Мінфін - Курси валют України

Встановити
9 лютого 2024, 8:51

Курс долара у 2024-2026 рр.: на якому рівні його бачить Нацбанк

Нацбанк не дає курсових прогнозів. Але у своїх макроекономічних розрахунках регулятор не може не враховувати такий важливий фактор, як вартість гривні щодо долара. На який курс найближчі три роки орієнтується регулятор, розрахував керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Конструктивна невизначеність

Як відомо, Нацбанк принципово не коментує майбутній курс долара щодо гривні. Якщо їх дуже наполегливо питати про той курс, та і взагалі курсову політику/тактику, то вони посилаються на принцип «конструктивної невизначеності» (далі — ПКН). Що воно таке, можна зрозуміти з цього уривка стратегії валютних інтервенцій НБУ: «мотиви і тактика проведення валютних інтервенцій не є публічними та є такими, що ускладнює їх прогнозування учасниками ринку. Це дає змогу забезпечити рівні умови участі суб'єктів ринку та забезпечити ефективність валютних інтервенцій».

Тобто, керуючись ПКН, Нацбанк своїми діями і коментарями намагається максимально заплутати українців, щоб вони в жодному разі не зрозуміли мотивів НБУ та його бачення курсу. І, мабуть, це має створювати враження, що «кожен із нас і є Нацбанк», тобто кожен може вплинути на курс своїми діями. Хоча ми ж розуміємо, що сьогодні роль Нацбанку на валютному ринку є домінуючою (як би там не намагалися заперечити).

Наскільки я розумію, наріжним каменем ПКН є те, що ніхто (крім вузького кола в НБУ) не знає, яку курсову динаміку бачить Нацбанк. В мене склалося враження, що я зміг порахувати середній курс долара, який НБУ закладає до своїх макроекономічних прогнозів. Оскільки я тепер (на мою думку) знаю більше за інших, то ПКН вже порушується. Цим дописом спробую виправити таку загрозливу для курсової політики ситуацію.

Читайте також: Курс, валютні облігації та депозити: як рішення ФРС вплине на наш ринок

НБУ не може не враховувати курс у своїх прогнозах

Як би не розповідали в Нацбанку про те, що курс вони не прогнозують та не коментують, ми усі розуміємо, що вони для макроекономічних прогнозів не можуть обійтися без припущень щодо курсу долара. Особливо зараз, коли понад 40% витрат державного бюджету фінансується за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Ми ж бачимо, що курс гривні до долара опосередковано прогнозує і МВФ, і цілком офіційно прогнозує Кабмін (Мінекономіки) для цілей складання державного бюджету.

Тут важливо зауважити, що слово «прогнозувати» щодо курсу долара є не зовсім вдалим. Так, в Мінекономіки якось визнавали, що курс є «екзогенним» параметром. Простіше кажучи, вони його беруть не з якоїсь моделі, а фактично «зі стелі», тобто користуючись не складними розрахунками, а якоюсь простою логікою, здоровим глуздом, чи може навіть інтуїцією.

У випадку НБУ, я припускаю, що той курс, який вони використовують для усіх своїх прогнозів, теж не є результатом складних розрахунків. Це припущення є дуже важливим для перевірки адекватності моїх розрахунків, про що напишу у четвертому розділі.

Наскільки можна «довіряти» внутрішнім прогнозам НБУ щодо курсу?

Маю зауважити, що курс долара, який є предметом цього допису, є оцінкою для цілей макроекономічного прогнозу НБУ. Сам макропрогноз ви можете побачити в інфляційному звіті НБУ. Звісно, жодних згадок про майбутній курс ви там не знайдете (інакше, не було би мені сенсу так багато писати).

Очевидно, закладені до макропрогнозу очікування курсу є продуктом роботи одного департаменту НБУ, і далеко не факт, що той департамент має доступ до інформації про наміри та стратегію іншого департаменту, який безпосередньо займається валютними операціями. Тобто не факт, що припущення щодо курсу від департаменту макропрогнозування розділяються усіма іншими в НБУ (тут може бути жарт про one-voice-policy). І вже точно цей прогноз не є якимось цільовим значенням для НБУ.

Тут є також інший ризик — що, власне, прогноз НБУ щодо курсу може виявитися далеким від реальності. Не тому, що цей курс (ймовірно) не є результатом кілометрових обчислень. І не тому, що НБУ не контролює курс, — а просто тому, що ситуація у нас в країні вкрай непрогнозована.

Так, аргументом на користь важкої прогнозованості будь-чого в Україні може бути порівняння прогнозних та фактичних значень облікової ставки на кінець 2023 року. Ну вже що-що, а облікову ставку НБУ точно контролює, тому помилка в його прогнозах не повинна бути великою. Але в минулорічному квітневому прогнозі НБУ ми побачимо (ну, тобто можемо порахувати) їх прогноз облікової ставки на кінець року на рівні 21% (-4,0 в.п. від рівня на дату прогнозу), тоді як, фактично, вона минулий рік закінчила на рівні 15% (-10,0 в.п.).

Серйозний промах, якщо дивитися саме на облікову ставку. Але якщо дивитися на ставки за депозитними сертифікатами НБУ (власне, саме ставка за депсертифікатами, а не облікова, дійсно визначає ставки на гривневому ринку), то тут промах не такий великий: зміна середньої ефективної ставки ДС за згаданий період склала лише -4,4 в.п. Це більш-менш відповідає квітневим очікуванням НБУ про зміну його монетарної політики, що є напрочуд точним прогнозом. Особливо, беручи до уваги, що з квітня минулого року багато що в країні змінилося. Тобто прогнозам НБУ таки можна довіряти.

Ну і найголовнішим ризиком розрахунку курсу, про який я тут пишу, є сам принцип «конструктивної невизначеності». Як я вже цитував вище, ПКН, зокрема, полягає в тому, що Нацбанк робить усе можливе для ускладнення прогнозування курсу непосвяченими. Тобто НБУ може навіть свідомо заплутувати українців щодо його курсової політики. Але, як на мене, спроба заплутати — не означає, що Нацбанк у своїх звітах дає якісь фейкові прогнози.

Читайте також: Курс «36,6» чекати вже не варто: чи буде різкий обвал гривні

Оцінка нацбанківського курсу та перевірка адекватності оцінки

Не буду розкривати секретів фірми, тож просто скажу, що моя оцінка прогнозів курсу від НБУ базувалася на діленні певних прогнозних показників у гривневому еквіваленті на ті ж показники у доларовому еквіваленті. Порахувати гривневий еквівалент було непросто. Але при його розрахунку я базувався на припущенні, що НБУ скрупульозно і коректно той розрахунок собі зробив (ну, і, звісно, на припущенні, що я теж зробив усе коректно).

Для мене не менш важливим завданням була подвійна перевірка розрахунків. Оскільки я полінився шукати у макрозвіті НБУ якісь інші показники в доларі та гривні, які би могли беззаперечно підтвердити правильність моїх розрахунків, я вирішив зробити double-check по-своєму.

Для double-checking я базуюся на припущені, що оці прогнозні курси від НБУ мають бути «красивими числами». Красивими, тому що (як я вже писав вище) вони, найімовірніше, не є результатами складних моделей, а «екзогенними змінними», тобто числами, які просто вбили у клітинку екселю за допомогою клавіатури. Такі числа повинні бути інтуїтивно зрозумілими для будь-кого, хто їх перевіряє. Так, наприклад, екзогенну змінну, що дорівнює 24,00, інтуїтивно легше сприйняти і обґрунтувати, аніж 24,193.

Отож, як можуть виглядати оці красиві (екзогенні) оцінки курсу. Я точно знаю, як би я то робив. На цей рік я би брав якесь кругле число курсу долара (без копійок). На наступний рік/роки, я би прогнозував або (а) теж якісь круглі числа, або — найімовірніше, (б) якусь річну зміну курсу (у відсотках), яка би була теж красивим числом. Власне, у випадку моїх оцінок прогнозів курсу від НБУ, ми саме так і маємо: красиве число на 2024 рік, і не менш красиві зміни у відсотках на наступні два роки.

Можливим ризиком такого підходу може бути отой ПКН. Тобто є ймовірність, що НБУ уникає таких красивих чисел у своїх прогнозах, бо, інакше, «хтось може здогадатися». Але по-перше, ніхто не мав здогадатися. А по-друге, любов до красивих чисел у курсовій політиці НБУ останнім часом таки добре прослідковується (згадайте зміну курсу долара на 25,0% до красивого значення нормальної температури тіла людини у липні 2022 року, а також згадайте курс долара на перше січня цього року: 38,00).

Здається, я вже достатньо зробив дисклеймерів і пояснень, щоб, нарешті, перейти до суті.

Про середньорічний курс на 2024−2026 рр.

Моя оцінка нацбанківських прогнозів середньорічного курсу долара наступна: 39,00 у 2024 році, 41,9 (+7,5% р/р) у 2025 році та 46,1 (+10,0% р/р) у 2026 році.

Відразу зауважу, що ця оцінка є дещо нижчою за те, що для нас прогнозує МВФ (40,9, 44,7 та 47,5, відповідно) та Кабмін (40,7 у 2024 році).

Підкреслю, що це все мова йде про середньорічний курс. А от зрозуміти бачення НБУ щодо курсу на кінець року — значно складніше, і тут сильно заважає отой надокучливий ПКН. Через нього тут може бути багато варіантів.

Але якщо ми виходитимемо з принципу красивих чисел, а також уявлятимемо, що Нацбанк бачить монотонне збільшення курсу долара на всьому прогнозному періоді, то мені здаються найімовірнішими такі оцінки на кінець наступних років: 40,5 (це більш-менш відповідає консенсус-прогнозу, який збирає сам Нацбанк), а далі +8,0% за рік, та ще +10,0% за рік.

Висновки

Ми, звісно, не знаємо і не можемо знати, як розвиватиметься ситуація в Україні цього року і надалі. Але моє бачення прогнозу курсу від НБУ (інституції, яка багато в чому визначає курс) саме таке. На щастя, чи на жаль, Нацбанк не коментує курсову політику, тож не зможе ані підтвердити, ані заперечити ті розрахунки. Якщо читачі бачать суттєві прогалини у моїй логіці — радо вислухаю.

Окремо зауважу, що усі ті цифри — це моя оцінка оцінки Нацбанку. Це в жодному разі не є спробою вгадати, який саме ми побачимо курс. Бо в цій усій логіці є подвійний ризик помилки. Хоча, як я нещодавно писав, парна кількість помилок іноді дає хороший результат…

Один із важливих висновків тих розрахунків — це те, що, дуже ймовірно, монетарна політика НБУ залишатиметься жорсткою ще найближчі три роки. Інакше, Нацбанку не вдасться досягти курсової стабільності (яка, як відомо, полягає в тому, що ставки за гривневими депозитами населення мають бути вищими за очікуване відсоткове зростання курсу долара).

Інший важливий висновок-рекомендація: не біжіть купувати долари. Бо гривневі фінансові інструменти (за умови того, що усе вищенаписане має сенс) даватимуть вам більший дохід. Так, наприклад, якщо ви сьогодні купите долар, то за три наступні роки він зароблятиме вам у середньому 8,2% річних у гривні. Якщо ви сьогодні придбаєте трирічні ОВДП, то зароблятимете значно більше (приблизно 18,5% річних). І ні, я не даю безкоштовних рекомендацій, де і як щось купувати.

Читайте також: Які облігації варто розглядати для придбання на початку 2024 року

Коментарі - 13

+
+81
Cheff spakuxa, Kiev
Cheff spakuxa, Kiev
9 лютого 2024, 20:50
#
2026 год… Увидят те кто останется после мобилизации.
+
+15
Nikita1984
Nikita1984
10 лютого 2024, 9:39
#
В Киеве останутся все госы, критические предприятия и решалы с мажорами 100%. Деньги правят миром.
Решалы даже в военкомат не обязательно будут заносить деньги. Они оформятся «технически», например, на предприятие, относящиеся к критической инфраструктуре (пусть это будет крупная заправочная сеть, оператор мобильной связи, фармацефтическая компания и тому подобное), получат бронь, а по факту там работать не будут. ) )
Уж таких много со спецпропусками от КГГА ездят в комендантское время без проблем, и им на все и всех наплевать. Война где-то там, а у них бурная жизнь. И за границу через дорогу тоже выезжают, не знаю, как сейчас, но год назад точно выезжали.

Еще есть мелкий бизнес не имеющий брони, но руководители этого бизнеса ежемесячно заносят «таксу» районному ТЦК и этот ТЦК бизнес не трогает, закрывает глаза и повестки не приносят его работникам.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
11 лютого 2024, 16:16
#
Это при условии, что кто-то другой будет защищать Киев от рашистов…
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
12 лютого 2024, 10:05
#
Пора привлекать к защите Отечества тех кто …в оперативных целях писал на этом форуме что работает у пригожина на бото ферме.
Правильно?
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
12 лютого 2024, 10:34
#
GrugoriyHoland

Ну так начинай привлекать, а то только языком
ляпать способен, ведь таких, как ты предпенсионного
возраста балаболов, да ещё и с излишним весом
никогда не привлекут, даже если сам попросишься.

Кстати, я планирую защищать Харьков, ну а на тебе защита Киева,
если конечно не свалишь заграницу раньше, ведь уже распродал
все свои активы, если опять не соврал…
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
12 лютого 2024, 10:41
#
Qwerty1999
А вот хамить не надо, вы же сами просили не …хамить!!!

Нет, минуточуку! Языком «ляпать» это одно, а вот ПИСАТЬ в аватарке .что работаю — рф, ольгино, «фабрика» ботов — это совсем другое!
Или скажите — что не писали такого «бреда»?
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
12 лютого 2024, 11:08
#
GrugoriyHoland

Когда в моей аватарке был текст Ольгино, а это
было в 2014—2016 годах, — так требовала ситуация
того времени и это полностью оправдалось.

Сейчас у меня в аватарке — город Харьков.

Кстати, вы живёте не в Киеве, а ближайшем
пригороде, но в вашей аватарке стоит город
Киев — так что кто из нас сегодня публично
лжёт, это ещё под большим вопросом…

О том что вы предпенсионного возраста да ещё
и с излишним весом — это реальность вашей
жизни и с этим невозможно спорить, разве что
навесить на меня очередной ярлык, чтобы отвлечь
внимание от своей неоднозначной персоны…

Кстати, хамства вам не занимать…
Громче всех кричит «Держи вора» — сам вор.
Громче всех кричит «Вы лжёте» — сам лгун.
и т.д. и т.п.
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
12 лютого 2024, 11:39
#
Прошу заметить, что слово.лгун. ложь. употребляете чаще лично вы!
Рекомендую вам, во дворе собрать малолеток и им 'расчесывать" бред о.требовала ситуация…
Ну, а в основнов вы конесео, как обычно «правы»! Логика уровня самовлюбленного юноши это про вас!
+
0
gorobezus
gorobezus
12 лютого 2024, 11:24
#
По факту курс знают обитатели палаты представителей конгресса США, от которых зависит когда и сколько нам денег дадут. Если не дадут вообще, то к 2026 году беспокоится будет просто не о чем. И да, смею напомнить что в марте 1991 года на референдуме о сохранении СССР большинство жителей Украины проголосовали за сохранение оного, да. А в штатах в текущем году выборы и накал страстей там тот еще.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
12 лютого 2024, 11:42
#
gorobezus

Не стоит вешать лапшу на уши…


Референдум от 1 декабря 1991 года об утверждении
акта Независимости Украины, принятого 24 августа 1991 года…

В референдуме приняли участие более 84% электората,
и более 92% проголосовали за независимость Украины,
включая население Донецкой и Луганской областей,
где за независимость проголосовали почти 84% электората,
и Крыма — единственного региона с преобладающим
русским населением, — где за независимость проголосовало 54%.

+
0
gorobezus
gorobezus
12 лютого 2024, 15:06
#
Речь идет не о 1 декабря, а о мартовском референдуме(17 марта) в том же году о сохранении Советского Союза, речь идет о событиях до ГКЧП, если помните о тех временах. Тогда около 78% обитателей СССР высказались за сохранение. Не думаю что в Украине процент сильно отличался. А ситуация в США очень похожа на поздний СССР. Вообще текущая модель себя изжила и то что сейчас происходит — смена эпохи, какая будет следующая — Бог знает, у меня лично недостаточно информации.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
13 лютого 2024, 8:53
#
Может в марте и хотели остаться в союзе, а вот после августовского ГКЧП произошло просветление
в мозгах и резко передумали…
+
0
Moneta ..
Moneta ..
13 лютого 2024, 12:20
#
Немає значення, що там бачить Нацбанк, від нього мало що залежить. Не дадуть грошей — почнуть друкувати.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися