Ерік Найман: В умовах війни повного скасування валютних обмежень бути не може

Про резерви та валютні обмеження НБУ

Почнемо з того, що хвилює найбільше. Що буде з курсом валюти восени?

Поки що у нас все добре: іноземна допомога на цей рік прописана, і надходить, як годинник. Насправді, грошей надходить більше, ніж нам потрібно. Тому ми бачимо, що валютні резерви Національного банку зростають, навіть випереджаючи прогнози самого Нацбанку: регулятор очікував $38 млрд на кінець року, а в нас уже понад $40 млрд, і продовжують зростати. Так ми й до $50 млрд можемо дійти.

Валютні резерви — це базовий показник, на який потрібно дивитися в будь-якій країні, що розвивається, оцінюючи, як у неї справи з національною валютою. Якщо резерви зростають — все буде гаразд із нацвалютою. Якщо вони падають — отже, є якісь проблеми чи погрози. Валютні резерви України зростають — отже, з гривнею поки що буде все добре, наскільки це може бути в умовах війни.

Чи не підштовхуватиме це Нацбанк відпустити курс?

Якби ми перебували в тому періоді, умовно, до 2014 року, при тому ж складі Нацбанку, який, по суті, керувався політичними та олігархічними інтересами, звичайно, вже давно б відпустили курс, і він був би вже під 50, щоб стимулювати експорт та збагачувати певні групи людей.

Але зараз МВФ сказав, що з 1 січня 2023 року монетизації держборгу більше не повинно бути. Нацбанк не «додруковує» гривню у величезних обсягах, що було головною причиною всіх попередніх девальвацій — і у 2014—2015, і у 2008—2009 рр. На кожній із них тоді заробляли певні групи людей. Тобто це завжди було у зв'язці: Нацбанк друкує гривню, гривня опиняється у «поганих» руках, змінюється за низьким курсом, потім відбувається диво — і так від мільйона українців гроші переходять до сотні найбагатших сімей України.

Тепер це ускладнює заборону МВФ. Ми перебуваємо під зовнішнім керуванням правильної команди, яка має, звичайно, свої економічні інтереси. Їх не цікавить багата Україна, їх цікавить здорова країна зі стабільною економікою. Тож вони дають нам гроші. А хто дає гроші, той замовляє музику, зокрема, в економічному плані.

Якщо повернутися до питання, чи відпустить НБУ курс, — то це одна з вимог МВФ. Вони вже почали говорити, щоб ми показали їм план повернення до плаваючого обмінного курсу, інфляційного таргетування. Тому перехід неминучий, але він, найімовірніше, буде плавним, а зняття валютних обмежень — поступовим.

Якщо НБУ скаже, що відпускає курс, на цьому відразу ж захочуть заробити ті ж самі обмінники, які підвищать курс. Потім він, звісно, стабілізується. Але скільки, на вашу думку, може продовжуватись хайп навколо курсу?

НБУ буде достатньо $1 млрд, щоб погасити будь-які спроби спекулянтів щось зробити. Нагадаємо, зараз у нього понад $40 млрд.

Дивіться також: До чого призведе плаваючий курс. Курс валюти восени. Депозитні сертифікати. Гроші військових

Зі скасуванням валютних обмежень зростають ризики відтоку капіталів. Зокрема, нерезиденти захочуть вивести свої гроші (у тому числі, від погашення ОВДП), плюс повернемося до погашення валютних кредитів, які поки що частково заморожені. Як цього уникнути?

У Нацбанку бачать цю проблему, тому робитимуть усе поступово. Ми, напевно, задекларуємо, що повертаємось до плаваючого обмінного курсу, але за цим стоятиме збереження більшості валютних обмежень — на відтік капіталів, насамперед. У мене навіть є підозри, що це одна з умов західних партнерів, щоб ми не витрачали їхньої допомоги на виведення капіталу.

Крім того, в умовах війни повного скасування валютних обмежень бути не може. Тим паче, що ми маємо мінус за платіжним балансом. Раніше Україна отримувала від заробітчан понад $1 млрд на місяць. Це була основна стаття експорту України — наші люди. Тепер ситуація обернена: гроші йдуть з України нашим біженцям. Раніше досягала $2 млрд на місяць, зараз ця цифра впала приблизно до $1 млрд, але це все одно ще мінус.

Тепер торговельний баланс — звісно ж, він від'ємний, бо зернового коридору немає, і взагалі складно щось виробляти в Україні. Уявімо, що Україна перемогла. Ми починаємо виробляти. Для цього нам потрібні люди, яким потрібно виплачувати зарплати, також потрібно придбати обладнання, відновити логістику. Ми цей експорт миттєво не повернемо до ситуації початку 2022 року. Нам потрібен час та гроші, щоб це відновити.

Наразі дірка у торговому балансі перекривається міжнародною допомогою у фінансуванні дефіциту платіжного балансу. Тобто ми отримуємо $3−4 млрд допомоги на місяць, і $2 млрд віддаємо по «фізикам» — тобто переказуємо населенню, яке виїхало за кордон, та по торговому балансу. Ці $3−4 млрд усе закривають, але чи будуть вони наступного року — це найголовніше питання та проблемна точка. Під це, на мою думку, і формуються зараз валютні резерви Нацбанку.

Читайте також: Як будувалась фінансова незалежність: про що згадують банкіри під запис і без

Про депозитні сертифікати

Багато дискусій зараз викликає питання про доцільність депозитних сертифікатів НБУ (можливість вкладатись у них банкам пов'язує гривневу масу та допомагає стримувати інфляцію — пояснює регулятор). Ваша думка з цього приводу: наскільки ефективним є цей механізм і яке його майбутнє?

Згадую ситуацію 80-х років у США, коли банкрутував Сітібанк. Як йому допомогли? — Давали майже безкоштовні гроші, які інвестувалися у держоблігації чи ФРС, і на ці відсотки Сітібанк і вижив. Зараз те, що у нас відбувається, нагадує таку ситуацію.

Є банківська система, яка дуже постраждала від війни. Об'єктивно постраждала: багато позичальників втратили заставне майно, втратили грошові потоки, і банківська система змушена була списати велику частку проблемних кредитів, що сформувало великі збитки за 2022 рік.

Але зараз ситуація інша — за січень-липень понад 83,2 млрд грн плюс…

Ось. Таке відчуття, що Нацбанк вирішив компенсувати банкам їхні страждання та втрати. На мою думку, з депозитними сертифікатами в Нацбанку перебрали міру. На першому етапі, мабуть, це був ефективний інструмент. Але зараз, і вже як із півроку, це завдає економічної шкоди Україні. Тому що комерційні банки, як на наркотиках, одержують халявну дозу грошей, за які вони нічого не роблять.

Для цього не потрібно тримати тисячі людей персоналу, у них виникає деградація в комерційному кредитуванні, у роботі з фізособами, і їм більше не потрібно конкурувати. І потім я бачу, які зарплати вони починають отримувати, які бонуси собі приписують. Але, з економічного погляду, це крадіжка.

Коли, на вашу думку, ця халява закінчиться? Коли та до якого рівня буде зниження облікової ставки?

Халява закінчиться, коли суспільство тиснутиме на Нацбанк і змусить припинити це свавілля. Щодо облікової ставки — сам НБУ прогнозує, що наприкінці 2023 року ми вийдемо на рівень 18% річних. Це не логічно, тому що зараз прогноз інфляції 10,6%, достатньо було б тримати облікову ставку з +2%, стеля +5%.

Але за облікової ставки 12% або 15% річних потрібно буде фактично перебудувати відсоткову політику всіх банків і за депозитами, і за кредитами. Спочатку знизять ставки за депозитами, в результаті вони стануть взагалі нецікавими для населення. Чи не підуть ці гроші на валютний ринок?

Тут питання в тому, чи є завдання в Україні тримати високий рівень заощаджень. Тобто яка норма заощаджень має бути у нас: як у Китаї — 15%, чи як у США — 2−3%. Напевно, десь середина — 5−6%. Як на мене, в Україні було б достатньо мати рівень заощаджень десь у межах 10%, включаючи кеш-долар.

З іншого боку, хто сьогодні у нас добре заробляє? Військові, їхній дохід справді збільшився. Вони не встигають витрачати всі гроші та кошти осідають на банківських рахунках. Якщо стоїть завдання пов'язати гроші військових, то їм потрібно дати окремий інструмент справедливих заощаджень. Тільки для них, не потрібно його поширювати на всіх. Якщо його ще пов'язати з іпотекою, то, вважайте, проблему із заощадженнями військових вирішено.

Читайте також: Скільки платить НБУ, щоб не дати цінам зростати

Про курс та ставки центробанків до кінця року

Який ваш прогноз щодо курсу долара восени?

Десь у районі 37 із хвостиком залишиться. Він зрушиться вгору, тільки якщо буде знято якісь значні валютні обмеження. Але, гадаю, НБУ підходитиме до цього акуратно. Їм треба буде розуміти, скільки підписала грошей західна допомога наступного року, який графік надходжень. Доки такого плану немає, вони дуже обережно зніматимуть обмеження.

Підсумуйте, чи варто зараз довіряти гривні?

Зараз можна говорити, що гривня більш-менш стабільна. Великого навантаження на національну валюту немає. З одного боку, її підкріплюють валютні резерви, з іншого — валютні обмеження.

Ваші очікування щодо того, чи підвищить ставку Федрезерв у вересні і що робитиме ЄЦБ?

Ф'ючерси на ставку ФРС вважають, що нічого не буде. Тобто професіонали голосують своїми грошима, що буде стабільність десь до травня 2024 року. Є лише одна причина, через яку ставка може зрости — якщо трапиться щось на сировинному ринку. Наприклад, війна на Близькому Сході й ціни на нафту відлітають на $100−200 за барель. Тоді ФРС реагуватиме підвищенням ставки.

У вересні залишається ще можливість, що ФРС перегляне ставку у бік підвищення на 0,25%. ЄЦБ, найімовірніше, підвищить на ті ж 0,25%.

А що буде з парою євро/долар до кінця року?

Тут базове питання: а що буде з доларом у світі? Поки що відсоткові ставки в доларі та економіка США є настільки привабливими, що долар, найімовірніше, буде стабільним. До кінця року пара євро/долар, думаю, перебуватиме в межах коридору не вище 1,12 і не нижче 1,05 долара за євро.

Читайте також: Долар швидко дорожчає: що робити, аби врятувати свої заощадження