Як отримувати пасивний дохід на криптовалюті у 2025 році: стейкінг, депозити та кредитування

Стейкінг: як це працює і кому він дійсно підходить

Стейкінг — це спосіб отримувати винагороди за підтримку роботи блокчейна. Користувач «заморожує» свої монети, делегуючи їх валідатору, який перевіряє транзакції й забезпечує стабільність мережі. За це учасник отримує частину нагород у вигляді нових токенів. Механіка нагадує депозит у банку, але джерелом прибутку тут є не відсоток за користування коштами, а винагорода від самої мережі за її підтримку.

Середня річна прибутковість у стейкінгу залишається в межах 3−10%, а інфрастуктура охоплює три рівні — біржовий, DeFi та self-custody. Вони відрізняються рівнем контролю, ризиком і потенційною прибутковістю.

Біржовий стейкінг: централізовано, зручно, але не без ризиків

Особливість стейкінгу на централізованих біржах — спрощення участі до декількох кліків. Платформи, на кшталт Binance Earn, Bitget Savings та OKX On-chain Earn, дають змогу вибрати валюту, формат (гнучкий, із можливістю дострокового зняття, або фіксований, на 15−120 днів) і отримувати автоматичні нарахування.

Середня прибутковість у Binance Earn коливається в межах 2−12 % річних: Ethereum — 2,7%, Solana — 6−8%, Polygon — до 7%, а USDT / USDC у гнучких депозитах можуть давати 5−10% APY (річна відсоткова дохідність). Біржа бере на себе технічну частину й розподіл монет між валідаторами, але це автоматично позбавляє користувача повного контролю над активами.

Окремо варто згадати OKX On-chain Earn, який став проміжною моделлю між CeFi й DeFi: користувач може застейкати токени безпосередньо у протоколах, на кшталт Lido, Aave чи Curve, але через інтерфейс OKX. Такий формат часто називають DeFi-as-a-Service — біржа агрегує дохідність і бере на себе безпеку та моніторинг, спрощуючи користування складними протоколами.

На практиці біржовий стейкінг приваблює тих, хто не хоче занурюватися у технічні деталі, але прагне утримувати активи з базовим рівнем доходу. Це компроміс між зручністю CeFi та автономністю DeFi — своєрідний аналог банківського депозиту у криптосвіті. Основний недолік такого формату — у відсутності контролю над активами: у разі збоїв біржі чи регуляторних обмежень користувач не може миттєво вивести свої токени.

Класичний DeFi-стейкінг: свобода, дохід і ризик

Інша можливість пасивного доходу — DeFi-стейкінг на платформах, на кшталт Lido, Rocket Pool, Marinade, Jito. Тут користувач безпосередньо взаємодіє зі смарт-контрактом, який приймає актив у стейкінг і видає натомість liquid staking token — похідний токен, що репрезентує застейканий актив (stETH, mSOL, rETH тощо). Його можна використовувати у DeFi-екосистемі для кредитування, фармінгу чи забезпечення ліквідності, створюючи фактично другий рівень доходу.

На платформі Lido, через яку на сьогодні застейкано понад $34 млрд ETH, базова прибутковість становить близько 3,2−3,8% APY. Користувач, який обмінює ETH на stETH, отримує токен, що автоматично зростає у вартості завдяки реінвестуванню винагород. Надалі цей токен можна використати повторно: внести як заставу в Aave під 2−3% річних або долучитись до пулу ліквідності ETH/stETH на Curve під 4−5% APR (річна ставка без урахування компаундингу).

Окремий тренд 2025 року — протоколи на базі restaking (як EigenLayer), що дозволяють повторно використовувати вже застейкані активи для додаткових винагород, та сервіси, на кшталт Pendle, які дають змогу розділяти прибутковість токенів і торгувати нею окремо.

DeFi-стейкінг підходить насамперед досвідченим користувачам: прибуток тут не гарантований, а технічні ризики, як-от втрата пегу, збій у смарт-контракті, просідання ліквідності, залишаються реальними навіть для перевірених часом протоколів.

Self-custody-гаманці: контроль замість посередників

Третій формат стейкінгу — через некастодіальні гаманці, які працюють безпосередньо з блокчейнами. Це варіант для користувачів, які хочуть залишати повний контроль над своїми активами, не передаючи їх біржі. Приклади таких рішень — Gem Wallet, Ledger Live, Phantom, Keplr.

Gem Wallet — гарячий, некастодіальний мультичейновий гаманець, доступний як мобільний застосунок (iOS/Android). Він дає змогу безпосередньо делегувати токени у стейкінг без посередників і зберігати повний контроль над приватними ключами. На сьогодні гаманець підтримує стейкінг у понад 20 блокчейнах, зокрема, Ethereum, Solana, Tron, Cosmos, Celestia та Sei.

У Gem Wallet зазначають, що рівень дохідності визначається передусім особливостями самого блокчейна та його архітектури — скільки винагород спрямовується стейкерам і скільки учасників уже бере участь у стейкінгу.

«Це головні чинники, що впливають на дохід. Третій, за важливістю, — це комісія валідатора, але вона зазвичай є незначною, порівнюючи з іншими параметрами», — пояснюють фахівці Gem Wallet.

У середньому APY стейкінгу через гаманець становить 3−10% у токенах мережі, проте кінцевий результат завжди залежить від зміни курсу активу.

«Наприклад, стейкати Tron із 2020 року було дуже вигідно: ціна токена зросла, і разом із винагородами це дало понад 200% прибутку в USD. А от OSMO, хоча й має приблизно 2% річних у токенах, у доларовому еквіваленті міг навіть дати збиток», — уточнюють у Gem Wallet.

Користувач може стейкати декілька монет одночасно. При цьому гаманець підтримує liquid staking. Наприклад, можна обміняти USDT на stETH і отримувати дохід, а через WalletConnect підключатися до будь-яких DeFi-платформ для участі у кредитуванні чи ліквідності.

Винагороди надходять у тому ж токені, який користувач застейкав. У деяких мережах, як-от Celestia, їх можна вивести окремо, не розриваючи позицію. Усе відбувається за правилами самої мережі, а гаманець лише надає зручний інтерфейс, без додаткових комісій та втручання у процес делегування.

Як уточнюють у Gem Wallet, вони працюють безпосередньо з блокчейнами, дотримуючись їхніх протоколів, і не втручаються у логіку нарахувань. Єдина комісія, яку сплачує користувач, — мережевий fee за транзакцію. Завдяки цьому прибутковість повністю відповідає дохідності, яку пропонує сам валідатор, без жодних знижень із боку сервісу.

Мінімальні суми для участі невеликі — часто менше $1, а обмежень за терміном немає, хоча для стабільності мережі діє період блокування: після запиту на виведення токени можна отримати лише через 7−14 днів. Уся ця інформація відображається перед підтвердженням стейкінгу.

Як підкреслюють у Gem Wallet, ключова різниця між біржами й некастодіальними рішеннями — високий рівень приватності та повний контроль користувача над своїми активами.

«На централізованих біржах токени передаються третім сторонам, і „стейкінг“ часто використовується, як маркетинговий інструмент — не завжди зрозуміло, чи це справжній стейкінг, чи просто цифри на екрані», — зазначають експерти Gem Wallet.

Крім базової прибутковості, стейкінг через Gem Wallet має й додаткові переваги прямої взаємодії з блокчейном. Наприклад, у мережі TRON користувач може отримати бонус від самої мережі, який знижує або навіть повністю скасовує комісію за транзакції USDT TRC20 — можливість, якої немає на централізованих платформах.

Для користувачів, які не прагнуть щоденної торгівлі, але хочуть зберігати активи під контролем, self-custody-гаманці стають оптимальним варіантом.
Як резюмують у Gem Wallet, стейкінг більше підходить ентузіастам блокчейну і розвиненим користувачам, тоді як початківцям, які шукають пасивний дохід без глибокого занурення, краще звернути увагу на стейблкоїни з прибутковістю, які поєднують низький ризик і стабільну дохідність (порівнюючи з депозитами в українських банках), а також RWA-активи, наприклад, доступні на Gem Wallet американські ліцензії xStox.

CeFi Earn: криптодепозити, що працюють, як банківські вклади

Earn-продукти — це програми пасивного заробітку на централізованих біржах, де користувач розміщує криптовалюту під відсоток, а біржа виплачує прибуток із власних інвестиційних або кредитних операцій.

Серед лідерів ринку — Binance Simple Earn, OKX Earn (On-chain), Bitget Earn та Bybit Savings. Усі вони поступово переходять до ончейн-моделі, поєднуючи зручність CeFi-інтерфейсу з прозорістю DeFi-механік — тренд, який у 2025 році став відповіддю на вимоги регуляторів (зокрема, SEC) до більшої відкритості біржових продуктів.

У 2025 році такі CeFi-депозити залишаються найпростішим способом отримати дохід без занурення у технічні деталі. Їхня логіка близька до банківських вкладів: користувач обирає актив і термін розміщення, а біржа виплачує відсоток із прибутку, який генерує з внутрішніх програм кредитування чи стейкінгу. Формати поділяються на фіксовані (7, 30, 90 днів) і гнучкі.

У першому випадку прибутковість вища — до 10−12% річних на популярних токенах, але кошти блокуються до завершення строку. У гнучких планах дохід нижчий (2−6% APY), натомість активи можна зняти будь-коли.

Важливо також враховувати, що такі продукти мають обмеження на суму, яка приносить найвищий відсоток. Так, у Binance Earn підвищена ставка діє лише в межах установленого ліміту, а на решту коштів застосовується нижча. Це своєрідна система рівнів прибутковості: чим більший депозит, тим нижчий середній дохід. Показники прибутковості динамічні й можуть змінюватися в той чи інший бік, але покласти мільйон доларів під 10% річних — на жаль, не вийде.

P2P та DeFi-лендинг: заробіток на кредитуванні

Ще один напрям пасивного доходу в крипті — кредитування, яке реалізується у двох формах: децентралізований DeFi-лендинг і P2P-угоди між користувачами.

У DeFi-лендингу все працює через смарт-контракти: користувач надає ліквідність до пулу, а позичальники беруть її під заставу. Такі протоколи, як Aave, Compound чи Venus, пропонують 2−7% річних, залежно від активу й рівня завантаженості пулів.
У 2025 році зростає інтерес до institutional-DeFi-лендингу — платформ, на кшталт Maple, Centrifuge, Clearpool, які поєднують DeFi-механіку з перевіркою позичальників і партнерствами з фондами та бізнесом.

P2P-моделі, навпаки, базуються на прямих операціях між користувачами — наприклад, через Binance P2P, OKX P2P чи Bybit P2P. Тут прибутковість формується зі спреду або арбітражу між курсами купівлі та продажу, але й ризик вищий — все залежить від надійності контрагента.

Оскільки в Україні P2P-торгівля криптовалютою є формально нерегульованою, такі операції залишаються у «сірій» зоні: користувачі можуть використовувати біржові ескроу-механізми для безпеки, але юридичного захисту в разі спорів поки що немає.

Стабільність і перевіреність — нова норма ринку

Попри велику кількість стратегій пасивного доходу, реальний досвід користувачів часто є значно скромнішим, ніж обіцянки бірж і протоколів. Більшість дрібних інвесторів комбінують декілька джерел — класичний стейкінг у PoS-мережах, депозити у централізованих сервісах, на кшталт Binance, DeFi-лендинг на платформах Aave, Pendle чи Maple, а також стейкінг через self-custody-гаманці, як-от Gem Wallet. Прибутковість таких стратегій у середньому становить 3−15% річних, залежно від активу, мережі та рівня ризику.

Користувачі дедалі частіше обирають не найвищий відсоток, а поєднання контролю, ліквідності та надійності. Стейблкоїни з фіксованим доходом стали базовим інструментом для обережних інвесторів, тоді як досвідчені користувачі надають перевагу ончейн-рішенням із перевіреною репутацією. Після гучних банкрутств Celsius і BlockFi навіть роздрібний ринок зрозумів: пасивний дохід у крипті працює лише тоді, коли його джерело витримує перевірку часом — незалежно від того, це біржа, гаманець чи DeFi-протокол.

Автор:

Київська Міра