42,3 грн/$ до грудня максимум: яким буде курс долара до кінця 2024 року та у 2025-му

Банківські казначеї та аналітики вважають, що все це на тлі війни та економічних проблем виллється у зниження курсу гривні щодо долара. «Мінфін» зібрав їхні розрахунки щодо нового курсу.

Звідки з'явилися девальваційні настрої

Девальвація гривні щодо долара розпочалася ще до початку повномасштабного вторгнення. Не всі пам'ятають, але, доки російські війська не почали концентруватися вздовж українського держкордону, наша нацвалюта потроху зміцнювалася — з 28,1 грн/$ до 26,3 грн/$ з квітня до середини листопада 2021 року. Це офіційні курси Нацбанку.

Але в міру наростання загрози війни гривня почала слабшати. Вже на 1 січня 2022 року НБУ встановив офіційний курс на 27,28 грн/$, а до 23 лютого 2022 року він досяг 28,99 грн/$. 24 лютого, коли розпочалася війна, гривню зафіксували на рівні 29,25 грн/$, і вона простояла у цій точці майже 5 місяців — до 21 липня, коли фіксований курс підвищили до 36,6 грн/$.

Багато хто зараз згадує часи фіксації з ностальгією. Особливо гривневі вкладники, які часто жалкують про зміну Нацбанком у жовтні-2023 валютної політики з фіксованої на режим «гнучкого регульованого курсу». Тоді курс НБУ ненадовго зміцнювався до 36,01 грн/$, але вже 2024 рік гривня розпочала з 38,0 грн/$, і потім девальвувала, особливо активно у травні-серпні:

• 39,50 грн/$ — 1 травня;
• 40,50 грн/$ — 1 червня;
• 40,54 грн/$ — 1 липня;
• 41,0 грн/$ — 1 серпня;
• 41,19 грн/$ — 1 вересня.

На піку, 22 липня, офіційний курс сягав 41,49 грн/$, хоча згодом і відступав. Нині ж, на 16 вересня, він становить 41,32 грн/$, а відтак зі зміни валютою політики у жовтні-2023 гривня втратила щодо долара 12,9%, а від початку великої війни — 41,3%.

Екскурс у нещодавню історію пояснює нинішню поведінку гривневих вкладників. Багато хто з них опинився у мінусі за своїми депозитами через відносно невисокі депозитні ставки (особливо в держбанках та низці іноземних) та оподаткування: доходи за вкладами оподатковуються за ставкою 19,5% — 18% ПДФО і 1,5% військового збору.

«Приріст строкових гривневих депозитів населення з червня призупинився, що може відображати погіршення курсових очікувань попередні місяці та зростання витрат населення на енергообладнання», — наголошується у макроекономічному та монетарному огляді НБУ за вересень.

Підсилюють побоювання щодо майбутньої долі гривні також гучні заяви чиновників і депутатів про дефіцит держбюджету 2024 року в 500 млрд грн, яких не вистачає на цілі оборони. А також затягування із затвердженням ресурсного законопроєкту, в якому визначаються джерела фінансування цього касового розриву.

Все це відбувалося на тлі роботи у Києві місії Міжнародного валютного фонду. У Нацбанку її назвали успішною і заявили про угоду на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо нового кредитного траншу в розмірі $1,1 млрд. Нову версію Меморандуму МВФ ще не публікували. Проте Bloomberg із посиланням на свої джерела повідомив, що українська влада обговорювала з експертами МВФ три можливості покриття бюджетного дефіциту:

1. Підвищення податків.

2. Девальвація нацвалюти (без зазначення точних параметрів), яка дозволить владі отримувати більше гривні при конвертації міжнародної допомоги за вигіднішим курсом.

3. Зниження ставок під активніше залучення коштів на внутрішньому борговому ринку, певно, через ОВДП (облігації внутрішнього держборгу).

Влада скористається всіма можливостями, не перегинаючи ціпок.

Як розкуповують готівковий долар

Банкіри також відчувають посилення девальваційних настроїв у суспільстві та дають їм різні пояснення.

«Можливо, тригером посилення девальваційних настроїв було стрімке ослаблення гривні щодо долара на міжбанківському ринку, яке спостерігалося з середини липня. Причому навіть після стабілізації ситуації Нацбанком у парі гривня/долар, посилені девальваційні побоювання спостерігалися ще декілька тижнів через їхню інертність і побоювання того, що стабілізація курсу — тимчасове явище.

Крім того, майже паралельне зміцнення євро щодо долара, яке підвищило курс гривня/євро до нових історичних висот (навіть при стабілізації пари гривня/долар), додало напруженості та посилило девальваційні очікування", — прокоментував «Мінфіну» ситуацію директор департаменту досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.

Негативні очікування населення щодо курсу гривні стимулюються й воєнними чинниками.

«У тому числі прогнозами щодо параметрів війни, термінів завершення тощо. Певну роль тут однозначно відіграли також обстріли енергетичної інфраструктури, наближення осені, яку українці вже давно і надійно пов'язують із ослабленням гривні.

Звичайно ж, далося взнаки і фактичне ослаблення нацвалюти в першій половині липня, що підтверджується статистикою купівлі готівкової інвалюти населенням", — розповіла нам директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Анна Золотько.

У липні 2024 року, коли офіційний курс виходив на 41,49 грн/$, було зафіксовано максимальний з початку війни обсяг купівлі готівкового долара фізособами — $2,4 млрд. За даними НБУ, за цей місяць люди здали до кас лише $1,3 млрд, тож різниця на купівлі/продажі також найгірша з 24 лютого 2022-го — $1,02 млрд. Попередній максимум готівкового валютного придбання населенням становив $2,2 млрд, і був зафіксований у травні 2024-го, коли курс долара підскочив на 1 гривню.

«З початку цього року було три головні девальваційні місяці: коли гривня втрачала в середньому 1,3−1,4% у квітні, до 2% — у травні та 1,4% — у липні. Після офіційного курсу на 1 червня на рівні 40,53 грн/$, на 1 липня — 40,45 грн/$, на 1 серпня — 41 грн/$, на 1 вересня зафіксовано 41,05 грн/$. Тобто після умовного «шаленого» липня на ринку відбувається курсова «ремісія», — сказав «Мінфіну» начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лєсовий.

Для порівняння: після початку війни середньомісячний обсяг купівлі готівкової інвалюти громадянами становить $1,48 млрд, продажу — $1,1 млрд. Але якщо скласти всі валютні купівлі/продажі в кеші з березня 2022 року до серпня 2024-го, то побачимо просто колосальні цифри — $44,3/33,5 млрд.

Безготівкові валютні придбання українців (на рахунках) значно поступаються готівці: з початку війни так було куплено лише $8,8 млрд, а продано $7,3 млрд.

Загалом же ми бачимо прямий зв'язок між фактичною девальвацією нацвалюти та активними валютними покупками людей.

Все це тисне на золотовалютні резерви Нацбанку: саме звідти витікає значна частина долара, яку скуповує населення. Це підтверджується офіційними звітами НБУ, де ми бачимо, що в липні 2024 року регулятор продав максимальний обсяг валюти за цей рік — $3,3 млрд. А скоротити відтік долара з валютного запасу зміг лише тоді, коли ситуація трохи заспокоїлася в серпні, — до $2, 7 млрд.

Це не максимальний обсяг валютних держпродажів із початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, у липні 2022 року НБУ довелося витратити з резерву $3,9 млрд, а в грудні 2023-го — $3,6 млрд, коли потрібно було активніше, ніж зазвичай, забезпечувати валютою не лише населення, а й бізнес та військових (під закупівлю зброї та комплектуючих).

Хоча казначеї зазначають, що НБУ таки вдається заощаджувати долар, менше продаючи його на міжбанку.

«Можна сказати, що завдяки режиму керованої гнучкості Нацбанку вдається успішно гасити будь-які прояви надмірного попиту на валюту — це стосується, насамперед, міжбанку, роль якого на валютному ринку є головною.

Тобто в умовах вільного ринку регулятор має важелі підкоригувати співвідношення попиту та пропозиції, збільшуючи або зменшуючи, залежно від обставин, обсяги валютних інтервенцій. Пікові показники вливань валюти на міжбанк протягом року становили до $250 млн на день, а середні показники (скажімо так «нормальний» обсяг) варіюються від $150−180 млн на добу", — уточнив Тарас Лєсовий.

Національний банк залишається головним валютним продавцем на міжбанку. Цього літа він у середньому продавав 75% всього долара на майданчику Bloomberg, а окремими днями міг скорочувати інтервенції до 38−45% ринкового обсягу.

Але якщо говорити про готівку, то маси долара/євро, яка в обігу, постійно не вистачає для покриття поточного попиту. Тому з початку 2024 року банки відразу на 75% наростили завезення валютного кешу до України: якщо у січні-червні 2023 року банки завезли $5 млрд, то за аналогічний період 2024-го — вже $8,8 млрд. Середньомісячний обсяг постачань зріс із $719 млн до $1,3 млрд.

Щоб переконатися, що обсяг валютних поставок зараз не просто великий, а аномальний, достатньо порівняти його з довоєнним. Приріст відразу вшестеро: у січні-липні 2021 року наші банки завезли готівкову інвалюту лише на $1,5 млрд, і тоді середньомісячний обсяг постачань становив лише $215 млн.

Піки валютних поставок цього року збігаються з піками девальвації гривні, і можна не мати сумнівів, що ця тенденція збережеться.

Як девальвація змінює інвестиційні стратегії

Як завжди, найсильніше від девальвації нацвалюти страждає населення, чиї доходи переважно виражені у гривні. Чим нижчий її курс — тим бідніші люди, оскільки зростання валютного курсу обертається розкручуванням інфляції — до 7,5% у серпні. Все це негативно позначається на інтересі населення до гривневих інструментів.

«Головним негативним наслідком стрімкої девальвації було знецінення основної стратегії локальних гравців, привабливості подальшого інвестування у гривневі фінансові інструменти. Тому, звичайно, це могло послабити активність інвестування у гривневі депозити та гривневі ОВДП», — підтвердив нам Олександр Печерицин.

Саме липень, коли офіційний курс досягав 41,49 грн/$ і міжбанківські котирування гойдалися в діапазоні до 1 гривні, став поки що єдиним у 2024 році місяцем, коли Нацбанком був зафіксований відтік гривневих вкладів населення. Регулятор відзвітував про скорочення загального депозитного портфеля фізосіб на 0,3% (до 1,138 трлн грн), вкладів на гривневих рахунках — на 1,2% (до 747,8 млрд грн). При цьому зросли інвестиції українців у валютні депозити: на 1,4% (до 391 млрд грн) у гривневому еквіваленті та на 0,1% (до $9,5 млрд) — у доларовому.

У серпні, коли міжбанківський курс розгойдували вже не так активно (до 50 копійок), ситуація трохи покращилася.

«Валютний ринок у серпні після девальваційного липня виглядав досить спокійним та стабільним, перебуваючи у коридорі 41,00−41,50 грн/$. Готівка також знаходилася у вузькому діапазоні 41,30−41,70 грн/$, що змусило всіх заспокоїтися і не скуповувати валюту в очікуванні нових девальваційних рівнів. Така ж ситуація зберігається поки що у вересні», — зазначив «Мінфіну» дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антон Курінний.

За підсумками серпня, Нацбанк звітував про збільшення загального депозитного портфеля фізосіб на 0,8% (до 1,15 трлн грн), а гривневого — на 0,6% (до 750,9 млрд грн). Хоча чиновники знову підтвердили тенденцію про зростаючий інтерес вкладників до долара/євро: валютний депозитний портфель зріс сильніше за гривневий — на 1,3% у нацвалюті (до 396,2 млрд грн) і на 0,9% у перерахунку на долар (до $9,6 млрд).

Проте цього разу на 0,7% скоротився загальний депозитний портфель бізнеса — до 1,4 трлн грн. І там проявився валютний перекіс: вкладення компаній у гривню за минулий місяць скоротилися на 2,1% (до 939,1 млрд грн), а в інвалюті збільшилися на 2,4% у гривневому еквіваленті (до 431,3 млрд грн) та на 2% у перерахунку на долар (до $10,5 млрд). Тобто проявилися уже девальваційні настрої українських підприємців.

При цьому спостерігається загальне охолодження населення до інвестицій у держоблігації. Українці не припинили їх купувати, багато хто продовжує це робити з патріотичних міркувань, але темп вкладень скоротився. За даними НБУ, з січня 2024 року до 13 вересня портфель ОВДП фізосіб зріс лише на 28,7% (до 66,3 млрд грн), тоді як за аналогічний період 2023-го збільшився відразу на 61,3% (до 48 2 млрд грн).

Плюси та мінуси девальвації

Фінансисти зараз по-різному оцінюють девальвацію гривні після скасування фіксованого курсу — з 36,6 грн/$ до теперішніх 41,32 грн/$. Хтось вважає потрібним та важливим для економіки проявом заявленої «гнучкості» курсу, а хтось — першим раундом вимушеного знецінення для покриття дефіциту держбюджету у 2024 році. Виходячи з цього, і будуються подальші прогнози щодо нового здорожчання долара.

«Це неоднозначне питання, оскільки, з одного боку, доходи бюджету зростатимуть через девальвацію та відповідне розкручування інфляції. З іншого — залежність від деяких нееластичних до девальвації статей імпорту (енергообладнання, енергоресурси, військове обладнання та зброя) призведе до збільшення видатків бюджету через ту саму девальвацію та інфляцію, якщо вони не будуть під контролем регулятора», — наголосив Олександр Печерицин із Райффайзен Банку.

Його колеги також нагадують про здорожчання імпорту.

«Мабуть, девальвація в короткостроковій перспективі зможе допомогти з наповненням бюджету завдяки зростанню акцизів та мит, проте вже в середньостроковій перспективі це зумовить зменшення попиту на імпортні товари», — сказав «Мінфіну» директор департаменту з контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку Сергій Кучерявий.

Хоча експерти мають сумніви, що регулятор чи уряд вирішуватимуть питання про дефіцит бюджету за рахунок девальвації.

«Це дуже небезпечна стратегія, яка може призвести до низки негативних наслідків: від суттєвого прискорення інфляції до відтоку вкладів населення з банківської системи, та до посилення валютного попиту. Найімовірніше, це лише частина складного та дуже об'ємного рівняння, яке має зняти гостроту проблеми дефіциту бюджету», — вважає Анна Золотько з Unex Bank.

Цілком покрити дефіцит бюджету за рахунок девальвації точно ніхто не наважиться. Фінансисти розраховують, що влада намагатиметься максимально задіяти інші інструменти — збільшення податків і залучень на внутрішньому борговому ринку.

Опитуючи банкірів, «Мінфін» зібрав ключові чинники, які впливатимуть на валютний ринок та курс гривня/долар до кінця 2024 року:​

• Перебіг воєнних дій та наслідки обстрілів українських територій.
• Своєчасне та повне надання Україні міжнародної допомоги.
• Зміна обсягів експорту/імпорту товарів та послуг.
• Девальваційні настрої населення.
• Покриття дефіциту держбюджету.
• Подальша лібералізація валютних правил, зняття обмежень.
• Макроекономічна ситуація в країні та вирішення енергетичних проблем.

З початку 2025 року питання зовнішнього фінансування нашої країни може загостритись ще сильніше.

«Ми багато в чому залежимо від обсягів макрофінансової допомоги. На поточний рік Україні потрібно $37 млрд, що може покрити левову частку бюджетних видатків. А в 2025 році очікуваний макрофін може зменшитися до $25 млрд. Звичайно, це може позначитися на курсових показниках, адже під час війни зовнішнє фінансування в прямому розумінні рятує нашу країну від небажаних кризових процесів в економіці», — каже Тарас Лєсовий із Глобус Банку.

Як долар подорожчає до кінця 2024 року

До війни долар в Україні найактивніше дорожчав у вересні-жовтні, проте зараз більшість опитаних банкірів очікує цього наприкінці року.

«Девальвація може становити 1−3%, і припасти на грудень 2024 року. Цього року можлива максимальна стеля курсу — 42,0−42,30 грн/$», — спрогнозував «Мінфіну» заступник голови правління Банку Львів Роман Масик.

Цієї осені курсові коливання очікуються в рамках 50 копійок, а під кінець року коридор може розширитися до 70 коп. Роман Масик дав нам такі оцінки на решту місяців 2024 року:

• 41,0−41,50 грн/$ — до кінця вересня;

• 41,20−41,70 грн/$ — до кінця жовтня;

• 41,30−41,80 грн/$ — до кінця листопада;

• 41,60−42,30 грн/$ — до кінця грудня.

Поруч знаходяться і розрахунки Антона Курінного з ОТП Банку, як до кінця 2024 року, так і на першу половину 2025-го: «Ми очікуємо на коридор курсу 41−42,00 грн/$ на всі періоди».

Він нагадав, що до держбюджету 2024 року закладено дві курсові позначки:

• 40,70 грн/$ — середньорічний курс;

• 42,10 грн/$ — на кінець року.

На них орієнтована більшість всіх офіційних прогнозів фінансистів.

«Середньозважений курс — це орієнтир для ринку, однак у держбюджеті на кінець року закладено курс 42,1 грн/$. Тобто наступні місяці ринок очікує, що курсові коливання можуть відбуватися переважно в діапазоні 41−42 грн/$ (допустимий коридор валютних змін) із незначними періодами несуттєвого та повільного зростання, а також, як це сталося 6 вересня, навіть можливим зниженням курсів (тут важливо звертати увагу на рівень пропозиції та попиту, обсяг інтервенцій тощо).

Проте ми схильні вважати, що гривні не загрожує «курсова прірва». В іншому курсовий прогноз виправдається, хоча не виключено, що ситуація на ринку протягом осені та в грудні буде досить динамічною, проте на кінець року курсові показники навряд чи будуть значно вищими за 42 грн/$", — вважає Тарас Лєсовий.

Водночас багато аналітиків нагадують, що 2024 рік розпочинався офіційним курсом 38,0 грн/$, на піку максимуму він досягав 41,49 грн/$, а зараз прийшов до 41,32 грн/$. І якщо зібрати всі вже зафіксовані нацбанківські курси з січня до вересня, то наразі ми побачимо середньорічний курс гривня/долар на рівні 39,62 грн/$. Тобто гривні ще є куди девальвувати, з погляду бюджетних показників.

Простий математичний підрахунок показує: для виходу на середньорічний урядовий показник 40,7 грн/$, гривня може від сьогодні і до кінця року знижуватися щодо долара на 5 копійок на кожних торгах міжбанку і вийти на вівторок, 31 грудня, до 44,9858 грн/$, тобто майже до 45 грн/$. У такому разі нацвалюта дійсно покаже у 2024-му середньорічний рівень 40,6585 грн/$. Але порушить показник на кінець року 42,10 грн/$.

Але якщо Нацбанку піти від зворотного, і відразу завтра встановити офіційний курс на 42,10 грн/$, то середньорічний становитиме 40,3646 грн/$ — не дотягне до бюджетного показника. Урядові прогнози/очікування не витримують перевірку математикою та поточними реаліями, що вже склалися на валютному ринку.

Втім, бюджетні курсові прогнози, які закладає Кабмін, майже ніколи не збуваються. Наприклад, до держбюджету-2023 було закладено середньорічний курс 42,2 грн/$, а на кінець року — 45,8 грн/$, які не мали нічого спільного з дійсністю. Тому й зараз не можна відкидати сюрпризів від представників влади.

За яким курсом рахували держбюджет-2025

Минулої п'ятниці, 13 вересня, Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2025 рік і передав його на розгляд до Верховної Ради. Перший заступник голови парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк уточнив, що його розраховували за середньорічним курсом 45 грн/$.

Поки що названо лише середньорічний курс, і невідома урядова оцінка на кінець 2025-го. Але якщо закласти в просту математичну модель прогноз закінчення 2024 року на рівні 42,10 грн/$, то видно, що додаючи до офіційного курсу гривня/долар по 2,22 копійки на день, ми дійсно отримаємо середньорічний рівень на позначці 45 грн/$ $, а підсумковий, на кінець грудня 2025-го — 47,9 грн/$.

В офіційному повідомленні КМУ йдеться про те, що проєкт держбюджету-2025 був прийнятий з видатками на рівні 3 643,6 млрд грн і доходами 2 007,4 млрд грн — це без урахування грантів та трансфертів. Дефіцит виходить у розмірі 1,6 трлн грн, який влада, схоже, має намір покривати здебільшого за рахунок міжнародної допомоги. Однак ми пам'ятаємо, що наступного року її обсяг буде скорочено з нинішніх $37 млрд до $25 млрд.

За поточним офіційним курсом НБУ (41,3 грн/$ на 16 вересня) $25 млрд — це лише 1,03 трлн, а за 45 грн/$ — 1,13 трлн. Тобто зовнішня допомога не покриває цей дефіцит майже на 500 млрд грн (той самий, до речі, дефіцит, що й у 2024-му), навіть якщо зовнішні вливання будуть своєчасними та повними.

У разі затвердження держбюджету, у нинішніх параметрах залишається небагато варіантів для покриття дефіциту в 1,6 трлн грн:

• або наша влада скоротить/заощадить поточні витрати держбюджету-2025, що ще не вдавалося під час війни;

• або знайдуть додаткові джерела доходу — домовляться про збільшення фінансової допомоги, знову підвищать податки тощо.

• або підвищать курс долара так, щоб конвертацією $25 млрд покрити всі 1,6 трлн грн. Це означає за курсом 64 грн/$.

• або використають комплекс різних заходів: трохи секвестують держбюджет, трохи наростять зовнішню допомогу, трохи підвищать податки, трохи підвищать курс понад 45 грн/$ тощо.

Який варіант буде зрештою погоджений — говорити зарано. Хоча деякі натяки щодо майбутнього гривні можна почути від парламентаріїв. Член Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна днями в телеінтерв'ю відкрито заявила, що гривня «поступово йтиме до курсу 50 грн/$ — це цілком очевидно».

Що більш-менш точно можуть передбачити банкіри — це різницю між безготівковим та готівковим курсом гривня/долар без спекулятивної складової.

«Завезення до країни готівкових доларів та євро, подальша їхня логістика Україною має свою ціну. Отже, різниця між курсом НБУ, який обчислюється за угодами на міжбанку, та готівковим курсом продажу валюти не може бути меншою за 0,4−0,5%», — пояснила Анна Золотько.

Також фінансисти чекають від Нацбанку подальшого зняття обмежень щодо купівлі валюти — як це декларує регулятор: влада обіцяла МВФ.

«Від Національного банку України очікуємо чергового етапу пом'якшення валютних обмежень, серед яких виплати за кредитами та інвестиціями, лібералізація угод населення та угод із деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон. Впровадження цих пом'якшень залежатиме від макроекономічної ситуації», — резюмував Сергій Кучерявий із Кредобанку.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена