«Вовки з Волл-стріт»

«Стратегічне мислення передбачає, що ви повинні докласти

максимум зусиль, щоб зрозуміти позицію та взаємозв’язки

між іншими учасниками гри, зокрема позицію тих гравців,

які воліють мовчати. Вам може здаватися, що ви граєте

в одну гру, тоді як це лише частина великої гри.

Велика гра завжди існує.» Теорія ігор (прикладна математика)

Від автора: після 2022 року на фінансових ринках США, зокрема фондовому, почалось масштабне зростання цін на акції компаній з технологічного сектору економіки. Ейфорію на ринках викликали розвиток та впровадження в бізнес-процеси нової технології, що отримала назву штучний інтелект. Цінні папери провідних компаній США («Велична сімка») стали бажаним активом у портфелі як інституційних інвесторів, так і звичайних домогосподарств. Проте є ті, хто не піддався «біржовій лихоманці» і почали гру на пониження «The Big Short». Однак чи спроможні вони перемогти сили, які стоять за великими технологічними компаніями? Ставка в цій грі – більше ніж просто гроші…

На початку трохи цифр із фінансових звітів для кращого розуміння суті процесів, що відбуваються на ринках. За 2025 рік найбільші американські технологічні компанії вклали в інфраструктуру близько $450 млрд. У поточному році п'ять найбільших техкомпаній – Alphabet, Amazon, Meta, Microsoft та Oracle – розраховують витратити приблизно $730 млрд. Фінансові показники свідчать, що у другому кварталі 2026 року Alphabet через масштабні вкладення в інфраструктуру штучного інтелекту, вперше у публічній історії зафіксувала від'ємний вільний грошовий потік – мінус $6 млрд. Alphabet уже підвищила прогноз капітальних витрат на штучний інтелект до кінця року до $205 млрд. Крім того, у червні холдинг Alphabet оголосив про плани із залучення $80 млрд. через розміщення акцій.

Microsoft, Meta, Oracle, Amazon та Alphabet взяли на себе близько $1,09 трлн майбутніх зобов'язань з оренди, переважно для дата-центрів під ШІ. Про це пише Reuters із посиланням на звітність компаній. Йдеться про договори оренди, дія яких ще не почалася, тому суми поки не відображені у балансі. Найбільш вразливою Reuters назвало Oracle: $260 млрд, що майже у сім разів перевищує вже визнані $37,89 млрд. Основна частина припадає на дата-центри, які мають запрацювати у 2027–2029 роках.

Загалом із публічних джерел відомо, що компанії техсектору мають амбітні плани з побудови масштабної інфраструктури під нову технологію, яка включатиме об’єкти енергетики, дата-центри, додаткове обладнання, програмне забезпечення та супутні послуги. Кошти на це витрачають як власні, так і запозичені, і в цьому їм допомагає щотижневе зростання ціни акцій.

І все б нічого, однак восени 2025 року МВФ та Банк Англії опублікували звіти про ризики для ринків в зв’язку із переоціненими акціями «Big Tech». А нещодавно підійшла «важка артилерія» в особі Банку міжнародних розрахунків (BIS), який оприлюднив річний звіт, згідно з яким інвестиційний бум навколо штучного інтелекту став джерелом макрофінансових ризиків. Згідно з даними BIS, у 2025 році світова економіка продемонструвала стійкість до тарифних і геополітичних шоків. Одним із факторів став оптимізм навколо штучного інтелекту: він підтримав капітальні витрати, торгівлю проміжними товарами та м'які фінансові умови.

Проте у 2026 році набір ризиків розширився. У звіті капітальні витрати на ШІ п'яти найбільших гіперскейлерів у 2025–2026 роках оцінюються у понад $1 трлн. За інформацією BIS, ці зобов'язання вже випереджають прибуток і вільний грошовий потік частини компаній, змушуючи їх залучати боргове фінансування. На думку авторів звіту, вразливими можуть виявитися кредитні ринки, приватне кредитування та підрядники, які будують дата-центри, енергетику та супутню інфраструктуру. Якщо гіперскейлери сповільнять або зупинять агресивні капвитрати, позичальники по всьому ланцюжку постачань можуть втратити виторг, необхідний для обслуговування боргу. Ще одна вразливість – непрозорі приватні угоди всередині сектору штучного інтелекту. Йдеться про кругове фінансування, за якого компанії з «Big Tech» або виробники чипів отримують частки в ШІ-лабораторіях і хмарних провайдерах, а ті беруть на себе багаторічні зобов'язання із закупівлі чипів або обчислювальних ресурсів.

Ризики, описані у звіті Банку міжнародних розрахунків, продублював у своєму звіті і Європейський центральний банк. Крім того, Джеймі Даймон, СЕО JP Morgan Chase, який у 2025 р. досить компліментарно відгукувався стосовно блокчейн-технології, запровадження стейблкоїнів та перспектив ШІ, нещодавно теж висловив свої занепокоєння цією проблемою.

Історія економічних криз свідчить, що банкіри – одні з найбільших чутливих альфа-самців на фінансових ринках. Однак не вони одні почали «Гру на пониження». Наприкінці червня 2026 року Майкл Б'юррі відкрив одразу п'ять коротких позицій за акціями: Nvidia, Applied Materials, Tesla, Caterpillar та SOXX. Одночасно інвестор переніс пут-опціони на цей фонд із січня на березень 2027 року. Далі в його шорт-списку йдуть Micron, Oracle і Palantir.

Головний аргумент Б'юррі стосовно «бульбашки» на ринку – не ціна котирувань акцій, а те, як гіперскейлери списують у звітності вартість куплених чипів. Суть претензії Б'юррі в тому, що технологічні компанії розтягують амортизацію в обліку придбаного обладнання на шість років та списують понесені витрати рівними частинами. Однак на практиці чіпи «застарівають» швидше, і строк їх експлуатації становить три роки. Саме тут у Б'юррі головний аргумент проти сектору. У листопаді 2025 року він підрахував, що п'ять гіперскейлерів – Alphabet, Amazon, Meta, Microsoft та Oracle – занизять амортизацію на $176 млрд за 2026–2028 роки. За його оцінкою, до 2028 року компанії з «Magnificent Seven» суттєво завищать свій прибуток, а їхню практику розтягувати строки служби обладнання, інвестор назвав одним із найпоширеніших видів шахрайства сучасної епохи. Голова NVIDIA Хуанг у червні 2026 року сформулював свою позицію так: старі моделі далекі від «застарівання», просто у нових чіпів краще співвідношення продуктивності та ціни. І з цим важко не погодитись, тому ставка М. Б'юррі має право на життя.

На боці Майкла Б'юррі, щоправда здебільшого в інформаційній сфері, грає ще один «Старий вовк». У серпні цього року, засновник Bridgewater Associates Рей Даліо попередив про хиткий стан ринків. У своєму інтерв'ю він заявив, що ентузіазм навколо штучного інтелекту роздув «бульбашку», схожу на кризи із 1929 та 2000 років. На думку Р. Даліо, ейфорія навколо ШІ реальна. Технологія справді змінить продуктивність, але ціна, яку за неї платять сьогодні, несе ризик фінансової кризи. За його словами, спостерігається класична анатомія фінансової «бульбашки» – ціни відірвані від прибутків, роздрібні спекуляції із борговим капіталом і потік нових розміщень акцій.

«Багатство – це не те саме, що гроші. Багато хто багатіє, але щоб отримати гроші, багатство потрібно продати». Р. Даліо неодноразово вказував, що співвідношення «багатство/гроші» у США зараз становить близько 8,5 до 1 – приблизно на 750% більше фінансового багатства, ніж реальних грошей. На його думку, це порівняно з піками перед крахом 1929 р. та кризою доткомів у 2000 р.

Все б нічого, але «Велична сімка» та ще з десяток компаній технологічного сектору з меншим розміром капіталізації не є «фантомними доткомами» кінця 90-х. Тим паче, що за них грає такий собі сучасний професор Моріарті, але вже у фінансовій сфері. Із загальнодоступних джерел відомо, що Ларрі Фінк народився 2 листопада 1952 року в Лос-Анджелесі. Л. Фінк розпочав свою кар'єру в 1976 році в First Boston, де він був одним з перших трейдерів іпотечних цінних паперів. У First Boston Ларрі Фінк заснував відділ фінансових ф'ючерсів та опціонів і очолював групу іпотечних продуктів та продуктів на ринку нерухомості. Він був успішним трейдером банку до 1986 року, коли його відділ втратив 100 мільйонів доларів через неправильний прогноз щодо відсоткових ставок. Його ставка на шорт ринку не зіграла, і він опинився на вулиці. Наприкінці 1980-х на початку 1990-х він декілька років пропрацював на The Blackstone Group, після чого із своїми однодумцями, з якими він разом навчався у Колумбійському університеті, він створив компанію BlackRock і «чудо-машину» для аналізу ринків та можливих ризиків під назвою «Aladdin» (по суті абревіатура).

Aladdin − це інтегрований програмно-апаратний комплекс і фінансова технологічна платформа для управління інвестиціями та ризиками. Система об’єднує в одному середовищі дані про акції, облігації, валюту, нерухомість, приватний капітал, фонди, деривативи, процентні ставки; кредитні та ринкові ризики. Завдяки своїм алгоритмам система аналізує, моделює, робить розрахунки, готує звіти, виявляє взаємозв’язки, а головне попереджає про ризики в інвестиційній діяльності. Крім BlackRock, до Aladdin під’єднані 1000+ інституційних інвесторів, у т.ч. банки, загальний капітал під управлінням $25 трлн. Саме Aladdin в 2008-2009 роках проаналізував гігантський масив даних балансів банків США, що були інфіковані іпотечними деривативами, та допоміг з реструктуризацією та списанням боргів, очистивши капітал великих банків, як Геракл Авгієві конюшні.

На основі квартального звіту до SEC форми 13F (2 кв. 2026 р.) зроблено висновок, що BlackRock володіє акціями емітентів США на суму приблизно $6.7 трлн. Загальний капітал під управлінням близько $15 трлн. Вибірка показала, що акцій «Величної сімки» в портфелі компанії на суму $1.5 трлн. Ще близько $0.5 трлн – це акції Broadcom, Micron, AMD, Intel, Lam Research, Applied Materials. Яка саме частка з $8.3 трлн припадає на їх портфель цінних паперів технологічних компаній з Азії та Європи, можна лише здогадуватись. У лютому 2026 року «Чорна скеля» виплатила $30 млрд. прямого фінансування компанії Anthropic. Тому саме Ларрі Фінк і його партнери тягнуть ринок вгору, і бажають бути головними бенефіціарами «Ери штучного інтелекту». Той, хто контролює ШІ з його можливостями зламу захисних систем (таємна нарада в Мінфіні США у квітні 2026 р. стосовно нової моделі Mythos5) та іншими перевагами (розробка вірусів, вакцин, доведення математичних теорем) отримує не просто гроші − а глобальну владу. Можливо тому банкіри так забігали і заголосили всі і одразу?

Якщо розглядати гру, яка сьогодні йде на фінансових ринках, навколо ШІ і «Бігтеч» з точки зору теорії ігор, то неочевидним є факт, що гра обов’язково йде з нульовою сумою (принаймні для вказаних осіб). Іронія в тому, що «Великий Ларі» був одним з тих, хто популяризував схему з іпотечними облігаціями в 1980-х. А вони в свою чергу стали тригером обвалу ринків у 2007-2009 роках. Завдяки відкритій шорт-позиції цих облігацій, М. Б'юррі став всесвітньо відомим, його ставка була математично точною та прибутковою. А містер Фінк разом із своїм «Аладіном» в той самий час був тим, хто рятував банківську систему США за контрактом, укладеним з урядом. І на цьому зробив собі не тільки ім’я, а й здобув під управління трильйони доларів капіталу. Тоді вони обидва вибрали оптимальні стратегії і перемогли. Кого цього разу покладуть в «домовину», ми невдовзі дізнаємося.