НБУ несподівано для ринку знизив облікову ставку: як банки змінять умови кредитування

Облікова ставка знижується: чому кредити для бізнесу дешевшають повільно

Після початку повномасштабного вторгнення більшість фінустанов, якщо не згорнули повністю, то, принаймні, сильно пригальмували кредитування економіки: за підсумками 2022 року, загальний кредитний портфель скоротився на 1,4% (до 1,1 трлн грн). Кредитний ризик зашкалював, та й попит із боку позичальників був вкрай малим через тотальну невизначеність. Тож банки сконцентрувалися на вкладеннях у депозитні сертифікати Нацбанку та в урядові ОВДП.

Але з другого півріччя 2023 року кредитний ринок почав поступово оживати, насамперед, за рахунок держпрограм. Фінансисти поступово поверталися до кредитування, в тому числі завдяки зниженню облікової ставки Національного банку, а також зменшенню цін на кредити.

«Зниження облікової ставки дозволяє банку залучати дешевший ресурс на ринку через відповідне зменшення ставок за депозитами. А це, зі свого боку, знижує вартість кредитів для бізнес-клієнтів», — пояснила «Мінфіну» членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за направлення ММСБ Наталія Буткова-Вітвіцька.

Торік НБУ чотири рази знижував облікову ставку:

• липень — з 25% до 22%;
• вересень — 20%;
• жовтень — 16%;
• грудень — 15%.

Цього тижня регулятор здивував ринок першим зменшенням облікової ставки і у 2024 році: з 15 березня до 14,5% річних. При тому, що раніше керівництво НБУ відкрито заявляло, що налаштоване переглядати свою ставку не раніше травня, із чим, до речі, погоджувалась більшість аналітиків.

Але одночасно банкіри не припиняли говорити про вищий кредитний ризик у воєнний час (порівнюючи з мирними часами), тож пропорційного здешевлення позик на 10% річних бізнес не побачив.

Наприклад, керівник управління розробки інструментів для бізнесу Департаменту розвитку бізнесу та міжнародного партнерства АТ «Кредобанк» Наталія Згоба повідомила, що фінустанова двічі у 2023 році знижувала вартість кредитів для підприємств, загальне здешевлення становило 2% річних. Наразі там фінансують компанії за такими цінами:

• за програмами для малого та середнього бізнесу — 20% річних;
• за програмою КОРПО (більші корпорації) — 18% річних.

«Зниження облікової ставки НБУ не позначилося на документарних операціях та на кредитах, які видавалися за держпрограмою „Доступні кредити 5−7−9%“. Оскільки за цими продуктами відсоткова ставка не мала прив'язки до розміру облікової ставки», — уточнила Згоба.

Але саме в рамках цієї урядової програми видавалася абсолютна більшість позик українському бізнесу.

«У нашого банку близько 87% кредитів бізнес-клієнтам надаються за „5−7−9%“. З огляду на те, що у довгостроковій перспективі частка кредитування в рамках цієї пільгової програми скорочуватиметься і приводитиметься до ринкових умов, вплив облікової ставки матиме ефект на більшість кредитних програм банку», — запевнила Буткова-Вітвіцька.

Це стосується не лише державного Ощадбанку, а й багатьох комерційних структур.

«Розвиток банківського кредитування у 2023 році багато в чому став можливим завдяки участі банків у держпроєктах, таких як „5−7−9%“, „єОселя“, „Енергодім“, „Доступний факторинг“, „Доступний фінансовий лізинг 5−7−9%“ тощо. За нашою оцінкою, понад 80% усіх банківських кредитів було видано під реалізацію державних кредитних програм», — підтвердила нам директор департаменту малого та середнього бізнесу Глобус Банку Оксана Шульга.

Читайте також: Будинок під Києвом через «єОселя»: які варіанти пропонують забудовники

Дорогі автокредити та держіпотека

Чинник облікової ставки грав мінімальну роль чи позначався взагалі на сегменті роздрібного кредитування. Насамперед, маються на увазі кредитні ліміти за картками фізосіб.

«Наприклад, середні ставки за новими кредитами у гривні у грудні 2021 року становили 32% річних, у грудні 2022 року — 35,1%, а у грудні 2023-го — 33,7%», — розповів «Мінфіну» директор департаменту корпоративних ризиків Райффайзен Банку Олександр Міцура.

Серед додаткових чинників, які стимулювали попит на кредити з боку населення, він назвав іпотечну держпрограму «єОселя». За даними Мінекономіки, у її рамках у 2023 році було видано кредитів на 8,85 млрд грн, а з початку запуску «єОселі» — на понад 10 млрд грн; у різних регіонах кредитне житло змогли придбати 6,7 тис. сімей.

Автокредитування розвивалося, переважно, за рахунок вдосконалення спільних із автодилерами програм та зниження ставок.

«У 2023 році зниження ставок за автокредитами склало в середньому 2−3%, за загальним іпотечним програмам банків і девелоперів — 3%», — уточнила Оксана Шульга.

Середня вартість автокредитів була в таких діапазонах:

• нові машини з автосалонів — 14−17% річних;
• авто з пробігом — 17−20% річних.

Це розцінки без урахування додаткових витрат та вартості страховки КАСКО, обов'язкової у таких випадках. Із ними все виходило набагато дорожче: для нових авто — 33−35%, для вживаних машин — 44−46% річних.

«Мінфін» узагальнив фактори, які стали ключовими для розвитку кредитного ринку у 2023 році:

• зміна облікової ставки Нацбанку;
• розмір депозитних ставок, вартість фондування;
• наявність пільгових та грантових програм;
• наявність забезпечення за кредитами чи доступних лімітів за держгарантіями;
• розширення співробітництва з продавцями техніки, автомобілів, готових компенсувати частину вартості кредитів для нарощування продажів;
• певна стабілізація лінії фронту, що формує оцінки позичальників щодо подальших планів.

«Треба визнати, що джерело спільної проблеми — війна. Обмежене споживання та прагнення формування заощаджень — абсолютно природна поведінка під час високої невизначеності. З цього погляду, ефективність будь-яких інструментів та дій, спрямованих на стимулювання попиту, є дуже обмеженою», — резюмував «Мінфіну» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Читайте також: Не більше 1% на день, заборона на позики ігроманам та допкомісії: як зміняться кредити МФО

Людей збираються активніше кредитувати

у 2024 році банки збираються розвивати всі напрями. Але великої віддачі все ж таки чекають від населення, тому фізособам активніше пропонуватимуть різні види кредитів, хоча приватні позичальники зараз теж не особливо схильні навішувати на себе нові кредити.

«Бізнес, за винятком окремих напрямків, перебуває в режимі очікування, населення після невеликого підйому споживчих настроїв у середині минулого року зараз знову більш схильне до накопичення та мінімізує витрати. Це підтверджується і статистикою Національного банку: кредитний портфель юридичних осіб за рік скоротився, а депозитний — значно зріс. Кредитний портфель фізичних осіб трохи зріс — за рік на 5,7%, депозитний же збільшився на понад 16%», — зауважив Світек.

Людям активно пропонуватимуть невеликі карткові кредити/ліміти на невеликі суми — 60−100 тис. грн. І рідше, переважно перевіреним клієнтам, — позики на 200−300 тис. грн.

«Основним драйвером збільшення кредитного портфеля стане корпоративний бізнес та малий/середній бізнес — приріст на 25%. Проте, роздрібний бізнес залишається одним із пріоритетних напрямів нашої діяльності — приріст портфеля фізичним особам запланований на рівні 80%. При цьому ми бачимо активізацію ринку роздрібного кредитування, що нарощується з кожним місяцем», — розповів «Мінфіну» про плани своєї фінустанови голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.

Оксана Шульга підрахувала, що у 2023 році кількість споживчих кредитів зросла на 50%.

«А у 2024 році кількість виданих споживчих кредитів, порівнюючи з 2023 роком, може зрости, щонайменше, в 1,5−2 рази, і досягне довоєнних значень», — вважає вона.

Йдеться як про кредитні ліміти на картах, так і про споживчі кредити на придбання різноманітних товарів (спільні проєкти банків/продавців). Останні, як і раніше, затребувані, банкіри обіцяють їх підлаштовувати під потреби позичальників.

«У структурі кредитів на купівлю товарів понад 70% складає придбання побутової техніки (від домашнього начиння до гаджетів), 20% припадає на меблі та близько 10% — це інші товари (професійне приладдя для сантехнічних, електротехнічних, сільськогосподарських та інших робіт)», — уточнила Шульга.

Іван Світек чекає на активний розвиток у 2024 році двох видів кредитів, популярних зараз у Європі та США:

• BNPL (Buy now pay later) — короткостроковий кредит на купівлю товарів (найчастіше в онлайні) без укладання договору та додаткових комісій, які за покупця платить магазин.
• EWA (Earned Wage Access) — ранній доступ людей до своїх зарплат за фіксовану плату. Людина може отримати раніше, наприклад, на 5−7 днів, частину своєї зарплати на картку, але платить за це не кредитний відсоток, а фіксовану абонплату.

Також фінансисти обіцяють продовжувати розвиток своїх програм в автокредитуванні, особливо на фоні стабільного попиту на машини, попри війну. Передбачається, що, більшою мірою, вони будуть розраховані на автосалони та нові іномарки, і меншою — на авто з пробігом.

А ось з іпотекою банки продовжать розраховувати, здебільшого, на державу та програму «єОселя».

«Найболіснішим місцем банківського кредитування залишається іпотека, адже, наприклад, лише 7 банків беруть участь у «єОселі» уряду, а власні іпотечні програми діють лише в декількох банках», — констатує Оксана Шульга.

Читайте також: Як підвищити шанс на отримання кредиту від «єОселя»: 5 порад від банкірів

Кредити на розмінування та інші ідеї

Низка банків планують зробити у 2024 році наголос на кредитуванні малого та середнього бізнесу. При цьому намагатимуться активніше залучати кошти, кредитні лінії глобальних організацій чи держави, щоб розділити з ними кредитні ризики.

«Особливу увагу ми приділятимемо кредитуванню юросіб, включаючи сегмент середнього та малого бізнесу. Плануємо збільшити кредитний портфель удвічі. Потенціал зростання кредитних активів спостерігається у розподілі ризику по Supranationals, таким як ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку), або гарантіям від держави. Основним викликом залишається ситуація на фронті та її ймовірна ескалація», — зазначив директор центру роботи з локальними компаніями департаменту корпоративного бізнесу Ukrsibbank BNP Paribas Group Ігор Лохов.

Важливість співпраці з іноземними фінансовими організаціями відзначила Наталія Згоба з Кредобанку, уточнивши також зацікавленість бізнесу, який зможе розраховувати на закордонні гранти.

«У 2024 році плануємо розширювати міжнародну підтримку, що принесе додаткові переваги у фінансуванні бізнес-клієнтів, у тому числі залучення грантових програм, підтримку окремих галузей тощо», — зауважила вона.

У Райффайзен Банку пообіцяли збільшити ліміти щодо програм ЄБРР, Європейського інвестбанку, DFC (US International Development Finance Corporation) та USAID. Що дозволить збільшити обсяги кредитування бізнесу.

«У 2024 році за сприятливих економічних умов (наприклад, за подальшого зниження облікової ставки до 14−12%) ставки за кредитами для малого/середнього бізнесу можуть скоротитися ще на 2−3% — до 15−17% річних, що суттєво вплине на популярність таких кредитів у бізнесу», — вважає Оксана Шульга.

Очікується, що найпопулярнішими будуть кредити до 2−3 млн грн терміном до 5 років із щомісячним погашенням. Активний попит зосередиться на придбанні комерційного транспорту, сільгосптехніки (тягачів, тракторної техніки, косарок, сівалок тощо), професійного стоматологічного обладнання.

Найбільшого попиту на кредити очікують від сільського господарства, переробної промисловості, логістики та військово-промислового комплексу.

«Галузь ВПК нова для банку, але ми вже почали роботу і плануємо подальший активний розвиток у цьому напрямі, зосередивши свою увагу на комерційних виробниках продукції для потреб військових. Вони вже почали з'являтися», — розповів Сергій Панов із Банку Кредит Дніпро.

Олександр Міцура з Райффайзен Банку виділив два ключові ризики для кредитування у 2024 році: по-перше, продовження військових дій, у ході яких залишається сподіватися на перевагу ЗСУ, по-друге, своєчасне отримання Україною міжнародної фіндопомоги від США та інших партнерів — не менше ніж $38 млрд, що важливо для утримання макрофінансової стабільності.

А також виділив основні ризики для української агрогалузі, яка займає понад 60% у структурі нашого експорту, та сильно впливає на економіку країни загалом:

• Безперебійне функціонування зернового та гуманітарного коридору для продовження агроекспорту (відвантаження у грудні 2023 — січні 2024 року на довоєнному рівні).
• Падіння світових цін на основні сільгоспкультури через високий урожай у світі, що впливає на фінпоказники локальних гравців.
• Стабільність логістичних шляхів, ризики обстрілів тощо.
• Зменшення працездатного населення через міграцію, плюс посилення мобілізації.

«Страхування воєнних ризиків послужило б значним стимулюючим фактором залучення інвестицій і зростанням кредитування реального сектору економіки», — додав Міцура.

У державному Ощадбанку повідомили про план наростити корпоративний кредитний портфель на 30%.

«У підприємців, наприклад, зараз є запит на кредитний продукт „Посівна без мін“, який ми презентували наприкінці 2023 року. Він дозволяє отримати фінансування на розмінування власних земель для відновлення господарської діяльності. Адже питання мінного забруднення полів стоїть дуже гостро. Бізнес має варіант — чекати своєї черги на розмінування від держави або прискорити життєво важливий процес посівної і діяти самотужки», — пояснила Наталія Буткова-Вітвіцька.

Читайте також: Кабмін цього року виділяє понад 40 мільярдів на допомогу українським підприємцям

Як змінюватимуться умови кредитування

Хоча 15 березня 2024 року Нацбанк зменшив свою облікову ставку з 15% до 14,5% річних, банкіри не обіцяють різкого покращення базових кредитних умов до кінця 2024 року. Насамперед, помітного зменшення кредитних ставок для кінцевого позичальника. Занадто вже незначним вважається 0,5%-е скорочення облікової ставки.

При цьому фінансисти визнають, що друге рішення Нацбанку (навздогін зменшенню обліку) — щодо зниження ставки регулятора за 3-місячними депозитними сертифікатами з 19% до 17,5% — виллється в деяке здешевлення ресурсів, тобто дохідностей за депозитами фізосіб.

«Насамперед, зниження 3-місячної ставки депсертифікату НБУ позначиться на максимальних дохідностях вкладів фізосіб. Банки більше не зможуть давати людям по 16−18%, що робили деякі структури, і спустять пропозиції до 15−16% — ми побачимо зниження „стелі“, спрацює мультиплікатор. Середня ж дохідність 12-місячних депозитів (індекс UIRD) наразі тримається на 14,13%, і може просісти на 0,5% річних, пропорційно до облікової ставки», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Здешевлення ж кредитів протягом року буде розтягнуте в часі, і, насамперед, торкнеться найменш ризикових позичальників.

«За оптимістичного сценарію, за підсумками 2024 року, зниження ставок за основними видами кредитів може становити в середньому 2−3%: автокредити, кредити для малого/середнього бізнесу, споживчі кредити», — резюмувала Оксана Шульга.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена