Вже минуло майже півроку після набуття чинності закону про спліт. Відповідно до нього НБУ став регулятором фінансового ринку, зокрема МФО, страхових компаній, ломбардів.
Скільки МФО та ломбардів закрилися за останні півроку і чому
Як змінилась ситуація на ринку за цей час, скільки компаній здали ліцензії і у скількох їх забрали, розповіла в колонці для НВ перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова. «Мінфін» публікує скорочену версію статті.
Що відбувається на фінансовому ринку
Загальна тенденція до самоочищення небанківського ринку розпочалася задовго до того, як страховики, кредитні спілки, ломбарди та фінкомпанії перейшли під нагляд Нацбанку. Чи знаєте ви, що тенденція до зменшення кількості страховиків триває з 2010 року? А те, що ринок кредитних спілок останні 10 років перебуває в стагнації? А чи знали ви, що за останні три роки з ринку «пішов» кожен четвертий ломбард?
Небанківський фінансовий сектор становить менше 15% від активів банківського сектору. Найбільші обсяги активів — у фінансових та страхових компаній, частка кредитних спілок та ломбардів у загальній сукупності небанківських активів становить менше половини відсотка. За кількістю ж все навпаки. Небанківські фінустанови − це 97% фінсектору (2079 гравців), банки — 3% (74).
Ретроспективний погляд свідчить про постійну ротацію ринку. Одні компанії залишають ринок, інші долучаються. Упродовж останніх семи років (2012−2019) кількість страхових компаній та кредитних спілок зменшилася майже вдвічі − з 414 до 233 та з 617 до 377 відповідно.
Постійна ротація пояснюється насамперед економічними чинниками. Адже цей ринок залежить від стану економіки та відповідно попиту на фінпослуги, особливо сектори, які оперують грошима споживачів, − кредитні спілки та страхові компанії. Значний спад ділової активності страхових компаній та кредитних спілок відбувається під час економічних криз. Так було й під час економічної кризи 2008−2009 років, і протягом 2014−2015, коли ринок знову почав скорочуватися.
Натомість кількість фінансових компаній стрімко зросла − з 312 до 986 установ. Основний приріст відбувся в період з 2012 до 2015 року. Ринок відновлював сили після економічної кризи 2008−2009 років та шукав нові шляхи розвитку фінансової інфраструктури. Зростав попит на кредитування, у тому числі на споживчі, так звані «швидкі» кредити.
Читайте також: Українці найчастіше скаржаться на роботу МФО — НБУ
Завдяки фінкомпаніям загальна кількість небанківських фінустанов за ці три роки збільшилася вдвічі, а обсяги активів — більше як на 70%.
Як вплинула зміна регулятора
Як виявилося за результатами опрацювання першої звітності, на ринку велика частка «сплячих» компаній. Частина з них зареєстрована на тимчасово окупованих територіях, інші — або зовсім не звітують, або їх звітність свідчить, що вони не здійснюють діяльності.
Загалом умовно непрацюючими ми нарахували 510 компаній або більше 25% від загальної кількості небанківських фінустанов.
Створення небанківської фінансової установи, крім страхових компаній, досить спрощене, в тому числі не вимагає значного власного капіталу. Тож компанії створювалися, а далі включалися ринкові закони і відбувався природний відбір. Адже однієї реєстрації замало.
Для успішної роботи треба мати бізнес-план, продуктову лінійку, яка здатна задовольнити попит обраного сегмента клієнтів, побудовані внутрішні процеси, канали продажу тощо. А також зрозуміле й прозоре фінансування роботи компанії. За відсутності цих обов’язкових умов компанії не можуть розпочати й провадити активну діяльність, тому з часом самостійно йдуть із ринку.
Тож, коли почався добровільний вихід таких компаній із ринку, на розвиток самого ринку це не вплинуло. Окрім, власне, статистики, яка, відверто кажучи, не завжди відображає реальну картину сектору.
За останні чотири місяці ринок залишило близько 38 фінансових установ та ще 45 установ добровільно відмовилися від усіх ліцензій. Переважно ринок залишають фінансові компанії, страховики, ломбарди та менше — кредитні спілки і лізингодавці.
Це перманентний процес, який можна назвати «самоочищенням». Нацбанк виявися зовсім не таким «страшним, як його малюють». Адже протягом перших 4 місяців регулятор не застосував жодних заходів впливу до будь-якої установи, які могли б вплинути або підштовхнути цей процес. Примусово жодної фінустанови не було виведено з ринку, жодної ліцензії не було відкликано.
Читайте також: Нацбанк став координатором Моторного страхового бюро
Ринок не тільки залишають компанії, але й поповнюється новими. За цей період 26 компаній отримали нові ліцензії від НБУ та ще 11 нових гравців зареєструвались як фінансові установи, зокрема фінансові компанії, страхові посередники, ломбарди та лізингодавці.
Коментарі - 10
Корпорация Рошен тоже неплохо развивается
и даже тратит деньги на инвестиционные проекты…
Даже с 70-ти летием толком никто не поздравил,
не говоря уже о подарках...
Так что скоро и батю увидим. Будет зеле советы давать :)
такое знаковое для всей страны интервью...
Если и увидим Азирова с Яныком
в украинском политикуме в Киеве,
то не раньше весны.
Они не первоочередники на прививку «Спутником V»,
а без этого их из РФ в Киев не выпустят - их жизнь очень дорого
обошлась и РФ и Украине, чтобы их здоровьем рисковать...
Каким боком названные тобой люди к этой теме — только одному тебе известно, тебе и марсианам ;)
«В 2015-2016 гг был громкий скандал, что эта сеть работает без кассовых аппаратов.»
Ну сколько можно генерить всевозможные фейки на финансовом форуме…
Что самое удивительное в этом скандале, что по действующему законодательству все обменные пункты обязаны применять в своей работе кассовые аппараты (регистраторы расчетных операций – РРО)
начиная с даты 17 декабря 2016 года.
Возможно и поэтому словам Елены1997 на форуме Минфина нет веры — ведь что ни напишет,
а по факту откровенная фигня получается…
Справочно:
«Финансовые учреждения должны применять РРО при осуществлении валютно-обменных операции с 17 декабря 2016 года. Это касается финансовых учреждений, их обособленных подразделений и пунктов обмена валюты (и не касается касс банков). Требование распространяется как на те финансовые учреждения и пункты обмена валют, которые сегодня уже осуществляют валютно-обменные операции, так и на те, что планируют начать свою работу», – пояснили в Нацбанке.
P.S. Елена1997 конечно может написать, мол какая разница — 2015 год или 2021 год — главное, что виноват в этом лично Турчинов…