Як малому і середньому бізнесу пережити кризу

У всьому світі наслідки пандемії covid-19 найсильніше вдарили по малому і середньому бізнесу. Україна не виняток. Якщо врахувати, що частка цього сегмента у ВВП за різними оцінками становить від 49 до 55%, а частка зайнятих в бізнес секторі — близько 63%, то стає очевидним, що вихід країни з кризи прямо залежить від відновлення малого і середнього бізнесу (МСБ).

Що не так з кредитуванням

З трьох сегментів — великий бізнес, кредитування фізичних осіб і кредитування малого і середнього бізнесу — банки віддають в Україні перевагу першим двом. Але перший — є висококонкурентним і в нього важко зайти, якщо ми говоримо про дійсно якісних позичальників. Другий — зараз активно зростає, але це не триватиме довго. Крім того, цього року НБУ має намір ввести додаткові регуляторні вимоги до капіталу щодо кредитування фізосіб, що може уповільнити зростання ринку. На цьому тлі МСБ виглядає найперспективнішим сектором.

При цьому, пандемія covid-19 найбільш сильно вдарила саме по МСБ. Фінустанови просто бояться, що позичальники не зможуть обслуговувати борг. Тому на даний момент навіть в рамках державної програми «Доступні кредити 5−7−9%» видається досить мало дійсно нових кредитів (велика частина таких портфелів зараз формується за рахунок перекредитування діючих позичальників). Крім того, банкам невигідно працювати з кожним окремим представником МСБ за достатньою складною і довгою процедурою видачі кредитів, а налагоджені уніфіковані прозорі процеси в багатьох банках поки що відсутні.

Читайте також: Мінфін повідомив, хто і де активно користується «доступними кредитами»

Ще одна проблема недокредитованості МСБ в Україні — часта відсутність у них фінансової звітності, як її хоче бачити банк. Щоб оптимізувати витрати, МСБ часто працює «в сіру» і не хочуть наймати бухгалтера, щоб підготувати прозору звітність. Багато ФОПів також вважають за краще не показувати реальний рівень оборотів і доходів, побоюючись, що банк передасть інформацію до контролюючих органів. У той же час як банки при прийнятті рішень про видачу кредиту спираються тільки на офіційну звітність.

Що в підсумку відбувається, коли підприємцям потрібні гроші на поповнення оборотних коштів? Досить часто вони звертаються за кредитами як приватні особи, в т. ч. до небанківських організацій або навіть приватних осіб, які не вимагають офіційних документів і звітності, хоча вони і пропонують набагато вищий, ніж банки, відсоток. Таким чином, навіть не низькі відсоткові ставки, а швидкість видачі коштів і мінімальний перелік документів є тими факторами, які часто стають вирішальними для підприємців.

Читайте також: Чи варто бізнесу розраховувати на кредити під держгарантії

Перспективи кредитування МСБ

МСБ сміливо можна назвати «локомотивом», який може вивести українську економіку на якісно новий рівень. За даними OECD, саме на нього припадає велика частина збільшення доданої вартості (60%) в розвинених країнах. Для багатьох країн підтримка МСБ сьогодні стала глобальною метою, яка розглядається як вкрай важлива для економіки. Але це завдання в Україні збігається з абсолютно прагматичними цілями банків — отримувати дохід від кредитування.

Найбільш вірне вирішення проблеми — це концепція кредитної фабрики, що пропонує три — чотири універсальних і стандартизованих кредитних продукти у всіх точках продажів. В Україні такий підхід поки що використовує досить невелика кількість банків. Хтось, навпаки, пропонують велику кількість різноманітних варіантів, або ж використовують однаковий підхід як до ФОП, так і до великого підприємства, що підвищує вартість їх обслуговування для самих банків.

Максимально спрощені процедури видачі кредиту і мінімальний пакет документів при кредитній заявці — ще одна важлива складова. Чим менше документів банк вимагатиме у клієнта, тим більша ймовірність того, що клієнт захоче взяти кредит. Наприклад, як показує практика, для видачі кредиту ФОПу може бути достатньо з'ясувати, скільки років він функціонує, в якій галузі і які у нього обороти за рахунками. Ідеальний кредитний процес для цього сегмента повинен бути схожим на роботу з фізичними особами: підприємець приходить до банку, йому ставлять 5−6 питань (як при отриманні кредитної картки) і не більше ніж через годину він отримує схвалення або відмову. При цьому, звичайно, не варто забувати про управління ризиками: такий підхід можливий тільки в разі, коли банк має скорингові моделі, які дають можливість якісно оцінити позичальника на підставі мінімального обсягу даних. Такі моделі повинні регулярно переглядатися та валідуватися (в тому числі із залученням спеціалізованих компаній), щоб залишатися ефективними.

Для зменшення ресурсовитратності при кредитуванні МСБ банкам варто інвестувати в нові IT-рішення, і тоді співробітникам банку не доведеться витрачати багато часу на перевірку власника в багатьох реєстрах. Наприклад, співробітник банку ідентифікує базову інформацію про клієнта, а програма підтягує всі необхідні дані з різних реєстрів. Це полегшить роботу і дозволить прискорити прийняття рішення про видачу кредитів.

Підвівши підсумки, хотілося б відзначити, що кредитування малого і середнього бізнесу може стати одним з ключових чинників підвищення дохідності банків. Це дуже перспективний ринок в Україні, але до роботи в ньому необхідно підготуватися, переосмисливши бізнес — процеси та підходи роботи з клієнтами, а також зробивши інвестиції в необхідну інфраструктуру.

Читайте також: «Доступні кредити»: видано майже 11 тисяч позик загальною сумою 27 мільярдів