Чому Нацбанк злякався інфляції і чи зможе приборкати ціни

В чому причина інфляції

З одного боку цьогорічний сплеск інфляції в Україні викликаний насамперед чинниками немонетарного характеру (зростанням світових цін на енергоресурси та продовольство) та відбувається на фоні низької бази порівняння минулого року.

Таку інфляцію прийнято називати немонетарною, намагання приборкати її монетарними методами не є ефективним, а ефекти від неї поступово зникають через затухання самого шоку, що став причиною її розгортання. В нашому випадку — стабілізації чи зниження світових цін на енергоресурси та продовольство.

Водночас не слід забувати, що зміна облікової ставки впливає на макроекономічні показники з певним лагом (9−18 місяців). Тому рішення з монетарної політики приймаються Нацбанком з огляду не на минулі події або поточну інфляційну динаміку, а в першу чергу на основі прогнозу зміни цих показників у майбутньому. Липневе рішення щодо підвищення облікової ставки на 0,5 в.п. до 8% приймалося на основі оновленого макроекономічного прогнозу Національного банку.

Реальні темпи інфляції

Що ж такого побачив Нацбанк на прогнозному горизонті, що змусило його підвищити облікову ставку? Він побачив те, що на відміну від попереднього (квітневого) прогнозу, інфляція за підсумками 2021 р. зросте з 8% до 9,6%, а повернення її до цільового діапазону відбудеться не в ІІ кварталі, а в ІІ половині 2022 року.

Читайте також: НБУ оцінив втрати економіки через локдауни

Додатковим свідченням того, що сплеск інфляції носить не лише немонетарний характер, є стійкі темпи зростання базової інфляції (не враховує компоненти, на які монетарна політика має обмежений вплив, зокрема сирі продовольчі товари, енергоносії та ціни, що регулюються адміністративно), що пришвидшилась з початку року на 2,8 в.п. до 7,3% за підсумками червня та зростала швидше, ніж це прогнозував НБУ.

Як ставка вплине на економіку

Критика рішення НБУ спирається також на те, що воно завадить «післяковідному» відновленню економіки через обмеження пропозиції кредитних ресурсів. Водночас Нацбанк не переглянув прогноз зростання економіки ні за підсумками 2021 р. (3,8%), ні в середньостроковій перспективі (близько 4%), що вказує на те, що рішення щодо підвищення облікової ставки матиме вкрай обмежений вплив на зростання реального ВВП за оцінками самого НБУ. Також воно не матиме суттєвого впливу ні на вартість фондування банків, що перебуває на історично низькому рівні, ні на обсяг ліквідності банківської системи.

Читайте також: Чому депозити продовжать дешевшати до кінця літа

Ми вже бачимо перші позитивні сигнали відновлення кредитування в першій половині 2021 р., що надходили в умовах переходу Нацбанку до циклу більш жорсткої монетарної політики. Це відбувається через те, що імпульс від стрімкого зниження облікової ставки в 2019—2020 р. (з 18% до 6%) через дію механізму монетарної трансмісії відобразився в ставках за кредитами та депозитами лише в І половині 2021 р., а прогнозоване підвищення облікової ставки за підсумками 2021 р. (до 8,5% річних) не лише неспівставно із попереднім зниженням, але й знайде своє відображення в ринкових ставках лише в ІІ половині 2021 року — I половині 2022 року.