Ігор Сабадаха
Український абзац
Зарегистрирован:
29 грудня 2010
Последний раз был на сайте:
28 листопада 2023 о 15:10
29 грудня 2010
Последний раз был на сайте:
28 листопада 2023 о 15:10
Подписчики (51):
-
044blog
36 років, Киев
-
Борец с мошенниками
Сумы
-
Humbert
24 року, Киев
-
Андрей Сирык
40 років, Сумы, Украина
-
Сергей Александров
45 років, www.FOREXITE.com - БЕЗОПАСНЫЙ ФОРЕКС
-
дмитрий дмитренко
45 років
Ігор Сабадаха
— Український абзац
- 29 січня 2016, 16:27
Forex в Украине: три законопроекта, один серый рынок и $200 млн
БИЗНЕС следит за возникновением в Украине легального и конкурентного рынка Форекс. Минувший год ознаменовался регистрацией законопроекта, который должен был достать из тени существующую всю историю независимости «серую» форекс-активность. Наша редакция принимает участие в парламентских рабочих группах и освещает ход создания новой в понимании государственной системы экономической ниши.
КРАТКАЯ ПРЕДЫСТОРИЯ
Рынок Forex в Украине прямо не регулировался никогда. Этим успешно пользовались компании самого разного толка (вспомним MMCIS). Отношения с государством у этого вида бизнеса оставались до недавнего времени очень свободными. Разбираться было некому. В марте 2015 нардеп Рудик С.Я. зарегистрировал законопроект №2290, которым собирался урегулировать рынок. Он пригласил экспертов обсудить вводные, и обсуждение получилось жарким. Впрочем, проект отправили на доработку. В качестве временной меры, с подачи ответственных участников рынка, было предложено ввести мораторий на рекламу форекс-деятельности. До установления прозрачных правил работы. Законопроект о запрете рекламы (№2208а) получил положительную оценку экспертов. Тем временем в Раде нардеп от РПЛ Рыбалка С.В. зарегистрировал законопроект (№3672), дублирующий текст проекта закона Рудика — конкуренция. Через неполных две недели Рудик регистрирует доработанный текст своего проекта под номером, уже 3672-1.
Говорим с народным депутатом Рудиком Сергеем Ярославовичем, членом бюджетного комитета ВР, автором законопроекта «О деятельности форекс-дилеров».
– Звідки виникла ідея законопроекту, яка його передісторія, чи були раніше спроби зареєструвати щось подібне? Майже 25 років держава не звертала уваги на ринок Форекс.
— Передісторія наступна. Я, як член бюджетного комітету стикнувся з проблемою — коли ти пропонуєш Міністерству фінансів України благородні ідеі, наприклад, збільшити видаткову частину на ті чи інші соціальні потреби, ти завжди наражаєшся на їхні питання: «А де доходи? Покажи мені, де ці гроші взяти, а я тоді якимось чином їх задовольню». І тут мій помічник, якого я знаю не перший рік, Ігор Сабадаха, розказав, що є ідея законопроекту. Я звичайно одразу її підтримав. Не буду лукавити, генеральним ідеологом та ініціатором проекту є він і його ГО «Фінансова свобода».
– Нормальна практика, скажімо так.
Так. Ми порахували, що приблизно $200 млн на українському ринку Форекс знаходяться в тіні. Подивилися на законодавчу базу і зрозуміли, що ця частина ринку ніяким чином не врегульована. Також ми побачили, що є багато скарг від людей, які постраждали внаслідок діяльності дилерів, що не зареєстровані в Україні і не збираються. А держава навіть не спонукає їх це робити.
Ідіотизм ситуації в тому, що є послуги, в яких держава не бере участі в якості регулятора.
Ми зробили перший законопроект. Він був зареєстрований у березні минулого року. Він спочатку, скажімо так, був стримано сприйнятий суспільством. Але коли ми запропонували створити робочу групу, я дав слово: якщо є пропозиції якось суттєво покращити певні положення цього законопроекту, я готовий його відкликати і доопрацьовувати, для того, щоб внести більш якісний проект. Це нова тематика, вона ніколи не регулювалась. Лише в Росії був якийсь аналог, в інших сусідів, до яких можна по різному відноситись, але якось в них це вже було зроблено.
Так ми народили перший законопроект. Створили робочу групу, в яку увійшли усі бажаючи: експерти, учасники ринку, представники громадськості. Я бачив реальний інтерес. І моя місія полягала в тому, щоб дати зрозуміти людям – мені не принципово носити медалі, головне – аби лише були вирішені реальні проблеми. Тоді ми постановили наступним чином: зараз ми реєструємо законопроект про рекламу (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів – ред.), обмежуємо на якийсь час неконтрольовану зараз, а в багатьох випадках брехливу інформацію, яка не відповідає дійсності. – Нестабільний ринок не може гарантувати стабільних надходжень. Це вже провокація.
– А який статус зараз цього законопроекту?
Рекламна складова пройшла профільний комітет, вона достатньо довго обговорювалася, але у вересні ми пройшли комітет. І, власне, цей комітет схвалив рішення підтримати з.п. у першому читанні.
Реєстрація законопроекту пана Рибалки була для нас несподіванкою. Він повністю змінював нашу концепцію. Я планую обговорити із ним це питання, хочу прояснити для себе логіку його дій.
Під нашим законопроектом про рекламу підписалася велика кількість депутатів, у тому числі і з провладної коаліції. Ймовірність того, що він буде прийнятий, дуже висока. Можливо, ми десь недолобійували цей проект, можливо мені потрібно було походити до Гройсмана, може на цьому етапі було щось пропущено. Але, так чи інакше, ми сьогодні затвердили план роботи четвертої сесії, наступний тиждень – пленарний, тобто, по великому рахунку, можна обговорити, щоб цей проект пішов на голосування.
– Тобто будете його штовхати далі.
– Так, так. Проект про рекламу. Ми планували наступне: не приймаємо основний (№2290 – ред.), а приймаємо «Про рекламу» (№2208а) щоб отримати деякий час на доопрацювання.
– Це тимчасова така міра, щоб заблокувати непорядних гравців?
– Так, але законопроект Рибалки взагалі поставив під сумнів нашу роботу. І найгірший варіант розвитку подій – ані його проект, ані наш не буде прийнято. Все залишиться як є, і від цього постраждає в першу чергу держава. А виграють – сірі й чорні дилери.
– А яка практика є у цих «перегонах законопроектів»? Ваш законопроект 3672-1 зареєстрований як альтернативний – які в нього шанси?
– Спершу має розглянути комітет, в даному випадку треба зрозуміти, який комітет буде визначений профільним. Оскільки Рибалка – голова профільного комітету «Фінансової та банківської діяльності, то зрозуміло, що в нього адміністративних можливостей більше. Ми наполягаємо на тому, що регулятором має виступати Національний банк України. А він (Рибалка – ред.) пропонує іншого регулятора – Нацкомфінпослуг. Ну зрозуміло, в нього адміністративних можливостей більше у цьому плані, бо він голова цього профільного комітету. Тому ця розмова, яка відбудеться сьогодні-завтра, повинна прояснити, що нам робити далі.
Припустимо, комітет схвалює якийсь один варіант і не схвалює інший. Це не міняє справи, оскільки він все одно потім виходить у зал, і там голосується як перший, так і другий варіант. Це вже на розсуд залу. Слово надають обом авторам – хто переконає. Відбувається голосування і, можливо, буде проголосовано наш, якщо нам вдасться донести.
– Ви вважаєте то буде чесна конкуренція? Хто справді переконає, той і переможе? Чи є якісь підводні камені?
– Так, у нього більше переваги як у голови профільного комітету. Плюс, бачите, в них не дуже зрозуміла ситуація із фракцією: «від чистої влади, до, тепер, ніби-то опозиції, і знову якісь розмови ідуть, що вони будуть заходити у владу… Ну таке, це політика… Найгірший варіант, коли його члени фракції упруться і будуть принципово непідтримувати мій законопроект, із міркувань корпоративної етики, як його колеги. І ми недоотримаємо якихось тридцяти голосів. Або коли стане до прийняття, наприклад, десять – це буде самим неприємним варіантом.
Якщо приймається законопроект пана Рибалка, ваша робоча група може приєднатися, а ви – виступити співавтором законопроекту, чи таке неможливо взагалі?
– Ми можемо, якщо він тільки не буде прийнятий у першому читанні, внести правки між першим і другим. Але про це зараз ні до чого говорити – це чиста теорія. Нам потрібно, насправді, зосередитись на питанні номер один – розглянути в першому читанні рекламну частину. Якщо воно прийметься у першому, і, дасть Бог, у другому до кінця четвертої сесії, то, в принципі, це може ще розвиватися достатньо довго. У мене був прецедент: я був учора доповідачем у Комітеті ВР з питань свободи слова та інформації по законопроекту, який було зареєстровано мною 12 грудня 2014 року. Перший його розгляд відбувся тільки вчора.
– Тобто горизонт планування є. Рік, два?
– Горизонту планування достатньо, не хотілося б, звичайно, так довго, але, як я казав, якщо ми приймаємо законопроект «рекламний» у першому читанні протягом найближчого місяця, а до кінця липня, скажімо, – у другому читанні, то, принаймні, ми знімемо величезне питання про нечесних дилерів та їхнє покарання.
– Цей крок повинен викликати, відповідно, підтримку населення, групп незахищених громадян, постраждалих внаслідок безвідповідальної діяльності, так?
– Так, звичайно.
– Добре, у вашому законопроекті регулятором має виступати Нацбанк, у нього, як я зрозумів, немає зараз органів, які мали б компетенцію у цьому питанні. Бо Форексом ніхто особливо не займався останні 25 років. Яким чином повинен реалізуватися закон, ви не маєте цього продумати у проекті?
– Якщо проект закону буде прийнято, і НБУ стане регулятором, ми будемо пропонувати членам робочої групи, яка працювала над цим проектом, включитись у цей процес, можливо, у НБУ захочуть навіть взяти в якості експертів part-time, чи part-pay, чи взагалі взяти на роботу. Може якісь люди, які довго цим займаються, в яких, як я бачив, горіли очі і був непідробний інтерес на засіданнях змогли б це зробити. Із того, що я чув від багатьох людей, представників робочої групи, і, зокрема, від Ігоря Сабадахи (помічник нардепа Рудика С.Я. – ред.) – є бажання допомогти НБУ, сформувати відповідні органи для контролю над регулюванням цього ринку.
– А, взагалі, по класиці, законодавці повинні прогнозувати, принаймні, як цей закон повинен виконуватись. Розмірковувати, наприклад, за регулятора як йому виконувати закон?
– Ми мусимо щось робити. Ось, наприклад, з приводу вчорашнього законопроекту про «медіа». Мій законопроект відклали, мотивючи тим, що базовий проект, спрямований на прозорість медіаринку, має показати перші практичні результати лише після першого березня. Понятійна домовленність в даному випадку була наступною: медіа повинні задекларувати своїх реальних власників до першого березня, щоб це було у вільному доступі і для усіх інтернет-користувачів, ми місяць-два подивимось. І фахівці кажуть, що не дуже вірять, що медіавласники не придумають якихось способів уникнення виконання зокрема цього декларування. І цей, перекладаючи на нашу тему, недосконалий законопроект, або законопроект який регулює досі неврегульовану нову сферу, звичайно, може містити норми, результат яких у практичному застосуванні, як ми зрозуміємо, ще будуть допрацьовані.
– Тобто, немає проблеми зареєструвати якійсь сирий законопроект, а потім його допрацювати?
– Так, потім можна в носити в нього зміни. Але ж ми зараз маємо повністю неврегульовану сферу, від якої страждають усі, крім шахраїв. Ми, навіть, не можемо оцінити, скільки дилерів працює в цій сфері. Якщо оцінювати лише по україно- та російськомовним сайтам – то це, приблизно, 200 компаній. Якщо лише ті, які мають офіси в Україні – це 30. Але російськомовний сайт може бути орієнтований на Казахстан.
– Так, я розумію, що у цьому і питання, що жодних можливостей фізично регулювати і дати раду цьому ринку немає? Є можливість збирати податки з гравців ринку, видавати ліцензію, що для держави, безумовно, вже є плюсом до бюджетних надходжень. Однак реально сайт зареєструвати вони можуть будь де і можуть купити будь-яку ліцензію на якомусь острові на свій смак, і вести діяльність у рамках одного зі світових законів, але фізично збираючи гроші клієнтів в Україні.
– Я усвідомлюю, що законопроект не легкий, не стереотипний, однозначно. А значна частина людей живе у межах стереотипів. І депутати, ми ж такі самі живі люди, і коли тобі за одну сесію пропонують розглянути 25 законопроектів, велика кількість яких концептуальна і має фундаментальне значення… Усі ми люди, і треба час, щоб із цим усім ознайомитись. І ми повинні виконувати ще пояснювальну функцію, обговорювати, в хорошому сенсі цього слова. І, власне, перше читання і парламентські слухання – це теж інструменти для переконання депутатів. Вони ніколи про це не знали, і тут ось вони дізнаються, що є така тема.
– Якщо вони ніколи не знали, годі, певно, і казати, що за рівень знань у населення.
– У мене ключове питання – бюджетний комітет. Це бюджетні надходження і захист споживачів цих послуг від недобросовісної діяльності на цьому ринку. Це два ключових елементи. Якщо ми їх вирішимо, то, навіть, за недосконалості певних положень то вже дасть позитивний результат. Якщо з’являться офіційно двісті, по нинішньому курсу, мільонів доларів. Та, навіть, двадцять.
– А, навіть, якщо один?
– Ну, один не хотілося б. А двадцять, множимо на сьогоднішній курс, це двадцять шість. Отримуємо серйозну цифру.
– Ну добре, це практичні засади проекту, але ж є ще певні маркетингові і емоційні складові. Вважати діяльность на Форексі чистим бізнесом. Бо оподатковуючи та надаючи певні правила, ми визнаємо, що то є бізнес…
– Однозначно бізнес. Але в цьому бізнесі зараз є елементи шахрайства.
– Це певний сигнал для ринку: ми з вами розмовляємо, ми вас оподатковуємо, і застосовуємо до вас якісь правила.
– Так, абсолютно. А як інакше. Якщо ми їх не визнаємо бізнесом, то що далі – тоді тюрма, міліція, правоохоронні органи, інтерпол. Це смішно.
– Добре, дякую. Чекаємо на новини після вашого контакту з паном Рибалко.
– Так, триматиму в курсі. Хай щастить.
|
|
28
|
Просмотров: 5856, сегодня — 1
- 18:10 Кабмін погодив АРМА купівлю військових облігацій на 2 мільярди гривень
- 17:28 Курс валют на вечір 5 листопада: гривня на міжбанку подешевшала
- 16:11 Курс долара на міжбанку злетів
- 16:06 В НБУ оцінили ситуацію на валютному ринку
- 15:41 75 гривень за десяток: Ціни на яйця зросли на 60%
- 15:22 Трейдери збільшили ставки на падіння євро до паритету з доларом
- 14:28 В яких банках українці зберігають гроші та у якій валюті
- 13:52 Китай звернувся до СОТ через «необґрунтовані» тарифи на електромобілі
- 12:59 Пенсійний фонд штату Мічиган інвестував понад $10 млн у Ethereum ETF
- 12:40 Bybit отримав грузинську ліцензію VASP, посилюючи глобальну регуляторну присутність
Коментарі - 1