13 липня 2021, 14:00 Читать на русском

Економіка України може зростати навіть у світову кризу

У світі зростає інфляція і багато українців вже побоюються, що у нас все буде ще гірше. Але наважуся розчарувати песимістів: якщо українська влада не утне якусь дурість і не буде військового загострення зі Сходу, то в нашій економіці все буде добре. Українська економіка може зростати, причому зростати випереджальними темпами, порівнюючи з іншими країнами. Для цього є низка козирів, вважає фінансовий аналітик Михайло Федоров.

Економіка України, експорт, ВВП, інфляція, курс гривні
фото:

Експорт повинен приносити гроші

Найочевиднішим фактором, за рахунок якого економіка країни може зростати, є експорт. Ціни на продукцію, яку експортує Україна (продовольство, руди, метали), останнім часом зросли. І хоча з травня вони трохи коригуються, загалом середньорічні показники продовжать зростання.

Жодної аналогії з тим, що відбувалося у 2008 році, коли спостерігалася рецесія цін на сировину, не буде. Тому що в інфляцію ціни зростають. І навіть якщо інфляція у світі стане проблемою і джерелом кризи, сировинні ціни постраждають найменше.

Багато хто може звичайно сказати, що якщо у світі буде стагфляція, тобто спад економіки в реальному вираженні при зростанні інфляції, то може впасти обсяг продажів. Але тут в України, напевно, одне з найкращих положень у світі.

Адже Україна переважно продає продукцію, яку можна віднести до базового споживання, таку, як продукцію сільського господарства. У випадку кризи люди можуть скоротити покупку всього, крім їжі. А тому інфляційний сценарій для світової економіки не загрожує Україні проблемами.

Якщо разом зі зростанням інфляції світова економіка продовжить зростання, то в цьому випадку з експортом України все буде добре. Експорт приноситиме більше грошей як за рахунок зростання цін на сировину, так і за рахунок можливості нарощування обсягів поставок на зовнішні ринки.

Читайте також: Головні події на фондових біржах 6 липня: Ринок США засумнівався у відновленні економіки

Люди адаптуються

Іншим важливим фактором є те, що українці останні роки адаптувалися до ситуації. Мільйони працюють за кордоном і надсилають гроші до країни. Звичайно, якась частина їде безповоротно, перевозять близьких і припиняють відправляти гроші до України. Але цей процес йде не так швидко. Тож найближчі роки закордонні перекази продовжать зростати.

Обсяг зовнішніх надходжень від українців, що працюють за кордоном, очевидно перевищує те, що озвучує нам офіційна статистика.

Наприклад, за моїми оцінками, вже у 2019 році заробітчани переказували до України $30 млрд. Приплив грошей від трудових мігрантів не вичерпався і в період карантину. Тому немає підстав думати, що він вичерпається при відновленні світової економіки.

До розряду адаптації людей можна віднести і бурхливе зростання IT індустрії в Україні. Експорт IT-послуг у 2020 році перевищив позначку $5 млрд. І якщо влада не завадить, то галузь продовжить зростання. Українські IT-фахівці з роками набираються досвіду, набувають зв'язків із контрагентами, за рахунок чого бізнес зростає і зростатиме. Тому що людський капітал в Україні нічим не гірший, ніж у розвинених країнах. $5 млрд у світовому масштабі — дуже маленька цифра, тому ще є куди рости.

Скрізь, де роль держави мінімальна і де українці можуть потрапити в глобальні економічні зв'язки, в українців умовна «низька база» з ринком, який значно перевищує ринок України. І це дає свої плоди країні.

Читайте також: Інфляція розганяється: які активи принесуть кращий дохід

Мультиплікатор: які чинники впливатимуть

Експорт, трудові мігранти, IT галузь — все це можна назвати позитивною кон'юнктурою, яка склалася незалежно від того, що робить влада України. І це все даватиме надбавку економіці незалежно від внутрішніх чинників. Якщо, звичайно, влада сама все не зіпсує. Але ось далі я перейду вже до тих факторів, які більш залежні від того, що робитиме влада в країні, а тому їх можна буде більше назвати можливостями для зростання.

У 2020 році експорт товарів і послуг України склав $60 млрд. До цього можна додати 30 млрд. доларів грошових надходжень від трудових мігрантів, інші надходження від первинних і вторинних доходів по платіжному балансу, інвестиції, позики тощо. Всього у країни можна нарахувати близько $100 млрд загальних валютних надходжень на рік.

При цьому ВВП України у 2020 році склав 4 194 млрд грн, що при середньому курсі минулого року 27 грн/дол. становить $155 млрд. Тобто у відношенні до зовнішніх валютних надходжень, співвідношення дорівнюватиме лише 1,55. А це означає, що кожен долар, що увійшов до країни, обертається всього 1,5 рази. Це вкрай низький показник, який більше підходить для селищ міського типу, а не для країни.

При нормальному мультиплікаторі (хоча б 4) при такому обсязі зовнішніх надходжень ВВП може становити $400 млрд.

Для прикладу можна взяти звичайну людину. Якщо вона витрачає на товари половину своїх витрат і завжди купує тільки імпортні товари і продукти, то навіть в цьому випадку частка внутрішньої економіки в її витратах становитиме половину. Оскільки інша половина у неї піде на оплату послуг.

Але якщо врахувати, що в купованих продуктах і товарах є податки, логістика, торговельна націнка та інші складові, що відносяться до внутрішньої економіки, то частка імпорту у ВВП повинна бути ще меншою.

А якщо частина товарів, що купуються, в різному ступені локалізації вироблена всередині країни, то з усіх її видатків на імпорт у чистому вигляді йтиме всього 10−20%. Виходячи з цього, при імпорті товарів і послуг в розмірі $63 млрд ВВП має становити $300 млрд.

Читайте також: Чому долар падає, коли все росте в ціні, і навпаки

Адже економіка — це відображення структури витрат споживачів, компаній і держави. І якщо в структурі їх споживання внутрішня додана вартість становить 75%, то відношення ВВП до зовнішніх надходжень має становити 4 одиниці. Що для світу є нормою.

Але в України цей мультиплікатор становить всього 1,5 одиниці до всіх зовнішніх надходжень. І приблизно 2,5 одиниці до імпорту та експорту. Тобто виходить, що 40% ВВП за споживанням йде на імпорт. Якщо до цього додати податки, торгову націнку, логістику та інше, то виходить українці повинні витрачати на імпорт 60% своїх доходів.

Тому такі мультиплікатори можна назвати вкрай низькими, які характерні для активної фази кризи. Такий мультиплікатор означає, що гроші тікають з країни. Вони входять до країни часто лише номінально: на папері вони увійшли, але до внутрішнього обігу не потрапили. Або вони роблять мінімальний оборот і тут же виходять із країни, або в буквальному сенсі трансформуються в «підматрацні» поклади валюти. Звичайно ж, варто розуміти, що важливу роль відіграє і тіньова економіка.

Ця ситуація — наслідок минулих років (війни, ризику дефолту, втрати частини промисловості на Сході країни, інвестицій, що обвалилися, кредитного мотора економіки, що зупинився, тощо).

Що дуже важливо — економіка останніми роками зросла в доларовому вираженні більш ніж в 1,5 рази, з $90 млрд у 2015 році. Але вона зросла переважно не за рахунок збільшення вищезгаданого мультиплікатора, а за рахунок зростання зовнішніх надходжень, насамперед від трудових мігрантів.

Тож саме вищезгаданий мультиплікатор є величезним ресурсом для зростання економіки. І у міру того, як проблеми у вигляді військових ризиків, ризику дефолту та іншого скорочуватимуться, цей мультиплікатор прагнутиме вгору. Для цього економіці просто не потрібно заважати. А з огляду на низьку базу, ресурс для зростання величезний.

Читайте також: Чому розгін інфляції загрожує новою кризою

Що з кредитуванням

Із прикладних складових цього мультиплікатора можна відзначити практично нульову базу з кредитування. На 1 червня загальний кредитний портфель банків України фізичним особам склав всього 213 млрд грн, тобто приблизно по 5 тис. грн на одну людину, що становить половину середньої зарплати по країні.

В інших країнах люди мають борги в 10 середніх зарплат і більше. Схожа ситуація і з працюючими боргами для юросіб. Якщо не брати до уваги «мертві» борги, що висять ще з 2014 року, то рівень кредитування і боргів в країні на дуже низькому рівні.

Будь-яке зростання кредитування із поточної низької бази може стати дуже сильним драйвером зростання для економіки. Хоча напівмертвий ринок кредитування в якійсь мірі є перевагою.

Світ може зануритися у стагфляцію, однією з причин якої може стати надмірний обсяг боргів. Україну ця проблема не стосується практично ніяк. Що стосується державного боргу, то можна сказати, економіка живе не ним єдиним і тим паче його поточний рівень не такий великий.

Кредитування могло почати зростати ще у 2020 році разом із падінням ставок, але цьому завадила коронакриза і бажання президента допомогти експортерам у вигляді знецінення гривні майже на 20%, що йшло врозріз із низькими ставками. Важливо відзначити, що з минулого року в України нарешті є кредитний рейтинг «В» від всіх трьох ключових рейтингових агентств.

Але поки що цей ресурс ще слабо реалізувався через девальвацію гривні і як наслідок все ще високих кредитних ставок. Але якщо курс гривні ніхто не топитиме, і вона буде стабільною, то і ставки за кредитами з часом впадуть і кредитування зростатиме.

Читайте також: Як користуватися кредитом безкоштовно. Поради позичальникам

Потенційна світова криза

Як я і писав вище, зростання інфляції у світі не стане для України проблемою, тому що країна експортує переважно продукти базового споживання і сировину. І боргів у країни особливо немає, тому жодного обвалу банківської системи, обвалу боргового ринку бути не може.

Для розвинених країн інфляція 8% буде катастрофою. Для України такий рівень інфляції — звичайне явище. Підйом реальних ставок за кредитами там до 8−10% буде катастрофою. В Україні зниження реальних ставок за кредитами до 12−15% призведе до кредитного буму.

Їх криза — це не проблема для України. Все, що потрібно зробити владі України в нинішніх умовах, це зробити гривню стабільною, і завдяки гарній зовнішній кон'юнктурі це зробити нескладно.

Що стосується вищезгаданого мультиплікатора співвідношення зовнішніх надходжень до ВВП, то щоб співвідношення впало нижче 1,5 одиниць, потрібно утинати не просто дурниці, потрібно цілеспрямовано ламати економіку.

Адже образно, на пальцях, що таке мультиплікатор 1,5 одиниці? Це чоловік у Польщі заробляє $1,5 тис. на місяць, відправляє дружині $1 тис. А вона 300 відкладає у вигляді доларів, не вводячи їх у внутрішній обіг, витрачаючи тільки 700, з яких 200 піде на імпорт. З решти $500 внутрішньої доданої вартості так само зроблять люди, які нададуть їй послуги і продадуть їй товари, отримавши свій дохід, — вони всі надлишки обміняють на долари під матрац і далі в обіг пустять тільки $300. І так вся сума швидко розтане, толком і не провернувшись по економіці. Впасти ще нижче цієї схеми складно, оскільки гроші в ній і так слабо працюють усередині країни.

Це, до речі, і показав минулий рік, коли через пандемію і всі карантини, економіка України в реальному вираженні скоротилася менше очікувань, всього на 4%. А в номінальному вираженні навіть зросла.

Все це банальний ефект низької бази, з неї простіше зростати, ніж падати. Але цей ефект низької бази, звичайно, не зіграє відразу, проте саме він може стати головним драйвером зростання для економіки. Я пишу «може», тому що цей ефект присутній вже досить давно, але дивним чином йому завжди щось заважає.

Автор:
Михайло Федоров
Аналітик з інвестицій Михайло Федоров
Пише на теми: Економіка, фінансові ринки

Коментарі - 25

+
0
Wless
Wless
13 липня 2021, 14:57
#
Правда проста: подсолнечник выращиваем (сырьё) продаём там кому то за бешеные доллары, а в супермаркете попробуй купи домой поесть.
+
+15
abc11111
abc11111
13 липня 2021, 15:32
#
Если кому-то подсолнечник за бешенные доллары, то нам не за меньшие. Подсолнечное растительное масло, например, в Польше, стоит в розничной продаже минимум на 30% дешевле, чем в Украине.
+
+45
laa1999
laa1999
13 липня 2021, 22:34
#
Не пиши фигню
+
0
Wless
Wless
13 липня 2021, 14:59
#
С этого роста цен на мировых рынках на сырьё, только дорожание здесь и сейчас
+
0
DiGek
DiGek
13 липня 2021, 15:13
#
Михаил, спасибо за оптимизм! Вопрос, если есть свободная сумма в гривне, выгоднее будет её разместить на депозит или купить валюту? Горизонт планирования — июль 2022. Благодарю за ответ
+
+10
FedorovM
FedorovM
13 липня 2021, 16:35
#
В 2019 я смотря на ситуацию без учета субьектности был очень оптимистичен и видел курс гривны идущий к 23 а в лучшем варианте и на 21.
Низкая база — упали военные риски можно отскочить — но потом сыграли субъекты — откат реформ и широко открытие глаза в сторону Запад — мол, а шоооо — мы ничего.

С тех пор условия остаются хорошими — но вот субъектность остается субъектностью.

улучшение, а точнее ужесточениие администрирования налогов в рамках старой налоговой системы — это не реформа.

принцип разделения властей номинально есть, по факту хочется вертикали

гривну уронить чтоб помочь экспортерам и облегчить долгое бремя — а потом хотеть ставки 7% при инфляции выше. Это же утопия — эти цели противоречат друг другу — но это реальность.

А потому — гривна рисковая валюта. с всеми вытекающими. Но чисто по коньюктуре может и до 26,5 дойти. но может — а может и нет.
+
0
Vladio
Vladio
14 липня 2021, 7:25
#
Пока финансисты и просто грамотные люди используют слова «может быть, а может и не быть», то для экономики светит только фанера над Парижем. Все остальные разговоры только для досуга.
+
+55
FedorovM
FedorovM
13 липня 2021, 16:45
#
Что касается прикладного — то как я понимаю зимой ситуация с гривной была рисковой — тк МВФу и Западу пробуксовка реформ и их откат не нравился и повестка про Украину там стала надоедать. Отношение к процесам в стране становилось все более и более негативным. Но весной постучали с востока с военной угрозой и тем сделали подарок Украине тем что напомнили что Украина все же на передовой — повестка реанимировалсь — и плюс к этому как я понимаю СП2 это образно взятка для того чтобы медведь не бузил.
В итоге с весны — отношение Запада развернулось вновь лицом к Украине но не из-за реформ и прогресса — а из-за угроз. И военная угроза была купирована. Для гривны все это хорошо — и потому она пошла вверх и экономический сантимент повернулся в сторону страны. На этом гривну дейстивтельно можно ждать по 26,5.
Поэтому авто то может поехать вверх. Но вопрос что будет делать прокладка между рулем и сиденьем!!!
Недвние переговоры по МВФ опять показали то что стороны очень по разному смотрят на ситуацию. МВФ стоит на принципах и в защите реформ, а украинская сторона моргая глазами делает вид что как в тесте выплняет все галочки по галочкам. Но по сути отлынивает.

И использует ресурс внезапно появившегося сантимента для утверждения вертикали власти в НБУ.

Катастрофы в этом нет — но для развития это тормоз. И на Западе не дураки — все понимают.

+
+29
tippit
tippit
13 липня 2021, 17:49
#
Миша зарплату получает и песенку поёт: «Всё хорошо прекрасное минстадо».
+
+10
FedorovM
FedorovM
13 липня 2021, 17:56
#
К слову я прямо указал как — Возможности — которые могут. А могут подразумевает и не могут.

Но в целом у страны действительно есть огромные возможности. Вопрос лишь в том будут ли они реализованы или нет. Но это зависит от управления.
+
+93
ITshnik99
ITshnik99
13 липня 2021, 18:18
#
Огромные возможности?)))) уже 30 лет слышим про огромные возможности, а результат? а результат простой: война, отход территорий, бегство людей, обнищание, декоммунизация инфраструктуры жизнеобеспечения. вот и все результаты на фоне огромных возможностей…
+
0
vipost
vipost
15 липня 2021, 0:22
#
Війна це не наслідок, війна це форс-мажор і перешкода, бо москалі не хочуть, щоб у нас щось вийшло. А у нас виходить рости і лібералізуватись, всупереч перешкоді (війна).
+
0
ITshnik99
ITshnik99
13 липня 2021, 18:20
#
.. а дальше будет еще печальней, главное возможности есть))
+
0
ITshnik99
ITshnik99
13 липня 2021, 18:15
#
На 40% экономика вырастет, они обещали, нужно им верить))))
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
13 липня 2021, 20:39
#
Чтобы экономика росла, нужно на государственном уровне стимулировать и развивать реальный сектор экономики и ПРОИЗВОДСТВО, а не ростовщичество и спекуляции, как это делают НБУ и другие гос органы.
+
0
laa1999
laa1999
13 липня 2021, 22:41
#
Ну сельское хозяство растет, а какое производство не дают развивать? ИТ растет, а рынок то мировоЙ и везде конкуренция… А что стимулировать то, то что может растет, а все остальное — вроде зеленоЙ энергетики, которую стимулируем, уже и не рады еЙ. Стимулировать — нечего…
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
14 липня 2021, 21:50
#
Обыкновенное производство, которое бы обслуживало внутренний рынок и позволило снизить импорт.
+
0
Dsd
Dsd
14 липня 2021, 11:14
#
В самой бедной стране Европы без оптимизма сложно
+
+29
Maleficarum
Maleficarum
14 липня 2021, 12:06
#
«В 2020 году экспорт товаров и услуг Украины составил $60 млрд. К этому можно прибавить 30 млрд. долларов денежных поступлений от трудовых мигрантов, иные поступления от первичных и вторичных доходов по платежному балансу, инвестиции, займы и прочее. Всего у страны можно насчитать около $100 млрд общих валютных поступлений в год.» Ги-ги И при таких валютных поступлениях власть не может обойтись без транша МВФ в 700 мио? Или вообще депутаны вносят в ВР законопрjект при котором собираются похерить долги МВФ? 3 ярда осенью отдать кредитором для Украины -оказалась непосильная задача. Комик ездил в Германию прося денёг ибо ж нечем «армию содержать» при недостаче от прекращения транзита газа в три ярда зелени. Вдумайтесь в цифры и озвучивание последствий от их недополучения. Три ярда отдать МВФ- закон о «реструктуризации долгов» принять) дефолт проше говоря) И три ярда потеря от транзита газа _ «нечем и не на что всю армию содержать» И это при заходе в страну СТА ЯРДОВ зелени в год !!!
+
+15
Smehue4ki
Smehue4ki
14 липня 2021, 12:12
#
Михаил, а что если Ваши расчеты пересчитать и добавить 30−35% теневой экономики?
+
+15
Kanarej
Kanarej
14 липня 2021, 12:56
#
Тоже об этом подумал, если включить теневую экономику — внезапно мультипликатор 1,5 единицы превращается в 2,5, а то и 3.
+
+63
irakez
irakez
14 липня 2021, 13:42
#
У меня дежавю. Помнится, как один известный американский проффессор вещал в феврале 2020 года, что Украина только выиграет от коронавируса) Эти рассуждения такого же уровня. Вообще, судя по всем записям данного эксперта, он тут тупо зарабатывает, вкидывая нужную его инвестфонду информацию. То есть, если инвестфонд намерен скинуть какие-то бумаги, эксперты публично должны вещать, как их надо срочно покупать, за любые деньги! И наоборот)

Конкретнее по теме. Если вы не землеройка с памятью в 3 секунды, то должны понимать, что если в мире инфляция будет 8%, то в Украине она будет 20%. Если в мире ставки повысятся до 12%, то в Украине они будут 40%. Если весь мир падает на 5%, то Украина — на 10%. В истории современного глобального мира еще не было ни одного кризиса, в котором Украина бы росла, когда развитые страны падают.
+
+25
vipost
vipost
15 липня 2021, 0:25
#
США, Франція, Іспанія, Італія та інші розвинуті країни впали на 8−11%, Україна на 4%.
Казочки свої на москальських форумах розповідайте
+
+21
irakez
irakez
16 липня 2021, 2:26
#
Автор утверждает, что Украина во время мирового кризиса будет расти) То есть, когда у всех кредитные ставки будут расти, в Украине они будут падать. Когда инфляция во всем мире будет расти, в Украине она будет стоять на месте. Ну просто выпуск стенгазеты политбюро КПСС. Мы впереди планеты всей, вот-вот всех победим, буквально завтра!
+
0
leshav
leshav
30 липня 2021, 17:10
#
Ситуация в Украине всегда будет хуже, чем в развитых странах, просто потому, что мы не развитые…
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися