Навіть на 10-му місяці війни платіжний баланс України залишається профіцитним. Що забезпечує йому суттєву підтримку, розповів ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин. «Мінфін» обрав головне.
Населення знову скуповує валюту: чому зростають міжнародні резерви
Відновлення України: процес пішов
За оцінками Світового банку, вартість програми з відновлення України вже складає близько 350 млрд та продовжить зростати, з огляду на спрямованість російських атак на електричну мережу та інші інфраструктурні об'єкти, відновлення яких потребує суттєвих ресурсів.
Світовий банк також розподілив близько $18 млрд фінансування для України, більша частина якого надійшла від США та європейських країн.
Також за сприяння Світового банку на реалізацію програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування наступного року вже передбачене фінансування.
Показовим є також те, що за оцінками Мінагрополітики, спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів через пільгові програми кредитування було другим за важливістю фактором (перший — робота зернового коридору), які цього року дозволили підтримати аграрний сектор.
Читайте також: Що буде з курсом гривні і економікою: чи почнеться зростання наступного року
Два «кити» бюджету
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся
Загалом, у листопаді Мінфіном було розміщено на первинному ринку гривневих ОВДП на суму 51,7 млрд грн, із яких 30 млрд було придбано Нацбанком, 21,7 млрд — іншими учасниками ринку. Середньозважена дохідність ринкових розміщень у листопаді становила 14,8% річних, зважаючи на те, що більшість розміщених ОВДП були короткостроковими (до 1 року).
Читайте також: Споживачі скуповують генератори: чи накриє Україну паливна криза
При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, за перший тиждень грудня сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від'ємним та становило 18,8 млрд грн, а загалом, із початку повномасштабної війни станом на 5 грудня 2022 р. уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 199 млрд грн, $2,1 млрд та €662,6 млн, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 128,8 млрд грн, $1,4 млрд та €922,6 млн.
Вагому підтримку виконанню державного бюджету продовжує надавати надходження міжнародної фінансової допомоги. Так, минулого тижня до державного бюджету України надійшла частина гранту у розмірі $1,5 млрд із загального обсягу грантових коштів в розмірі $4,5 млрд, які були надані США.
Залучені кошти буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, таких як оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів із дитинства, ВПО, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій тощо.
Читайте також: Що запропонують банки у грудні: ціни на кредити, депозити, облігації та інший сервіс
Українці почали активніше купувати долари
Суттєве зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків минулого тижня, що перевищило збільшення її пропозиції, зумовило збільшення від'ємного сальдо операцій на міжбанківському ринку за клієнтськими угодами. Це потребувало збільшення інтервенцій Нацбанку з продажу іноземної валюти для збалансування ринку до $569 млн, що майже на 40% більше, ніж за тиждень до цього.
Водночас, завдяки скороченню обсягів чистого продажу валюти НБУ та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті, на фоні збільшення надходжень міжнародної допомоги, міжнародні резерви України у листопаді зросли на 10,7%, або $ 2,7 млрд, — до майже $28 млрд, що відповідає фінансування 3,5 місяця майбутнього імпорту.
Так, минулого місяця НБУ продав на валютному ринку $1,6 млрд та викупив до резервів $63,9 млн. При цьому, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло $4,6 млрд, із яких $2,5 млрд — від Європейського Союзу, $1,5 млрд — від США, $0,5 млрд — від розміщення валютних ОВДП та $69,1 млн — від інших міжнародних кредиторів.
Про посилення тиску на обмінний курс гривні свідчить динаміка платіжного балансу України у січні-жовтні 2022 року. Зокрема, незважаючи на профіцит поточного рахунку платіжного балансу, який за десять місяців 2022 року становив майже $8 млрд, дефіцит зовнішньої торгівля як товарами, так і послугами у жовтні продовжував зростати, перевищивши за січень-жовтень 2022 р. $10 млрд за торгівлею товарами та $7 млрд — за торгівлею послугами.
Натомість, суттєву підтримку платіжному балансу продовжують забезпечувати стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном ($11,8 млрд за 10 міс 2022 р.) та надходження міжнародної допомоги до сектору загальнодержавного управління ($11,7 млрд за 10 міс 2022 р.).
Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-жовтні 2022 року становили $488 млн та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів ($896 млн) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства ($318 млн), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-$726 млн).
Водночас, обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за 10 місяців 2022 року сягнув майже $10 млрд, що може свідчити про затримки з поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій.
Читайте також: Шокова валютна терапія: чи можна зараз відпускати курс
Кредитний портфель банків погіршується
Обсяг працюючих кредитів банків у жовтні зменшився на 3,9%, за рахунок скорочення працюючих корпоративних кредитів як у національній (-1,9%, або 6,4 млрд грн за місяць), так і в іноземній валюті (-6,8%, або -15,1 млрд грн в еквіваленті за місяць).
Частка непрацюючих корпоративних кредитів у жовтні зросла до 39,4%, порівнюючи з 37,5% у серпні, понад ¾ з яких сконцентровано у державному банківському секторі. Погіршення платоспроможності позичальників-фізичних осіб позначилося на збільшенні частки непрацюючих кредитів і у цьому сегменті — до 30,3% від загального обсягу виданих позик (порівнюючи з 27,6% у вересні).
Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі збільшилася до 35,5% від загального обсягу кредитів, що є найвищим рівнем із початку широкомасштабних воєнних дій на території України, та має тенденцію до зростання.
Топменеджери вважали війну з росією джерелом найвищого ризику. Макроекономічні фактори — рівні інфляції та обмінного курсу — також залишилися серед найбільших джерел ризику. За останні шість місяців суттєво підвищився рівень ризику за фактором економічної активності.
В умовах високих воєнних та інших ризиків, підтримку кредитування в Україні продовжує забезпечувати державна програма «Доступні кредити 5−7−9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 374 пільгові кредити на загальну суму 1,6 млрд грн, із яких близько половини — банками державного сектору.
За період із початку широкомасштабних воєнних дій на території України кількість виданих кредитів за програмою перевищила 16 тисяч на загальну суму понад 68 млрд гривень.
З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі, у тому числі для енергозабезпечення малого бізнесу альтернативними джерелами енергії в рамках компоненту з підтримки підприємців у період дії воєнного стану.
Коментарі - 21
Муж на фронте, жена сидит с детьми, куда ей тратить ежемесячно его з/п в >100 тыс?
Проесть? Но это даже по киевским меркам нереально, а ведь речь идет о семьях которые в своем большинстве до этого жили на 10000 тыс, логично что все деньги уходят в $ и будут тратится в лучшие времена-по окончанию войны и возвращению мужа.
Помогают нам все пока война, по её окончанию-наивно думать, что тут иностранцы завалят нас валютой, краник закроется- грн девальвирует в разы, как после ВОВ.
«Муж на фронте, жена сидит с детьми,
куда ей тратить ежемесячно его з/п в >100 тыс?»
Вы же не на фронте и зарплата у вас не 100 тыс,
так что не надо переживать за семьи военных,
они сами разберутся со своими деньгами…
Не устраивает гривна, рассчитывайтесь везде валютой…
К чему и о чем Ваш очередной высер-очередная загадка, но точно одно-он как всегда не в тему темы, да и собственно поставленного вопроса.
свалят за границу, то и спрос на неё
упадёт до минимума…
Пенсионеры с их пенсиями не смогут завалить обменки
мешками с гривной, чтобы курс наличной валюты взлетел до небес,
наоборот, будут ежемесячно сдавать по несколько сотен,
полученных от своих детей, живущих и работающих в Европе
и других странах мира.
«Доверие к национальной валюте приходит с укреплением государства
и его экономики, что мы все надеемся когда-то произойдёт»
Укрепление государства и его экономики не происходит по щучьему велению,
это трудоёмкий процесс ежедневной работы всех граждан страны…
И чем больше граждан, как это делаете вы и матроскин, не будет принимать
в этом активного участия, тем дольше, а может и никогда,
наше государство не станет сильным с развитой и устойчивой экономикой…
Поэтому продолжайте и дальше не верить
ни в национальную денежную единицу,
ни в государство Украина ни в его падающую экономику,
которая сама не возродиться — это могут сделать только
граждане страны Украина…
а значит им нужна повышенная волатильность курса, чтобы на большой марже
больше заработать.
Ничего личного, только бизнес…
Сейчас депозиты дают выхлоп намного больше,чем просто покупка доллара совковыми пенсами под матрас.
баксов за раз в кассах Приватбанка.
который им приносит доход, а не складируют
наличную валюту в матрас…
Но кроме богатых людей есть и средний класс,
у которого и бизнес не такой большой и доходы
намного меньше, чем у богатых, но всё же эти доходы
позволяют среднему классу покупать недвижимость
и товары долговременного пользования не влезая
в банковские кредиты…