Мінфін - Курси валют України

Встановити
5 липня 2022, 7:30

ОВДП під 25% річних: коли НБУ відкриє свій портфель для приватних інвесторів

За чутками, Нацбанк готується створити вторинний ринок військових облігацій і вивести на нього ОВДП із плаваючою ставкою, які купив у Міністерства фінансів. У цьому випадку приватні інвестори зможуть купувати цінні папери з дохідністю аж до 25% річних. «Мінфін» розбирався, чи дійсно НБУ може вивести ці облігації на ринок.

Два види ОВДП: у чому різниця

Фактично в Україні наразі існує 2 види військових облігацій.

Одні Міністерство фінансів розміщує на аукціонах, і ці цінні папери можуть купувати банки, юридичні особи, громадяни України та іноземці. Вони бувають короткостроковими і довгостроковими та розміщуються на термін від 3 місяців до 1,5 року. Дохідність, залежно від терміну розміщення, коливається в межах 9,5−11,5% річних. Відсотки за довгостроковими паперами виплачуються кожні півроку. За короткостроковими — дохід інвестор отримує разом із погашенням облігацій.

Облігації другого виду у Мінфіну викуповує виключно Нацбанк. Вони випускаються на термін до 30 років, а ось відсотки за ними нараховуються раз на рік. Дохідність після початку війни було встановлено для таких облігацій на рівні 11% річних. Однак, у червні Мінфін прив'язав її до облікової ставки НБУ. Тобто тепер вона дорівнюватиме середньому арифметичному облікових ставок Нацбанку, які діяли впродовж року.

Розрахуємо, що це означає на практиці. Наприклад, 9 червня НБУ купив облігації на 70 млрд грн. Незадовго до того, 2 червня, він підвищив облікову ставку з 10 до 25%. Припустимо, що впродовж року регулятор ставку не змінюватиме. Тож на момент першої виплати відсотків у червні 2023 ситуація буде такою: 1 місяць облікова ставка була 10% і ще 11 місяців — 25%. Розраховуємо відсотки за формулою: (1*10+11*25)/12. Виходить, що Нацбанк за цінними паперами отримає 23,75% річних.

Якщо ж, наприклад, через 6 місяців НБУ знизить облікову ставку до 20% і потім не змінюватиме її, то відсотки будуть такими: (1*10+6*25+5*20)/12, тобто близько 21,66%.

Чи справді НБУ готовий продавати свої облігації

За інформацією, яку поширили деякі ЗМІ, Нацбанк готовий вивести на вторинний ринок облігації, які купував у Мінфіну в червні та купуватиме у майбутньому. Тобто ті цінні папери, які прив'язані до облікової ставки.

На запитання «Мінфіну» про те, чи дійсно регулятор планує перепродаж таких паперів, заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук не дав чіткої відповіді. Він лише повідомив, що НБУ «розглядає різні варіанти додаткових заходів», щоб вдихнути життя у ринок ОВДП.

Вже тривалий час НБУ переконує Мінфін підвищити ставки за ОВДП для всіх інвесторів. Як пояснював голова Нацбанку Кирило Шевченко, реальна вартість гривневих заощаджень знижується через надто низьку дохідність банківських депозитів та облігацій, порівнюючи з інфляцією. Тому, щоб зберегти свої заощадження, громадяни виводять їх із фінансової системи та обмінюють на валюту. А це ослаблює гривню.

Також Нацбанк невдоволений тим, що саме він має нести основний тягар фінансування бюджетного дефіциту. «НБУ друкує гривню для фінансування переважної частини бюджетного дефіциту за рахунок емісії. Це призводить до девальваційного та інфляційного тиску», — пояснює причину свого невдоволення Шевченко.

В НБУ переконані, що для вирішення обох проблем потрібно підвищити ставки за облігаціями. Тоді громадяни, бізнес і банки отримають інструмент, в який спрямують свою гривню, а регулятор знизить оберти друкарського верстата.

Читайте також: Як і де купити військові облігації

Натомість Мінфін вже неодноразово наголошував, що не планує підвищувати ставки за ОВДП, оскільки вважає їх інструментом підтримки держави, а не заробітку.

Не виключено, що НБУ, заявляючи про можливість продажу «власних» облігацій, намагається тиснути на міністерство. Мовляв, якщо Мінфін не запропонує ринку облігації з вищою дохідністю, то замість нього це зробить Нацбанк.

Чи має НБУ право торгувати облігаціями

На фоні розмов про можливість створення Нацбанком власного вторинного ринку облігацій виникає питання, чи є у нього відповідні повноваження.

Як пояснив редакції старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович, НБУ дійсно може зробити такий крок без будь-яких погоджень з боку уряду і навіть має відповідний досвід.

«У 2015 році, коли Мінфін не розміщував ОВДП із липня, на ринку виник дефіцит облігацій, адже старі випуски погашалися, а нових розміщень не було. Тому у листопаді 2015 року була прийнята відповідна постанова правління НБУ, яка визначила всі необхідні механізми.

І вже у грудні НБУ декілька разів провів аукціони на біржах і продавав облігації зі свого портфеля. З 2016 року Мінфін відновив розміщення, і такі аукціони втратили актуальність. Постанова чинна, тож, у разі потреби регулювання грошово-кредитного ринку з її допомогою, такі аукціони може бути відновлено", — розповідає Котович.

На заваді реалізації планів НБУ може стати лише Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона ще має змінити регулювання, яке б дозволило вторинний обіг випусків ОВДП із портфелю Нацбанку.

Необхідність узгодження торгівлі з НКЦПФР підтверджує й інвестиційний експерт Фрідом Фінанс Україна Роман Каліновський. Тому останнє слово буде все ж за цією установою.

Читайте також: Скільки реально заробляють на військових ОВДП та інші важливі деталі їхньої покупки

Чи буде інтерес до «нацбанківських» облігацій

Попри перевагу в дохідності, облігації, які купив НБУ, мають декілька очевидних недоліків. Головний — 30-річний термін погашення. Тобто інвестор має бути готовим до того, що, попри щорічну виплату відсотків, назад свої гроші він отримає лише через 30 років.

Вирішити цю проблему НБУ може, налагодивши роботу вторинного ринку, де облігації можна буде не лише купити, але й перепродати іншим інвесторам, чи самому ж НБУ.

Ще один ризик виникає через плаваючу ставку, яка може не лише зростати, але й знижуватись. Наприклад, НБУ може повернути її до 10%. Наразі ніщо не вказує на такі плани регулятора, але за якийсь час все може змінитись.

Незважаючи на ризики, на думку Котовича, такі облігації можуть зацікавити інвесторів завдяки нинішній дохідності. Особливо це може бути цікаво для НПФ та компаній «лайфового» страхування. Для них і тривалий термін розміщення особливою проблемою не буде.

В тому, що інтерес покупців до «нацбанківських» облігацій буде, переконаний і співзасновник компанії Wotan Михайло Пацан. Головне — можливість купувати папери з високою дохідністю, а інвестори знайдуться, — вважає він.

Читайте також: Як Україна регулюватиме курс та облікову ставку, щоб відповідати критеріям ЄС

Більш скептичним є аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак.

«Можна обіцяти дохідність за військовими облігаціями, але люди інвестуватимуть лише за умови, що є перспектива заробити та повернути гроші. Доки світ занурюється в рецесію, 70 країн стоять на межі дефолту — чекати, що інвестори України віритимуть у дохідність за військовими облігаціями, не доводиться. Через інфляційні ризики, енергетичну кризу у світі та в Україні, продовження війни довіра до інструменту буде низькою», — вважає він.

До чого призведе продаж «нацбанківських» облігацій

Якщо НБУ почне продавати облігації з вищою дохідністю, ніж продає Мінфін на аукціонах, це знизить інтерес до урядових розміщень. Відтак, державі стане значно важче залучати гроші для фінансування бюджету.

Обсяги розміщень ОВДП міністерством вже зараз зменшуються. На початку війни їх придбання було переважно проявом патріотизму. Згодом інтерес підігрів початок продажів у мобільних додатках декількох банків. Тепер всі каталізатори, які підігрівалі інтерес до військових облігацій, вичерпані.

Натомість запуск вторинного ринку допоможе Нацбанку хоча б частково перетягнути інвесторів у гривню. «Основне завдання НБУ — підтримка стабільності національної валюти. Скорочення Нацбанком балансу гривневих активів може спричинити зростання попиту на національну валюту та зменшення її обсягу на ринку, що уповільнюватиме інфляційні та девальваційні процеси», — пояснив редакції Каліновський.

Погоджується з такими очікуваннями і Котович. «НБУ цим кроком зменшить свій вплив на інфляцію, спричинену викупом ОВДП у Мінфіну і видатками бюджету, адже вилучить частину коштів із банківської системи і зменшить тиск вільної ліквідності на валютний ринок», — каже він.

Купити військові облігації від ICU з дохідністю 11%. Для користувачів «Мінфіну» — без комісій

Єдине, що може зупинити НБУ на шляху створення вторинного ринку ОВДП, — це небажання вступати в прямий конфлікт із урядом. Але не виключено, що справу буде залагоджено компромісом, частиною якого стане підвищення ставок за облігаціями нових розміщень. В обох випадках (запуск вторинного ринку ОВДП чи підвищення відсотків за паперами нових розміщень) виграють інвестори.

Автор:
Олексій Писарєв
Журналіст Олексій Писарєв
Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка

Коментарі - 13

+
+108
krv77
krv77
5 липня 2022, 10:06
#
Я бы купил 30-летние облигации. И подарил внучке. :)
Которой пока нет, но это дело недолгое)
+
0
bobmarle
bobmarle
6 липня 2022, 16:37
#
А если через 5−10 лет ставка станет отрицательной?
+
+39
krv77
krv77
7 липня 2022, 9:50
#
Если в Украине ставка станет отрицательной — значит с экономикой всё отлично…
Где у нас сейчас отрицательная. Швейцария, Австралия, скандинавские страны…
Ваши бы слова да кому в план развития :)
+
+75
19226191
19226191
5 липня 2022, 10:47
#
Зрозуміло, що держава зараз хоче витрусити із наших кишень любими правдами і неправдами якомога більше грошей. Купувати пересічному настільки ризиковий банківський продукт, ще й на 30 років — це гроші викинуті на вітер
+
+27
Danconia
Danconia
5 липня 2022, 14:39
#
А це продукт не для пересічних. кому треба той рахувати вміє як це було у 2019му гарантовано в доларах по 25−30% рубанули поки пересічні доляр скупляли і в кредитніліміти влазили той доляр на 15% дешевше злить довелося щоб ліміти покрити
+
0
squeez
squeez
5 липня 2022, 22:53
#
Я припоминаю облигации Сталина, роботягам которые вкалывали, что через 40 лет выплата, хороший урок был, мало видимо ?
Так что удачи всем «не пересiчним»
+
+15
Leonid Kramorenko
Leonid Kramorenko
29 березня 2023, 13:17
#
Там немного не те условия были чтобы сравнивать. Работяги не могли продать сталинские облигации, т.к. не существовало рынка. Во-вторых, их выдавали вместо зарплаты добровольно-принудительно. И в-третьих, ставка по ним была зафиксированной на весь срок наперёд — считалось, что в соцэкономике вообще нету инфляции, как явления. Что касается нынешнего весьма жирного заёма под НБУ, то ставка купона по этим бумагам привязана к средней за год учётной ставке — плавающая. Далеко не факт, что НБУ станет продавать простым пересичным столь доходный продукт.
+
+57
krv77
krv77
5 липня 2022, 10:57
#
Купувати під 11% на рік — тим паче немає сенсу.
А від під 25% - нехай і під плаваючий відсоток — тут можна, небагато, приблизно 5−10% фінансової подушки
+
+3
Петр Онже
Петр Онже
3 грудня 2022, 14:09
#
Да, только если под 25%, не будет заманухой на месяц-другой и в остатке 9% выдадут на 29 лет и 10 месяцев.Режим ожидания пиковой закупки и поплыли в минус, с тем же успехом можно по депозитам раскидать по 15−17% эту подушку и с возможностью выйти раньше, и с пониманием сколько ты выведешь)
+
+15
bonv
bonv
5 липня 2022, 11:53
#
У червні до загального фонду бюджету надійшло 97,3 млрд гривень проти понад 100 млрд грн у травні, місячний дефіцит сягає 141,2 млрд грн, або 4,8 млрд доларів.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.
Серед податкових та митних платежів найбільші надходження отримано від податку на доходи фізичних осіб та військового збору (12,6 млрд грн), податку на додану вартість на імпортні товари (11,9 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (11,7 млрд грн). Ще 8,6 млрд грн надійшло від акцизів, 3,1 млрд грн — податку на прибуток підприємств та 2,8 млрд грн рентної плати за користування надрами.
До Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування у червні надійшло 37,9 млрд гривень.
Щодо видатків, від початку року вони сягнули 1,033 трлн грн, з яких у червні - 248,7 млрд грн.
За січень — червень бюджет виконано з дефіцитом у сумі 405,2 млрд грн (13,9 млрд доларів), зокрема загального фонду — 406,1 млрд грн, проти запланованих розписом 642,6 млрд гривень. У червні дефіцит бюджету становив 141,2 млрд грн, або 4,8 млрд доларів.
Фактичні державні запозичення до загального фонду бюджету від початку року становили 561,3 млрд грн, або 133,5 % від запланованих на цей період.
+
0
Антон Марюхнич
Антон Марюхнич
5 липня 2022, 12:10
#
За операции текущего периода (после повышения ставки с 10% до 25%) Минфина и НБУ с подконтрольными госбанками буде «ответка». НБУ убивает рынок! «Профессионалы» что же вы делаете?
+
0
squeez
squeez
5 липня 2022, 22:58
#
Какие там ??? там работа на себя, на НБУ никто не может влиять, они что хотят то и будут делать.

когда НБУ откроет свой портфель для частных инвесторов
у меня тут другой вопрос назрел — когда НБУ откроет на прямую портфель иностранных банков с гражданами / бизнесом , и страховые компании .

Ну нету у НБУ денег — пёс сним, не может он дать деньги для развития бизнесу/гражданам — да ради бога … Почему не разрешаете людям что-то делать в этой стране ? под нормальный % …
я то конечно понимаю почему так . но все же, может пора уже что-то для людей сделать?
+
0
Gepardina
Gepardina
12 липня 2022, 19:23
#
Чекаємо на нормальні ставки, як не від Мінфіну, то від НБУ, один чорт
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися