Criptor82

10 травня 2026, 10:06

« — Нічого не можу пригадати про Массачусетську машину, ˗ сказав Банін. ˗ Ну, ну? — Знаєте, це давнє побоювання: машина стала розумнішою за людину й підкорила її собі… Півстоліття тому в Массачусетсі запустили найскладніший кібернетичний пристрій, який коли-небудь існував. З якоюсь там феноменальною швидкодією, неосяжною пам'яттю і все таке… І пропрацювала ця машина рівно чотири хвилини. Її вимкнули, зацементували всі входи і виходи, відвели від неї енергію, замінували і обнесли колючим дротом. — А в чому, власне, справа? – запитав Банін. — Вона почала поводитися дивно, – сказав Горбовський. — Не розумію. — І я не розумію, але її ледь встигли вимкнути. Я розмовляв з одним із її творців. Він взяв мене за плече, подивився мені в очі і сказав лише: «Леоніде, це було страшно…». (Стругацький А.Н., Стругацький Б.Н. «Далека Веселка» 1963 р.). Ось так, майже за 50 років до появи нейромереж Deep Learning та генеративн ого ШІ в США, фантасти брати Стругацькі спрогнозували появу штучного інтелекту. При цьому вони, як і деякі сучасні експерти та винахідники, прогнозували що він перевершить людський інтелект та потенціал. У цій статті я не досліджую технічний бік питання та історичний підтекст, а лише межі застосування та соціальний аспект. Останнім часом (рік-два), в засобах масової інформації періодично публікуються новини про скорочення штату, ліквідацію робочих місць та звільнення вузькогалузевих спеціалістів, внаслідок впровадження в бізнес-процеси ШІ-помічників, AI -асистентів, мовних моделей ( LLM ) та інших технічних рішень, заснованих на машинному навчанні. Зокрема, масштабні звільнення працівників зачепили і технологічних гігантів США: ORACLE , MICROSOFT , AMAZON , GOOGLE , META і не тільки. Всюди одне і те ж пояснення: кадри більше не потрібні, бо є чудове рішення – штучний інтелект. Йому не потрібна зарплатня, бонуси, відпустка, вихідні, лікарняний, час на каву і він не чинить харасмент. Наразі я не став би робити поспішних висновків і ось чому. Капіталізація технологічного сектору США виглядає «роздутою», в гонитві за новими рекордами техсектор вкладає шалені гроші в капітальні витрати, пов’язані із розгортуванням інфраструктури ШІ. Ці «капекси» звичайно мають вплив на вільний грошовий потік компаній, прибуток та дивіденди. Тому цілком ймовірним є звільнення працівників з метою скорочення видатків компанії, або навіть підготовка до можливої корекції фінансових ринків на тлі геополітичної турбулентності. На думку деяких експертів, найближчим часом ШІ повністю чи переважно, але замінить працю так званих «білих комірців». Бухгалтер, юрист, дизайнер, працівник кол-центру, страховий агент, рекламний агент, біржовий трейдер, програміст, економіст, фінансовий аналітик та багато інших офісних професій є потенційно непотрібними. Люди, які працюють за цим фахом, можуть втратити роботу до 2030 року. Очевидно, що крім використання можливостей ШІ для проведення наукових досліджень та у сфері IT , він буде так чи інакше залучений до фінансового моніторингу банківських операцій, розпізнавання обличчя людей за відео з камер спостереження, аналізу супутникових зображень, прогнозування погоди, у військово-розвідувальних цілях, медицині, робототехніці, освіті, а також в інформаційно-когнітивній сфері (генерування голосу, відео та тексту). Це все добре, але як відмітив один з аналітиків, а хто ж тоді буде споживати товари та послуги, якщо мільйони людей по всьому світу стануть безробітними? Яким чином тоді людям що втратять роботу: оплачувати житло, страхування, навчання, тощо? На мою думку, до 2030 року світ очікує масштабна фінансово-економічна криза, що супроводжуватиметься банкрутством компаній та банків. Не буду малювати апокаліптичні сценарії, але все ж таки сформулюю свої думки так. Штучний інтелект – це класичний «чорний лебідь», про якого писав Н. Талеб. Він спровокує глобальні зміни у всіх сферах життєдіяльності, небачені з часів, відколи Г. Форд запустив свій конвеєр для збирання авто. Проте економічна криза не головна проблема в цьому випадку. Людина-спеціаліст, крім знань та навичок, все ж таки – відповідальний суб’єкт наділений моральними принципами. А чи можна це сказати про машину? І чи не доведеться нам згодом пожалкувати та згадати фантастів: «Леоніде, це було страшно…».

3 травня 2026, 12:00

Замість епіграфа: «…Проблеми суспільного розвитку не можуть вирішуватися лише й виключно в рамках соціально-економічної теорії, навіть такої потужної, як марксистська. Необхідне ще й розуміння місця людини у Космосі» (Побіск Кузнєцов, 1956 р.). «Енергія – це справжня валюта. Ви не можете ухвалити закон про енергію. Ви не можете просто прийняти закон і раптом отримати багато енергії». «Система не буде використовувати долари як валюту в майбутньому. Тільки масу та енергію» — Ілон Маск, 2025-2026рр. За словами Маска, в недалекому майбутньому, через 10-20 років, працювати переважно буде штучний інтелект та роботи, а грошей у звичному сенсі цього слова вже не буде. Люди матимуть більше часу для власного розвитку та відпочинку. Наскільки прогнози І. Маска є футуристичними та оригінальними, спробуємо розібратися. Побіск Кузнєцов — радянський мислитель і вчений-енциклопедист, фахівець із систем цільового управління та планування. У радянські часи двічі зазнав репресій. П. Кузнєцов відомий як один із засновників альтернативного монетаристському, фізичного підходу до економічних систем (фізичної економіки) Ліндона Ларуша, з яким був знайомий особисто. В основі його ідей лежать праці найбільших філософів, математиків і фізиків, серед яких: Кант, Гегель, Фіхте, Маркс, Енгельс, Федоров, Подолинський, Умов, Вернадський, Лобачевський, Бойяї, Клейн, Веблен, Крон, Лебег, Колмогоров, Лагранж, Максвелл, Ейнштейн, Бартіні, Бауер та багато інших. Автор 200 наукових праць. Основні інтереси – філософія, кібернетика, загальна теорія систем, економіка (джерело: Вікіпедія). Більшість джерел з цієї теми недоступні через блокування, бо вони мають російське походження, тому в роботі над статтею використав ресурси чат-ботів для пошуку та структурування необхідної інформації. Опис, що наведений нижче, це вільний переказ інформації без прив’язки до першоджерел. У зв’язку із чим можливі помилки в інтерпретації. З інформаційних джерел вбачається, що роботи П. Кузнецова мали закритий характер (не публічні, можливо були віднесені до таємниці). В 1970 році наукову лабораторію, яку він очолював, перевірили компетентні органи. По результатам нібито виявили фінансові порушення, як наслідок відправили його не у в’язницю, а чомусь до психлікарні. І лише втручання авторитетних вчених, в т. ч. академіка В. Глушкова, допомогло йому повернутися до роботи (поновлений у всіх правах). Після розвалу СРСР поступово відкрили архіви, і стало відомо наступне. В 1963 році П. Кузнецов представив доповідь в Наукову раду по кібернетиці АН СРСР. В доповіді Кузнецов запропонував розглядати світову економіку як фізичний об’єкт, що керується за допомогою вимірюваних величин. Саме в цьому контексті він аналізував ефективність США як «енергетичної машини». У 60-70рр. ХХ ст. він працював над темою «інтелектуальної енергії» та над тим, як такі проекти, як «Аполлон», мобілізують енергетичний потенціал США. Кузнєцов стверджував, що будь-яка робота в економіці (від виробництва сталі до запуску ракети) – це процес перетворення енергії. Тому замість рубля він запропонував «енергорубль», прив'язаний до конкретної кількості енергії. Логіка полягає в тому, що ви платите не абстрактну ціну, а за кількість фізичної роботи, витраченої на створення продукту. Для Кузнєцова економіка була «енергетичною машиною». Він використовував закон збереження енергії, щоб оцінювати ефективність країни. Вчений вважав, що кінцевим результатом будь-якої економіки є не прибуток, а вільний час людини. Чим менше енергії витрачається на виживання (їжа, тепло) і чим більше її спрямовується на розвиток, тим більше часу у людей залишається на творчість і науку. Космічні програми він оцінював як спосіб різкого підвищення «інтелектуальної сили» нації, що в підсумку має привести до економії енергії в майбутньому. У статті, яку мені довелося прочитати років шість тому, автор розповів, що результати закритих робіт та розрахунки П. Кузнєцова спрогнозували появу серйозної фінансово-економічної кризи в провідних країнах Заходу та в самому СРСР на межі 80-90 років ХХ століття. Отож, дивним чином ці роботи в 70-х роках опинились в США. Там їх перевірили авторитетні вчені і підтвердили висновки. Що було далі відомо. США в 80-х роках форсували перехід до п’ятого технічного устрою. Крім того, починаючи з 1982р. країни Заходу почали переносити своє виробництво в Китай, напевно поближче до дешевих ресурсів та джерел енергії. Підсумок. Допускаю, що роботи Кузнєцова та академіка В. Глушкова не просто вивчають, а і реалізують на практиці – наприклад, в КНР та США. Скорше за все, навіть Ілон Маск, який відповідає за космос в Америці і той про них знає…

28 квітня 2026, 18:27

Логічним буде почати з того місця, де зупинились і не закінчили. На думку деяких аналітиків, у ХХІ столітті на світ очікує боротьба між США та КНР за місце гегемона. Як обґрунтування наводять прецеденти з минулого і вказують на колишніх гегемонів: Іспанію, Голландію, Британську імперію, яку змінила в ХХ столітті США. Ця концепція була запозичена у автора книги «Принципи зміни світового порядку» Р. Даліо. Але чи дійсно аналітики правильно сформулювали висновки? Не зовсім, але давайте по порядку. Автор книги провів ґрунтовне дослідження економічних, політичних, соціальних та технологічних процесів, які відбулись у світі за останні 500 років. Використовуючи при цьому архівні документи, книги, звіти та комп’ютерне моделювання. Як зазначив Р. Даліо: «В процесі вивчення історії я помітив, що вона зазвичай проходить порівняно чіткі життєві цикли. Це нагадує розвиток живих організмів від покоління до покоління. Всі імперії та династії, які я вивчив, зростали і занепадали в рамках класичного Великого циклу. В кожній (імперії) можна знайти чіткі маркери, які дозволяють бачити, на якому етапі ми знаходимось зараз». Книга об’ємного змісту, тому всіх нюансів навести не зможу, акцентую на наступному. Іспанія під управлінням родини Габсбургів (Х V І- XVII ст.) крім заморських колоній включала в себе повністю чи частково сучасні території Бельгії, Нідерландів, Італії, Німеччини та Австрії. Однак, як зазначає Р. Даліо, її вплив у Європі обмежувала Франція, Англія, Османська імперія, міста Флоренція та Венеція, які контролювались багатими та впливовими родинами. Крім того, він відзначив: «У 1500р. імперія Мін (Китай) наближалась до розквіту та швидко випереджала Європу з точки зору багатства, технологій та сили. Вона мала великий культурний та політичний вплив на всі регіони Східної Азії та Японію». Як вбачається з викладеного, не було ніякої іспанської гегемонії. Іспанія за рахунок сильного флоту була лише одним з лідерів і бенефіціарів епохи Великих географічних відкриттів (Х V - XVIII ст.). Голландія. «З 1625 р. і до краху імперії в 1795 р. країна отримала достатньо багатства та сили, щоб перевершити Габсбургів та Китай в ролі найбагатшої імперії світу. Невелика кількість населення та незначні розміри території не дозволяли державі бути домінуючою силою на європейському континенті , але це все компенсувалось комбінацією економічної сили, фінансової кмітливості, і сильного військово-морського флоту, який дозволяв захищати торгові факторії та колонії по всьому світу. Це дозволило гульдену стати першою глобальною резервною валютою». Як бачимо, про гегемонію Голландії в Х VII - XVIII столітті мова не йде. Вона була багатою та впливовою, але не більше. Британська імперія, яка стала фінансовим, промисловим та технологічним лідером у XIX та першій чверті XX століття, має аналогічну характеристику як і Голландія. В т. ч. у голландців запозичили ідею створення мегакорпорації – Ост-Індської компанії, а також фондової біржі. Після перемоги над Наполеоном на Віденському конгресі країни переможниці — створили нову міжнародну систему, яка підтримувала баланс сил в Європі та світі протягом 100 років. «Леопольд фон Ранке у своїй праці « Great Powers » ввів термін пентархія п’ятьох великих держав: Австрії, Британії, Франції, Пруссії та Росії. У своїй книзі «Світ відновлений» Г. Кіссінджер стверджує, що відносно тривалого миру, яким Європа насолоджувалась із 1815 до 1914 р., великою мірою вдалося досягти завдяки «загальновизнаній легітимності» цього устрою з п’ятьох держав. На думку Кіссінджера, це було здобутком двох обдарованих дипломатів: князя Меттерніха, австрійського міністра іноземних справ, та його британського колеги лорда Каслрі. В цьому міжнародному порядку Британії відводилась роль «балансира»» (уривок з книги Н. Фергюсона «Площі та вежі»). Таким чином, Британія була першою серед рівних, проте не гегемоном в сенсі цього терміну. Про що не пишуть аналітики. Р. Даліо зауважив у своїй книзі, що протягом 500 років аж до 1972р., глобальні резервні валюти були забезпечені золотом, або сріблом. Крах всіх імперій наставав тоді, коли золоті резерви вичерпувались, а борги ставали надмірними, в т. ч. внаслідок війн. Застарілі технології та нерівномірний перерозподіл багатства (концентрація) в інтересах малої частки «супербагатих», теж серед причин падіння. США та Китай. Об’єктивно на сьогодні це два економічні, технологічні, військові та культурні центри сили. Однак США згідно з дослідженням Р. Даліо пройшли свій пік могутності та переходять у стан кризи/занепаду (завершення циклу), тоді як Китай йде до свого піку. Більш детально про сучасний стан справ в США та КНР буде висвітлено в окремій статті. Наостанок інформація для роздумів. За різними даними, КНР (Гонконг) імпортувала починаючи з 2001 року приблизно 13 тисяч тонн золота (плюс власний видобуток ще ≈ 9тис.т з 2001р.) і продовжує це робити в 2026 році. Однак людей дивує той факт, що Центральний банк КНР повідомляє про наявність на балансі лише 2300т. Логічним буде питання, а де? «Збірка тридцяти шести стратагем виникла з найбагатшої військової традиції Китаю. Протягом кількох тисячоліть великий досвід воєн і конфліктів оброблявся й осмислювався, що призвело до появи кількох трактатів, збірок закономірностей, правил та особливостей ведення військових дій. Найзначнішою працею серед подібного роду літератури можна назвати «Мистецтво війни» Сунь-цзи. У першому розділі свого трактату Сунь-цзи пише: «Війна — це шлях обману» (« 兵者詭道也 .») . Джерело Вікіпедія». Азіати, що поробиш…