Євро знову витісняє долар у світі: до чого готуватися власникам валютних скарбничок в Україні

Політика малоконтрольованого хаосу та зміни пріоритетів стає основною «фішкою» президентства Дональда Трампа. До звичних загроз введення підвищених торгових мит додалися:

• силове захоплення та заміна президента Ніколаса Мадуро у Венесуелі;
• тиск, що посилюється, на ФРС, що супроводжується агресивною риторикою в стилі Трампа і перспектива заміни чинного голови Федрезерва Джерома Пауелла на повністю лояльного до голови Білого дому кандидата. Ситуація настільки ляклива для інвесторів, що глобальні фінансові гравці пішли на безпрецедентний крок і відкрито стали на бік Пауелла, чого ніколи не робили;
• дедалі агресивніша риторика США щодо купівлі чи захоплення військовим шляхом Гренландії та запровадження підвищених мит на товари з тих європейських країн, які виступили проти цього. Поки що це 10% із лютого, але є перспектива їхнього подальшого зростання до 25% із червня 2026 року;
• заклики президента США до повалення чинного режиму в Ірані та обіцянка допомоги протестувальникам у цьому питанні.

Форум у Давосі перетворився на майданчик для критики американським президентом Євросоюзу та сучасного світопорядку. Зі свого боку, Євросоюз і НАТО у відповідь на погрози Трампа намагаються екстрено сформувати дзеркальні геополітичні та економічні заходи. Зокрема, на запровадження США 10-відсоткових мит проти 8 європейських країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Великобританія, Нідерланди та Фінляндія), що готується з 1 лютого, в Євросоюзі розглядають можливість запровадження мит на американські товари на суму €93 млрд, а також обмеження доступу американських компаній до єдиного ринку (так звана «торговельна базука»).

Читайте також: Давос-2026: є дві проблеми, і Трамп — не головна

Крім того, Європа має ще один сильний важіль впливу: згідно з даними Міністерства фінансів на листопад, Великобританія, Бельгія, Люксембург, Франція, Ірландія, Норвегія та Німеччина володіють казначейськими облігаціями США на суму 2,84 трлн доларів, що становить понад 30% від загального обсягу іноземних власників. Це значно більше, ніж у Китаю.

Якщо Європа вирішить, що хоче, щоб афілійовані з урядом інвестори, такі як державні пенсійні фонди, переглянули та скоротили вкладення у казначейські облігації США, це може викликати очікування послаблення ринку та спонукати інших власників активів також скоротити вкладення. Це призведе до зростання довгострокової дохідності та ланцюгової реакції на інших фінансових ринках США.

Через всі ці новини міжнародні фінансові ринки буквально лихоманить. Як наслідок, центральні банки багатьох країн та інвестори дедалі активніше виходять з американської в інші валюти і в золото, як захисний актив.

Вартість золота (січень 2026 року та після виступу Дональда Трампа у Давосі)

Пара євро/долар перед та під час форуму в Давосі (на момент написання статті):

Вже пізно ввечері 21 січня стало відомо, що Трамп скасував своє рішення про введення проти європейських країн 10-відсоткового мита. Ціна на золото стрімко полетіла вниз. Капіталізація фондового ринку Штатів збільшилася приблизно на $700 млрд. Однак міністр фінансів ФРН Ларс Клінгбайль вважає, що радіти поки що зарано — потрібно дочекатися письмового закріплення цього рішення.

Дійсно, з одного боку, американське керівництво знизило агресивну риторику щодо Європи. З іншого — питання навколо Гренландії залишається відкритим. Немає прориву та питання припинення війни рф в Україні. А це означає, що обидва ці питання ще неодноразово спливатимуть у геополітичних суперечках США та Європи.

Чому інвестори вибирають євро

Європа виглядає прогнозованіше для інвесторів, котрі побоюються подальших непередбачуваних дій американського президента. Крім того, враховуються й суто економічні чинники. Федрезерв, вочевидь, продовжить зниження відсоткових ставок із рівнів 3,5−3,75% річних, інфляція в США зберігатиметься в межах 4%, зростання американського ВВП у 2026 році, за розрахунками МВФ, становитиме 2,4%.

У Єврозоні в грудні 2025 року інфляція впала до 2%, а у 2026 році, за прогнозами економістів, зростання споживчих цін очікується в межах 2,1%. Відсоткові ставки ЄЦБ стабільно тримаються у межах 2,15−2,4% річних. Щоправда, показник прогнозного зростання європейського ВВП у межах 1,2% за 2026 рік точно бажає кращого. Але інвестори віддають перевагу стабільності та прогнозованості, замість імпульсивності та постійної політичної тряски, яку створює Трамп.

І в результаті все це у поєднанні з діями центробанків, які поступово знижують частку долара у своїх резервах, працює проти американської валюти на користь євро.

Найближчим часом я очікую на продовження ралі за парою євро/долар щонайменше до середини 2026 року в межах ситуативного коридору від 1,15 до 1,20 долара за євро. Нові серйозні валютні гойдалки за цією парою розпочнуться вже наприкінці січня — на початку лютого, коли відбудуться засідання ФРС США та ЄЦБ щодо відсоткових ставок.

ЄЦБ, за моїми прогнозами, свої ставки збереже, а ось інтрига навколо того, чи Федрезерв знизить свої ставки на чергові 0,25% річних, додасть додатково 0,01−0,018 долара на євро до типових рівнів волатильності котирувань в період засідань регуляторів (зазвичай коливання в такі періоди складають до 1 цента на євро).

Як поводитимуться долар і євро в Україні

Україна залишиться заручником ситуації щодо поведінки курсу гривні як щодо долара США — світової валюти № 1 для розрахунків на всіх ключових ринках, так і євро — як валюти нашого найбільшого торгового партнера, і тепер — найбільшого донора.

Проте високий рівень золотовалютних резервів ($57,3 млрд станом на 1 січня 2026 року) та активне втручання Нацбанку з інтервенціями з продажу долара на міжбанку (тільки за попередній тиждень ним було продано на торгах понад $900 млн) призведуть до того, що у нашого регулятора збережуться всі можливості тримати ситуацію на валютному ринку під повним контролем.

Але зараз перед НБУ постає дилема. З одного боку, поступова девальвація гривні — єдиний реальний сценарій, щоб пришвидшено «не палити» резерви та знизити негативне сальдо торгівлі. З іншого боку, через зростання витрат на купівлю енергоносіїв за умов тотального блекауту суттєво девальвувати гривню — це означає спровокувати нове зростання інфляційних процесів у країні.

Адже закупівля західних енергоносіїв відбувається за долари та євро, а отже, чим вищий курс — тим дорожчий у результаті бензин, дизпаливо та електрика. А це, зі свого боку, підвищить ціни й на інші товари.

На даному етапі Нацбанк змушений буде враховувати цей чинник у своїй грошово-кредитній та валютній політиці. На практиці це призведе до того, що НБУ, як головний гравець на валютному ринку, за рахунок своїх інтервенцій коригуватиме курс долара (а опосередковано — і євро) у потрібний йому бік і формуватиме необхідний йому курсовий тренд на міжбанку.

Для згладжування стрибків євро щодо гривні, які зараз суттєво впливають на ціноутворення значної частини товарів, регулятор періодично «підіграватиме» гривні та інколи діятиме на зміцнення нацвалюти щодо долара. Це опосередковано не дасть і євровалюті сильно злітати щодо гривні в ті моменти, коли на міжнародному ринку виникнуть нові періоди зростання курсу євровалюти щодо долара.

За моїм прогнозом, протягом першого кварталу 2026 року на нас чекає коридор за безготівковим доларом у межах від 42,80 гривень до 44,2 гривень. За безготівковим євро ситуативний коридор може складатися в межах 49,95−51,50 гривень. Готівковий курс за доларом на 20−50 копійок перевищуватиме курс міжбанку, а готівковий курс євровалюти перевищуватиме котирування безготівкового євро на 25−60 копійок.

Цей сценарій поведінки гривні на міжбанку повністю впишеться у прогнозний рівень за доларом, закладений до бюджету на 2026 рік (середньорічний курс американської валюти 45,7 грн/$). А ось щодо євро ситуація буде іншою. До бюджету цього року закладено курс 49,4 грн/євро, а в січні він уже вищий за цей показник у межах 1 гривні та більше.

Такий варіант поведінки валютного ринку, з огляду на те, що у структурі ЗВР частка євровалюти у 2026 році лише зростатиме, при переоцінці золотовалютних резервів дозволить Нацбанку отримувати додаткову позитивну різницю від девальвації гривні як щодо долара, так і щодо євро. Отже, формально збільшувати прибуток самого НБУ, частина якого потім перераховується до бюджету.

Крім того, таким чином Нацбанк може хоч якось стримувати зростання цін на імпортні товари за рахунок контрольованого зростання валютного курсу долара та євро на нашому внутрішньому ринку.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи