24 квітня 2020, 15:31 Читать на русском

Чому програмою збереження робочих місць скористаються лише 15% підприємств

Потенційно в програмах підтримки підприємств по збереженню робочих місць можуть бути задіяні до 1,5 млн українців. Та чи достатньо запропонованих державою кроків, аби зупинити зростання безробіття, з’ясовував «Мінфін».

Як отримати «мінімалку» у відпустці за свій рахунок

Держава запропонувала роботодавцям кілька варіантів державної допомоги задля збереження робочих місць. На минулому засіданні уряду затверджено розмір і порядок надання допомоги по частковому безробіттю

Скористуватися нею зможуть підприємства, які змушені були зупинити чи скоротити виробництво через карантин. Як це працює:

  • у разі вимушеного скорочення штату через карантин допомога робітникам, що втратили роботу, надається територіальними органами центру зайнятості;
  • якщо роботодавець відправив працівників у відпустку за власний рахунок, допомога на оплату праці надається безпосередньо підприємству.  
  • максимальна сума виплати на місяць на одного працівника — 4723 грн (дві третини його окладу, але не більше мінімальної зарплати);
  • сума надається на строк скорочення діяльності плюс 30 днів після завершення карантину;
  • роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплат у разі сплати єдиного внеску протягом шести місяців, що передують даті скорочення діяльності;
  • роботодавець не може розривати трудовий договір з працівником, якому виплачувалася допомога протягом періоду, що дорівнює періоду виплати.

Чому грошей на всіх не вистачить

Фінансування допомоги через центри зайнятості не має нічого спільного із програмою збереження робочих місць. Бо підприємство вже скоротило штат. Кількість зареєстрованих безробітних в Україні за час карантину зросла майже на 30% і станом на 17 квітня становила 411 тис.

А от виплата зарплатної мінімалки тим, кого відправили у відпустки за свій рахунок, дійсно здатна зупинити скорочення і зростання безробіття. Звичайно, зарплатна мінімалка — це, м'яко кажучи, дуже скромна допомога. 

Середня реальна зарплата в Україні до карантину (в лютому 2020 року склала 10 847 грн). Але люди, які залишилися взагалі без копійки, радітимуть навіть цьому.

Та чи здатна держава допомогти всім?

На початок цього року в країні нараховувалося 7,3 млн штатних робітників. Наприкінці березня у відпустку за свій рахунок пішли 20% працюючих українців. Такі дані наводить YOUкраина

Тож, потенційно затребуваною ця програма державної підтримки є, як мінімум, для 1,46 млн українців (бо ж кількість вимушених відпускників зростає щодня). Щомісяця на програму (якщо кожному виплачувати зарплатну мінімалку) знадобиться 6,9 млрд грн.

Якщо ж враховувати, що актуальною ця підтримка може бути 3 місяці (строк скорочення діяльності плюс 30 днів після завершення карантину), то загалом на неї держава має витратити близько 20,7 млрд грн. І це, якщо не рахувати частини допомоги, яка має піти через центри зайнятості. 

Програма має фінансуватися за рахунок коштів Фонду боротьби з коронавірусом загальним об'ємом 64,7 млрд грн. З цього ж фонду фінансуватимуться державні закупівлі медикаментів і апаратури, необхідної для лікування вірусу, доплати медикам, трансферти фонду соцстраху та пенсійному фонду. І це ще неповний перелік видаткових статей. 

При цьому майже половина піде на підтримку Пенсійного фонду — 30 млрд грн. Така сума передбачена оновленим бюджетом-2020. «Але по факту на всі пенсійні новації (індексація та разові виплати окремим категоріям) знадобиться 40-45 млрд грн», — підрахував екс-міністр соціальної політики Андрій Рева.

Ще близько 3 млрд грн підтримки при збереженні поточної динаміки зростання кількості зареєстрованих знадобиться фонду соцстраху для виплат допомоги із втрати роботи. Такі підрахунки зробила ексдиректор Державного центру зайнятості Ольга Макогон. 

За прогнозами директора департаменту управління проектами IBI Rating Віктора Шулика, виплата допомоги по частковому безробіттю може торкнутися співробітників 13-15% середніх підприємств. Це дозволить перекласти на державу частину витрат на фактичне утримання персоналу (в межах – 5-7% фонду оплати праці на час карантину).

«В малому бізнесі ефект буде нижчим, оскільки отримання такої допомоги пов’язано з бюрократичними процедурами. Сумарна підтримка може скласти близько 4-6 млрд грн. за час карантину; більше наш бюджет навряд чи витягне», – відзначив експерт.

Читайте також: Які бізнеси найбільше постраждали від карантину

Крім того, для багатьох підприємств така програма лише відкладе неминучу смерть. Адже після карантину не весь бізнес зможе повернутися до роботи. Тож після закінчення цієї програми підтримки людей все одно звільнять.

«Без перспективи подальшої роботи утримувати ці робочі місця бізнесу все одно немає сенсу», – зауважив директор департаменту економічної політики Федерації роботодавців України Сергій Салівон.

Читайте також: Карантин. Мінімальний розмір допомоги безробітним підвищили у півтора рази

Ще один важливий момент — ті, хто працював нелегально, взагалі залишаються поза увагою держави.

Хто візьме кредити на зарплату

Інший варіант державної допомоги збереження робочих місць для працедавців — пільговий кредит. На стадії фіналізації державна програма «Нові гроші». Вона передбачатиме надання підприємствам кредитів під державні гарантії.

Відсотки за такими кредитами, як обіцяють в уряді, не перевищуватимуть 3% річних. Залучені кошти можна буде направляти на виплату зарплат. Питання в іншому: чи багато знайдеться тих, хто у час повної невизначеності ризикне залазити в кредити тільки для того, щоб заплатити зарплату своїм працівникам?

«Безумовно, залучення кредитних коштів тільки для виплати заробітної плати неможливе без відновлення ділової активності. Адже кредитні кошти, навіть під невеликі відсотки, все ж треба повертати», – говорить заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська.

Читайте також: Кабмін обіцяє 500 тисяч робочих місць із зарплатами 7000 гривень. Які вакансії запропонують українцям

Що насправді допоможе бізнесу

Запропонованих механізмів точно недостатньо, щоб зупинити зростання безробіття. Звісно, в умовах обмеженого бюджету розраховувати на підтримку, як, скажімо, у США чи Німеччині, не варто. Та все-таки Україна могла б ужити більш дієві кроки.

«Доречним заходом могло б стати зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Навіть за нормальних умов бізнес звертав увагу на доволі обтяжливі розміри навантажень, а сьогодні в умовах карантину цей тиск стає ще більш відчутним», – підкреслила представниця ЄБА.

Директор департаменту економічної політики ФРУ Сергій Салівон закцентував увагу на стратегічних кроках уряду, які б забезпечили ефект в довготривалій перспективі.

Значно дієвіший для підтримки бізнесу інструмент, на його думку — запропонований Радою НБУ. Йдеться про механізм довгострокового рефінансування банків з метою кредитування інвестиційних проектів в країні. Головна умова, щоб ці кошти працювали на вітчизняну промисловість і економіку, а не відходили іноземним компаніям.

«Також треба використати інструмент публічних закупівель для підтримки вітчизняного виробника. На жаль, по публічним закупівлям гроші теж йдуть за межі нашої країни», – розповів Салівон.

Коментарі - 2

+
+13
LeeSan
LeeSan
24 квітня 2020, 17:39
#
Если работодатель отправил работников в отпуск за свой счет, пособие для оплаты труда предоставляется непосредственно предприятию; - в этом вся и загвоздка. Работодатель может получать эти выплаты но работникам сообщать что никаких выплат нет. И проверить эти выплаты работник никак не может
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
25 квітня 2020, 20:10
#
Если штат от 11 до 249 человек и оборот за прошлый год до 50 млн евро
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама