США визнали ризик підриву панування долара: що відбувається насправді

Що сказала Єллен

Останні новини про розширення використання інших валют у міжнародних розрахунках зробили тему подальшої гегемонії долара однією з ключових в інтерв'ю Єллен CNN. Але, зрозуміло, говорила вона не зовсім те, що розтиражували ЗМІ країни-агресора.

За словами американського міністра фінансів, санкції ефективно обмежують доходи росії та позбавляють її ресурсів, змушуючи звертатися до Північної Кореї та Ірану за новою зброєю.

На запитання журналіста, чи становлять нинішні санкції проти росії, Ірану та інших країн будь-яку загрозу могутності американської валюти, Єллен відповіла:

«Існує ризик, коли ми використовуємо фінансові санкції, пов'язані з доларом, що з часом це може підірвати гегемонію долара. Але це надзвичайно важливий інструмент, який ми намагаємось використати з розумом».

Вона визнала, що росія, Іран та Китай шукають альтернативи. «Але долар використовується як світова валюта з причин, з яких іншим країнам нелегко знайти альтернативу з такими ж властивостями», — додала міністр.

Приклади включають широке використання долара, розвинені ринки казначейських зобов'язань США з їхніми державними облігаціями, які вважаються найбезпечнішими активами, великі ринки капіталу та верховенство закону.

«Ми не бачили жодної іншої країни, в якій була б базова інституційна інфраструктура, яка б дозволила її валюті виконувати подібну роль», — сказала на завершення Єллен.

Що показують спостереження МВФ

Проте тривожні новини для шанувальників доларів з'являлися і раніше. Ще перед війною багато галасу наробила аналітика МВФ про зниження до 25-річного мінімуму частки долара у світових золотовалютних резервах центробанків.

Тоді Серкан Арсланалп, заступник начальника відділу платіжного балансу Статистичного департаменту МВФ, і Чима Сімпсон-Белл, економіст у Статистичному департаменті МВФ, проаналізували валютні покупки центробанків з 1999 р (моменту запровадження євро). У ході їхнього дослідження з'ясувалося, що частка долара в запасах ЦБ скоротилася відразу на 12% — з 71% до 59%. Експерти дійшли висновку, що тенденція з дедоларизацією ЗВР у світі продовжиться.

«Доля долара США у світових резервах продовжить знижуватися, оскільки центральні банки країн із ринком, що формується, і країн, що розвиваються, прагнуть ще більше диверсифікувати валютну структуру своїх резервів», — йдеться в аналітиці МВФ.

Попит на долари з боку центральних банків

Дані: МВФ

Нова статистика МВФ показує, що за підсумками 2022 року частка «американця» у світових резервах скоротилася ще на 0,64% до 58,36%.

«Якщо брати тенденцію останніх трьох років, то спостерігалось поступове зниження частки долара в межах 2% (з 60,45% до 58,36%). Частка євро практично не змінилася — з 20,59% та 20,47%. Трохи додали фунт, канадський долар і юань, але це в межах 0,4−0,2% кожен», — проаналізував статистику останніх років казначей банку «Кредит Дніпро» Юрій Гріненко.

Втім, навіть після зниження попиту на долар із боку центробанків, він продовжив домінувати у їхніх резервах. Це також бачать у МВФ, істерики про зниження впливу «американця» там не піднімають: частка решти всіх валют у світовому золотовалютному запасі сильно поступається долару:

• євро — 20,47%;
• японська єна — 5,51%;
• фунт стерлінгів — 4,95%;
• китайський юань — 2,69%;
• канадський долар — 2,398%.

У 5 найбільш популярних не увійшли австралійський долар, в який вкладено менше 2% світового ЗВР, і швейцарський франк з мізерною часткою в 0,23%, хоча ще зовсім недавно йому прогнозували більший вплив. Частка всіх інших інвалют складає лише 3,45%.

Це мізер, якщо врахувати, що у всьому світі 157 різних валют, які ходять на території 194 держав.

Дані: МВФ

«Для центральних банків є необхідність тримати значну частину резервів саме в доларі США, оскільки у загальному розумінні саме облігації уряду Сполучених Штатів мають найвищий кредитний рейтинг і сприймаються з погляду економічної теорії як безризикові активи.

Поки що США залишаються першими за розміром у світовій економіці американська валюта відіграватиме визначальну роль у міжнародній торгівлі", — пояснив «Мінфіну» мотивацію центробанків директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Чим світ платить за товари

Водночас долар бере участь майже у 90% світових операцій з іноземною валютою і є учасником на одному з етапів у 85% угод на спотових, форвардних та своп-ринках. Завдяки чому залишається найбільш торгованою валютою у світі.

Це дані міжнародної фінансової організації Банк міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements, BIS). Тут відзначається скорочення частки другої найбільш торгованої валюти — євро: з 39% 2010 року до 31% 2022-го. А також невелике збільшення світового обороту китайського юаня: на 1% — до 7%.

BIS показує шкалу у відсотках — це частка валюти в операціях від 200%, а не у звичних 100%. Оскільки кожна угода має двох контрагентів і в ній беруть участь дві різні валюти.

Оборот світового валютного ринку

Дані: Bank for International Settlements

У міжнародних розрахунках частка долара коливається, але залишається домінуючою: у січні 2023 року скоротилася (порівняно з груднем-2022) на 1,77% до 40,12%, а у лютому 2023-го піднялася до 41,1%. Цю статистику регулярно озвучує глобальна міжбанківська система SWIFT. В останньому звіті вона зазначила у лютому цього року зниження частки розрахунків у євро на 1,45% (до 36,43%).

Однак у SWIFT зауважили, що нинішні 41,1% — це більше, ніж частка використання долара рік тому, коли на нього припадало 38,85% у міжнародних розрахунках.

В інформації також відзначається збільшення інтересу до китайського юаня, проте його частку і близько не можна порівняти з ключовими світовими валютами: зросла у лютому 2023 року на 0,28% — до 2,19%.

«Глобальний ринок капіталу все одно залишається доларовим. Дві найбільші фондові біржі — у США. З погляду інвестора, долар — найліквідніша з усіх резервних валют. Навіть євро і близько не може конкурувати з американським доларом за цим параметром. Вибити з ринків капіталу долар у таких умовах майже неможливо», — каже голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Загалом експерти виділили три основні причини домінування долара у світі:

• Активний розвиток торговельних відносин та висока ліквідність американської валюти. Долар набагато простіше продати/купити, ніж будь-яку іншу валюту у світі, в ній номіновано безліч привабливих активів. У США знаходяться дві найбільші фондові біржі: Нью-Йоркська фондова біржа та фондова біржа Nasdaq.
• Цікава прибутковість за держборгом США за низьких ризиків. Завдяки зростанню ставок ФРС лише за останній рік прибутковості за 10-річними казначейськими зобов'язаннями (Treasury Bills) піднялися більш ніж на 20%. 2022 року на піку (24 жовтня) вона досягала 4,25% річних, а 2023-го максимум був на 3,97% (7 березня). Станом на 24 квітня трималася на рівні 3,52% річних.
• Висока довіра до США та їхньої економіки. Незважаючи на численні світові фінансові кризи, які розпочиналися саме зі Сполучених Штатів, а також банкрутства великих американських банків.

«Довіра формується із маси параметрів, які не завжди можна виміряти. Наприклад, одна з найкращих у світі систем захисту прав власності, судова система, демократичний устрій. Все це дає розуміння будь-якому інвестору, що вкладені в американські активи кошти належать йому. Нічого подібного не можна сказати ні про Китай, ні про Бразилію, ні тим більше про росію. А отже, і довіра до валют цих країн завжди буде під питанням», — наголосив Світек.

Чому заговорили про дедоларизацію

В останні роки прихильники дедоларизації отримали більше аргументів.

«Став посилюватися процес деглобалізації та поділу світової економіки на регіональні сегменти, які прагнуть посилити свою економічну незалежність та відокремленість. Додаткову підтримку цьому процесу надають санкції проти росії після початку її агресії проти України», — пояснив голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

Подальший розвиток ситуації багато в чому залежатиме від того, чим закінчаться санкційні війни між росією та західним світом, а також протистояння по лінії США-Китай.

«Китай є найбільшим інвестором в американську економіку. Загалом же тенденція на дедоларизацію проглядається, і вона спровокована зовнішніми причинами: через перехід частини розрахунків на інші валюти та підвищення ризиків держнакопичень у доларах/євро.

Та ж Індія визнає, що торгує з рф у різних валютах, але схильність до валютних накопичень у держсекторі після заморозки ЗВР істотно знизилася (валюта відразу прямує на купівлю товарів, а не зависає у Фондах, як раніше)", — каже директор департаменту ринкових досліджень рейтингової агенції IBI-Rating Віктор Шулик.

Виграє від цієї ситуації Китай через підвищення попиту на розрахунки у його юані через валютні свопи.

«При цьому рф активно витрачає накопичені раніше валютні запаси і більше грошей вкидає в реальний сектор. Така собі антикризова стратегія на практиці», — додав Шулик.

До речі, незважаючи на пропагандистські заяви, росія, як і раніше, залишається критично залежною від долара і євро. У звіті, опублікованому центральним банком рф, йдеться, що, незважаючи на введені санкції, майже половина імпортних/експортних контрактів, як і раніше, номінована в доларах та євро, навіть якщо розрахунки за ними часто здійснюються у різних валютах. «Долар США та євро часто є кращими валютами для експортерів з дружніх країн», — йдеться в повідомленні російського центробанку.

Замість долара золото та біткоїн

Загальна нестабільність у світі сильно підігріла попит на накопичувальний актив-притулок — золото, причому як з боку населення і бізнесу, так і з боку центробанків різних країн.

Зміни світових золотих резервів центральних банків

Це підтверджується даними Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC): за 2022 центральні банки світу докупили 1136 т. золота на загальну суму $70 млрд — це максимальний річний приріст з 1967 року. Їхні придбання збільшили загальний світовий попит на шляхетний метал до 4741 т. — це на 18% більше, ніж у 2021 році.

Топ-10 країн із найбільшими запасами золота у своїх резервах на січень 2023 року:

1. США — 8133,5 т. (67,08% частка золота в золотовалютних резервах);
2. Німеччина — 3355,1 т. (66,53%);
3. Італія — 2451,8 т. (63,63%);
4. Франція — 2436,8 т. (58,59%);
5. росія — 2301,6 т. (21,24%);
6. Китай — 2010,5 т. (3,55%);
7. Швейцарія — 1040 т. (6,68%);
8. Японія — 846 т. (4,02%);
9. Індія — 787,4 т. (8,09%);
10. Нідерланди — 612,5 т. (56,35%).

Україна в імпровізованому «золотому» рейтингу зі 100 країн посіла 58 місце, маючи на початок року 27,06 т. шляхетного металу та частку в ЗВР на рівні 5,54% за загального розміру золотовалютних резервів на рівні $28,5 млрд. Домінували ж у них цінні папери — 66,7% (на $19 млрд).

2023 року, на думку аналітиків WGC, центробанки продовжать запасатися золотом, хоча менш активно. Оскільки раніше зроблені купівлі злитків вимили вагому частину долара та цінних паперів зі світових ЗВР.

Попит на золото штовхає вгору ціни. 2022 починався на світовому ринку золота з ціни тройської унції (31,1 грам) на рівні $1867, а закінчувався вже на $1999. 2023-го максимальний цінник металу досягав $2 011/тр. унція.

«Цілком можливо, що висхідний тренд цін на золото продовжиться на горизонті до 2025 року. За прогнозами Eavex Capital, ціна за тройську унцію золота за два роки досягне 2300 доларів за тройську унцію», — спрогнозував Дмитро Чурін.

Якщо у накопиченнях експерти відзначають посилення позицій золота, то у розрахунках відчувається підвищення інтересу до криптовалютів. В першу чергу, Bitcoin, Ethereum, Tether та Ripple .

Віртуальними монетами можуть активніше користуватися ті, хто не захоче/не зможе виконати вимоги фінансового моніторингу та валютного контролю, які посилюються з кожним роком як в Україні, так і в усьому світі. Поки що масовості по цій частині не спостерігається, але крипта поступово стає більш популярною

«Багато експортно-імпортних операцій реального бізнесу є досить простими, але потребують зайвих документів для банків. Тому з'являється спокуса користуватися криптовалютой як засобом платежу, які потребують участі банку як посередника. Хоча на даному етапі розвитку криптовалюти ще не виглядають, як заміна звичайним валютам, але вже існують сегменти міжнародного бізнесу, здатні працювати саме у криптовалютному форматі, уникаючи валютного регулювання», — сказав Чурін.

Що буде з доларом

Проте експерти не вірять у помітне зниження впливу долара. Навіть з урахуванням посилення санкцій щодо росії та країн, які наважаться допомагати агресору. А також за умови подальшого зростання інтересу до золота та криптовалютів.

«Навіть за таких умов долар ще довго може утримувати своє домінування. Головні причини — великий розмір та більша стабільність американської економіки порівняно з іншими провідними економіками світу, а також її відкритість та правова захищеність. Це зумовлює високу зручність та надійність долара, як валюти транзакцій та інвестицій. Для того, щоб послабити ці конкурентні переваги, долару потрібні якісь справді масштабні та/або катастрофічні події в американській та світовій економіці», — переконаний Олександр Мартиненко.

Очікується, що найближчими роками частка долара в міжнародних розрахунках та золотовалютних резервах центробанків рухатиметься в коридорі 2−3%, максимум — до 5%.

«Система надто інертна, а альтернатива валютам центробанків (нехай навіть і цифровим) поки що є надто ризикованою. Економіка та рівень впливу США у світі залишаються сильними, а валюта є зручною через розвинену інфраструктуру розрахунків. До того ж Сполучені Штати мають непогані шанси отримати додатковий імпульс для свого ВПК та промислового сектору загалом на тлі посилення нестабільності та дорогих енергоносіїв у Європі/Азії. А це означає, що їм не потрібно штучно послаблювати валюту найближчим часом», — вважає Віктор Шулик.

Частка китайського юаня, індійської рупії та валют нафтовидобувних країн Перської затоки може підрости протягом найближчих років. Проте аналітики впевнені, що це буде незначне та майже непомітне зростання в рамках 1−2%.

Що зміниться в Україні

В Україні та на курсі гривня/долар зміна ситуації на світовому валютному ринку не позначиться.

«Український валютний ринок ще штучніший за світовий. У нас поки що діє директивна прив'язка валюти, обмежений товарообіг і дуже слабка економіка. Говорити про вплив курсової підтримки економіки передчасно», — запевнив Шулик.

Тим більше, що після початку війни Національний банк запровадив в Україні масу обмежень щодо купівлі інвалюти на безготівковому та готівковому ринку. Це стосується і курсових відхилень (у рамках 1%) на міжбанку, і купівлі фізособою на рахунок інвалюти не більше, ніж на 100 тис./місяць та інше.

Заборони та обмеження — вимушені заходи, покликані захистити нашу економіку, фінансові ринки та гривню на час воєнних дій. Навряд чи Нацбанк зважиться на їхнє скасування до перемоги України чи навіть одразу після неї.

«Насамперед скасування валютних обмежень залежатиме від ходу військових дій, відновлення українського експорту, від безперебійності/своєчасності міжнародної допомоги нашій країні та від повернення українських біженців (від зменшення обсягів конвертацій в інвалюту через розрахунки з гривневих карток за кордоном).

Зрозуміло, що це відновлення буде поетапним та непростим із урахуванням серйозних втрат українського бізнесу від бойових дій. Тому не чекаю, що всі обмеження скасують миттєво. Якісь скасують ще під час війни, а якісь вже після перемоги", — зазначив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Після скасування військових обмежень Національний банк зможе повернутися до дорожньої карти із загальної лібералізації правил для українського валютного ринку. Нею НБУ працював до повномасштабного вторгнення під контролем МВФ.

Не виключається подальше збільшення Нацбанком частки золота у ЗВР, а також посилення євровалюти у валютному кошику.

«Українська економіка крім долара також активно використовує євро, що не дивно, оскільки країни Європейського союзу є основними нашими торговими партнерами, забезпечуючи приблизно 60% обороту щодо українського товарного експорту та 46% щодо товарного імпорту. Відповідно, цілком можна очікувати, що Нацбанк ухвалить рішення збільшити частку євро в золотовалютних резервах країни», — вважає Дмитро Чурін.

Коли буде запущено цей процес, залежить від перемоги України та від швидкості відновлення нашої економіки.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена