Криптобіржі почнуть розповідати податковій про клієнтів: як підготуватися

Що таке CARF

Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) є складовою частиною Міжнародних стандартів автоматичного обміну інформацією з податкових питань. Він з'явився на тлі стрімкого поширення використання криптоактивів для різноманітних інвестиційних та фінансових цілей, та передбачає автоматичний обмін податковою інформацією про них.

На відміну від традиційних фінансових продуктів, криптоактиви можна передавати і зберігати без втручання звичайних фінансових посередників, наприклад, банків, і без будь-якого центрального адміністратора, який має повну інформацію про здійснені транзакції або про наявність криптоактивів.

Вже згаданий Глобальний Форум із прозорості та обміну податкової інформації створив спеціальну «Групу CARF» для розробки методичних матеріалів ще у 2023 році. Основна мета правил CARF — створення єдиної системи обміну даними про криптовалютні транзакції між країнами.

Ця система має запобігти користувачам криптовалют безконтрольно торгувати цифровими активами, уникаючи оподаткування. Правила CARF поширюються на всіх постачальників послуг із криптоактивами, які проводять транзакції для клієнтів.

Постачальники послуг будуть зобов’язані передавати дані про користувачів та транзакції до відповідних податкових органів. Це дозволить країнам, що приєднаються до CARF, краще відслідковувати як доходи від криптоактивів, так і всю аналітичну інформацію щодо конкретних операцій. Наразі 48 країн вже планують впровадити цю глобальну систему податкової прозорості ОЕСР, запланована кількість країн-підписантів — 110.

Як це діятиме в Євросоюзі

В ЄС правила CARF будуть впроваджені через оновлену Директиву 2011/16/ЄС про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування криптоактивів (DAC), нова назва — DAC8.

Заявлено, що до кінця поточного року країни-члени ЄС адаптують DAC8 до національного законодавства і нові правила запрацюють з 1 січня 2026 року. Термін подачі перших декларацій — до 31 січня 2027 року.

За правилами CARF, відповідальність за збір та передачу інформації про криптовалютні транзакції покладається на Crypto-Asset Service Providers (CASP) — провайдерів послуг із криптоактивів. До них належать: криптовалютні біржі, платформи для обміну криптовалют, біржеві брокери, постачальники криптогаманців, компанії, що надають послуги зберігання криптовалют.

Всі ці сервіси повинні мати доступ до даних про транзакції своїх клієнтів, оскільки вони надають інфраструктуру для обміну криптоактивами. Провайдери послуг з криптоактивами моніторитимуть: існуючі криптовалюти, стейблкоїни, різного роду токени та інші цифрові активи.

До податкових органів надаватимуться всі дані про фізособу, включно з інформацією про його податкове резидентство (для юридичних осіб, окрім загальної інформації, ще й дані щодо контролюючих осіб), а також детальні дані про транзакції:

• тип криптоактивів, що використовуються у транзакціях;
• загальна сума, кількість одиниць та кількість транзакцій щодо купівлі-продажів криптовалют за валюту;
• сума і кількість криптовалютних операцій щодо обміну між криптоактивами;
• ринкова вартість криптоактивів на момент кожної транзакції для оцінки їх вартості у валюті​.

Чи торкнеться моніторинг українських власників криптоактивів

України, серед перших 48 країн, що вже зголосились впровадити CARF, ще не має. Але маємо схвалений урядом у квітні поточного року проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPА)».

Проєкт закону передбачає створення загальнодержавного реєстру банківських рахунків, сейфів та електронних гаманців фізосіб. Реєстри адмініструватиме ДПС, а всі учасники фінансового ринку (Нацбанк, банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей) будуть зобов’язані передавати відповідну інформацію.

Ця інформація буде доступною для Держфінмоніторингу, НАБУ, БЕБ, НАЗК та виконавчій службі. Окремий розділ законопроєкту присвячений наданню такої інформації за міжнародними угодами.

Тобто в цьому випадку бачимо зустрічні курси законодавчих новацій України та міжнародних структур. Безумовно, є безліч питань, наприклад, за яким протоколом вони обмінюватимуться інформацією? Для обробки маси такої специфічної інформації потрібні неабиякі кошти на софт, зарплату спеціалістів тощо. Необхідна купа нормативки для регулювання оподаткування абсолютно нового виду активів, перепідготовка податківців. Це час, гроші і велика кількість суб'єктивних моментів, одним додатком в «Дії» справу не вирішити.

Читайте також: Криптовалютний концтабір: що приховує новий закон про регулювання ринку

Як підготуватися до змін

Але власникам і активним користувачам криптоактивів варто підготуватися до впровадження CARF як в Україні, так і за кордоном. Найперше — вже потрібно формувати власну «історію» статків у криптоактивах. Вибирати платформи, які дотримуються правил AML/KYC (мають повну інформацію про вас, як клієнта, і провели попередній фінмоніторинг), щоб зменшити ризики блокування коштів, або штрафів за невідповідність новим стандартам.

Якась кількість громадян України перебувають за кордоном і заробляють трудову копійку на криптовалюті. Вони мають різний податковий статус у країнах свого перебування, можливо, мають множинну податкову резидентність, і їх це торкнеться швидше.

Ще є час визначитись, де сплачувати податки. Можливо, варто також диверсифікувати інвестиції у менш регульовані активи. І особливо, якщо йдеться про значні суми, варто звернутись за порадами до спеціалістів у сфері цифрових активів, юристів і податкових консультантів, аби уникнути потенційних проблем із законом і оптимізувати фінансову діяльність на майбутнє.

Автор:

Директор АФ «Київська Аудиторська Служба» Гаркуша Володимир