Нацбанк не обмежуватиме ставки за мікрокредитами. Але контролюватиме рекламу

Як регулювати ринок

«Кредити на короткий строк під високі ставки затребувані через нинішню економічну ситуацію. В тому, що існують такі кредити, я не бачу нічого поганого. Однак важливо, щоб споживачам розкривалась інформація про позику», — переконаний Бевз. 

За його словами, якщо за інформацією про ставку «О%» ховаються приховані платежі, компанія повинна платити штраф. Якщо неправдива інформація розміщується систематично – компанія втратить ліцензію.

Олександр Бевз зазначив, що позичальники не часто скаржаться на рекламу МФО: 90% скарг на кредині компанії, які зараз отримує регулятор пов'язані з небажання позичальників платити за кредитами.

«Чи повинен регулятор толерувати бажання не платити за кредитом? Я думаю, що ні. Задача регулятора — забезпечити прозоре надання послуги, прозорість інформації і адекватну поведінку гравця ринку, якщо кредит не повертається, щоб не було порушення прав громадян», — наголосив Бевз.

У вересні 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг», спрямований проти введення клієнтів в оману. Чинне законодавство вимагає від фінустанов розкривати споживачам орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту. Їх також мають інформувати про всі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної ставки.

Однак, зазначає Бевз, залишається питання, як ця інформація має відображатись у маркетингових матеріалах. Адже приймаючи рішення про отримання кредиту, позичальник частіше керується не текстом договору, а рекламою МФО.

Для того, щоб врегулювати це питання, продовжується робота над вдосконаленням законодавства. Крім цього, НБУ створив окремий підрозділ - управління захисту прав споживачів фінансових послуг. «Його головне завдання полягає в тому, щоб показати, як слід трансформувати маркетингові рішення, щоб відповідати новому законодавству», — розповів Бевз. 

Що кажуть МФО

Хоча ставки за мікрокредитами і не регулюються, вони вже знижуються, — стверджує CEO moneyveo Олена Андронікова. Це відбувається завдяки активній конкуренції на ринку. Водночас чекати, що відсотки в кредитних компаніях будуть такими ж, як у банків, не варто.

«Гроші — це товар. І у кожного товару є своя собівартість. Собівартість позик за рахунок власних коштів, а саме так працюють МФО, вища, ніж за рахунок запозичених грошей», — пояснила Андронікова.

Водночас, на її переконання, навіть високі ставки річних не наносять суттєвого удару по гаманцю позичальників. Адже в середньому МФО дають в борг 4-4,5 тис. грн на 10-15 днів. Тому, якщо за таких умов позичальнику потрібно буде заплатити 100-200 гривень відсотків, це не створить проблеми.

Читайте також: СЕО фінкомпанії Dinero: про захист прав кредиторів та позичальників

Учасники ринку не заперечують проти контроля за їхніми рекламними кампаніями. СЕО компанії Dinero Ілля Веселий переконаний, що ніхто з найбільших учасників ринку не вводить споживачів в оману, повідомляючи про ставки за кредитами. За його словами, навіть якщо новим клієнтам пропонують позику під 0% — це теж відповідає дійсності.