Які зміни для кредитних спілок готує Нацбанк

Що очікувати кредитним спілкам та їхнім членам і які зміни в регулюванні готує НБУ, в колонці для Інтерфакс-Україна розповіла директор департаменту нагляду за страховим ринком Нацбанку Ольга Максимчук. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.

В Україні зареєстровано понад три сотні кредитних спілок, а активну діяльність здійснюють понад двісті. І хоча за обсягами цей ринок незрівнянно менший за банківський, він грає важливу соціальну роль. Членами кредитних спілок є 433 тис. українців в усіх областях України – не тільки в мегаполісах, але й в малих містах і селах.

Чи варто побоюватись, що тепер банки потіснять кредитні спілки, які не витримають вимог НБУ? Звісно, ні. Навпаки. Цей ринок отримає нові перспективи для розвитку. І зараз пояснимо чому.

Які переваги кредитних спілок

Кредитна спілка – це неприбуткова фінансова установа, яка засновується фізичними особами, що проживають у громаді. Її діяльність полягає у наданні фінансових послуг своїм членам. Суть роботи проста – одні члени спілок кладуть власні кошти на депозити або у паї, інші – беруть кредити під проценти. Це можуть бути позики на навчання, відпочинок, ремонт, придбання техніки тощо.

Може здатися, що кредитні спілки схожі на банки і видають кредит для отримання прибутку. Але насправді кредитні спілки, на відміну від інших фінансових установ, мають на меті не отримання прибутку, а надання фінансової підтримки та поліпшення добробуту своїх членів. Відповідно і діяльність таких установ ґрунтується на принципах прозорості, самоврядування та рівноправності всіх учасників.

Порівняно з більшістю інших фінансових установ кредитні спілки мають низку переваг, серед яких варто виокремити такі:

• Просте оформлення. Позичальники кредитної спілки вже є її членами, а значить ідентифікованими для неї особами, тож оформлення кредиту у спілці досить швидке, просте та без купи довідок;
• Прозора ціна та умови. Фінансові продукти кредитних спілок відрізняються досить простими умовами договорів;
• Коротші терміни та менші суми кредитів. Кредитні спілки зазвичай працюють з позичальниками, яким потрібно відносно невеликі суми грошей, в тому числі надають мікрокредити. У селах — це чи не єдині джерела фінансування;
• Вигідні умови завдяки неприбутковості діяльності. Кредитна спілка є неприбутковою організацією та працює заради задоволення фінансових потреб своїх членів. Водночас кредитні спілки не несуть значних витрат на утримання великого штату працівників, власних офісів тощо. Завдяки цьому вартість їх послуг максимально наближається до собівартості.
• Менші вимоги до фінансового стану позичальника. Видаючи кредити тільки своїм членам, кредитні спілки багато в чому спираються на репутацію позичальника та довіру один до одного в межах громади;
• Більша лояльність до позичальника. У банках та фінкомпаніях у випадку прострочення оплати за кредитом позичальнику відразу нарахують пеню. На противагу їм кредитні спілки можуть не застосовувати штрафних санкцій до своїх членів;
• Форма управління та вплив на діяльність. Члени кредитної спілки є споживачами фінансових послуг і одночасно співвласниками, відтак беруть участь в управлінні кредитною спілкою через загальні збори. Кожен член спілки має один голос, незалежно від суми свого паю, розміру депозитного внеску чи кредиту.

Що треба знати вкладникам

Кредитна спілка має право залучати кошти від своїх членів через укладання договорів внесків (вкладів) на депозитні рахунки та через внесення обов’язкових та добровільних пайових внесків.

Різниця між цими способами залучення коштів полягає в тому, що внесок на депозитний рахунок має чітко визначений строк повернення коштів та фіксовану плату за користування коштами. Пайовий внесок залучається на невизначений термін та може бути повернутий лише в порядку, визначеному статутом спілки за умови, що вона має стабільний фінансовий стан та виконує всі вимоги регулятора.

Тому членам кредитної спілки при прийнятті рішення щодо форми внесення власних коштів до кредитної спілки необхідно чітко розуміти, на яких умовах вони передають кошти в користування та які мають права щодо повернення коштів.

При вкладанні коштів у кредитну спілку потрібно зважати на важливе застереження щодо її діяльності. Кредитні спілки не є членами системи гарантування вкладів. Тому її члени при прийнятті рішення щодо розміщення коштів мають усвідомлювати, що ризики неповернення коштів вони несуть разом з кредитною спілкою, як її співвласники.

Обрати кредитну спілку чи йти в банк за кредитом — справа особиста. Найголовніше, правильно підійти до вибору кредитора, зважаючи на всі особливості діяльності різних фінансових установ.

Кредитні спілки в усьому світі є гарною альтернативою банкам, в першу чергу, для бажаючих отримати свій перший кредит, якщо у особи ще немає сформованої і позитивної кредитної історії. Але обираючи кредитну спілку потрібно бути обачним:

• перевіряти наявність ліцензії (це можна зробити на вебсайті НБУ);
• довіряти спілкам з наявним досвідом роботи;
• не довіряти обіцянкам високих відсотків за депозитами, оскільки за такими обіцянками зазвичай криються більш високі ризики.

Памятайте, фінансові піраміди, які видають себе за кредитні спілки, завжди намагаються зробити умови занадто «солодкими».

На що очікувати ринку

Кредитні спілки, як і банки та страхові компанії, належать до високоризикових фінансових установ, оскільки вони залучають кошти населення. І хоча активи кредитних спілок порівняно із загальним обсягом активів банків є незначними (0,4%), проте такі установи обслуговують значну кількість членів та мають потенціал до подальшого зростання.

Тому забезпечення належного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок є одним з пріоритетних завдань Національного банку.

Читайте також: Гроші в кредит: як обрати надійну МФО

У межах запровадження нової моделі регулювання та нагляду Нацбанк передбачає наступні дії:

• розширення видів послуг для кредитних спілок;
• удосконалення вимог до ліцензування і корпоративного управління;
• впровадження ризик-орієнтованого пруденційного нагляду і нагляду за ринковою поведінкою, що має підвищити рівень захисту прав кредиторів та споживачів;
• запровадження нових інструментів підтримки ліквідності та платоспроможності кредитних спілок, систему завчасного попередження ризиків, і виведення кредитних спілок з ринку.

Кінцева мета регулятора сприяти, з одного боку, динамічному зростанню та конкурентоспроможності ринку кредитних спілок, підвищенню рівня його надійності, прозорості та платоспроможності, а з іншого – забезпечити стабільність діяльності кредитних спілок та надійне збереження коштів їх членів.