Чи допоможе підвищення облікової ставки знизити інфляцію та зміцнити гривню

Депозити

Рішення підвищити облікову ставку насамперед спрямоване на підтримання попиту населення на гривневі інструменти для заощаджень — строкові депозити та ОВДП. Ми вже побачили першу реакцію депозитних ставок на грудневе рішення. Поки що вона є незначною, ставки дещо зросли у номінальному вимірі. Однак за такий короткий проміжок часу еквівалентного зростання годі й було очікувати, особливо з огляду на суттєві вливання ліквідності в систему наприкінці року через значні видатки бюджету.

Водночас окремі банки вже відреагували підвищенням депозитних ставок. Очікуємо, що банки додатково збільшать ставки за строковими гривневими депозитами у відповідь на січневе рішення, з огляду на конкуренцію за вкладника.

Кредити

Впливу на динаміку кредитування від грудневого підвищення облікової ставки, як і очікувалося, ми не зафіксували, з огляду на минулорічний потужний імпульс для розвитку цього напряму. Ставки за кредитами бізнесу залишаються на рівні доковідного 2019 року — це близько 15%.

Ми не очікуємо, що поточне підвищення ставки матиме суттєвий стримуючий вплив на кредитування, з огляду на значну конкуренцію між банками за якісних позичальників та прогрес у реалізації Стратегії з розвитку кредитування.

Валютний ринок

Для валютного ринку у грудні насамперед вплив мали інтервенції НБУ. Завдяки цьому, попри суттєве зростання попиту на валюту (через дію сезонних чинників), гривня щодо долара в грудні послабилася лише на 1%. Завдання підтримувати стійкість валютного ринку залишається для нас актуальним, адже це важливо, щоб стримати інфляцію та повернути її до мети у 5% найближчими роками.

Поточне ж підвищення облікової ставки, що спрямовується на захист гривневих заощаджень від інфляції, стримуватиме тиск на валютний ринок та міжнародні резерви. Натомість, якби монетарна політика НБУ не спрямовувалася на боротьбу з інфляцією і гривня втратила б довіру, то на валютному ринку опинилися б не лише ті кошти, які зараз зберігаються у гривневих депозитах та ОВДП, а й кошти з поточних рахунків. Бо навіщо випробовувати долю, якщо завтра гарантовано буде дорожче? Підвищення облікової ставки дасть змогу навіть не розглядати такий сценарій.

Інфляція

Попри те, що поточне прискорення інфляції викликали передусім тимчасові чинники, реакція монетарної політики є важливою. Як свідчить наш, український, та світовий досвід, вчасна реакція центрального банку дає змогу втримати контроль за інфляційними очікуваннями.

Якщо ж реакція центробанку є пасивною, люди очікують, що інфляція й далі зростатиме, що закладається до рівнів зарплат, обсягів споживання, прагнення купити іноземну валюту та зрештою до цін. За таких умов інфляція починає сама себе підживлювати через вищі виробничі витрати бізнесу та тиск на обмінний курс.

Тож, щоб не казали теоретики про монетарну чи-то немонетарну природу інфляції… наприклад, ми бачимо закиди, на кшталт «як НБУ обліковою ставкою збирається впливати на ціни на яйця» і водночас «насправді зростання інфляції викликано лише девальвацією гривні»… адекватна та вчасна реакція центробанків, як свідчить саме досвід, а не екзотичні економічні теорії, має вагоме значення.

Читайте також: Інфляція перевищила прогнози: як НБУ спробує її приборкати

Стримування цінового тиску, ймовірно, потребуватиме подальшого посилення відсоткової політики, що вже закладено до прогнозу НБУ. Завдяки вичерпанню тимчасових чинників цінового тиску та заходам відсоткової та валютно-курсової політики НБУ інфляція сповільниться до 8,4% у 2025 році та до мети 5% — у 2026 році.

Автор:

Директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Лепушинський Володимир

НБУ