Голова Правління ПроКредит Банку: Ми йдемо до Європи, а там фінмон жорсткіший, ніж в Україні

Про фінмон

Пане Олександре, почнімо з питання, яке останнім часом залишається в топтемах обговорень наших читачів і чи не найчастіше стає причиною непорозумінь між банками та їхніми клієнтами — фінмоніторингу. Поясніть, будь ласка, чому банки блокують рахунки звичайних клієнтів?

У клієнтів, які мають підтверджені доходи, взагалі не має виникати ніяких проблем. Вимоги фінмоніторингу щодо приватних переказів починаються від значних сум. Як багато людей в Україні щомісяця переказує членам родини понад 100 тисяч гривень? Це дуже обмежена кількість людей. Навіть якщо сума більша, треба просто підтвердити походження цих коштів. Проблеми виникають у тих, хто не може підтвердити доходи або приховує бізнес-операції за приватними переказами.

Щодо блокувань, банк зобов’язаний вивчати економічну суть операцій. Якщо у вас були надходження по 20 чи 50 тисяч гривень на місяць, а тут раптом на рахунок прийшов мільйон, це виглядає дивно. Банк мусить розібратися, що це за гроші, і до з’ясування обставин кошти дійсно можуть бути заблоковані.

Наші читачі говорять, що останнім часом банки надмірно перестраховуються — запитують купу додаткових документів або взагалі відмовляють у проведенні певної операції.

Важливо розуміти, що вся відповідальність за операцію лягає на банк. Штрафи за недотримання банком правил фінансового моніторингу досить високі. Щоб мінімізувати ризик проведення сумнівної операції, ми змушені ставити клієнту додаткові запитання та отримувати підтверджувальні документи. Для банку цей процес також нелегкий: це додаткові витрати на персонал, інфраструктуру, ІТ та інше, але ми всі зобов’язані це робити. Питання відмивання коштів і легітимності переказів під час війни особливо важливе.

Ми йдемо до Європи, а там фінансовий моніторинг ще жорсткіший, ніж в Україні. Якщо ми хочемо жити цивілізовано, то варто звикати до цього.

Чи часто у вашому банку розривають ділові відносини з клієнтами. Можете назвати конкретну кількість таких випадків?

Рішень про припинення або відмову від встановлення ділових відносин насправді небагато. У минулому місяці таких випадків було 19.

Про стан банківської системи

Наша банківська система багато в чому унікальна. Вона не тільки адаптувалася до воєнних умов, а й ставить нові рекорди прибутковості. Ще одна цікава статистика — скорочення так званих «поганих» кредитів. За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі України станом на 1 вересня 2025 року становила 25,35 % порівняно з 33,11 % роком раніше. Поясніть, за рахунок чого відбулося таке скорочення, адже через війну кредитні ризики зросли в рази?

Цей тренд має кілька пояснень. По-перше, банки відновили активне кредитування, фокусуючись на надійних клієнтах, що покращує загальну якість портфелів. По-друге, ведеться активна робота з проблемними позичальниками через реструктуризації. По-третє, важливу роль відіграють державні програми підтримки, як-от портфельні гарантії, які стимулюють кредитування. І нарешті, з моменту вторгнення РФ минуло достатньо часу, щоб банки почали списувати безнадійну заборгованість, що формально «очищує» баланси та зменшує показник NPL.

Статистика показує, що частка строкових депозитів у системі повільно скорочується. Люди вважають за краще тримати гроші на поточних рахунках. Чи несе це ризики для банків?

Ми вважаємо поточний розподіл клієнтського фондування природним в умовах воєнного стану. У нашому банку, наприклад, строкові депозити становлять 35 % у структурі фондування, і ми не бачимо в цьому суттєвого ризику. Ми спостерігаємо постійне зростання обсягу клієнтських коштів, особливо в гривнях, а залишки на поточних та ощадних рахунках залишаються стабільними.

Водночас важливо розділяти структуру фондування за типами клієнтів. Для юридичних осіб миттєвий доступ до коштів є критично важливим, оскільки це їхній обіговий капітал. Тому в них переважають поточні рахунки. А от фізичні особи демонструють високу довіру до строкових депозитів: у нашому банку 78 % фондування від фізосіб у гривнях — це саме строкові вклади. Отже, зменшення загальної частки строкових депозитів не є критичним ризиком, а лише фактором, який банки враховують у моделях керування ліквідністю.

Банківська система залишається суперліквідною, проте ми фіксуємо зниження нормативу адекватності регулятивного капіталу в системі, тобто знижується частка власних коштів банків. Чи не свідчить це про проблеми зі стійкістю?

Коментувати всю систему складно, але на прикладі нашого банку можу сказати, що це не є негативним сигналом. Навпаки, це може свідчити про зростання обсягу активів, зважених на ризик, насамперед через нарощення кредитних портфелів. Тобто банки почали повертати капітали в реальний сектор економіки. У нашому банку зниження нормативу пояснюється саме цією динамікою, а сам регулятивний капітал у першому півріччі навіть зріс. На загальносистемний показник, імовірно, вплинули такі чинники, як запровадження 50 % податку на прибуток і збільшення заборгованості держави за програмою «5−7−9 %», що вираховується з капіталу.

Які ключові ризики для банківського сектору України ви бачите сьогодні та в найближчі роки?

Ключовий — це геополітичний, тобто воєнний ризик. Це «корінь зла», з якого ростуть усі інші ризики. Розширення зони бойових дій прямо загрожує втратою заставного майна та зниженням платоспроможності позичальників.
Окрім нього, я б додав регуляторно-податковий ризик. Невирішене питання щодо ставки податку на прибуток — 25 % чи 50 % — створює високу невизначеність і турбує всіх учасників ринку, від засновників до регулятора.

У разі більш стабільної безпекової ситуації базовим ризиком стане зниження прибутковості банківської системи через тренд на зменшення відсоткових ставок, що створить тиск на маржу. Окремо варто відзначити дефіцит кваліфікованої робочої сили, який посилюється через міграцію, мобілізацію і демографічні зміни.

Нині зростання обсягів кредитування забезпечується в основному за рахунок державних програм. Чи є варіанти і можливості стимулювати банки активніше нарощувати власне кредитування?

По-перше, на мою думку стимулювання має тимчасовий і несистемний ефект. Стимулювання кредитування має бути сфокусованим на певні категорії клієнтів, сектори чи, для прикладу, прифронтові території.

По-друге, я переконаний, що банки й самі хочуть зростати за обсягами кредитування. Питання в попиті на кредитування від клієнтів. Він менший за пропозицію. Конкуренція між банками за хорошого клієнта висока. Зазвичай, у хорошого клієнта на столі 3−4 пропозиції від різних банків, серед яких клієнт обирає.

Нещодавно НБУ зберіг облікову ставку на поточному рівні. На ваш погляд, чи виправдана така політика «дорогих грошей» для стримування інфляції?

Так. У поточних умовах банки можуть пропонувати клієнтам ставки за строковими депозитами, які перевищують рівень інфляції. Це зберігає привабливість заощаджень у гривнях, стримує попит на іноземну валюту, знижує тиск на міжнародні резерви та обмежує імпортну інфляцію.
З іншого боку, бізнес має можливість користуватися державними та міжнародними програмами підтримки кредитування, що компенсує частину відсоткових витрат. Тому в умовах невизначеності збереження облікової ставки на поточному рівні є виправданим кроком.

Про перспективи банківської системи

В Україні загальні активи банківської системи складають приблизно 60 % ВВП, це один з найнижчих показників у світі. Працюючий кредитний портфель складає приблизно 15 % від ВВП. Чи зможе така банківська система підтримувати економічне зростання та відбудову країни у великих обсягах після закінчення війни і яким ви бачите вихід із цієї ситуації?

По-перше, для будь-якого розвитку потрібен сталий, впевнений мир. Усе, що відбувається тепер — це підтримка наявного рівня економіки.

По-друге, я вважаю, що навіть поточна банківська система має серйозний запас для зростання. Наприклад, наш банк легко може збільшити свій кредитний портфель удвічі за умов миру. Наші резерви тепер складають 130 млн євро при портфелі 550 млн, тоді як до вторгнення резерви були 42 млн при портфелі 800 млн. З дозволу регулятора після настання миру значна частина цих резервів може бути вивільнена і спрямована на кредитування.

По-третє, без міжнародної допомоги нам буде дуже складно. Хороша новина в тому, що багато міжнародних партнерів і фондів готові брати участь у відбудові України, вже є підготовлені проєкти. Всі чекають лише миру. Я впевнений, що наша банківська система впорається.

Які основні тренди, на вашу думку, визначатимуть розвиток банківської системи України найближчими роками?

Перший тренд — це євроінтеграція. Банківська система найшвидше серед усіх галузей впроваджує реформи та адаптується до європейських вимог. Це нелегко, вимагає багато ресурсів, але ми рухаємось у правильному напрямку.

Другий тренд — це боротьба за ефективність, яка можлива лише через автоматизацію та диджиталізацію. На ринку праці основна проблема — це людський ресурс, тому наймати більше людей буде складно. Все буде вирішуватись через технології.

Третій тренд — підвищення конкуренції та можлива консолідація ринку: поглинання більшими банками менших. Окремою проблемою залишається дуже велика частка державних банків у секторі.

Ви говорите про консолідацію ринку, поглинання більшими банками менших. Чи бачите ви потенціал для залучення нових міжнародних інвестицій у банківський сектор України, чи цікавий український банківський сектор іноземним інвесторам?

Це дуже складне питання. Без сталої безпекової ситуації черги з нових інвесторів у нас не буде. І це стосується не лише банківського сектору.
Також нікуди не поділось наше «домашнє завдання» про рівень корупції, якість судової системи, прогнозованість податків, захищеність прав власності. Над цим треба працювати. Без суттєвого прогресу по цих питаннях сподіватися на нові інвестиції, як на мене, марно.

Про роботу ПроКредит Банку

Раніше ви заявляли про плани збільшити кредитний портфель. Чи вдається виконувати цей план і за рахунок чого?

Так, згідно з бізнес-планом на 2025 рік, ми планували зростання на 9,1 %, але вже станом на кінець вересня зростання становить 11,2 %. Основні драйвери — це інвестиції клієнтів в енергетику для власного споживання, нове обладнання, сільгосптехніка. Бізнес адаптувався до сьогоднішніх реалій і готовий інвестувати в нові проєкти.

Яка ваша цільова аудиторія та ключові сегменти кредитування?

Якщо ми говоримо про бізнес-клієнтів, то ми спеціалізуємося саме на малому та середньому бізнесі. У нас немає великого корпоративного сегмента та державних компаній на обслуговуванні. Так само ми не працюємо з дуже дрібними підприємцями, фінансову звітність яких важко проаналізувати. Наша сильна сторона — це кредити від 50 тисяч євро до 10 мільйонів євро. У цьому сегменті ми почуваємося дуже комфортно.

Щодо галузей, то насамперед це агросектор, який складає майже половину нашого портфеля. Також для нас дуже цікавий сегмент, де ми вважаємо себе експертами, — це альтернативні види енергетики та виробництво. Далі вже йдуть послуги, транспорт, логістика, але їхня частка в портфелі значно менша.

Які саме проєкти вам цікаві?

Ми готові розглядати весь спектр потреб клієнтів — від поповнення оборотних коштів до інвестиційних кредитів. Особливо комфортно ми почуваємося у сфері «зеленого» кредитування. Це фінансування проєктів, пов’язаних із сонячними електростанціями, біогазовими установками та іншими об'єктами зеленої енергетики. У нас тут потужна експертиза і дуже привабливі пільгові умови — інвестиційні кредити строком до 10 років, що можуть запропонувати не всі банки в Україні. Це стосується не лише «зелених» проєктів, а й інвестицій в основні засоби. Наприклад, завдяки співпраці з програмою від ЄБРР ми можемо запропонувати клієнтам кредити з нижчими вимогами до забезпечення та кредити з грантовою компонентою.

Як ви відбираєте клієнтів для кредитування?

Особливість нашої бізнес-моделі в тому, що ми майже вручну відбираємо своїх клієнтів. Наша мета — надавати дійсно високоякісний та надійний сервіс, тому нам підходять далеко не всі.

Нас приваблюють бізнеси, які розвиваються. Якщо це сімейний бізнес — для нас це одразу хороший показник. Це люди, які живуть своєю справою. Звичайно важливі ділова репутація власників, прозорість звітності компанії та її фінансова стабільність.

Окрім фінансових показників, на які ще аспекти діяльності бізнесу ви звертаєте увагу при кредитуванні?

Ми дуже прискіпливо ставимося до того, кого ми кредитуємо. Ми аналізуємо, як наші клієнти відповідають екологічним і соціальним стандартам: куди вони зливають відходи, чи мають усі ліцензії, як утилізують сміття, які в них умови праці для працівників.

Цей підхід був впроваджений під впливом нашої материнської компанії задовго до того, як цього почали вимагати міжнародні фінансові партнери. Сьогодні це дає перевагу нашим клієнтам: вони вже підготовлені до високих європейських вимог і не відчувають шоку від запитань, наприклад, про захист прав своїх працівників.

У банку ми також стежимо за власними екологічними стандартами. У нас є спеціалізований відділ, який контролює власне споживання води та електроенергії, використання мийних засобів, а також ми встановили сонячні електростанції на дахах наших будівель.

За свіжою статистикою НБУ, у ПроКредит Банку за останні вісім місяців несуттєво скоротилася кількість приватних вкладників і загальна сума розміщених ними коштів. Чи цікаво вам нарощувати обсяги депозитів приватних клієнтів (якщо так, що будете для цього робити) чи ви робите ставку на корпоративний сегмент?

Нам дуже цікаві приватні вкладники. Більш того, я вважаю, що ми один з найкращих банків для заощаджень. В нас є унікальне поєднання німецької надійності, привабливої відсоткової ставки, зручність для клієнтів і високий сервіс.

Майже половина наших клієнтських фондів у нас саме від приватних клієнтів.
Наші значні інвестиції в розробку нового мобільного застосунку прямо свідчать про намір активно нарощувати кількість приватних клієнтів.
Також ми вже пропонуємо кредити для фізичних осіб на ремонт, купівлю авто чи енергоефективність, де клієнт отримує попереднє рішення за 24 години.

Як повномасштабне вторгнення вплинуло на кадрову політику банку? Чи відчуваєте ви дефіцит персоналу?

Знаходити кваліфікований персонал стало важче, але ми пристосувалися і тепер почуваємося сильнішими, ніж у 2022 році. Ми використовуємо нові програми навчання, більш креативний та агресивний пошук кандидатів, робимо великі інвестиції в молодь, даємо їй більше шансів. Кожен третій наш працівник прийнятий на роботу після лютого 2022 року. Ми їх навчили, і вони вже успішно працюють.

У багатьох банків велика мережа відділень. Яка ваша стратегія щодо фізичної присутності та обслуговування клієнтів?

Ми обрали модель дистанційного обслуговування ще багато років тому, приблизно у 2017−2018 роках. У нас немає класичної мережі відділень. Усі продукти онлайнові, договори підписуються цифровим підписом, ідентифікація проходить через застосунок, відеозв'язок чи «Дію». Клієнту не обов’язково приїжджати до нас, щоб відкрити рахунок. Від паперових платіжок ми відмовилися років десять тому.

Разом з тим, наприклад, оновлення вашого мобільного застосунку тривало майже два роки. Чому?

Оскільки ми є частиною великої міжнародної групи, усі наші інновації проходять довший шлях. Наша материнська компанія приділяє надзвичайну увагу безпеці, адже кошти клієнтів — це величезна відповідальність. Для нас безпека застосунку завжди має більшу вагу, ніж його функціональна зручність.

З іншого боку, ми працюємо на дуже конкурентному українському ринку, де цифрові продукти часто кращі, ніж у більшості країн Європи. Тому ми мали знайти баланс між жорсткими вимогами німецької материнської компанії щодо безпеки і динамікою нашого ринку.

Процес трохи затягнувся через повномасштабне вторгнення, коли довелося займатися іншими справами. Але тепер проєкт нарешті завершується. 13 жовтня вийшов наш оновлений застосунок. Ми прислухалися до побажань наших клієнтів, які давно просили про зміни. На наш погляд, він буде значно кращим, і поточні клієнти це одразу відчують. Ми прагнемо наблизитись до лідерів ринку.

Над якими новими продуктами та сервісами ви працюєте тепер і які креативні методи залучення клієнтів використовуєте?

Окрім оновленого мобільного застосунку для фізичних осіб, ми активно працюємо над покращенням інтернет-банкінгу для юридичних осіб. Є багато ідей, як вдосконалити клієнтський досвід.

Цього року ми також запускаємо дуже цікавий креативний проєкт — ProConnect. Оскільки наша банківська група працює в багатьох країнах (Болгарія, Румунія, Німеччина, Грузія, Молдова тощо), ProConnect буде цифровою платформою, де наші поточні бізнес-клієнти з усіх цих країн зможуть знаходити партнерів, обмінюватися досвідом чи шукати обладнання. Ми вважаємо, що це буде дуже цікаво для тих, хто планує розпочати зовнішньоекономічну діяльність. Робота через сестринські банки значно спрощується: легше відкрити рахунки, нижчі комісії за перекази тощо.