ФРС підвищує ставку: чому боротьба з інфляцією у США розкрутить ціни в Україні

Американський центробанк бореться з найвищою інфляцією за останні 40 років. Вибух цін став наслідком пандемії, вірніше реакцією у відповідь на нього регулятора, який почав заливати економіку грошима, і російським вторгненням в Україну.

Зупинка друкарського верстата та підвищення вартості грошей — головні пункти плану Федрезерва. У середу, 4 травня, регулятор підвищив відсоткову ставку відразу на 0,5% — до 0,75−1% річних. Причому, у березні ФРС вже збільшила ключову ставку на 0,25%, а у червні зробить це знову.

Згідно з консенсус-прогнозом Bloomberg, наступного разу ставку знову буде збільшено на 0,5%, після чого підвищення вже не буде таким агресивним. На кожному засіданні до кінця року регулятор додаватиме по 0,25%. В результаті, до грудня діапазон базової ставки досягне 2,25−2,5%.

Керівництво ФРС також оголосило про намір із 1 червня «почати скорочення портфеля держоблігацій, боргових зобов'язань державних структур та забезпечених іпотекою боргових паперів».

Безперечно, курс регулятора на згортання ультрам'якої політики не тішить інвесторів, проте вже й не шокує їх. По-перше, ринок очікував активнішого закручування гайок (багато експертів прогнозували підвищення ключової ставки цього разу відразу на 0,75%). По-друге, напругу зняли коментарі Пауелла про те, як ФРС оцінює поточну ситуацію, і що має намір зробити далі.

Читайте також: Чого чекати від засідань ФРС у 2022 році

Пауелл став українським Арестовичем

Головний меседж — відсутність у Федрезерва планів ще активніше підвищувати відсоткову ставку. Ринок видихнув: червневого підвищення відразу на 0,75% можна не побоюватися.

«Також позитиву додали слова голови ФРС про те, що нейтральною для економіки є ставка на рівні від 2% до 3%, тобто в межах того, на що й очікували інвестори. Ну і на закуску — на думку керівництва ФРС, індекс РСЕ (Personal Consumption Expenditures), якому регулятор віддає перевагу при вимірі інфляції, вже досяг свого максимуму», — пише у фейсбук Іван Компан, фінансист, засновник First Kyiv Investment Club.

Крім цього, на пресконференції Пауелл озвучив низку інших важливих рішень ФРС:

• З 1 червня Федрезеров продаватиме казначейські облігації на суму $30 млрд і іпотечні — на $17,5 млрд.
• Через три місяці обсяг продажу буде збільшений — до $60 млрд для казначейських та $35 млрд для іпотечних паперів.
• На наступних засіданнях ФРС розглядатиме підвищення лише по 50 б.п., зростання на 75 б.п. поки що не обговорюється.
• Головна мета ФРС — повернення інфляції до 2%.
• Ситуація в Україні та Китаї призведе до зростання цін у світі. Перебої в ланцюжках постачань продовжать зростати.
• На ринку праці сформувався дефіцит пропозиції.
• В економіці немає нічого, що вказувало б на те, що ми на межі рецесії.

Втім, ринок почув те, що хотів почути, і цього було достатньо, щоб інвестори знову підбадьорилися, незважаючи на найжорсткіше за останні 20 років підвищення ставки.

Читайте також: Інфляція б'є рекорди: що робити державі, щоб не добити економіку

Як відреагували ринки

На ринки повернувся вже призабутий оптимізм. Відразу ж після оголошення рішень ФРС індекси S&P 500 та Nasdaq Composite зросли на 3%, Dow Jones Industrial Average — на 2,8% (найзначніше зростання з листопада 2020 року), євро зміцнилося щодо долара (+1,1%), дохідність 10-річних держоблігацій США скоротилася з 3% до 2,9% річних.

Зростання показав і крипторинок. Біткоїн за добу додав 1,44%, ефір зріс на 3,06%. Загальна ринкова капіталізація криптовалюти з 3 до 5 травня зросла на $100 млрд (із $1,69 трлн до $1,79 трлн).

Читайте також: Квітень став найгіршим місяцем для біткоїна: які ціни побачимо у травні

Що кажуть експерти

На відміну від ринків, більшість експертів сприйняли рішення ФРС не так райдужно. Вони вважають, що регулятор недооцінює інфляційні загрози, а тому діє недостатньо рішуче. Зріз настроїв у експертному середовищі зібрав The Bell.

Політика ФРС «все одно виявилася дещо «голубиною», — заявила The Wall Street Journal економіст Pimco. Співкерівник відділу інвестицій Thornburg Investment Management «був здивований, побачивши «голубину» заяву ФРС, трохи зневажливу до інфляції».

Головний стратег JPMorgan Девід Келлі у розмові з FT зазначив, що у ФРС, яка десять років «воркувала, як голуб», поки що, незважаючи на спроби, не виходить «кричати, як яструб». На його думку, регулятор знову повертається до м'якої політики.

ФРС розраховує, що скорочення споживчого попиту через підвищення базової ставки стримуватиме зростання цін, але це ризикована стратегія, — сказав Bloomberg один із аналітиків: «Справжня проблема виникне наприкінці літа. Якщо інфляція залишиться відчутно вищою за цільовий рівень, а ставка ФРС буде близькою до нейтральної, якою буде їхня реакція?»

«Регулятор вклав в економіку „жахливо багато“ грошей і тягнув зі скороченням портфеля активів», — заявив WSJ співзасновник Beacon Economics. Владі тепер буде необхідна удача, щоб обійти рецесію і при цьому знизити інфляцію, — додав колишній старший економіст ФРС Вінсент Рейнхарт. За його словами, Пауелла тепер можна тільки пожаліти, тому що він «думав, що робить щось героїчне», а насправді лише «грає у наздоганяння».

Агентство Fitch побачило у «прагненні ФРС загнати ставки в нейтральний діапазон до кінця року» підвищену загрозу уповільнення зростання та навіть рецесії у США у 2023 році. На початку 1980-х США приборкали стагфляцію, підвищивши ставку до 20% і обваливши економіку, але цього разу влада вважає, що контролює ситуацію, і розраховує на «м'яку посадку». Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка очолювала раніше ФРС, у середу заявила, що регулятору для цього потрібно бути «вмілим та удачливим».

Читайте також: Прогноз інфляції на 2022−2023 роки. Як зберегти інвестиції

Чому травневі рішення ФРС США важливі й для України.

Коментар фінансового аналітика сайту «Мінфін» Олексія Козирєва:

Чим рішення ФРС США загрожує Україні? — Насамперед, підвищенням вартості запозичень на зовнішніх ринках. Зараз в Україні йде війна і частина фінансової допомоги Заходу надходить безоплатно. Але після її закінчення ми зіткнемося з цією проблемою щодо подорожчання одержуваних міжнародних кредитів. Це так само призведе до необхідності підвищити дохідність українських паперів, аби залучити інвесторів.

Окрім того, поступове підвищення відсоткової ставки у США на фоні запізнення кроків у відповідь з боку ЄЦБ призведе до потенційного посилення позицій долара у світі та постійної суттєвої волатильності пари євро/долар на міжнародних ринках.

Це, зі свого боку, провокуватиме значні коливання євро щодо гривні в Україні. І змусить усіх імпортерів, які працюють із ЄС, закладати у свої гривневі ціни максимальний рівень котирувань євро. З огляду на ситуацію в економіці України у період війни, це лише додасть інфляційних проблем у країні.

Не варто забувати і про те, що на фоні зростання світових цін на енергоносії та продукти харчування ключовим завданням ФРС є зниження інфляції саме у США. Але, враховуючи знову ж таки проблеми ЄС із дефіцитом енергоносіїв та війну в Україні, на особливе зниження цін на пальне найближчим часом очікувати не варто. І це завжди погано для України, яка залишається енергозалежною.

При цьому, на фоні зростання цін на продукцію сільського господарства, що вигідно для України, через війну та блокування кораблями PФ Чорного моря, наші аграрії не можуть зараз скористатися сприятливою кон'юнктурою та «підстрахувати» баланс зовнішньої торгівлі валютними надходженнями від експорту зерна.

Це створює передумови для додаткового тиску на гривню в майбутньому на фоні долара, що потенційно посилюється, після кожного рішення ФРС щодо підвищення ставки.

Все про інвестування у воєнний час на конференції: «Мої фінанси під час війни. Особистий план Маршалла»

Автор:

Головний редактор Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика