій Постанові Нацбанку № 197. Адже компанії, які мають на своїх рахунках валюту, — це, переважно, експортери. В умовах і так підвищених курсових ризиків вони не витрачали всю валютну виручку відразу, а робили це за необхідності в гривневих витратах. Тобто вони створили для себе своєрідну «подушку валютної ліквідності та безпеки», але вони при цьому заводили валюту до країни та збільшували ліквідність загалом у банківській системі.

Тепер же вони просто почнуть витрачати наявну у них на рахунках валюту до її вичерпання. І, таким чином, вона «йтиме» з українських банків — тобто коррахунки банків у валюті почнуть падати.

А ось чи заводитимуть експортери при такій вимозі Нацбанку новий валютний виторг у повному обсязі — це серйозне питання. Вони, найімовірніше, почнуть заводити її в мінімальних обсягах.

У результаті, Нацбанк може отримати зворотний ефект у вигляді зниження валютних надходжень до України від компаній, які працюють у найскладніших умовах війни, платять податки, зберігають робочі місця і навіть відновлюються в умовах додаткових загроз як у військовій галузі, так і в економіці.

Подібна заборона з боку регулятора матиме короткостроковий економічний ефект, але здатна серйозно вдарити по обсягах надходжень валютної виручки в Україну у середньо- та довгостроковій перспективі.

І дуже проблематично, щоб валютний контроль банків і самого регулятора міг повністю проконтролювати обсяги потенційної, і, зрештою, фактично заведеної валютної виручки компаніями.

Валютний нагляд банків. Від банків вимагали продовжувати проводити чіткий валютний контроль над експортними та імпортними операціями українських підприємств, навіть якщо ті надали документи про припинення зобов'язань шляхом взаємозаліку. За задумом чиновників, це підвищить прозорість грошових потоків за експортно-імпортними операціями.

Насправді, в умовах війни контроль банків за дотриманням українськими компаніями граничних термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями є необхідним та обов'язковим. Але запроваджена для бізнесу заборона на купівлю валюти за умови її наявності на рахунках може спровокувати масові спроби обійти це обмеження.

Роботи для валютного контролю банків очевидно лише додасться. І можна з упевненістю сказати, що штрафів за недотримання клієнтами банків вимог регулятора лише додасться.

Загалом же, свіжі новації НБУ вирішують лише короткострокове завдання активізації продажу валюти клієнтами, у яких вона є на рахунках, та скорочення за рахунок її використання тиску на курс.

Якщо ж говорити про середньо- та довгострокову перспективу, то варто розуміти:

• сказавши «а» на готівковому ринку, Нацбанку треба сказати і «б», і почати нарешті проводити готівкові інтервенції з продажу долара та євро банкам, щоб закрити проблеми з валютним налом у касах фінустанов;
• вимога про початковий продаж валютних залишків на рахунках клієнтів (або їх витрачання), і тільки потім можливості купівлі валюти на міжбанку, матиме дуже короткочасний і очевидно спірний економічний ефект;
• точно додасться роботи для валютного нагляду банків та самого регулятора, як через спроби збільшення «схематозу» в експортно-імпортних операціях, так і за рахунок реально військових проблем щодо контролю за такими операціями;
• реструктуризація боргів українських компаній повністю у тому форматі, який її рекомендує проводити Нацбанк, навряд чи вдасться.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи