1 жовтня 2021, 9:38 Читать на русском

На порозі китайський 2008 рік

Нещодавно фінансові ринки світу сколихнула новина про те, що другий за величиною забудовник в Китаї, компанія Evergrande, може оголосити дефолт за своїми борговими зобов'язаннями, не виплативши купон по облігаціях в розмірі $ 83,5 млн. І хоч величина потенційного прострочення невелика, ринок злякався, що під загрозою знаходиться весь борг компанії в розмірі близько $300 млрд.

Дефолт Evergrande потенційно міг би привести до ланцюгової реакції в фінансовому секторі Китаю і знецінити баланс власників боргових паперів даної компанії, що по черзі призвело б і до їх неплатоспроможності.

На цій новині фінансові ринки Китаю і всього світу різко впали. Але пізніше інвестори заспокоїлись і визнали, що влада Піднебесної не допустить дефолт компанії і розростання проблеми. Дійсно, пізніше надійшла новина про те, що Пекін допоможе своєму забудовнику, викупивши частку в його банку за $1,5 млрд. Завдяки цьому у компанії з'являться «живі» гроші. На цьому ринки заспокоїлися і зітхнули з полегшенням.

Читайте також: Китайська «піраміда»: Один із найбільших девелоперів Піднебесної опинився на межі дефолту

Борги Китаю

Однак «диму без вогню не буває». Неплатоспроможність Evergrande, швидше за все, є проблемою не тільки самої компанії, а відображає ситуацію у всьому фінансовому секторі Китаю. Адже такі великі забудовники не залишаються без грошей просто так. Найчастіше їх проблемний стан — це відображення ситуації у фінансовій системі в цілому, відображення платоспроможності населення і того, що відбувається на ринку нерухомості Китаю. Виходячи з цього, можна робити висновки про ситуацію з боргами в країні.

Китай за останнє десятиліття уподібнився країнам Заходу і роздув всередині своєї економіки боргову піраміду. Якщо в 2007 році сукупна величина боргів держави, підприємств і приватних осіб становила лише 126% від ВВП, то до поточного моменту вона виросла до близько 300% від ВВП.

Читайте також: Чому іноземці виходять з ОВДП і як це вплине на гривню

Після кризи 2008 року, Піднебесна стала робити наголос на збільшенні внутрішнього споживання, і саме це було основою для зростання економіки. І населення, і китайські компанії все останнє десятиріччя дуже активно брали кредити і збирали борги. Але проблема полягає в тому, що китайські 300% боргу від ВВП — це не японські 400% і не європейський борг в розмірі 300% від ВВП. У питанні боргу важлива не тільки його величина, важливий і середній відсоток, який сплачується за боргом.

У західних країнах ставки за кредитами значно нижчі, ніж в Китаї. Ставка ФРС США становить зараз 0−0,25%, а реальні кредитні ставки для населення і підприємств починаються від 3% річних. У Народного Банку Китаю основна ставка становить 3,85%, а тому китайці кредитуються вже під 5% і вище. Тому при боргу 300 юанів, китайці віддають у вигляді відсотків мінімум 15 юанів. Тоді як американці з $300 віддають мінімум $9.

При однаковому розмірі боргу, китайський борг виходить в 1,5 рази дорожче. А тому в відносних поняттях боргове навантаження у Китаю зараз навіть вище, ніж у країн Заходу. Якщо рахувати за частиною обтяжень, то Піднебесна сьогодні має найбільше боргове навантаження в світі і, відповідно, найбільшу і небезпечну боргову бульбашку.

Читайте також: Банкрутство Evergrande: чи варто виходити з китайських акцій

Підступність кредиту (боргів)

В економіці є два протиріччя: вважається, що борги — це проблема, а кредитування — це благо. Але по суті це одне і те ж. Кредитування стимулює споживання, але ж борги зрештою треба віддавати. А тому для економіки важливим є те, в якій циклічній фазі вона знаходиться — в фазі зростання кредитування чи ні.

Це можна описати на такому прикладі. Ті люди, які взяли в цьому році в кредит $1 млн під 10% річних, наступного року повинні будуть віддати $1,1 млн. У перший рік їх споживання зросте на цей мільйон, а наступного року впаде на $1,1 млн.

Але якщо мова йде про цілу країну, то на наступний рік банки можуть видати кредит іншим людям в розмірі $1,2 млн. Тоді в цілому реальна економіка віддасть боргів на $1,1 млн, а отримає кредит на $1,2 млн, і в цілому банки додадуть в оборот реального сектора $100 тисяч. Наступного року можна зробити так само: банки можуть видати ще більше нових кредитів, так, щоб вони покрили старі обтяження. У підсумку, за рахунок постійного зростання обсягу виданих позик і перевищення обсягу кредитування над обтяженнями, забезпечується приплив ліквідності з фінансового сектора в реальну економіку, завдяки чому і стимулюється споживання. А за рахунок зростання споживання зростає і економіка.

У цій схемі завжди є межа, до якої може зростати обсяг кредиту. Але зростання самої економіки і зниження процентних ставок підвищують планку цієї межі. А тому кредитний цикл зростання може тривати десятиліттями. Але все одно межа настане.

Рано чи пізно темпи зростання економіки сповільнюються, а процентні ставки вже неможливо знижувати. І тоді може статися непоправне: зростання обсягу нового кредитування сповільниться, через що обсяг обтяжень неминуче наздожене і далі перевищить рівень кредитування. І тоді замість вливання грошей в реальний сектор почнеться протилежний процес, коли реальна економіка буде змушена віддавати грошей більше, ніж отримує кредитів. В результаті в економіці починається спад буквально всіх процесів.

Evergrande — лише вершина айсберга

Потенційний дефолт компанії Evergrande може бути передвісником завершення зростаючого кредитного циклу в Китаї. Адже якщо другий за величиною забудовник в країні виявився без грошей, це може означати, що його клієнти (тобто населення Китаю) перестали збільшувати обсяг іпотечних позик, від чого плани продажів компанії провалилися.

Ситуація з Evergrande може сигналізувати про те, що Китай досяг межі у збільшенні своїх боргів. У цьому випадку це вже не проблема компанії і навіть не проблема ціною в $300 млрд і ланцюгової реакції по зростанню поганих активів. Це може бути дуже поганим знаком для всієї китайської економіки.

У зв'язку з цим дуже важливим є такий статистичний показник, як обсяг виданих позик в Китаї (див. Рис.1). Адже саме він найкраще може відобразити те, що відбувається з кредитуванням, а, відповідно, і з боргами в країні.



Даний графік з місячними показниками і коливаннями не дуже добре відображає динаміку щодо зростання або падіння кредитування в Китаї. Але на основі цих даних я склав інший графік, в якому показано обсяг виданих позик в Китаї за останні 12 місяців накопиченим підсумком. І ось що вийшло.



Сумарний обсяг виданих позик за попередні 12 місяців в лютому поточного року досяг величини 20,3 трлн юанів.

Далі відбувся невеликий спад до 19,9 трлн у квітні і до серпня показник знову досяг величини 20,3 трлн юанів.

Тобто з лютого поточного року обсяг кредитування не виріс. Більше того, в цей період темпи зростання китайської економіки сповільнилися. У серпні композитний індекс ділової активності (PMI) Китаю пішов нижче 50 пунктів, що говорить вже про спад економіки. Роздрібні продажі в серпні виросли всього на 2,5% в річному вираженні (у відношенні до серпня минулого року). Зростання 2,5% для Китаю — це дуже мало, Китай не бачив таких темпів зростання вже багато років, навіть десятиліть. І, головне, такі низькі темпи зростання побічно означають, що база для зростання кредитування також вже не росте.

Розпочата в лютому стагнація зростання обсягу виданих позик може виявитися не тимчасовим явищем, а реальним сигналом про завершення кредитного циклу в Китаї.

І якщо так, то Китаю в найближчі роки загрожує економічна криза на зразок того, що була у США в 2008 році. Механізм цих криз приблизно однаковий. Але в китайській ситуації є свої особливості. Пекін може скористатися досвідом США у період після 2008 року — тобто він може включити свій друкарський верстат і все виправити за рахунок цього. Але в цьому випадку потрібно враховувати, що юань — це все-таки не світова резервна валюта. Тому, швидше за все, він не зможе уникнути девальвації.

В цьому випадку Китай може скористатися своїми резервами — він почне їх продавати, утримуючи юань від падіння. Проте продажі Китаєм своїх міжнародних резервів можуть викликати бурю в фінансовій системі всього світу.

Варіантів розвитку ситуації може бути багато, але звичайно ж влада Китаю буде намагатися все виправити. Навіть якщо Китаю загрожує боргова криза, вона не настане в один момент, ситуація може розвиватися місяцями. Наприклад, криза 2008 року вийшла після іпотечної кризи в 2006 році, тобто вона тліла близько двох років. У випадку з Китаєм ситуація теж може розвиватися досить довго, але тим не менше боргова криза рано чи пізно може вирватися назовні і потопити економіку Піднебесної.

Світ в боргах

Китай, з огляду на його величину, потенційно може втопити і всю світову економіку. Більш того, розвинені країни самі накопичили величезні борги. Плюс до цього зростаюча інфляція незабаром змусить монетарну владу посилювати політику. А зростання ставок за кредитами може зупинити зростання кредитування, що призведе до згасання кредитного циклу і в країнах Заходу з високим рівнем боргів.

А тому після пандемії світ може зануритися в боргову кризу з високою інфляцією. Звичайно ж, влади з кризою боротимуться. Наприклад, для США буде дуже вигідним, якщо джерелом кризи стане Китай, в цьому випадку за його рахунок вони зможуть пройти всі проблеми м'якше. Якщо криза буде всюди, то долар США, навіть при інфляції 5−6%, буде користуватися величезним попитом.

Автор:
Михайло Федоров
Аналітик з інвестицій Михайло Федоров
Пише на теми: Економіка, фінансові ринки

Коментарі - 19

+
+133
AleksandrBank
AleksandrBank
1 жовтня 2021, 10:36
#
Спасибо за статью Михаил, такой вопрос, что будет с недв-ю в Украине, она скорее также вырастит, а не упадёт на этом фоне.
+
+15
irakez
irakez
1 жовтня 2021, 14:03
#
Ага, обязательно, потому что во время всех предыдущих экономических кризисов недвижимость всегда росла в цене…
+
0
busypit
busypit
2 жовтня 2021, 14:16
#
Правда думаете что все кризисы проходят по одному сценарию?))
+
0
irakez
irakez
2 жовтня 2021, 14:22
#
Нет, просто есть вопрос вероятности. Ожидать, что во время следующего кризиса случится то, чего раньше не случалось — можно, вероятность никогда не нулевая. Но она все-таки меньше, чем вероятность того, что уже раньше случалось.
+
0
busypit
busypit
2 жовтня 2021, 20:17
#
Ну как же не случалось?
Вспомните наши девяностые — и денег нет, от слва совсем, и цены изменяются каждое утро.
Или гляньте на кризис 70х в развитых странах. Тоже энергоресурсы, кстати, били все рекорды. Инфляция заоблачная (по их меркам), стагнация реальных зарплат наряду с ростом арендных плат (в реальном выражении) и, вы не поверите — недвига только в рост
goldenfront.ru/articles/view/kuda-poshla-umirat-amerikanskaya-mechta-izmeneniya-cen-na-zhile-arendu-i-dohody-s-1960/

Так что вы там говорили о «всегда» и вероятностях?!
+
0
Kanarej
Kanarej
1 жовтня 2021, 14:29
#
Ответ на этот вопрос в последнем предложении: «Если кризис будет полыхать везде, то доллар США, даже при инфляции 5−6%, будет пользоваться огромным спросом». То есть скорее всего не вырастет, а спрос на нее снова обвалится. Но надо учесть еще и высокую инфляцию. То есть по факту будет еще больше дешеветь. Я так понимаю этот процесс.
+
0
Alik2021
Alik2021
1 жовтня 2021, 11:30
#
Украина не Сингапур и когда начнется обвал с Китая то Украину не зацепит, а встряхнет жестко.
+
+89
irakez
irakez
1 жовтня 2021, 14:00
#
2008 год — ой падумаишь, где Украина, а где весь мир, Украину не зацепит
2020 год — ой, хоспади, где там этот Китай находится, Украину не только не зацепит, коронавирус поможет Украине и она всех победит

…продолжение следует)
+
+30
Boombarash
Boombarash
1 жовтня 2021, 11:31
#
Всё может быть значительно хуже. Обрушение дома в США может намекать на то, что нынешняя экономическая модель в сфере недвижимости неспособна заменить послевоенные застройки, выработавшие свой «запас прочности» и сигнализировать о «необходимости» затяжного кризиса. «Черных лебедей» становится все больше.
+
+24
pechorin
pechorin
1 жовтня 2021, 12:48
#
Дякую за толкові роздуми.
+
+24
irakez
irakez
1 жовтня 2021, 13:54
#
Есть очень большое отличие нынешней ситуации и 2008 года — в этот раз кризис все ждут и много о нем говорят, а в 2008 году мир находился в пиковой стадии пузыря — delusion. Падать с уровня delusion гораздо дальше, больнее и резче, чем с уровня ожидания кризиса.

Так что новый 2008 год случится только тогда, когда 90% участников рынков будут находиться на пике благополучия, потоков кеша и ощущения, что так будет всегда. И когда на Минфине не будет ни одной статьи о том, что скоро может быть большой бадабум)
+
+54
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
1 жовтня 2021, 14:36
#
В 2008 році все було геть не несподівано… Михайло писав, що криза на ринку нерухомості почалася в 2006, і саме нерухомість спровокувала падіння братів Лєманів. З 2019 чи може й раніше, багато ходило розмов про нову кризу і всі думали, що корона це тригер нової кризи. Тривало все пару місяців і всі зраділи, що відбулися легким переляком. Але то була не фундаментальна криза, точніше, фундаментальні фактори та коротенька корекція не зняла, вони в тотальній закредитованості, яка працює, коли все росте. А коли який небудь фактор, типу Корони, сповільнює ріст, тоді закредитованість стає проблемою. Це як людина, яка ходить на роботу, має сплачувати кредиту 1000 баксів в місяць, заробляє півтори… не фонтан, але жити можна. Навіть, коли хворіє, премій немає, але зарплати вистачає на покриття боргу, рятують короткі мікрокредити. Але, коли людина хворіє серйозно, випадає на рік-два… дохід падає до нуля і тоді «дефолт». Але то лиш Беня каже, що дефолт то коли просто не платиш, насправді, перестаєш платити тоді, коли вже не маєш нічого, хіба заховав щось надійно. Але, якщо Європа може друкувати бабло і воно якось розходиться світом, то юані нікому не потрібні. Торгують з Китаєм всі, але за долари та євро… а ще є демографія, політичні перекоси… багато на Китай нависає всього і одразу.
+
+43
irakez
irakez
1 жовтня 2021, 15:20
#
Вы что-то путаете. В 2007 году из всех светофоров неслось, что вот-вот кризис? Даже в США голоса предсказателей кризиса были в абсолютном меньшинстве. Я бы сказала, в количестве единицы, той самой, про которую сняли фильм)

Что далеко ходить, сам Баффет говорил, что в 2008, когда все рухнуло, было очень страшно и никто не понимал, что вообще происходит.

Так что про то, что кризис был неминуем и прям все его ждали, могут вещать только те самые великие прогнозисты, которые вылазят изо всех щелей после того, как все случилось. Со своими блистательными рассуждениями, как все было очевидно и как они все знали) Только почему-то они еще не миллиардеры и даже не миллионеры, странно)
+
0
Hottabich
Hottabich
2 жовтня 2021, 11:16
#
ИМХО, Кризис был еще в марте 2020 и лечить его начали по рецепту 2008 (в тот раз все было жесче т.к. долго раздумывали над реакцией) 20 кризис был потенциально сильнее, но за счет быстрой реакции мы не увидели таких последствий как в 2008. И очень важно, что причины были разными, поэтому не факт, что лекарство подходит полностью. Могут быть очень неприятные побочные эффекты.
+
0
irakez
irakez
2 жовтня 2021, 14:09
#
Ожидаемый кризис по умолчанию не может сравниться с силой кризиса, который никто не ждет. В том числе благодаря скорости реакции, которая прямо коррелирует с уровнем ожидаемости кризиса.

Это ничем не отличается от войны — ожидаемая она или нет. Не понимаю, с чем тут спорить, это же какие-то очевидные вещи) Если ты предполагаешь приближение войны/кризиса, то ты к этому готовишься, продумываешь варианты и готов реагировать быстро. Более того, начинаешь уезжать/продавать активы заранее, то есть, падение происходит плавнее и начинается задолго до самого часа Х.
+
0
busypit
busypit
2 жовтня 2021, 14:31
#
Помнится Сталин более чем основательно готовился к войне, более того, успел поучаствовать в ее развязке, сначала отцапав часть нашей с вами страны, затем ещё и Карелии кусок. Аппетиты, помнится, доходили до гегемонии пролетариата во всем мире. Сможете назвать результат хоть одной войны с более печальным для населения российской империи результатами?
+
0
VolgangMessing
VolgangMessing
2 жовтня 2021, 20:30
#
Статья вышла как всегда поздно. Учитывая опыт с Короной, думаю Китай уже давно катиться вниз. Просто сейчас уже скрывать стало невозможно. Думаю понимание пришло к властям Китая тоже довольно поздно, хоть они и ввели определённые ограничения по долгам, но так как статистика по Китаю сплошная ложь, в которую поверили сами же лгуны, то последствия будут катострофическими. Вот и сдулось китайское лживое чудо. Готовьтесь к цунами.
+
0
Беня Зенукович
Беня Зенукович
5 жовтня 2021, 9:14
#
Да чё там готовиться, Н Б Китая уже всё перекрыл. внезапно
+
0
Goblin13
Goblin13
4 жовтня 2021, 0:42
#
Затронет ли Украину кризис) А куда мы продаём наш метал, а с кем у нас самый большой товарооборот? Это Китай. Так что держитесь. Единственное что обнадёживает, это отсутствие ипотеки, и перспективы её запуска. Возможно ипотека нам поможет выстоять в следующие годы. 23 год будет очень интересно
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися