До 2024 року ринок віртуальних активів (криптовалют, NFT, децентралізованих фінансів та токенізованих активів) зріс до понад $2,2 трлн. Україна, як і більшість держав, намагається запровадити власні правила гри та врегулювати цей ринок. Які законодавчі норми діють зараз та які готуються, в колонці для delo.ua розповіла партнер юридичної компанії Ecovis Bondar & Bondar Law Bureau Олександра Нікітіна.
12 листопада 2024, 10:50
Регулювання крипторинку: які зміни чекають на інвесторів в Україні
Поточний стан законодавства
Сьогодні в Україні немає чітких правил для операцій з віртуальними активами. Фізичні особи можуть купувати та продавати криптовалюту, але бізнес все ще залишається у невизначеності. Наприклад, немає податкових правил для операцій з криптовалютою, хоча доходи від таких операцій підлягають загальному оподаткуванню.
Незадовго до повномасштабного вторгнення Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи». Проте документ не набрав чинності, бо очікує на податкові зміни.
Цивільний кодекс України розглядає віртуальні активи як «цифрові речі» — це все, що існує в електронному вигляді, має цінність і може бути об'єктом законного обігу, тобто продаватися, обмінюватися тощо, як і будь-яке інше майно. А згідно із законом про запобігання відмиванню доходів, їх можна використовувати для різних фінансових операцій — купівлі-продажу, переказів або інвестицій. Крім того, віртуальні активи можуть заарештувати в рамках кримінальних справ, а державні службовці мають декларувати їх як активи.
Водночас зараз немає окремих КВЕДів для криптодіяльності. Проте є деякі загальні категорії, до яких вона підходить. Наприклад, торгівля криптовалютами може входити в категорію допоміжної діяльності у сфері фінансових послуг. У той же час, податки для операцій з віртуальними активами чітко не прописані, проте доходи оподатковуються загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб (18% + військовий збір).
Що далі: три можливих законопроєкти
Існує три варіанти податкових змін для віртуальних активів:
1. Законопроєкт № 7150 пропонує ставку 5% для операцій з віртуальними активами і звільнення від ПДВ. Це може стимулювати розвиток галузі.
2. Законопроєкт № 10225 від Національної комісії з цінних паперів пропонує оподаткування віртуальних активів як цінних паперів, а всі операції прирівнюються до продажу.
3. Альтернативний проєкт № 10225−1 пропонує диференційовані податкові правила для різних видів токенів та звільнення від ПДВ для більшості операцій.
Таким чином, перший варіант передбачає спрощене, пільгове оподаткування, тоді як два інші містять більше обмежень. Другий проєкт прирівнює віртуальні активи до цінних паперів, що означає вищі податки, а третій пропонує більше пільг для окремих операцій і типів токенів.
Є й інші аспекти цих законопроєктів. Наприклад, чи будуть витрати на створення та майнінг криптовалюти визнаватися податковими витратами. А також, чи зможуть записи в блокчейні вважатися офіційними документами для податкової. Ці питання поки залишаються без відповідей.
Європейський підхід та міжнародні стандарти
Зараз Україна співпрацює з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом, щоб внутрішні правила відповідали світовим стандартам. Це важливо для захисту від шахрайства та запобігання ухиленню від сплати податків.
Читайте також: Стейблкоїни: все, що вам потрібно знати про криптовалютний аналог «справжніх» грошей
Згідно з Національною стратегією доходів до 2030 року, Кабінет Міністрів України планує до кінця поточного року розробити принципи оподаткування ВА, які узгоджуватимуться з європейськими директивами (зокрема, MiCAR, TFR та DAC8) та рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Лише після цього парламентарі продовжать працювати над змінами до українського законодавства.
Автор:
Коментарі - 10