Девальваційні настрої посилюються: скільки коштуватиме валюта найближчими днями

За період із 11 до 15 грудня валюта на міжбанку знову подорожчала. Долар ще на 25 копійок — із 36,76/36,78 гривень до 37,01/37,03 станом на момент закриття п'ятничних торгів на умовах постачання валюти ТОД. А курс євро зріс за ці дні відразу на 96 копійок — із 39,5427/39,5568 до 40,5074/40,5182 гривень до закриття сесії 15 грудня о 15:00 за київським часом.

Не останню роль у стрімкому зростанні котирувань євровалюти на українському ринку відіграв міжнародний ринок, де до вечора цієї п'ятниці євро коштував уже близько 1,0947 долара. І через перерахунок пар євро/долар та долар/гривня, відповідно, зросли й котирування євро щодо гривні.

Графік міжбанку за тиждень за доларом:

І за євро:

Нацбанк продовжував практично щодня «заливати» ринок дефіцитною валютою, але робив це досить обережно, що періодично й спричиняло зростання котирувань під час торгової сесії.

Витрачати необачно ЗВР, в умовах не до кінця зрозумілої ситуації навколо західної фінансової допомоги на 2024 рік, НБУ не готовий. Про це резонно натякнув голова Нацбанку Андрій Пишний під час пресконференції, присвяченої рішенню НБУ щодо облікової ставки та грошово-кредитної політики 14 грудня.

На останньому цьогорічному засіданні Правління Нацбанку з монетарної політики Нацбанк очікувано знизив облікову ставку до 15% річних. А також знизив плату за депсертифікатами «овернайт» до 15% річних (до рівня нової облікової ставки), і до 19% річних — за тримісячними депозитними сертифікатами. Саме питання, що Нацбанк робитиме зі ставками за депсертифікатами, було головною інтригою для банкірів останнім часом.

І якщо зниження облікової ставки поки що мало впливатиме на пересічного громадянина, то зниження ставок за депсертифікатами Нацбанку призведе до зниження банками на 0,5−1% річних ставок за депозитами юридичних осіб та вкладів громадян, що торкнеться і бізнесу, і значної частини населення, які мають строкові вклади у банківських установах.

Але й відпускати долар у вільне плавання, в умовах навіть «гнучкого та контрольованого курсу», НБУ не наважується. Адже, крім нього, інших великих та постійних продавців валюти на ринку зараз немає. І Нацбанк практично диктує тренд за курсом без особливої конкуренції серед інших продавців валюти, хоча й ціною витрачання чималих обсягів резервів.

Що намагається зробити НБУ

Регулятор постав перед дилемою і намагається всидіти відразу «на двох стільцях». Із одного боку, в цій ситуації припинити розпродавати резерви — це спровокувати зростання курсу міжбанку та опосередковано готівкового ринку, що призведе до збільшення скуповування валюти населенням на побоюваннях нової девальвації гривні. А тоді значна частина гарячих грошей населення на поточних гривневих рахунках загрожує вийти на валютний ринок і підштовхнути курс до суттєвого зростання. Що, зі свого боку, призведе до зростання цін на імпорт (читай — інфляції, понад закладені Нацбанком сценарії) та знецінення заощаджень українців, чого регулятору громадяни вже не пробачать навіть в умовах війни.

З іншого боку, розпродавати валюту та «спалювати» нестримно резерви у Нацбанку немає можливості, та й МВФ не готовий постійно миритися зі зниженням ЗВР, аналізуючи фінансовий стан України та періодично обговорюючи з нашими посадовцями різні варіанти реструктуризації зовнішніх боргів нашої країни.

У результаті, зараз завдання Нацбанку — не допустити як значного зростання валютних котирувань міжбанку і готівкового ринків, так і зберегти частину резервів для підстрахування, якщо щось піде «не так». Тобто присутність регулятора на ринку дещо знизиться, що й провокуватиме періодично сильнішу волатильність курсу, ніж те, що раніше декларував НБУ.

Але Нацбанк намагається працювати на попередження і тому вустами заступника голови правління Сергія Ніколайчука попередив про певне зростання волатильності, хоча й видає це за плановий крок із лібералізації валютного ринку та послідовного відновлення його до довоєнних правил гри.

Але будь-яке збільшення волатильності котирувань міжбанку в умовах непрацюючого нормально експорту на фоні імпорту, що зростає, призведе лише до того, що бізнес відразу закладатиме всі негативні очікування щодо зростаючого курсу до цінників на імпортні товари, а отже, й провокуватиме цим зростання цін.

У результаті, Нацбанк зараз намагатиметься і резерви витрачати за можливості обмежено, але й особливо сильно курс на міжбанку не провокувати. У цьому режимі «гасіння» то валютних курсових «пожеж», то часткового усунення інфляційних загроз, і перебуватиме НБУ, щонайменше, до періоду повного розуміння розмірів та графіка надходження західної допомоги у 2024 році. У цій ситуації отримання Україною днями $900 млн ресурсів від МВФ за програмою розширеного фінансування психологічно є дуже важливим як для чиновників НБУ і Мінфіну, так і для всього ринку загалом.

Прогноз готівкового курсу долара та євро на 16−17 грудня

Але все ж таки девальваційні настрої бізнесу та громадян дещо посилилися, що дасть можливість власникам обмінників докласти зусиль, щоб «розігріти» курс найближчим часом. Тож цими вихідними варто очікувати на спроби окремих мереж обмінників зіграти «на підвищення» котирувань продажу готівкового долара та євро.

А протистояти цьому і стримувати апетити фінансистів будуть уже перевірені та добре працюючі механізми з можливості купівлі населенням валюти на картки (у межах еквівалента на 50 тисяч гривень на місяць в одному банку), та можливість її купівлі в еквіваленті до 200 тисяч гривень на конвертаційні валютні депозити, знову ж таки, в одному банку.

Тобто ніхто не заважає заможним громадянам у разі зростання у них побоювань щодо девальвації гривні — просто провести подібні валютообмінні операції на наявні у них суми вільної гривні в декількох фінустановах, і закрити цим свої потенційні валютні ризики, якщо вони так уже бояться зльоту курсу.

При цьому я б наразі не говорив про те, що на нас чекає значне зростання котирувань на валютному ринку. Ситуація залишається повністю контрольованою Нацбанком.

І тому 16−17 грудня обмінники фінкомпаній продовжать працювати у форматі торгівлі валютою «з обороту» зі спредом у межах від 20−25 копійок до 50 копійок за доларом та в межах від 20−30 копійок до 70 копійок за євро. Хоча власники обмінників і намагатимуться періодично підвищувати котирування, уважно вивчаючи реакцію на це потенційних покупців валюти. І тоді в цих мережах обмінників спред за доларом може періодично розширюватися до 80 копійок, а спред за євро — до 1 гривні. Особливо у тих регіонах, де конкуренція між обмінниками є низькою.

У разі, якщо громадяни «вестимуться» на зростання цінників, фінансисти їх зберігатимуть у межах платоспроможного попиту з боку клієнтів. Якщо ж «завищені» цінники продажу валюти не будуть потрібні клієнтам — фінансисти їх оперативно змінюватимуть, щоб «намацати» оптимальний рівень котирувань для максимального заробітку.

Курс долара у більшості обмінників фінкомпаній цієї суботи та неділі перебуватиме в межах коридору: прийом від 37,00 до 37,40 гривень та продаж від 37,45 до 37,80 гривень.

А котирування євровалюти в обмінниках фінкомпаній цими вихідними перебуватимуть у межах: прийом від 40,40 до 40,80 гривень та продаж від 40,90 до 41,80 гривні.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи