ФРС знизив ключову ставку вперше з 2020 року: що буде з доларом в Україні та світі

Цикл зниження відсоткових ставок у світі став реальністю. 12 вересня ЄЦБ ухвалив вже друге цього року рішення про зниження ставок після уповільнення темпів споживчої інфляції у серпні до 2,2% (хоча базова інфляція поки що зберігається в ЄС на рівні близько 2,8%). Наразі базова відсоткова ставка в Єврозоні опустилася до 3,65%, маржинальна кредитна ставка становить 3,9%, а ставка за депозитами — 3,5% річних. Після рішення європейців уся увага світових інвесторів була прикута до рішень Федрезерва США 18 вересня.

Попри те, що американська економіка давно виглядає привабливішою, порівнюючи з європейською, ФРС довго вагався щодо ухвалення рішення про початок зниження ставок.

Востаннє на засіданні 31 липня, зберігши ключові ставки на рівні 5,25−5,5% річних, регулятор вочевидь перестраховувався. Але хороші дані Мінпраці США щодо споживчої інфляції (CPI) про уповільнення у серпні зростання цін до 2,5% у річному вимірі остаточно переконали чиновників Федрезерва у необхідності розпочати пом'якшення монетарної політики. Тим паче, що за такої динаміки споживчих цін ймовірність зниження показників інфляції до цільового рівня Федрезерва 2% у вересні вже досить велика.

Те, що інфляція повернулася майже до таргету у 2% без рецесії та без суттєвого зростання безробіття — рідкісне явище у світовій практиці. Але тут на руку Штатам зіграв збіг відразу декількох чинників: періодичне просідання цін на нафту, активність американського фондового ринку з непоганими показниками більшості компаній зі списку S&P 500, активізації місцевого військово-промислового комплексу, в тому числі за рахунок війни в Україні та військових замовлень, пов'язаним із обороною Ізраїлю, як стратегічного союзника США на Близькому Сході.

Головне з пояснювальної записки ФРС

У стейтменті (пояснювальній записці, яку ФРС видає за підсумками свого засідання з монетарної політики) сказано, що американська економіка продовжує розвиватися солідними темпами. Про це вказують нещодавні індикатори. У ІІ кварталі ВВП США зріс на 3% квартал до кварталу. Згідно з оцінкою досить динамічного сервісу ФРБ Атланти GDPNow, у III кварталі ВВП США може збільшитися на 2,9%.

Рівень безробіття залишається низьким, хоча протягом року збільшився з 3,5% до 4,1%. Інфляція продовжила рухатися до мети регулятора: споживчі ціни у серпні підвищилися на 2,5% — це мінімальне значення з лютого 2021 року. Розмах коливань за 12 місяців — від 3,7% до 2,5%.

Довгострокові цілі ФРС — максимальна зайнятість та інфляція на рівні 2%. Комітет із операцій на відкритому ринку став впевненішим у тому, що інфляція рухається до 2%.

Американський ЦБ продовжить враховувати вхідні дані, зміну прогнозу та баланс ризиків для прийняття рішень щодо монетарної політики. Комітет готовий скоригувати грошово-кредитну політику, якщо з'являться ризики для досягнення цілей. ФРС враховує широкий спектр інформації, включаючи умови на ринку праці, інфляційні тиски та очікування, ситуацію на фінансових ринках, події за межами Штатів.

Прогноз FOMC та мова Джерома Пауелла

У рамках щоквартального прогнозу ФРС погіршила оцінку зростання американської економіки у 2024 році до 2%, із червневих 2,1%, на 2025 рік вона збережена на рівні 2%. Прогноз щодо інфляції на нинішній рік знижено з 2,6% до 2,3%, на наступний — з 2,3% до 2,1%.

На своїй пресконференції голова Джером Пауелл назвав зниження ставки «перекалібруванням» політики центрального банку, зазначивши, що ФРС продовжить приймати рішення на кожному засіданні.

За його словами, зараз мета ФРС — підтримувати стабільну інфляцію, водночас гарантуючи, що рівень безробіття не зросте. Тож інвесторам варто сприймати зниження ставки ФРС на 50 базисних пунктів, як ознаку її «твердої прихильності» досягненню цієї мети.

При цьому голова Федеральної резервної системи не бачить «підвищення» ризику економічного спаду в Штатах. «Зараз я не бачу в економіці нічого, що вказувало б на те, що ймовірність рецесії, вибачте, спаду, є підвищеною», — сказав він.

Тому регулятор не поспішає пом'якшувати політику. «У SEP (Summary of Economic Projections) немає нічого, що вказувало б на те, що комітет поспішає це зробити», — сказав Пауелл на пресконференції. Цей процес розвивається з часом".

Так званий «точковий графік» показав, що 19 членів FOMC, як голосуючі, так і неголосуючі, бачать базову ставку за федеральними фондами на рівні 4,4% до кінця цього року, що еквівалентно цільовому діапазону від 4,25% до 4,5 %. Два засідання ФРС цього року заплановані на 6−7 листопада і 17−18 грудня.

Водночас голова регулятора не очікує на повернення епохи дешевих грошей.

«Інтуїтивно більшість, принаймні, дуже багато людей, сказали б, що ми, ймовірно, не повернемося до тієї епохи, коли суверенні облігації на трильйони доларів торгувалися за від'ємними ставками. Я особисто вважаю, що ми до цього не повернемося», — додав Пауелл.

Реакція ринків

На тлі рішення ФРС різко зросли акції комерційних банків. Папери деяких із них досягли сесійних максимумів. SPDR S&P Bank ETF зріс на 2,4%. ServisFirst Bancshares та Glacier Bancorp додали по 4% кожен. Регіональний банківський ETF SPDR S&P виріс на 3,3%, показавши найкращий день із 23 серпня.

Ціна грудневого ф'ючерсу на золото на нью-йоркській біржі Comex у середу сягала $2 627 за тройську унцію після того, як ФРС знизила ключову ставку відразу на 0,5 в.п. Однак потім котирування відкотилися до $2 577 після пресконференції голови ФРС Джерома Пауелла, який дав зрозуміти, що регулятор не поспішає й надалі агресивно знижувати ставку цього року, передає Bloomberg.

На фінансовому ресурсному ринку варто очікувати на поступове зниження дохідності американських «трежеріс». Тому зараз частина спекулянтів почне активно скуповувати довгострокові американські казначейські папери, щоб зафіксувати високу дохідність, яка поки що залишається на рівні «періоду високих ставок». А це залучить значні обсяги додаткового капіталу до бюджету США.

Крім того, після завершення виборів американська економіка стане прогнозованішою, що зміцнить довіру інвесторів до долара та посилить його позиції у світі.

Тим паче, що теперішній головний конкурент США у боротьбі за гроші консервативних інвесторів (у зв'язку з проблемами в китайській економіці) — європейський ринок, — зараз виглядає гіршим за американський. ЄЦБ доведеться й надалі знижувати свої відсоткові ставки, щоб підтримати економіку Єврозони, що охолоджується. А значна частина економічної еліти Європи зараз зацікавлена в ослабленні позицій євро, що несподівано зросло, щоб підвищити конкурентоспроможність європейських товарів у світі.

У результаті збіг інтересів багатьох груп інвесторів і спекулянтів зіграє на зміцнення позицій долара і просідання євро вже в середньостроковій перспективі до рівнів 1,06−1,09 долара, а при найоптимальнішому для США варіанті — і до 1,02−1,05 долара протягом першої половини 2025 року.

Хоча на першому етапі реакція ринку на різке зниження ставок ФРС саме зворотна: євро ситуативно злетів станом на 21:20 за київським часом напередодні пресконференції Джерома Пауелла, яка розпочалася о 21:30 за київським часом.

Зниження відсоткових ставок Федрезерва спровокує і додатковий попит на золото з боку тих консервативних інвесторів, хто в умовах перенасичення грошових ринків ліквідністю, як наслідків пандемійної політики «кількісного пом'якшення», знову зробить ставку на купівлю цього дорогоцінного металу.

Це може на тлі геополітичних та військових світових катаклізмів призвести до нових ситуаційних рекордів за ціною золота. За чутками на ринку дорогоцінних металів, до активного скуповування золота приєднався не тільки Китай (що було раніше), але тепер й Індія. А це — два найбільші споживачі фізичного золота у світі.

Що буде з доларом та євро в Україні

В умовах війни український валютний ринок зараз більше зав'язаний не на глобальних світових економічних процесах перетоків капіталів, а на таких основних речах:

1) розмір ЗВР, який, зі свого боку, повністю залежить від розмірів міжнародної фінансової допомоги, графіка та його виконання нашими західними партнерами;

2) фінансування бюджетного дефіциту та узгодженість дій Нацбанку та уряду у вирішенні цього завдання. При цьому владі доведеться дотримуватися вимог МВФ, що передбачає неемісійне наповнення доходної частини бюджету;

3) економічна активність бізнесу та населення в умовах війни, обсяг експорту-імпорту, довіра громадян до нацвалюти та банківської системи, а також політика Нацбанку щодо підтримки курсу гривні (частота інтервенцій на міжбанку, валютні обмеження, активність громадян з купівлі валюти та вкладення коштів у гривневі інструменти — вклади та ОВДП).

Тому курс безготівкового долара, як офіційний, так і частково міжбанківський, з огляду на те, що Нацбанк — головний продавець валюти на торгах, насамперед орієнтуватимуться на поведінку Нацбанку на міжбанку і його готовність витрачати ЗВР на підтримку нацвалюти.

Поки що резерви перевищують $42,3 млрд, чого абсолютно достатньо для відносної стабільності українського міжбанку і опосередковано — готівкового ринку. Судячи з останніх викладок щодо бюджету на 2025 рік та дій регулятора на міжбанку у вересні, на нас чекає плавна девальвація гривні до рівнів близько 41,70−42,10 гривень на міжбанку до кінця 2024 року.

А на готівковому ринку курс американської валюти до кінця року наблизиться до рівнів коридору 42−43 гривні. У цьому випадку міжнародне зміцнення позицій американської валюти у поєднанні з девальвацією гривні в Україні йтиме в одному тренді для українців. Тобто долар поступово дорожчатиме.

У 2025 році тренд зміцнення долара на зовнішніх ринках почне видихатися, а в Україні курс американської валюти залишиться заручником поведінки Нацбанку на ринку.

А ось щодо курсу євро в Україні — ситуація стане ще складнішою. Тут на курс євро одночасно впливатимуть як чинник міжнародного ослаблення євро щодо долара, так і зростання курсу долара щодо гривні.

Тому за базового сценарію зростання курсу долара на міжбанку до 41,70−42,10 гривень до кінця 2024 року та співвідношення пари євро/долар у межах 1,06−1,09 долара за євро курс безготівкового євро до кінця 2024 року перебуватиме в межах коридору від 44,20 до 45,89 гривень. Тобто дещо нижчі, ніж теперішні котирування на торгах. А на готівковому ринку курс євро до кінця року наблизиться тоді до рівнів коридору 44,52−46,87 гривень.

У 2025 році курс євро в Україні повністю залежатиме від тих самих чинників — курсу євро щодо долара на зовнішніх майданчиках та від динаміки курсу долара щодо гривні на нашому ринку. У цьому випадку перерахунок поточного співвідношення пари євро/долар і курсу долара щодо гривні, що наразі діє, і формуватиме курс євро щодо гривні.

В умовах глобальної світової невизначеності, а також війни в Україні та всіх ризиків, пов'язаних із нею, я порадив би громадянам провести диверсифікацію своїх заощаджень у пропорції:

• гривня — до 45−50% грошових заощаджень,
• валюта — 50−55% у пропорції 50/50 долар і євро.

За бажанням, валютну частину заощаджень можна розбити на кошик 50% — долар, 35% — євро, 15% — швейцарський франк, канадський долар та англійський фунт. І обов'язково переглядати цей кошик своїх заощаджень і вкладень щомісяця, залежно від подій, що відбуваються. Цю пораду з диверсифікації я давав нещодавно перед засіданням ЄЦБ 12 вересня, зберігаю її і після засідання ФРС США 18 вересня.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи