30 квітня 2021, 7:30 Читать на русском

Хто «лататиме» бюджет, якщо банки обмежать в покупках ОВДП

Тиждень тому голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що банки перебільшали з інвестиціями ОВДП. Гучна заява регулятора переполошила фінансовий ринок. Без ОВДП у банкірів виникнуть проблеми з прибутковістю, а у Мінфіна — з фінансування дефіциту бюджету.

Цікаво, що ще минулого року Нацбанк не бачив нічого поганого в тому, що банки вкладаються у держоблігації. Хоча тоді фінансисти куди активніше, ніж зараз, нарощували свої портфелі ОВДП. Шевченко зараз можна зрозуміти — Офіс президента вимагає нарощувати кредитування. А вкладення в ОВДП відволікають ресурс.

Але нинішню позицію Нацбанку навряд чи підтримають на Грушевського: уряду потрібно фінансувати величезний бюджетний дефіцит. А без допомоги банків, які є основними покупцями держборгу, зробити це буде ще складніше.

Втім, українські банки не планують істотно скорочувати обсяги своїх вкладень в облігації внутрішньої позики. Якщо, звичайно, Нацбанк не встановить офіційних обмежень чи заборон. «Мінфін» провів опитування фахівців банків та інвестфондів щодо цього.

Нагадаємо: тиждень тому голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що банки перевершили з інвестиціями ОВДП — вклали в них вже 39,6% депозитів банківської системи.

Після цього пішли розмови про можливі обмеження з боку регулятора на придбання державних паперів. Але фактичних заборон так і не було встановлено. Банки можуть продовжувати покупки ОВДП, і фактично це роблять.

За минулий тиждень вкладення банків у держоблігації збільшилися ще на 4,7 млрд грн. Тобто вони викупили всі нові випуски Мінфіну (розміщення 20 квітня на 4,6 млрд грн) і ще придбали трохи паперів на вторинному ринку.

На 23 квітня 2021 року в обігу перебувало держоблігацій приблизно на 1 трлн грн. Найбільший портфель у банків — на 522,9 млрд грн, вкладення інших учасників набагато менше:

  • банки — 522,9 млрд грн (52% загального портфеля);
  • Нацбанк — 320,9 млрд грн (32%);
  • нерезиденти — 95,8 млрд грн (9,6%);
  • юрособи — 44,96 млрд грн (4,5%);
  • фізособи — 15,5 млрд грн (1,6%);
  • територіальні громади — 0,266 млрд грн (0,3%).

Експерти прогнозують збільшення банківських інвестицій в ОВДП ще на 15%.

«З огляду на позитивну динаміку коштів клієнтів у банківській системі, підвищення ставок при первинному розміщенні паперів через зростання облікової ставки, а також з урахуванням планів Мінфіну з розміщення ОВДП до кінця року, можу припустити, що вкладення банків у даний інструмент до кінця 2021 року збільшаться до загального обсягу близько 600 млрд грн», — спрогнозував «Мінфіну» директор департаменту ризик-менеджменту ПуАТ «КБ «Акордбанк» Микола Войтків.

Навіщо НБУ хоче скоротити банківські покупки облігацій

Навряд чи в Національному банку хтось вірив, що фінустанови згорнуть покупки ОВДП. Чиновники хочуть, щоб банки лише трохи пригальмували з їх купівлею. Ймовірно, з трьох причин:

  • Регулятор хоче, щоб банки більше уваги приділяли кредитуванню економіки.

  • Для мінімізації ризиків банківського сектора. НБУ хоче, щоб підопічні більше уваги приділяли альтернативним інструментам: муніципальним і корпоративним облігаціям.

  • Щоб показати всім, що Національний банк виступає проти фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісійних джерел.

«Така концентрація активів у банківській системі, як мінімум, повинна турбувати регулятора. Це негативний тренд, з точки зору бізнесу, який, по суті, конкурує з державою за ресурси банків. Що врешті-решт змушує владу перенаправляти їх частину в програми підтримки. І в остаточному підсумку призводить до зростання вартості ресурсів, погіршення доступу до них для реального сектора», — визнав у розмові з «Мінфіном» голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов.

Нещодавно Нацбанк в одному зі своїх листів до банків (№ 20−0006/33141) закликав підопічних рідше звертатися за довгостроковими кредитами рефінансування (на 5 років), за які вони скуповують держоблігації, і більше користуватися своїми внутрішніми ресурсами.

Таким чином регулятор намагається скоротити/згорнути практику прямого вливання свого рефінансу в ОВДП, яку ряд банків поставили на потік: беруть нацбанківський кредит під облікову ставку (7,5%) і купують держоблігації Мінфіну під 11,5−12,5% річних. Досі кредити рефінансування лилися рікою: з початку 2021 року Нацбанк видавав 5-річні кредити 4 рази і сукупно профінансував банки на 22,7 млрд грн.

Тепер же регулятор чітко заявив, що банкам потрібно активніше користуватися своїми ресурсами. Хочете скуповувати ОВДП — активніше збирайте депозити. Такий підхід дозволить НБУ зменшити обсяги рефінансування, ефективніше стримувати зростання інфляції: в березні її індекс підвищився з 7,5% до 8,5%.

Чому банки скуповують ОВДП

Те, що банки активніше/охочіше кредитують Мінфін (скуповують його ОВДП), ніж підприємства і населення — це факт. З останнього звіту Нацбанку видно, що загальний кредитний портфель банківської системи за перший квартал 2021 року зріс лише на 3,2 млрд грн (на 0,3%, до 951,6 млрд грн), а портфель держоблігацій за цей же час — на 10,2 млрд грн (на 1,98%, до 524,7 млрд грн).

Правда, минулого року вкладення банків в ОВДП збільшувалися набагато швидше.

«За 2020 рік портфель ОВДП у банків збільшився на 183 млрд грн до 519 млрд грн. На більшу суму», — уточнив «Мінфіну» директор департаменту казначейства і фондових ринків Правекс Банку Артем Красовський.

Вкладатися в ОВДП банкам вигідно.

«ОВДП є одним з основних вкладень, що дозволяє банкам отримувати непоганий дохід. Також вони є тим ліквідним інструментом, за допомогою якого банки можуть залучити кошти як на ринку, так і за кредити рефінансування від НБУ», — пояснив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

У держоблігацій для банків як мінімум чотири переваги, в порівнянні з класичним кредитуванням бізнесу:

  1. Вища чиста дохідність, з урахуванням високих витрат на видачу кредитів (менеджмент, зміст відділень та ін.), резервування і можливу претензійну роботу зі стягнення в майбутньому.
  1. Менші ризики: уряд жодного разу не реструктуризував ОВДП в той час, як неплатежі за корпоративними кредитами і реструктуризацією — поширена практика.
  1. Велика функціональність: ОВДП можуть служити інструментом для операцій з рефінансування, під них можна оперативно отримати недорогий нацбанківський кредит.
  1. Вища ліквідність: якщо буде потрібно, держоблігації можна продати і отримати живі гроші, чого не зробиш з кредитом — його продовжать гасити за графіком.

Фінансисти запевняють, що кредитування може розвиватися швидше, ніж вкладення в папери, у міру зниження захворюваності коронавірусом і стабілізації економіки.

«Більше року, перебуваючи в перманентних карантинах, банки не завжди розуміли, якому з бізнесів вони могли б довірити гроші. З цієї причини часто обирали і продовжують обирати більш перевіреного і надійного позичальника в особі Міністерства фінансів», — пояснив «Мінфіну» ситуацію начальник управління казначейських операцій Банку Кредит Дніпро Юрій Гриненко.

Активне кредитування економіки стримує ряд старих проблем.

«Це відсутність платоспроможних позичальників, слабкий захист кредиторів, неврегульованість і непрозорість ринку новобудов тощо. Динамічний розвиток кредитування неможливий без реалізації заходів щодо зниження ризиків кредитування і структурних реформ», — запевнив «Мінфін» заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак.

Банкіри не обіцяють кредитного буму без серйозних змін правил і додаткових стимулів. Навіть запуск ринку землі може не допомогти. Зовсім нещодавно фінансисти говорили про свою готовність з літа кредитувати середніх і малих фермерів під заставу наділів. Але зараз все більше в цьому сумніваються. Після попередніх напрацювань стало зрозуміло, що у багатьох аграріїв будуть проблеми з документами, і вони не зможуть оформити позики.

Тож про скорочення вкладень банків в держоблігації поки що говорити зарано.

«Банки можуть почати скорочувати свої портфелі ОВДП тільки в разі зниження дохідності у відношенні до альтернативних інструментів (або збільшення дохідності альтернативних інструментів), або збільшення ризиків (зниження ризиків альтернативних інструментів). Але поки що це малоймовірно», — вважає Артем Красовський.

Зрозуміло, якщо Нацбанк не почне вводити обмеження на покупку паперів Мінфіну. Або зробить такі інвестиції менш привабливими, наприклад, змінивши вимоги щодо резервів, нормативів тощо.

Хто купить держборг замість банків

Найбільшими покупцями держоблігацій в Україні є банки та іноземці (Нацбанк залишається за дужками через пряму законодавчу заборону на купівлю ОВДП).

Після дестабілізації на Донбасі і загострення військово-політичного протистояння з РФ нерезиденти згорнули покупку нових паперів Мінфіну і почали продавати старі пакети на вторинному ринку.

З 1 до 23 квітня загальний портфель ОВДП у іноземців скоротився на 7,2 млрд (на 6,95%) до 95,8 млрд грн. Також вони звертають увагу на відсутність в України кредитних домовленостей з МВФ, високий рівень захворюваності covid-19 і непросту макроекономічну ситуацію в країні. Тому не поспішають повертатися до покупок наших держоблігацій.

«Тому вагомої альтернативи банкам за частиною покупок ОВДП поки що немає», — сказав «Мінфіну» директор департаменту інвестиційної діяльності Укргазбанку Олег Кириченко.

Решта власників держоблігацій поки що не можуть собі дозволити великі покупки — беруть папери дрібними партіями.

«Альтернативи банкам та іноземним інвесторам, з точки зору обсягів облігацій, що купуються, немає. Теоретично, це могли б бути інвестиційні, страхові компанії, інші інституціональні інвестори, але навряд чи за обсягами операцій вони зрівняються з банками», — запевнив «Мінфін» старший аналітик Alpari Вадим Іосуб.

Великі надії фінансисти покладали на покупки ОВДП з боку населення. Особливо після того, як держбанки почали максимально спрощувати процедуру покупки паперів, проводять їх через віддалені сервіси: наприклад, Приватбанк через свою систему онлайн-банкінгу Приват24. Однак, покупки приватників вимірюються в мільйонах, а не в мільярдах, як у банків.

Які ОВДП подобаються приватним інвесторам

Фінансисти відзначають позитивну динаміку покупок населення за перші місяці цього року.

«З початку 2021 року ми реалізували державних облігацій на загальну суму близько 400 млн грн. У 2020 році в Приват24 було продано цінних паперів на 135 млн грн», — уточнив «Мінфіну» керівник управління фондових операцій Приватбанку Вікторія Товкач.

Вона повідомила, що ОВДП купують приватники і фізособи-підприємці. Середня сума покупки — 400−500 тис. грн. Населення мало цікавиться довгостроковими держоблігаціями — терміном обігу 5−6 років. Купують переважно гривневі папери на 12 місяців і доларові на 2−3 роки.

Читайте також: Як купити ОВДП і скільки на них можна заробити

«На сьогодні в Приват24 облігації продаються з портфеля Приватбанку. Купити на аукціоні Міністерства фінансів клієнти можуть через наші VIP-відділення. Цього року ми плануємо розширити перелік операцій в Приват24, і надати клієнтам також можливість подавати заявки на покупку облігацій безпосередньо на аукціоні в режимі online», — розповіла Товкач.

Зрозуміло, що вкладення в держоблігації не розраховані на широкі верстви населення. Він орієнтований на великих вкладників, які отримують можливість заробити більший відсоток (у порівнянні з депозитною ставкою). Але з часом фінансисти сподіваються розширити коло покупців.

«Очікуємо збільшення операцій населення з ОВДП як мінімум в 2−3 рази. До літа плануємо запустити проведення операцій на фондових біржах», — повідомила Товкач.

Читайте також: Приватбанк дасть змогу українцям купувати ОВДП на аукціонах Мінфіна

Де Мінфіну брати гроші

Фізособи дійсно активно нарощують свої вкладення в держоблігації: з початку 2021 року їх загальний портфель збільшився на 4,5 млрд грн (на 41,2%) до 15,5 млрд грн. Але навіть якщо вони потроять свої інвестиції, це не врятує Мінфін. Адже його план із запозичень на цей рік перевищує 500 млрд грн. Тому йому будуть потрібні альтернативні джерела коштів.

«Можна просити нові кредити у МВФ, Світового банку Євросоюзу. А ще — підвищувати податки і покращувати рівень збирання діючих. Так само можна випускати держзобов'язання з підвищеною відсотковою ставкою», — розповів «Мінфіну» про різні варіанти залучення коштів до бюджету експерт ІК «Універ Капітал» Сергій Дроздов.

Ще один варіант — пряме кредитування у фінансових конгломератів. Фінансисти нагадали, як в грудні 2020 року Кабмін залучав прямий кредит від Deutsche Bank на $350 млн. Хоча визнали, що будь-які запозичення в іноземців можна буде відновити за умови зниження військово-політичних ризиків. Якщо наша влада зможе вирішити ці проблеми, то можна буде також відновити продажі ОВДП іноземним власникам.

«Якщо Україну включать до J.P. Morgan Government Bond Index — Emerging Markets (GBI-EM), це може дати істотний поштовх інтересу нерезидентів до українських держоблігацій. В умовах надмірної ліквідності на світових ринках ми цілком можемо розраховувати на істотний приплив іноземного капіталу в держпапери. Але тут, звичайно, доводиться робити безліч застережень. Ситуація на південному сході в квітні зайвий тому доказ», — підкреслив Ігор Тихонов.

Втім, Мінфіну вдалося знову вийти на зовнішні ринки запозичень. 26 квітня Україна оголосила про прайсинг нового випуску єврооблігацій на $1,25 млрд з погашенням у 2029 році. Дохідність нового випуску встановлена на рівні 6,875% річних.

Наші банки сподіваються, що їм дозволять купувати єврооблігації України, що зараз заборонено вітчизняним фінустановам (можуть купувати тільки внутрішні боргові папери).

Читайте також: Як купити єврооблігації України: «поріг» входу, дохідність, комісії

«Цікавим є інструмент вкладень в єврооблігації, емітовані Україною, де дохідність у валюті, з урахуванням ситуативних дисконтів, дуже часто перевищує 10% річних. З огляду на дуже низькі ставки за депозитами у валюті і низький попит на кредити у валюті, це може бути цікавою альтернативою вкладень для банків», — підкреслив Микола Войтків.

Правда, поки що немає впевненості в тому, що наші банки допустять до покупок євробондів. При позитивних умовах на зовнішніх ринках попит на наші зовнішні облігації і без них може істотно перевищувати обсяги розміщень.

Від українських фінансистів чекатимуть, в першу чергу, покупки ОВДП. Найближчим часом Мінфін бачитиме в банках головних покупців своїх внутрішніх держоблігацій, незважаючи на заяви і заклики Нацбанку.

Автор:
Олена Лисенко
Фінансовий журналіст Олена Лисенко
Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок

Коментарі - 9

+
+53
bonv
bonv
30 квітня 2021, 9:58
#
ОВДП є одним з основних вкладень, що дозволяє банкам отримувати непоганий дохід. І плювати банкам на народ.
+
0
zaNOza :)
zaNOza :)
30 квітня 2021, 20:44
#
Хорошо бы закон запрещающий % по выпуску больше, чем ставка нбу
+
+15
bonv
bonv
30 квітня 2021, 10:08
#
Все про ІНВЕСТИЦІЇ в ОВДП.
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/123278/
+
0
fff fff
fff fff
30 квітня 2021, 10:31
#
Кто-то их вообще покупает? когда Тесла дает по 700 проц в год
+
+15
bonv
bonv
30 квітня 2021, 10:38
#
На 29 апреля изменения: (за последнюю неделю)
Всего: 876 137,6 (-4 025,59)
В собственности:
— НБУ: 320 976,85 (+0)
— банки: 417 572,74 (-2 435,59)
— юрлица: 32 680,35 (-1 657,43)
— тергромады: 276,17 (+0)
— физлица: 7 644,21 (+241,44)
— нерезиденты: 96 987,28 (-174,01)
+
0
Alexey Prihodko
Alexey Prihodko
30 квітня 2021, 13:02
#
Давала раньше. Сейчас уже 700 процентов в год не выйдет.
+
+8
bublik
bublik
30 квітня 2021, 10:32
#
А банки чьи деньги вложили в ОВГЗ и чем отдавать будут?)))
+
+23
bonv
bonv
30 квітня 2021, 10:39
#
Клиентов:)) На вторинке продадут:))
+
0
zaNOza :)
zaNOza :)
30 квітня 2021, 20:36
#
Закликав підопічних рідше звертатися за довгостроковими кредитами рефінансування (на 5 років), за які вони скуповують держоблігації — пусть не даёт.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися